Конкурс с десятью известными. Кто возглавит Нацполицию?
Реформа поліції і електронні закупівлі – два головних "козирі", які викладає українська влада в розмовах про свої реформаторські потуги.
На тлі проваленої приватизації, мишиної боротьби за нових людей на старих схемах і решти "політичного життя", ефект від ProZorro чи реформи поліції і справді хоч якось помітно.
Так, після запуску нової патрульної поліції Україна пережила щось для себе нечуване – ріст довіри до поліції.
Спершу усміхнені "копи" на гарних авто з'явилися у Києві, потім ця хвиля пішла в регіони. Паралельно з цим почалась величезна за своїми масштабами переатестація в МВС по всій країні.
Здавалось, реформа в МВС набрала таких обертів, що спинити її вже просто не вдасться. Але, на жаль, вдалось.
Спочатку на посадах в поліції змогли поновитися різні одіозні "менти", яким у цьому радо допомагали суди. Потім почали закінчуватись гроші в бюджеті, а міжнародні донори поступово втомились давати гроші в нікуди.
Останніми публічними ударами по реформі поліції стали звільнення двох грузинських реформаторок, які були обличчями оновлення МВС. Спершу, у травні 2016-го, від посади заступниці міністра відмовилась Ека Згуладзе, а уже під кінець минулого року подала у відставку і голова Нацполіції Хатія Деканоідзе.
В одному зі своїх останніх інтерв'ю Деканоідзе зізналась, що вирішила піти, аби не бути ширмою для корупції і договорняків, які і далі панують в українській політиці.
Після таких заяв призначення нового глави Нацполіції перестало бути звичайною формальністю, яких за тиждень Кабмін проходить десятки.
Глава МВС Арсен Аваков і члени зібраної ним конкурсної комісії обіцяють визначитись із наступником Деканоідзе уже на початку наступного тижня.
УП вирішила розібратись, хто і за які заслуги може очолити Нацполіцію, та чи не впливають на цей вибір різні табори політичної гри.
Хто обирає?
Пропонувати кандидатуру голови Нацполіції – право міністра внутрішніх справ. Арсен Аваков міг спокійно і без зайвих рухів подати в Кабмін свого кандидата на цю посаду ще в листопаді минулого року. Але міністр обрав інший шлях.
В умовах, коли хоч якісь зміни в поліції відбуваються за наполяганням західних донорів, Аваков вирішив розділити свою відповідальність з ними.
Для цього після відставки Деканоідзе глава МВС створив "консультативну конкурсну комісію", куди залучив представників головних іноземних партнерів Україні.
Вдатися до такої химерної конструкції у назві довелося, щоб якось пояснити суть цієї комісії. Адже згадок про неї в українському законодавстві годі шукати.
"Подати кандидатуру на голову Нацполіції – це його гласні повноваження, він у цьому питанні є незалежним. Але він з власної ініціативи всіх нас запросив – для поради", – пояснив УП логіку дій Авакова член комісії, представник фонду "Відродження" Роман Романов.
Ця "консультативна група" має запропонувати міністру три кандидатури, з яких він уже вибере того, хто очолить поліцію.
Крім згаданого Романова, до комісії Аваков запросив також представника Ради Європи данського прокурора Мікаела Люнгбю. Двох інших ключових донорів МВС – США і Канаду – представляють відповідно Джозеф МакАлістер із канадської програми сприяння підготовці поліцейських та Джон Монтаніо із Держдепівської програми підвищення кваліфікації слідчих органів.
У комісії є ще двоє українців: головує у ній харківський правозахисник Євген Захаров, а разом з ним обирає кандидатів журналіст Віталій Портніков. Обоє, скажімо так, мають достатній "ступінь довіри" Авакова, щоб бути залученими у цей дуже важливий процес.
Як видно, більшість у комісії складають представники міжнародних організацій, але найцікавіше те, що у її складі фактично відсутні люди президента.
Схоже, у своєму бажанні поділитись відповідальністю з партнерами, Аваков вирішив, все ж, не пускати "на свою територію" ще й Порошенка. З огляду на фактичний контроль президентом всіх решти силових відомств, це й зрозуміло.
Однак це одразу породжує запитання, чи вдасться Авакову провести через Кабмін відібраного кандидата, якщо він не задовольнятиме Порошенка?
Хоча вигадана Аваковим формула комісії дає йому додаткові козирі. З одного боку, він отримує аргументи для призначення відібраного нею кандидата, якого, мовляв, відібрав не він, а серйозні представники поважних партнерів. А з іншого боку, у Авакова лишається фактичне право самому обрати главу Нацполіції із трьох найкращих кандидатів.
Є, звичайно, і можливість того, що глава МВС взагалі не прислухається до думки створеної ним же комісії. Принаймні жодні приписи чи закони його до цього не змушують. Хоча ця можливість, швидше, теоретична.
"Чи може міністр вибрати кандидатуру без комісії? Так, може, тому що комісія має лише рекомендаційний характер. Але я сподіваюся, що він таки прийме тих, кого подасть комісія, бо навіщо тоді було її створювати і запрошувати іноземців", – заявив в коментарі УП голова комісії Євген Захаров.
Він же переконує, що ніякого тиску на комісію ніхто не чинить.
"Ніякого впливу на комісію не здійснюється нізвідки. Ми разом з іноземними колегами працюємо дуже добре. Я відчуваю навіть насолоду від такої співпраці – працюємо швидко, розумно і прагматично", – запевнив УП Захаров.
Таку ж позицію озвучив і інший член комісії Романов.
"Спроби тиску позбавлені будь-якого сенсу. Нас всіх же запросив міністр. Було б дуже дивно запрошувати іноземних експертів, а потім якось намагатися впливати на їхні рішення", – переконує він.
Хто обраний?
Конкурс на пост глави Нацполіції Аваков оголосив ще у грудні минулого року, але проводити його почали уже в 2017-му.
Таке рішення відсікло від конкурсу кількох кандидатів, адже з цього року вступали у дію правки у закон, які вимагали від глави Нацполіції мати обов'язкову юридичну освіту, сім років юридичного стажу і п'ятирічний стаж роботи на керівних посадах.
Так, наприклад, на конкурс не потрапив депутат Мустафа Найєм, який юридичну освіту лише здобуває.
Загалом же позмагатися за посаду головного поліцейського вирішили 64 кандидати. Правда, після розгляду комісією їхніх документів, претендентів лишилось 46.
Фаворитами серед них довгий час вважали головного поліцейського Києва Андрія Крищенка та тимчасового виконувача обов'язків глави Нацполіції Вадима Трояна.
Однак коли прийшов час прийти на перший іспит, то ні Крищенка, ні Трояна на ньому не було. Спершу у МВС пояснювали, що ті зможуть пройти тести в інший день, але 25 січня обоє претендентів несподівано синхронно заявили, що знімаються з конкурсу.
Крищенко пояснив свою відмову трагічними подіями в Княжичах, коли підзвітні йому підрозділи МВС зчинили криваву перестрілку між собою. Троян же визнав, що у нього не вистачає досвіду. Коли комісія аналізувала його документи, то виявилось, що 5 років управлінського стажу не набирається.
Ті ж, хто прийшли на тести 24 січня мусили відповісти на 60 запитань на логіку і загальну ерудицію за півтори години. Хоча і з цим справились не всі. За підсумками цього іспиту комісія відібрала всього 10 кандидатів, які і мають шанс потрапити у "трійку" тих, чиї прізвища ляжуть на стіл Авакова.
Для цього їм лишилось лише пройти співбесіду з членами комісії.
Як розповів УП Захаров, розмова з претендентами загалом ведеться дуже серйозна.
"Зараз ми проводимо інтерв'ю з двома кандидатами в день по три години кожне. Запитання стосуються різних сфер роботи поліції, плюс додаткові запитання. Оцінюємо відповіді за 5 бальною шкалою у шести розділах запитань. Це доволі великі інтерв'ю", – розповів він.
"Нам важливо з'ясувати компетенцію кандидатів, лідерські якості, навички комунікації", – додав голова комісії.
За його словами, цього тижня уже було чотири інтерв'ю. Зокрема, у вівторок розмову з комісією мали адвокат Олексій Шевчук та начальник карного розшуку Сергій Князєв, а на четвер заплановані інтерв'ю з чинним заступником глави Нацполіції Костянтином Бушуєвим та головним поліцейськи Донеччини В'ячеславом Аброськіним.
А у десятці головних кандидатів конкурентів у них не бракує.
Потрапити в "десятку"
В'ячеслав Аброськін
Аброськін очолює поліцію Донецької області. До 2014 року він був заступником начальника управління МВС у Севастополі.
Після анексії Криму Аброськін став заступником начальника департаменту карного розшуку МВС, а потім очолював спецгрупу у міністерстві, яка відловлювала терористів та міліціонерів-зрадників.
"Саме його група затримувала замначальника міліції міста Дзержинська, що грабував разом з терористами жителів міста. Саме група Аброськіна затримала працівника Макіївської прокуратури, який перейшов на сторону "ДНР". Затримувала особистого охоронця Гіркіна в Костянтинівці", – описував у Facebook результати роботи Аброськіна радник Авакова Антон Геращенко.
І в листопаді 2014-го Аброськіна призначили керівником управління МВС у Донецькій області.
Дмитро Головін
Дмитро Головін очолює головне управління поліції Одеської області з листопада 2016 року, коли її попередній голова Гіоргі Лорткіпанідзе подав у відставку слідом за своїм босом Міхеілом Саакашвілі.
Головін прославився героїчним вчинком зі звільнення заручників. Навесні 2015 року в одній з аптек Одеси чоловік з пістолетом і вибухівкою взяв в заручники двох молодих жінок. Головін тоді був начальником кримінальної міліції області. Він вмовив терориста обміняти жінок на себе, а потім і здатися.
Цю подію тоді урочисто описав у своєму Facebook міністр Арсен Аваков.
Після цього кар'єра Головіна пішла вгору: він виконував обов'язки начальника поліції Київщини та очолював департамент карного розшуку Нацполіції. Саме Головін керував групою слідчих МВС, яка без помітних успіхів займалась розслідуванням убивства журналіста УП Павла Шеремета. У вересні 2016 року президент Порошенко нагородив його орденом "За мужність" III ступеня.
Сергій Князєв
Сьогодні Князєв очолює департамент карного розшуку Нацполіції. Після запуску поліції на Закарпатті він очолив головне управління МВС в цій області. У квітні 2016 року Арсен Аваков перевів Князєва керівником поліції у Рівненську область, яка останні роки є одним із "гарячих" регіонів через постійні розбірки із "бурштиновою мафією". За часів Князєва на Рівненщині відбулось кілька гучних затримань, у тому числі силовиків, пов'язаних із "кришуванням" копачів бурштину.
Костянтин Бушуєв
У 2000 році Бушуєв закінчив Харківський інститут пожежної безпеки МВС України, пізніше Національну академію внутрішніх справ. Свого часу працював в Головному штабі МВС України та управлінні транспортній міліції України.
У 2015 році Бушуєв був призначений заступником голови Нацполіції. До цього він тривалий час брав участь в АТО.
Прикметно, що усі чотири силовики працювали в структурах МВС і за попередньої влади. Але, як уточнили УП у департаменті Мін'юсту з питань люстрації, жоден із них під критерії люстрації не підпадає, а у Бушуєва додатково є ще й статус учасника АТО.
Леонід Антоненко
Антоненко – один із шести претендентів, які зараз не працюють у структурах МВС чи поліції. Він є чиним депутатом Київради від фракції "Самопоміч" та очолює комісію з питань власності.
З 2004 до 2010 року працював юристом юридичної фірми "Астерс", з 2011 року по 2014 рік був радником юридичної фірми "Саєнко Харенко". У 2015 році кілька місяців обіймав посаду директора департаменту реєстраційних питань і ліцензування Нацбанку, але звільнився фактично зі скандалом, звинувативши керівництво НБУ у небажанні робити реформи.
Олександр Берладін
Берладін працює заступником начальника юридичної служби ТОВ "Промтоварний ринок", який більше відомий, як "Сьомий кілометр" в Одесі.
Цей ринок пов’язують із одним із наближених людей Віктора Януковича Юрієм Іванющенком. Що цікаво, Берладін - син багаторічного директора "Сьомого кілометра", відставного генерала міліції Анатолія Берладіна, якого "відправили на пенсію" якраз за часів Януковича у 2013 році.
Андрій Вишневський
За першою вищою освітою біолог, за другою – юрист. На початку 2000-х Вишневський працював в Харківській ОДА та різних посадах при міністерстві у ГУ Держслужби.
З 2012 року і досі працює керівником Координаційного центру з надання правової допомоги, який фактично підпорядковується Мін'юсту. Фактично,цей центр забезпечує правовою допомогою тих, хто не може собі найняти юристів.
Вадим Гіренко
Єдиний кандидат з прокурорського середовища.
Гіренко обіймає посаду першого заступника керівника Київської прокуратури №6.
Якоїсь більш повної інформації про цього кандидата у відкритих джерелах фактично немає.
Станіслав Людкевич
Людкевич є гендиректором "Інвестиційної групи Інеко". Свою діяльність починав як юрист в компаніях Baker & Mckenzie, Ernst & Young, DLA Piper.
В цих компаніях Людкевич проводив юридичний аудит, брав участь у підписанні угод. Згодом він очолив юридичну службу холдингу VAB і працював з проблемними активами VAB-банку
Минулого року Людкевич брав участь у конкурсі на посаду голови Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, і навіть пройшов у п'ятірку ймовірних претендентів.
Адвокат Олексій Шевчук зняв свою кандидатуру із конкурсу.
Співрозмовники УП в депутатському корпусі та силових колах називають головними претендентами на посаду Бушуєва, Головіна та Аброськіна. Їхні ж прізвища озвучують в ефірах і радники Авакова, коментуючи можливих переможців конкурсу.
Але хто б не очолив Нацполіцію після закінчення конкурсу, уже зрозуміло, що його чекає доволі складна ситуація.
З одного боку, з новим головою Нацполіції підпишуть 5-річний контракт, який має його убезпечити від політичних впливів, а з іншого – позбутися цих впливів буде фактично неможливо.
У країні, де війна за силові відомства відіграє чи не головну роль у битвах за владу, допустити появу реально незалежної поліції вкрай складно. Це означатиме для політичних еліт фактично власноруч підписані повідомлення про підозри.
А позаяк епоху "політичних камікадзе" Україна уже пережила, то питання захоплення впливу на Національну поліцію із відбором трьох кандидатів, швидше за все, тільки почнеться.
Роман Романюк, Роман Кравець, УП
