Политический хит-парад: Вагон кэша, нардепы без зарплат и Добкин с веселым лицом
Українську політику часто порівнюють з цирком. Хоча це не зовсім точно.
Швидше, події політичного життя країни нагадують погано режисований, але веселий концерт.
Тут є свої топ-зірки і маленькі "зірочки", які тільки починають свій творчий шлях. Але під куполом Ради кожен має шанс засвітитись, потрапити в об'єктиви телекамер і стати справжнім народним улюбленцем.
Після тижня обурення і шоку від демонстрації багатства наших можновладців "Українська правда" пропонує послухати пораду Лесі Українки і, щоб не плакати – посміятись.
Ми склали для читачів свій хіт-парад "шлягерів" останнього політичного тижня.
Головна декларація країни
Українці давно здогадувались про багате життя керівників країни. Але навіть попри це звичайний обиватель виявився не готовим до глибини прірви між його життям та життям обранців долі і народу.
Система е-декларування наочно показала, хто ж у домі "господар".
Як виявилось, конституційна теза, що "носієм влади є народ", у реальному житті має дещо інший вигляд.
Декларовані мільйони різних валют прозоро натякнули, хто в цій країні "влада", а хто її "носій".
Але була серед тисяч декларацій одна, яку вся Україна чекала, затамувавши подих. Головна декларація – президентська.
Активісти і політики за останні тижні всіляко закликали Петра Порошенка подати декларацію першим, так би мовити, "показати приклад". Але президент – людина серйозна і до поспіху не схильна.
Тож "головна декларація" з'явилась в реєстрі НАЗК акурат за годину до закінчення відведеного терміну. І навіть попри цю драматичну паузу усіх розчарувала.
Все-то в ній є. І фабрика в Липецьку, і дача в Іспанії, і мільйони в банках, і навіть колекцію картин Порошенко не сховав.
Правда, які саме твори "старих майстрів" висять у нього на стінах, президент не уточнив.
Але головний підсумок читання президентської декларації – розчарування. Ну бо що ти візьмеш з мільярдера, який ще й і не криється зі своїм багатством.
Залишається хіба помріяти, як добре було би й собі стати мільярдером, і як співав Треві МакКой, "бути на обкладинці Forbes, посміхаючись поруч з Опрою і королевою".
Вагон кешу
А от до кого в українців з'явилась маса запитань, то це до депутатів.
Один за одним народні обранці вивалювали на суд публіки свої статки, які навіть для бувалих політичних оглядачів стали справжнім холодним душем.
У якийсь момент почало здаватись, що вся країна опинилась на чемпіонаті світу з накопичення готівки, а скромні народні депутати ведуть відчайдушну боротьбу за те, під чиїм же матрацом поміститься більше кешу.
Не встигала країна обуритись чимось одним, як їй подавали все нові і нові приводи для роздратування і шоку.
Спершу з'ясувалось, що у прем'єра Гройсмана, який на публіці постійно носить скромний AppleWatch, вдома лежить з десяток в сотню разів дорожчих годинників. А десь поруч із ними ще й готівки на півтора мільйона доларів.
Гройсман пояснив, що прем'єром і навіть мером Вінниці він був не завжди, тож мав час заробити собі невеликий запас.
Правда, в загальному потоці деклараційної #зради пояснення прем'єра уже ніхто не слухав.
Людям було не до пояснень, коли депутати почали один поперед іншим декларувати куди більші суми. То досі непомітний депутат БПП Руслан Демчак задекларує 133 мільйони гривень готівки, то його однопартійці брати Дубневичі на двох покажуть понад 700 мільйонів кешу.
В кулуарах парламенту навіть почали жартувати, що якщо Янукович вивозив гроші вантажівкою, то Дубневичам доведеться замовити в "Укрзалізниці", на підрядах в якої заробляють їхні компанії, окремий вагон.
А тоді пішли картини, літаки, святі мощі депутата Лозового, власна церква друга президента Анатолія Матвієнка, колекція вин і бісерний кінь Авакова – і ще маса різних "курток Котвицького".
І поки всі намагались вигадати, звідки у них гроші на все це "добро", своїм шансом вирішив скористатись депутат Володимир Парасюк.
Як з'ясувалось, годинник за 8 тисяч гривень йому подарував святий Миколай, поки слухняний депутатик спав у ліжечку.
Пропонуємо поставитись до такого одкровення Парасюка з усією серйозністю.
Для тих депутатів, хто ще не має чим похвалитись у декларації, та й звичайних громадян наводимо пісенну інструкцію, як задобрити святого Миколая. Дивись, і на вашу вулицю прийде свято.
Бідна леді і дорога родина
Але були на цьому ярмарку марноти і депутати, які думають за народ, не нагрібають під себе мільйони і скромно живуть в орендованому житлі.
В ряди таких, серед інших, записалась і Юлія Тимошенко.
Її декларація, яку вороги народу і лідерки "Батьківщини" чекали із нетерпінням, виявилась еталоном скромності і простоти.
Живе Тимошенко хоч і в елітному маєтку на 600 квадратів на Обухівській трасі, поруч з іншими "королями життя", але вона ж цей будинок орендує. Як і понад 30 соток елітної землі навколо нього.
Та що там будинок, у Тимошенко навіть авто власного немає. Є один Мерседес, та і той чоловіка.
Все своє майно, яке записане у декларації, Юля Володимирівна могла б зібрати буквально в пригорщу: кілька комплектів каблучок і сережок та ще два перлових намиста. Тільки й усього.
І хай злі язики в Раді кричать про сотні мільйонів самих хабарів колишньому шефу Павлу Лазаренку, які платили компанії Тимошенко, але декларація – річ уперта.
Написано, що у лідерки "Батьківщини" нічого немає, значить так і є.
Сама ж Тимошенко своєї бідності не приховує.
"Мене перевірив Янукович, Азаров – та всі на світі. Перевірили кожен мій крок, кожну копійку, кожен підписаний мною документ. І я цю перевірку пройшла з боку людей, які хотіли мене просто назавжди залишити у в'язниці. І я хочу, щоб зараз всі пройшли таку перевірку, як я", – пояснила Тимошенко свій спокій журналістам у Раді.
Правда, додала, що аж такою бідною стала саме з вини Януковича і його посіпак, які хотіли конфіскувати все її майно.
"Родина прийняла рішення оформлювати на інших членів наше родинне майно. І це, на мій погляд, було єдине рішення", - розповіла Тимошенко.
Все, як у класичній пісні Яремчука, "від батька до сина, від матері доні добро передам".
Зарплатна спецоперація
В Україні прийнято вважати, що всі проблеми – від Верховної Ради. Чому люди бідно живуть? Бо у Верховній Раді крадуть. Чого дороги не роблять? Бо Верховна Рада… Чому у під’їзді сусід нагидив? Бо депутати…
У суспільній свідомості наш парламент нагадує сумнозвісну гору Гоголівського Плюшкіна. Там уже зібралось стільки різного мотлоху, що кожен без особливих побоювань може докинути туди і свого.
Хай навіть часом ці звинувачення в бік Ради цілком безглузді.
Але ніхто цього не помічає, бо депутати і справді з подиву гідною регулярністю роблять якісь абсолютно дикі і нісенітні речі.
Як, наприклад, історія з підняттям зарплати. Голосуючи 20 жовтня за перше читання бюджету на наступний рік, депутати вирішили заразом ще й підняти вдвічі собі оклади. При тому, навіть не з 2017 року, а щоб довго не чекати, уже з наступного місяця.
Яким чином це пов’язано з бюджетом і взагалі яким таким економічним зростанням виправдати підвищення зарплат до 36 тисяч, ніхто в Раді пояснити не міг. Крім, звичайно, "Опоблоку" і Тимошенко, які славляться своїм вмінням пояснити все.
Коли керівники коаліції зрозуміли, як сильно вони вляпались, то почали шукати для відступу.
Першим уже традиційно знайшовся спікер Андрій Парубій. Він коротко і зрозуміло заявив, що те, що депутати зробили, за висловом класика, "была ошибка". А він цю помилку виправить. І то швидко.
Врешті так і сталось. 1 листопада замість очікуваного підняття окладів депутати мусили проголосувати за те, щоб отримувати і далі свої скромні 16 тисяч в місяць.
Після цього голосування в кулуарах Ради лідер "Самопомочі" Олег Березюк пояснював журналістам, що це була спецоперація проти парламенту.
Мовляв, були якісь невідомі "ті" депутати, які самі протиснули пункт про підвищення зарплат у постанову про бюджет, а потім зрадницьки за неї не проголосували.
Але хто такі "ті", як вони магічним чином проникли в голови всіх депутатів коаліції і змусили їх проголосувати за таку явну провокацію, Березюк не пояснив.
Хоча, судячи із розмаху, ці "ті депутати" не менші умілці за путінського Суркова, який змушує наших чиновників красти, щоб потім розказати про це депутату Лещенку. А отже "ті" вкрай небезпечні, і їх би слід виявити і ізолювати, поки вони не проникли в Кабмін, ДФС та інші державні органи.
А поки ж депутатам коаліції не залишається нічого іншого, як повторювати за Джессі Джей, що "we don't need your money, money, money / We just wanna make the world dance".
Веселе обличчя Добкіна
Українці часом бувають дуже несправедливими.
То нам не подобається, що депутати нічого не роблять, то ми обурюємось, коли вони щось таки зроблять. То ми кричимо, що у керівників держави немає стратегії, то сміємось із Комісії майбутнього.
Часто нас обурює, що депутати сидять в своїй Раді, хоч насправді не нюхали пороху, але коли вони таки понюхають, то нам знову не подобається.
Черговою жертвою такої несправедливості став цього тижня народний депутат з "Опозиційного блоку" Дмитро Добкін.
В українському сегменті інтернету уже стало прохідним місцем закидати Добкіну-молодшому, що він в Раді виглядає дуже пасивним.
Один поперед одним активісти нагадують депутату, що за два роки роботи він не вніс жодного законопроекту і ні разу не виступав у парламенті.
У середу, 2 листопада, депутат Добкін, схоже, почув ці закиди і всім своїм виглядом показував, що готовий до виступу.
Він вставав, махав руками, активно рухався на своєму робочому місці, натякаючи спікеру, що уже цілком готовий виступати. Та що там, Добкін-молодший навіть від туру на Мальдіви мусив відмовитись. Хоч і ціна була цілком пристойна – всього 135 тисяч євро.
Як пояснив старший із братів Добкіних Михайло, атмосфера в Раді дуже негативна, там "від самого повітря можна сп’яніти". Тож не дивно, що недосвідчений Добкін-молодший хотів із цього місця кудись вирватись, хоч би й на Мальдіви, раз у Скадовську і Затоці все зайнято.
Але ні, попри відмову від польоту на далекі острови, ніхто нашого депутата до мікрофона не кликав. Тож він мусив виступати прямо на місці.
Правда, злі язики понесли по кулуарах плітку, що Добкін "щось нюхає" чи "щось ковтає за колоною". Але це все плітки. Сам народний обранець запевнив, що за колоною нічого не нюхає. Там він тільки п’є воду.
Ця заява переполошила половину депутатського корпусу. Всі кинулись шукати буфет, де продають воду, як аж так бадьорить.
Хоча була й інша здогадка. Дехто з присутніх в Раді звернув увагу, що уже десь бачив таку зосередженість погляду і одночасну його здатність дивитись крізь час. Буквально можливість встати і подивитись у завтрашній день.
При тому, деякі депутати пригадували, що у свою бутність депутатом Віталій Кличко теж часом постоював за тією ж колоною, де засвітився Добкін-молодший.
От тепер і вір людям, які кажуть, що сесійна зала Ради – місце поганої енергетики. Просто треба місця знати. Принаймні, за однією із колон раз через раз, але щось світле і добре на депутатів сходить.
Роман Романюк, УП
