Борьба за админресурс. Новый "медведчук" в АП и "чечетов" в Раде?
З початком нового політичного сезону з новою силою продовжилась епопея по проштовхуванню одіозного законопроекту №4370-1 за авторством народних депутатів Андрія Реки (НФ) та Артура Герасимова (БПП), який за сумісництвом є представником президента у Верховній Раді.
15 червня 2016 року УП писала про ситуацію, що склалась із поправками до закону про державну службу. Коротко нагадаю, в чому ціна питання:
"Суть положень законопроекту Герасимова полягає в тому, щоб фактично вивести голів обласних та районних держадміністрацій з-під дії норми нового закону про державну службу про виключно конкурсний добір державних службовців. А саме: в законопроекті №4370-1 пропонується створити окрему, фактично кишенькову для адміністрації президента – комісію для проведення конкурсів на посади голів ОДА та РДА".
Здавалося, що з моменту початку роботи Комісії вищого корпусу державної служби, яка вже успішно провела конкурси на 10 вакантних посад голів РДА та 1 ОДА (Миколаївська), актуальність законопроекту депутата Герасимова вичерпана.
Тим більше, що оголошено нові конкурси і приймаються заяви кандидатів на посади наступних 10 голів РДА та 1 голови ОДА (Київська область).
Однією із головних причин щодо необхідності схвалення законопроекту №4370-1 його автором та деякими депутатами називалося саме невизначеність із початком роботи Комісії та початком проведення конкурсів на вакантні посади голів РДА, яких станом на червень накопичилось біля шести десятків.
Варто зазначити, що майже всі вакансії голів РДА з'явились ще до введення в дію нового закону про державну службу 1 травня 2016 року. Тобто, незаповнені вакансії – то головотяпство АП, а не новоствореної Комісії.
Що нового сталося за цей час у парламенті?
22 вересня о 9:00 терміново було скликано позачергове засідання комітету ВР із Державного будівництва – саме з метою схвалення Комітетом одіозного законопроекту. Зазначу, що Голова комітету Сергій Власенко був у відрядженні, головувала депутат від НФ Олена Лєдовських. Як відбувалося голосування, можна подивитись у FB на сторінці Альони Шкрум.
Коментар Шкрум до відео: "Засідання комітету, що скасовує реформу державної служби. 9 ранку. Усі члени комітету від БПП, НФ та Відродження голосують по вказівці Герасимова".
Диригування Герасимова на засіданні комітету нагадує диригування і залі ВР покійного Чечетова – "святе місце пустим не буває"...
У чому була необхідність терміново скликати комітет і нашвидкуруч схвалювати законопроект Герасимова?
Справа в тому, що в той день виносився на голосування в парламенті законопроект про спецконфіскацію. Тож, очевидно: саме так набирались голоси за обидва законопроекти за принципом "ти – мені, я – тобі" (БПП+НФ+Відродження).
Незважаючи на:
– негативний висновок щодо законопроекту №4370-1 Головного науково-експертному управління,
– негативний висновок Спеціального радника Уряду України з питань децентралізації від ЄС Даніеля Попеску,
– висловлені занепокоєння посла Великої Британії та Представництва ЄС, –
– Герасимов і Ко, як танк, продовжують проштовхувати свій одіозний законопроект.
Хоч Герасимов як депутат не наголошує, що законопроект його імені – його особиста ініціатива, і ні президент, ні його адміністрація до цього не мають ніякого відношення, а особливо не має до цього ніякого відношення заступник голови АП Віталій Ковальчук, – очевидно, що саме АП зацікавлена в збереженні за собою старого статусу-кво при призначенні голів місцевих держадміністрацій.
Корені таких "хотєлок" АП щодо повного контролю місцевих адміністрацій – які, до речі, відповідно до 118 Статті Конституції є органами виконавчої, а не президентської, влади – тягнуться до половинчастості норм чинної Конституції щодо поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову; зауважу, що президентської гілки влади – не передбачено.
Але, приймаючи новий Основний закон у 1996 році, депутати фактично залишили в Україні гібридну четверту – президентську – гілку влади. І хоча чинна Конституція чітко визначає повноваження президента як голови держави, а також у питаннях представництва держави та як верховного головнокомандувача – від часів Кучми президенти та їх адміністрації завжди претендують на неконституційний контроль над місцевими державними адміністраціями.
По-перше, це – адміністративний ресурс на парламентських та президентських виборах для пропрезидентської партії, котрий будь-які виборчі штаби не хочуть втрачати.
По-друге – МДА завжди були потужнім корупційним ресурсом, особливо в таких "хлібних" регіонах, як Одеська, Донецька, Харківська, Львівська, Київська область тощо. Доходи від контрабанди, продажу землі, ліцензії на видобуток корисних копалин та користування надрами – це та інше давало непоганий дохід корупціонерам від влади та в партійні каси.
Однак останнім часом і перший, і другий ресурси вже не дають тих вигод, які були раніше, хоча, звичайно, ситуація ще далека до ідеалу.
Адже новий закон про державну службу не тільки прямо забороняє головам МДА будь-яку партійну чи політичну діяльність та приналежність до політичних партій, але й забороняє будь-яким чином демонструвати свої партійні симпатії на робочому місці. До того ж, корупційні можливості для голів МДА крок за кроком звужуються, а бути корупціонером стає просто небезпечно.
У чому ж тоді смисл наполегливості АП в проштовхуванні норм законопроекту №4370-1 через парламент?
Заявлені Герасимовим чинники не спрацьовують, тому що експертами та частиною депутатів на робочих групах та на засіданнях Комітету із держбудівництва було запропоновано ряд компромісних варіантів.
З одного боку, вони дають президентові право на перехідний період, чи то на період "особливого стану" – призначати голів МДА за старими нормами. Тобто, в АП підібрали, кого вважають за потрібне, кабмін робить подання, а президент призначає "правильно" підібраного кандидата на посаду голови ОДА чи РДА. А з іншого – зберігають дію європейських принципів державної служби, що закладені в новому законі про державну службу.
Однак усі компромісні варіанти Герасимовим відкинуті. Їм треба все і назавжди!
З огляду на репутаційні втрати, навряд чи президенту зрештою буде вигідно отримати повноваження, які йому за Конституцією не мають належати. Тим більше, що навіть за чинними нормами нового закону про держслужбу, саме президент призначає за поданням кабміну голів МДА, які перемогли в конкурсах. Може і має право не призначати, якщо матиме на те обґрунтування.
Ймовірно, все значно простіше – мова йде про боротьбу за "місце під сонцем" політика чи політиків, репутація та вплив яких останнім часом значно похитнулась. І кого навіть у команду чинного уряду відмовились взяти.
Можливо, хтось дуже хоче бути новим медведчуком при українській владі – офіційно повноважень ніяких, але неофіційно тіньовий вплив на політикум – величезний.
Заповітна мрія політиків та корупціонерів – все мати, і ні за що не відповідати.
P.S. Очікується, що в четвер 6 жовтня законопроект №4370-1 буде винесено на голосування у парламенті. Але – за умови, що автори законопроекту забезпечать йому потрібну кількість голосів за принципом "ти – мені, я – тобі".
Сергій Сорока, експерт ГП "Нова країна" та РПР з реформи державної служби, Член Координаційної ради КМУ з питань реформування державного управління, спеціально для УП