Презумпция правоты. Каких полномочий хотят добавить полицейским

– З ножем я маю право пересуватися по вулиці і ходити на мітинги. Ніж не заборонений, це не холодна зброя! – вигукували у бік поліцейських, які несли варту біля будівлі МВС, двоє молодиків в чорних окулярах і капюшонах на голові, лузаючи насіння.

Шостого жовтня під міністерством відбувався пікет представників націоналістичних організацій проти запровадження так званої "презумпції правоти поліцейського".

Після вбивства двох патрульних у Дніпрі, керівник МВС Арсен Аваков і голова Нацполіції Хатія Деканоідзе заявили про зміни до законодавства, що мають надати більше прав і можливостей поліцейським під час комунікації з правопорушниками.

На думку організаторів акції протесту, серед яких були представники "Свободи", "Правого сектору", добровольчого руху ОУН та інших націоналістичних організацій, збільшення повноважень для правоохоронців – це шлях до створення поліцейської держави.

По два боки від будівлі МВС поліцейські створили кордон. Аргументуючи цілями безпеки, усіх охочих потрапити на пікет оглядали речі й кишені. Найчастіше вилучали газові балончики.

"Ви порушуєте Конституцію, ви не маєте право мене обшукувати!", "За часів Януковича мене так не шмагали", "Ви порушуєте право на мирні зібрання", "Чіпати себе я не дам! Я гетеросексуал!", "Після такого [особистого огляду] ви зобов'язані на мені женитися", "Ой, лоскітно!" – сварилися або жартували в бік правоохоронців учасники мітингу.

У відповідь поліцейські або посміхалися, або спокійно повторювали, що все – заради безпеки учасників мирного протесту.

– Покладіть ніж у машину, і тоді йдіть на акцію, – говорили поліцейські одним із учасників мітингу.

– Ви що, боїтеся, щоб вас будуть убивати? – сміючись, продовжували глузувати над правоохоронцями молодики в окулярах і капюшонах.

Зрештою, вирішивши піти геть, вони кинули на прощання:

– Мало вас убивають!

Полісмени зберігали мовчазний спокій, не реагуючи на закиди.

– Ми вчились витримці. Нам проводили спеціальні заняття з психологами. Групу ділили на "тролів" і патрульних, вигадувались різні випадки. На командирських курсах такі заняття проводили додатково вже під час служби, – згадує два місяці свого навчання на патрульного в коментарі УП заступник командира роти патрульної поліції в Києві Дмитро Крештофов.

Але, схоже, навички поліцейських вирішили підсилити законодавчо.

– Словесна образа має каратися. Якщо поліцейський бачить, що всі його можуть ображати, і нічого не буде, це впливає на мотивацію поліції, – заявила на брифінгу через два дні після вбивства патрулів у Дніпрі Деканоідзе, анонсуючи майбутні зміни до законодавства.

Та поки що конкретики щодо цих змін мало.

28 вересня Арсен Аваков анонсував, що вже на початку жовтня на розгляд комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності буде внесено низку законопроектів про діяльність поліції.

Проте й через тиждень ніхто з членів цього комітету документів так і не побачив.

– Я особисто заплутався в тому, що відбувається з цими законопроектами. Деканоідзе розповідає, що вноситимуться зміни до ряду законів (до закону про Нацполіцію, Адмінкодекс і закон про дорожній рух – УП). А мій колега і секретар нашого комітету, радник МВС Антон Геращенко заявляє, що це буде один законопроект. Але я реально не бачив ще жодного, – каже УП перший заступник голови комітету, депутат від фракції "Радикальної партії" Ігор Мосійчук.

За словами співрозмовника УП в керівництві МВС, ймовірно, що документи можуть бути готові орієнтовно до 14 жовтня. Однак Мосійчук прогнозує, що ці законопроекти навряд чи швидко потраплять на розгляд в сесійну залу.

– Я не думаю, що наш комітет їх розгляне за одне засідання. Думаю, в комітеті буде палка дискусія, – додає нардеп.

Аналізуючи заяви Авакова та Деканоідзе, "Українська правда" розібрала найбільш суперечливі пропозиції МВС та їхні шанси бути проголосованими в парламенті.

Без права на образу

– Більшість людей прийшли в патрульну поліцію за ідею, а не вислуховувати, що "всі ви п….си". Я часто приїжджаю на виклики на допомогу до підлеглих. Бачу, як на них кричать і слів зовсім не добирають, – ділиться досвідом з УП Крештофов, який погодився в деталях пояснити, чого бракує поліцейським, щоб ефективніше виконувати свою роботу.

Сам Дмитро, який до служби в Нацполіції був тренером з фітнесу, з образами у свій бік зіштовхується рідко, хіба що чує – "селфік". Крештофов вважає, що порушники остерігаються його спортивної статури.

Дмитро – "за" введення покарання за образи.

– Сьогодні в таких випадках, мінімум, що я можу зробити, це сказати: "Будь ласка, не переходьте на особистості, не вживайте нецензурної лексики, відбувається відеореєстрація". Максимум – скласти протокол за дрібне хуліганство, покарання – від 51 гривні або до п'ятнадцяти діб адміністративного арешту.

З особистого досвіду, не пригадую випадків, щоб суд дав за це арешт. Як правило, для правопорушників усе закінчується штрафом. Тому треба його підвищувати, щоб образа поліцейського була "не по кишені" правопорушнику, – посміхаючись, каже Дмитро.

У Кримінальному кодексі радянського зразка існувала стаття "образа представника правоохоронного органу". У 2012 році парламент ухвалив зміни до ККУ, пристосовані до європейських вимог, і цей термін був вилучений.

Сьогодні в МВС розглядають можливість повернути "образу поліцейського" хоча б в Адміністративний кодекс.

Ще до трагедії в Дніпрі, на початку вересня-2016 група депутатів на чолі з колегою від фракції "Блоку Петра Порошенка" Мустафою Найемом зареєструвала законопроект №5110, де 185-ту статтю Адмінкодексу з назвою "злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського" пропонується доповнити словом "образа".

В законопроекті роз'яснюється, що "під образою слід розуміти такі нецензурні чи брутальні висловлювання, непристойні жести, непристойна оцінка особистих якостей та інші аналогічні дії, адресовані чи направлені на працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків".

Також пропонується збільшити штраф за образу чи злісну непокору – від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість "від восьми до п'ятнадцяти", як зараз.

У випадку повторного правопорушення протягом року – штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Наразі жоден парламентський комітет ще не надав висновків щодо цього документу.

– Це не відповідає європейським цінностям. Там (у західних країнах – УП) немає покарання за образу поліцейського. Якщо тебе образили, іди в суд і доводь, як це роблять інші громадяни, – коментує УП ще один перший заступник комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, генерал-полковник міліції Микола Паламарчук, який тепер є депутатом від БПП.

На його думку, поліцейський не має ображатися на кожне погане слово, адже в роботі правоохоронця без словесної агресії з боку порушників не обійтися.

Водночас, Паламарчук виступає за жорстке покарання, якщо правопорушник не підкорюється вказівкам поліцейського. Нардеп підтримує зміни до статті Адмінкодексу "Злісна непокора вимозі поліцейського", запропоновані Найемом, у тій частині, де йдеться про збільшення штрафів та днів арешту за правопорушення.

– Тут я на боці поліцейського, я за жорсткі дії у відповідь на невиконання законних вимог поліцейського, який стоїть на сторожі закону. Але я так само за те, щоб поліцейський ніс жорстку відповідальність, якщо він перевищить свої повноваження, відповідаючи на непокору, – додає Паламарчук.

Затримання більше, ніж на три години

Хатія Деканоідзе виступає за необхідність збільшення терміну затримання правопорушника в райвідділі. Сьогодні – це три години. Якщо за цей період не буде пред'явлено звинувачення, затриманого відпускають.

– Ці заяви – від неспроможності працювати. Чому трьох годин мало, щоб пред'явити звинувачення? – апелює Мосійчук.

За словами глави Нацполіції, також неможливо боротися з "тітушками", бо нардепи беруть їх на поруки.

Мосійчука таки закиди обурюють. Наразі у нього самого на поруках до двадцяти осіб.

– Це добровольці, громадські активісти. Усі вони з'являються до слідчих, ходять в суди. В чому проблема? Їм треба, щоб розслідувати злочини, чи щоб люди в тюрмі сиділи? Поруки депутатів – це такий самий запобіжний захід, як і утримання під вартою, – каже нардеп.

Частково з ним погоджується й Паламарчук.

– Якщо ми збільшимо час затримання – це буде крок назад щодо захисту прав і свобод людей. Колись затримували взагалі на один місяць. То що, без суду і слідства тримати людину місяць? – додає він.

У Крештофова є що відповісти депутатам. Спираючись на власний досвід роботи поліцейського, він пояснює, чому три години затримання – замало.

– Ми забираємо у райвідділок поліції лише на три години. Але правопорушник може не називати свого імені, бути без документів, тощо. Встановити його особу, особливо якщо інцидент стався вночі і людина напідпитку, дуже складно, а іноді зовсім неможливо. Втім, закон вимагає його відпустити.

Якщо ми, наприклад, затримали правопорушника за побиття дружини і відпустили його, то він знову йде до дружини. У більшості випадків це закінчується повторним побиттям.

У результаті ми фактично дарма працюємо. І не допомагаємо жінці, і повторно мусимо приїздити на такі виклики, – говорить Крештофов.

Сидіти на місці, руки на кермо!

Готуються зміни і в закон про дорожній рух. Передбачається, що буде збільшено покарання за втечу з місця ДТП.

Також планується, що водій передаватиме документи в руки поліцейського замість того, щоб лише пред'явити їх.

Ще одна запропонована заборона – водію заборонено виходити з авто, якщо його зупиняє патрульний. Він має покласти руки на кермо. Цю норму одностайно підтримують і Мосійчук, і Паламарчук, як два перші заступники профільного комітету з питань правоохоронної діяльності.

– Я не бачу в цьому обмеження прав і свобод громадян, – каже Мосійчук.

– Це необхідно. Бо коли правоохоронець має справу з учасникам ДТП, йому невідомо, хто там за кермом – бандит чи ні, – додає Паламарчук.

Ініціатори такого нововведення посилаються на американську практику, де водій не має права виходити з авто. Однак, на відміну від України, в США дозволене вільне володіння зброєю. Відтак будь-який водій потенційно може бути озброєний.

– 99% людей, коли їх поліція зупиняє, виходять з машини, – каже про український досвід Деканоідзе .

Водночас, як пояснюють в МВС, по всій території України через бойові дії на Донбасі сьогодні багато нелегальної зброї.

– В США за рік поліцейські вбивають кілька тисяч людей, застосовуючи зброю, в результаті того, що їм опонують, – повідомив Аваков.

– Американці часто й одразу використовують зброю, бо вони знають, що в країні дуже багато зброї. Треба дати повноваження поліцейським, щоб вони могли випереджати злочинців, – каже Деканоідзе і поспішає заспокоїти, що українські полісмени діставатимуть зброю лише в тому випадку, якщо бачитимуть, що є загроза власному життю чи напарника.

Однак, у Паламарчука тут є застереження. Він не впевнений у достатній психологічній і бойовій підготовці поліцейських – як нових патрулів, так і колишніх міліціонерів, які пройшли переатестацію протягом останнього року.

Як приклад, нардеп наводить вбивство правоохоронцями чоловіка в райцентрі Криве озеро на Миколаївщині, що сталося рівно за місяць до вбивства поліцейських в Дніпрі.

– Криве озеро – це якраз низький рівень професіоналізму, в тому числі брак психологічної підготовки. У цьому випадку в людину, яка нападає з лопатою, можна було стріляти на законних підставах, але стріляти по ногах, а не вбивати, – каже Паламарчук.

Ще один яскравий аргумент непрофесійності поліції, який часто використовують її опоненти, – випадок в Києві, коли після погоні поліцейський вистрілив у лобове скло BMW, у результаті загинув 17-річний пасажир автівки. Водія BMW Ростислава Храпачевського, який влаштував погоню по Києву і який обвинувачується в опорі правоохоронцям, суд відпустив під особисті зобов'язання. Поліцейський, який вистрілив в лобове скло BMW, сьогодні знаходиться на лаві підсудних.

– По-людськи, мені його шкода. Я певен, що у авто він стріляв для того, щоб зупинити BMW, а не вбити пасажира чи водія. Так само мені шкода і загиблого пасажира.

А самому "шаленому Ростику", який і влаштував цю голлівудську гонитву, – нічого за це немає. Нещодавно бачив його у одному з столичних торгово-розважальних центрів, спокійно собі шопився, – каже Дмитро Крештофов.

Брак професійності

Як прихильники, так і опоненти посилення повноважень поліцейських переконані в одному: без судової реформи не досягти відчутних позитивних змін від реформи правоохоронних органів.

Суди відпускають не лише "мажорів"-праворушників, але й поновлюють на роботі колишніх міліціонерів, які не пройшли атестацію – таким є, наприклад, з один з підозрюваних поліцейських у вбивстві чоловіка в Кривому озері.

А ось лейтенант Сергій Приходько, який умовно засуджений за вбивство студента Ігоря Індила, працює в поліції й далі навіть без допомоги суду. Він успішно пройшов переатестацію і сьогодні працює в Шевченківському райвідділі поліції міста Києва.

Дехто зі співробітників МВС взагалі відмовився проходити переатестацію – і це не заважає їм працювати з самим міністром Арсеном Аваковим.

Під час згаданого вище пікету біля МВС ніс варту в цивільному Ілля Кива, колишній начальник департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції.

Кореспонденту УП він повідомив, що досі залишається "в структурі МВС" і сьогодні перебуває в "розпорядженні міністра".

Сам Кива не зміг пояснити, яких повноважень бракує нині поліцейським. А на запитання, що забракло патрулям в Дніпрі, аби уникнути трагедії, кинув коротко: "Досвіду".

– Поліції не вистачає досвіду і професіоналізму, треба збільшувати терміни навчання для поліцейських, – додав одіозний Кива.

Дмитро Крештофов запевнив, що з усіма патрульними уже в деталях розібрали випадок в Дніпрі і виявляли помилки, які у сумі могли сприяти фатальному результату.

– Але зараз мені виглядає неетичним публічно розбирати недоліки в діях загиблих. Проте, будьте певними, кожен патрульний виніс для себе урок, – переконує Дмитро.

Патрулі, які працюють сьогодні, навчалися своїй новій роботі лише два місці. Хоча більшість з них прийшла з цивільного життя і не мала досвіду ані в стрільбі, ані в бойовій підготовці загалом.

Аваков визнає, що є проблеми з досвідом водіння авто в екстремальних умовах.

– Коли ми запускаємо нові поліцейські патрулі, я їм говорю: "Розіб'єте машину – уб'ю". Вони не вміють водити авто в ризикових ситуаціях. Цьому треба вчитися, ми розбираємо кожен випадок аварії. Але в Штатах відсоток розбитих авто – значно вищий, – не втомлюється апелювати до американського досвіду Аваков.

Не виключено, що помилки та огріхи будуть і при застосуванні поліцейськими електрошокерів. Досвіду роботи з цими спецзасобами патрулі ще не мають взагалі. Хоча законом їхнє застосування передбачене, досі в наявності у поліції їх не було.

Про закупівлю електрошокерів Аваков заявив наступного дня після трагедії в Дніпрі.

Крештофов говорить, що електрошокери, насамперед, знадобляться у боротьбі з агресивними безпритульними тваринами.

– З ними в місті багато проблем. Стріляти по тваринам, коли вони загрожують чиємусь життю чи здоров'ю, у людному місці просто небезпечно. Ну й, у будь-якому випадку, електрошокер не забирає життя і завдає менше травм ніж вогнепальна зброя. Тож ефективність застосування шокера може бути досить високою, – каже патрульний.

Наразі питання, чи отримають патрульні додаткові повноваження, залежить від рішення депутатів ВР. Однак навіть більш жорсткі закони та новітні засоби не вирішають усіх проблем – поліцейським треба буде ще навчитися працювати за новими правилами.

Мар'яна П'єцух, УП