Путиловский прорыв, или Как БПП проиграл выборы в Херсоне

Президентська партія вміє взяти і програти вибори.

Так було у 2014-му, коли БПП несподівано програв "Народному фронту" за партійними списками на виборах у Раду. Так сталося і на довиборах у 7 округах.

За попередніми даними, офіційні висуванці Блоку Порошенка не виграли у жодному з округів. Навіть там, де перемога їхнього кандидата здавалася справою абсолютно вирішеною. Як у Херсоні.

Тут у 183 окрузі за місце у парламенті зійшлося одразу два колишніх губернатори: Юрій Одарченко з "Батьківщини" та Андрій Путілов від БПП. Їхня боротьба в умовах найнижчої в Україні явки продемонструвала, що організована партійна робота здатна розбити навіть адмінресурс. Особливо, якщо провладний кандидат скористатись ним не вміє.

Однак ці вибори, які багато хто вважає репетицією можливих перевиборів усієї Ради, показали і дещо набагато важливіше.

Порошенку слід негайно приймати кадрові рішення у своїх штабах. Інакше війна з "Батьківщиною" може мати катастрофічні наслідки для його партії.

"На вяліку"

– А ви знаєте Іллю Киву?

Троє поліцейських біля відділку неподалік від центрального проспекту Херсона перезираються і знизують плечима.

– Ну як, чули, – відповідає після паузи "старший".

– А будете за нього голосувати?

– Поліція поза політикою, – знову відповідає за всіх "старший".

– А він от теж міліціонер, але балотується.

– Ну, якщо йому хочеться, то хай пробує, але тут і без нього є кому, – каже "старший" і киває двом іншим поліціянтам на вхід.

Але один із "молодших" вирішує уточнити:

– Так він же і не в нашому окрузі, – пояснює він і махає рукою туди, де лежить 183 виборчий округ.

Він починається буквально ще за кілька кварталів від центральної вулиці. Про те, що ти рухаєшся у правильному напрямку, сповіщає політична агітація, яка то тут, то там починає з’являтися на стовпах і стінах.

– А ви підете голосувати? – запитуємо у старшої жінки, яка продає квас уже на території 183 округу.

– За кого? – перепитує вона.

– Ну у вас же вибори?

– Знову?

– Та толку з тих виборів? – включається у розмову ще одна старша пані, яка стоїть неподалік. – Я Хрущова пам’ятаю! Розумієте? А щоб толк від ваших виборів був, то такого не пам’ятаю.

Вона різко розвертається і гордо іде.

За великим рахунком, саме такі бабусі і визначали долю переможця у 183 окрузі. Вибори призначили на розпал літа, явка – вкрай низька, а отже – кожна бабця на рахунку.

"Вибори виграє не той, хто заагітує більше людей, а той, хто зможе зібрати усіх "своїх" і вмовити їх прийти на дільниці, – пояснює специфіку літніх виборів член міськвиконкому Херсона Катерина Гандзюк. – Кампанія коротка. Тому головне не піаритись, а щоб партійна структура підтягнула всіх, з ким вона працювала, а ті щоб привели родичів і так далі".

І справді, передвиборча кампанія у Херсоні і селах, які входять у 183 округ, була доволі тихою. А в порівнянні, скажімо, з Черніговом з його постійними концертами і зірковими десантами, майже непомітною. Часом здається, що неписане правило спекотного Херсона – робити усе неквапно, як кажуть тут "на вяліку", стосується і виборів.

Головних кандидатів у цьому окрузі було кілька. Фаворитом, не без підстав, вважався чинний голова облради Андрій Путілов із БПП.

По-перше, усі кивали на потенційне застосування адмінресурсу, до якого у Путілова був фактично необмежений доступ.

Річ у тім, що вибори у 183 окрузі оголосили після того, як головою Херсонської ОДА був призначений депутат від БПП Андрій Гордєєв. А його з Путіловим пов’язує не лише президентська партія, а й довга і плутана історія стосунків.

Свого часу Гордєєв починав простим юристом на заводі родини Путілових, і встиг зробити під їхнім протекторатом політичну кар’єру.

У 2012-му році Путілов від Об’єднаної опозиції, яка тоді домагалась звільнення Тимошенко і протистояла Януковичу, став депутатом Верховної Ради по 183 округу. Тоді ж Гордєєв став депутатом міськради Херсона, де до цього сидів Путілов.

Коли у вересні 2014 року президент Порошенко призначив Путілова губернатором Херсонської області, саме Гордєєв пішов від БПП на вибори у "прикормленому" 183 окрузі. І став у ньому депутатом.

Тепер же, коли Путілов восени 2015 року обрався головою Херсонської облради і постало питання, хто замінить його на посаді голови ОДА, то після певних вагань Порошенко віддав це місце тому ж таки Гордєєву.

Так колишній роботодавець і його працівник знову зібралися під одним дахом, адже облрада і ОДА у Херсоні знаходяться в одному приміщенні. Правда, не надовго.

На початку травня цього року ЦВК оголосила вибори у семи округах і, цілком прогнозовано, у 183 окрузі замість Гордєєва БПП висунула кандидатом Путілова.

Крім "єдиної команди" у голови облради був ще один козир – спецдільниці. На окрузі знаходяться одразу дві колонії, дім для літніх жінок, психлікарня. Все це – близько тисячі виборців, які зазвичай дуже "лояльні" до влади. В умовах наднизької явки ці голоси могли зіграти ключову роль. І такі приклади уже були в тому ж Херсоні.

Путілов у розмові з УП заявив, що нікого не будуть силувати голосувати за нього. "Я не тисну на адміністрації. Я прийшов із реального сектора економіки і сповідую європейські цінності", – запевнив голова облради.

На запитання, що ж він буде робити, якщо йому у такому випадку не вистачить голосів для перемоги, Путілов відповідає філософськи: "Буду жити далі".

У київському штабі БПП шанси голови Херсонської облради повернутися у Раду Верховну оцінювали як "дуже хороші". І з цим важко було не погодитись.

Однак сподівання на відчутну "фору" перед іншими кандидатами розхолодило висуванця БПП. Його передвиборча кампанія могла б і не початися по-справжньому, якби не соціологія.

Як розповіли одразу кілька поінформованих співрозмовників, коли у штабі Путілова побачили дані опитувань, пережили легкий шок. Після цього кандидат від БПП різко з’явився у публічному просторі.

"Дані показали, що у самому Херсоні Путілов програє. При тому не лише Юрію Одарченку від "Батьківщини", а й навіть Анні Середі від Опоблоку", – розповідає наш співрозмовник в одному із штабів.

Історія висування згаданої Середи доволі симптоматична для виборів у 183 окрузі. Єдине, що про неї знає широкий український загал, це напівскандальна історія з перейменуванням. Коли вулицю, на якій живе Середа, перейменували на честь Січових стрільців, кандидатка в дуже грубій формі у своєму Facebook написала все, що вона думає і про тих, хто декомунізував назву вулиці, і про тих, чиїм ім’ям її тепер названо.

Врешті, в українській політиці інколи починали і з меншим ступенем відомості. Однак проблема була в тому, що і в самому штабі "Опозиційного блоку", який висунув Середу, до своєї кандидатки серйозно не ставились. У її перемогу мало хто вірив.

"Але це Херсон. Тут будь-хто від Опоблоку може взяти нормальний результат. Просто за інерцією, бо це ОБ. При тому, опитування цього і не покажуть, бо зараз у симпатіях до Опоблоку рідко зізнаються", – пояснює Катерина Гандзюк.

Ще одним кандидатом, до якого основні фаворити ставилися з певною поблажливістю, був висуванець від партії "Відродження" Михайло Опанащенко. Він уже був депутатом парламенту і навіть засвітився, проголосувавши за закони "16 січня".

Опанащенко тихо, але систематично, працював з виборцями, організовував різні заходи, роздавав дітям морозиво і тому подібне.

А от до кого усі учасники перегонів ставилися серйозно, то це до згаданого уже Одарченка із "Батьківщини". Фактично, він був другим фаворитом виборів у 183 окрузі.

Перед тим, як Порошенко призначив Путілова головою ОДА, її очолював саме Одарченко.

"Це був дуже непростий час. Але в мене тут сім’я, то я все кинув і приїхав сюди працювати. А це ж одразу після анексії, область нестабільна, все розбалансоване. Але ми почали працювати. Порошенко мені пропонував, хочеш, мовляв далі очолювати ОДА, то переходь у мою партію. Я відмовився", – пригадує в розмові з УП сам Одарченко.

Його кампанія була нескладною і невигадливою. Проте партійна структура "Батьківщини" і в самому Херсоні і по селах працювала системно. Апогеєм кампанії Одарченка, якщо не брати до уваги слоган "Зупинимо геноцид села", став приїзд до Херсона Юлії Тимошенко.

На фоні подарованих державним установам за державні ж гроші крісел для донорів та інших речей, на яких піарився Путілов, візит Тимошенко виглядав вагомим аргументом. Хай навіть вживу послухати її прийшло лише кілька сотень людей.

Найбільше ж медійного супроводу із усіх кандидатів отримав віднедавна відомий Ілля Кива, який до загального здивування також вирішив взяти участь у виборах по 183 округу.

Кивина кампанія була дуже агресивною, але грамотною.

"Вони взяли усі конфлікті ситуації, які назбиралися у Херсоні і не вирішувались роками, і почали їх вирішувати. Силою, не по закону, але вирішувати. Як у ситуації із захопленим рейдерами гуртожитком, де Кива прийшов і вигнав тих рейдерів, – розповідає Гандзюк. Але в той же час нагадує й іншу сторону ситуації: – Там ситуація така, що цих рейдерів "кришували" міліціонери, які самі отримали квартири у цьому гуртожитку. Чого Кива не вирішував це питання, коли був заступником голови обласної міліції?"

Пікантності ситуації з балотуванням Киви додає той факт, що його кампанію фактично організовують люди депутата від БПП Івана Вінника.

Телефонуємо Віннику, щоб запитати, чому він допомагає Киві, якщо його партія висунула у цьому окрузі іншого кандидата.

"Все дуже просто", – відповідає Вінник. – "Я обирався в Новій Каховці і знаю той регіон. Подивіться, кого виставив Опоблок. Я знаю, що між моїм рідним БПП і ОБ укладений договорняк, що як тільки Путілов стає депутатом, то область, фактично, одразу зливають Опоблоку. Головою облради мають обрати сепара, людину Новинського Василя Федіна. За такого сценарію "зелених чоловічків" можна чекати уже наступного дня".

Вінник не приховує, що його головна мета, для якої його люди допомагаю Киві – збити результат Путілова.

"Я не маю нічого проти, щоб Путілов став депутатом Верховної Ради. Але я проти здачі області Опоблоку. До речі, на самому початку я пропонував допомогу і Путілову. Але вони сказали: "Ми і так все скупимо", – розповідає Вінник.

"Бомби". Спека. "Бомби"

Сам день голосування починається дуже несподівано. Замість спокійних і млявих виборців одразу 16 дільниць заповнюють співробітники поліції. До них надійшло повідомлення про "мінування".

Силовики вимагають від членів комісій залишити дільниці, але ті уже повідкривали засідання і, за законом не мають права переривати роботу.

"Це все робиться під зниження явки. Оголосили замінування по 16 дільницях. Це великі дільниці, де Путілов взагалі програє. Люди прийшли голосувати, а проголосувати не можуть", – так бачить цю ситуацію головний конкурент Путілова Одарченко.

Ми розмовляємо з ним у скверику біля офісу його штабу, ховаючись у затінку від набридливих +36 за цельсієм.

"Ви ж гляньте, яка спека. Тут всі хочуть вранці прийти проголосувати і сховатися десь на річці, чи вдома. А оперативна група по розмінуваннях одна в Херсоні. От вони на 2-3 години заблокували дільниці, і люди не проголосували. Явка стане ще меншою", – переконаний Одарченко.

У той же час сам Путілов від будь-яких "мінерів" відхрещується, і навіть називає їх у своєму Facebook "негідниками".

Але хто і для чого "мінує" ДВК – не єдина незрозуміла ситуація. Ще буквально за кілька годин до початку голосування не було зрозуміло, хто очолюватиме Окружну комісію, яка має рахувати голоси всього округу.

У п’ятницю ввечері ЦВК замінила голову ОВК 183, але він просто фізично не зміг приступити до роботи аж до неділі. Члени ОВК не могли зібратися у достатній для кворуму кількості, щоб новий голова зміг скласти присягу.

Це вдалося зробити тільки вранці у день голосування.

Ховаючись від спеки, абсолютно випадково зустрічаємо нового голову ОВК Віктора Бутка в кафе за обідом.

"Коли до мене звертались з проханням провести ці вибори, то це було три тижні тому. Я не дуже хотів, але погодився. Але потім три тижні нічого не відбувалось. Я думав, що уже все розв’язалось саме собою. Але в п’ятницю мені телефонують із ЦВК і ставлять перед фактом, що я голова ОВК. В суботу увечері не вдалося зібратись. В неділю вони теж не збирались до вечора сходитись. Я тоді їм кажу, що раз так, то я теж піду десь на річку, бо я просто не маю права працювати", – розповідає Бутко.

Сам він приїхав сюди із сусідньої Миколаївської області і представляє в комісії начебто Радикальну партію.

Співрозмовники УП у Радикальній партії не можуть пояснити, який стосунок новий голова має до їхньої партії, хоч раніше він був депутатом від "Батьківщині" в Миколаївській облраді. Відхрещуються від нього і в Батьківщині.

"Він не працював з "Батьківщиною". Він взагалі не херсонський, я його не знаю. У суботу він намагався провести засідання і змінити велику кількість членів ДВК. Я думаю, що це хотіли зробити для зриву виборів", – каже нам Одарченко.

Поки ж всі ламають голови, "чий" голова ОВК і як зміниться розклад сил у комісії, починають надходити нові повідомлення про "мінування".

У Корабельному районі у приміщенні однієї школи замінували одразу три дільниці. На місці зустрічаємо тут довірену особу Одарченка і одного із кандидатів – Опанащенка.

"Знаєте, чому частина людей всередині, а частину не пускають? Бо є люди вибухобезпечні і вибухонебезпечні", – жартує кандидат.

Але і справді, частина членів ДВК вийшли із "замінованого" приміщення, а частина зібралась на сходах і перед скляними дверима всередині. Вони не хочуть переривати засідання і бояться, що силовиків можуть використати для фальсифікації результатів.

Тим часом під школою продовжують збиратися виборці.

– Микола, ти теж йдешь голосувати? – звертається літній чоловік до свого знайомого, який стоїть поруч нас.

– Та вже проголосував – замінували. Дачники вертаються, то вони по новому колу пішли мінувати.

– Що, правда? І вже хтось підірвався? – жартує новоприбулий, але притихає після погляду двох поліцейських.

У сусідньому дворі замінували ще дві дільниці у школах, але поки ми до них доходимо, їх встигають "розмінувати".

Виборчий ярмарок

"Та ви подивіться. Поки стояла спека, на весь округ проголосували 3% виборців, і ніхто не мінував. А під вечір знову почалося", – не то обурюється, не то сміється голова ОВК, якого зустрічаємо біля комісії уже після закриття дільниць.

"Зараз ми уже почали засідання. Скоро всі технічні питання вирішимо і вийдемо в залу, будемо чекати протоколів від ДВК. Але їх раніше 12 ночі чекати не варто. Там є нюанс, що якщо вони привезуть після опівночі, то їм заплатять добові за два дні. То ще можна покурити", – пояснює він.

Зала для засідань – це просторе приміщення у Корабельній райраді. На всю залу – жодного кондиціонера. Вікна вздовж двох стін розкриті навстіж, але надворі немає навіть натяку на вітер, тож поступово зала перетворюється на велику піч.

Місцеві журналісти і спостерігачі жартома згадують попередні вибори на 182 окрузі, де через відкриту кватирку у кімнаті з протоколами викликали криміналіста.

До загального подиву о 21.10 приходить перша комісія здавати протоколи. А за нею одразу і друга.

"Та ви сідайте. Почекайте. Бачите, ще ж немає ОВК, немає кому приймати", – інструктує прибулих представниця окружкому.

Першою, як з’ясувалося, приїхала "здаватись" комісія із лікарні. У ній проголосували аж три виборці.

З’являється і перший із кандидатів – Кива з пістолетом на поясі. Про цей пістолет одразу починають жартувати журналісти: "Я якось випадково потрапив на зустріч Киви з його членами в ДВК. Він такий зайшов і поклав пістолет на стіл. Всі вдихнули. Кива провів, значить, свій інструктаж, забрав пістолет, вийшов. Всі видихнули".

Підходимо поцікавитись у Киви, чого раптом він вирішив іти в політику.

– Щоб педикам у політиці щелепи вивертати і кадри виривати, – серйозно відповідає кандидат.

– Ви зараз буквально чи метафорично?

– (пауза) Зараз метафорично. Але. Одна справа стріляти з окопа, а інша справа стріляти з трибуни Верховної Ради. Ефекту більше. І користі для народу одразу. Бо скільки цих у парламенті, які продають, грабують, ґвалтують український народ. Коли я прийду в раду, то у любителів швидких грошей гонору поубавиться. Бо у нас руки міцні, а зуби гострі… Мандат депутата буде просто тюнінгом для мого автомата, з яким я у будь-якому разі буду іти. А що вас дивує?

Тим часом площа перед ОВК поступово заповнюється членами ДВК, які починають звозити протоколи і бюлетені в заклеєних білих мішках. Усі комісії записуються в чергу, у залу засідання заходять по одній. Але дуже скоро люди починають губити номерки і терпіння. ОВК за кілька годин роботи прийняло всього 13 зі 107 звичайних комісій.

Десь несподівано зник секретар комісії, відомій у місті експерт "вигравати" вибори пан Абрамов. Він делегований в ОВК від БПП. Без секретаря окружком приймати жодних рішень не має права, як не має права і зупиняти засідання.

Одарченко, який уже також прийшов, миттєво орієнтується в ситуації і починає протестувати. Він боїться, що цю заминку можуть використати для фальсифікацій. Він виходить у хол і "прориваючи оборону" представників ОВК запускає всіх членів ДВК з їхніми мішками і протоколами в залу.

За кілька хвилин секретар ОВК знаходиться, але в залі уже не залишається нічого від робочої атмосфери. Кілька сотень спітнілих, втомлених і злих людей перетворюють засідання ОВК на галас і сварки.

До бійок, на щастя, справа не доходить. Членам ОВК вдається витримати баланс і робота без перерв і особливих збоїв триває цілу ніч.

Вранці понеділка зустрічаємо сонного і втомленого голову ОВК в коридорі.

"Якщо в неділю деякі члени ОВК відпочивали, то я ж тут від сьомої ранку постійно був. Але, слава богу, все йде нормально", – розповідає Бутко. Він жартує і йде приймати останні протоколи.

По залі засідання ходить щасливий Юрій Одарченко. Він всю ніч також був тут. На ньому навіть та сама сорочка, що й в неділю. Але воно того вартувало. Паралельний підрахунок голосів показує, що він таки став переможцем на цьому окрузі.

Офіційних даних ще слід дочекатись, але зрозуміло, що представнику влади нічого зробити не вдалось. Навіть у тюрмах Путілов не зібрав того, що до нього збирали представники усіх влад. Цього разу ця карта не зіграла на руку БПП.

А от кремезний лисий помічник Одарченка уже встиг переодягнутися. Він упівголоса розмовляє зі своїми колегами.

– І вони мені кажуть: "А ти ж казав, що теж будеш подавати скарги?" А на що мені скаржитись – на перемогу?

Роман Романюк, УП