Депутаты умыли руки. Война за неприкосновенность Онищенко
"Я думаю, що наступний тиждень покаже вам ще один приклад боротьби з газовими ділками. Наступний місяць – ще приклади. Ми маємо намір усім ділкам на газовому ринку давати оцінку. І це не стосується окремо пана Онищенка чи якогось іншого пана".
Такими словами у середу підсумував виснажливе чотирьохгодинне засідання регламентного комітету Ради генпрокурор Юрій Луценко.
За кілька хвилин до того члени комітету дали схвальний висновок на його подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності депутата з групи "Воля Народу" Олександра Онищенка.
Правда, і саме подання, і його схвалення викликало більше запитань, ніж відповідей. Комітет вчергове прийняв половинчасте рішення, усунувшись від відповіді на головне питання – чи давати дозвіл на арешт Онищенка.
Відповідальність за прийняття цього рішення члени регламентного комітету вправно переклали на спікера парламенту Андрія Парубія і сесійну залу.
А вона, як показала історія з позбавленням недоторканності Сергія Клюєва, у таких ситуаціях здатна підносити прокурорам "неприємні сюрпризи".
Антикорупційний прокурор Назар Холодницький приїхав на засідання регламентного комітету завчасно. Поки журналісти і депутати стягувались до приміщення на Банковій, голова Спецпрокуратури сидів у своєму службовому авто.
Він виглядав роздратованим і дещо розгубленим. Причиною цього стала справа прокурора сил АТО Костянтина Кулика, до якого слідчі НАБУ після трьох спроб викликати на допит прийшли з обшуком.
Кулик не розгубився. Він, за словами Холодницького, замкнувся у квартирі, щоб не отримати підозру, і спокійно роздавав коментарі пресі.
"Ця справа не стосується його зоряного злету у справах Курченка. А він там зараз розказує, що Курченко купив НАБУ, щоб завалити свої справи. Це ж повна маячня", – стримуючи роздратування, пояснював УП ситуацію Холодницький.
Додаткових приводів для роздумів йому додавав факт, що Кулика в ГПУ розлідувати справу Курченка забрав генпрокурор Юрій Луценко, який мав зараз прийти на комітет і представляти підготоване Холодницьким подання щодо Онищенка.
Однак в порожньому коридорі комітетського приміщення, антикорупційний прокурор уже намагається випромінювати лише впевненість.
"Як тільки Рада дасть дозвіл, то ми одразу готові оголосити підозру Онищенку", – заявляє він журналістам, які уже заповнили і залу засідання комітету, і коридор перед нею.
Самих же членів регламентного комітету у залі майже немає. Представник групи "Відродження" Віктор Бондар на засідання не прийшов. Як і представниця "Народного фронту" Ірина Єфремова.
Члена комітету від "Опозиційного блоку" Михайла Папієва зустрічаємо в туалеті, де він докурює цигарку просто під наклейкою "Курити заборонено".
Правда, уже за кілька хвилин він сидить у залі засідань.
На столах густо розставлені пляшки з мінералкою і лимонадом, наче тут планують не вирішувати долю депутатської недоторканності у справі на майже 3 мільярди гривень, а просто зібрались провести разом ще один спекотний червневий день.
З одного краю столу сидять семеро членів комітету, Холодницький з двома заступниками, в якийсь момент місце поруч займає і генпрокурор Луценко.
На протилежному краю, оточена з усіх боків камерами і журналістами, самотньо присіла адвокат Онищенка Ольга Просянюк. Сам депутат спізнюється хвилин на 15, але таки приходить.
Після цього абстрактна справа про розкрадання невідомих грошей набирає дуже означених рис, у ній з’являються конкретні люди. Навіть журналісти поступово перестають жартувати.
Залу поступово заповнюють кримінальні пристрасті і спека.
"За попередніми оцінками, зловживання навколо "Укргазвидобування" сягає близько 40 мільярдів гривень. Одним із епізодів цієї справи займалися НАБУ та САП. Досудовим розслідуванням встановлено, що в період із січня 2013 року до січня 2016 року Онищенко вчинив низку кримінальних правопорушень…
Онищенко, будучи народним депутатом VII та VIII скликання, обіймаючи протягом цих скликань посаду заступника голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, маючи повний контроль над діяльністю підприємств ТОВ "Надрагеоцентр", ТОВ "ХАС", та ТОВ "Карпатинадраінвест", прийняв рішення про особисте збагачення, шляхом заволодіння коштами ПАТ "Укргазвидобування"…
Чи просто від спеки, чи від цих звинувачень із вуст генпрокурора, Онищенку стає душно. Розсуваючи камери, він починає знімати піджак. Прокурори і далі сидять у костюмах.
При всьому Онищенко не схожий на людину, яка реально боїться потрапити у в’язницю.
Він спокійний і до певної міри відсторонений. Наче прокурори вимовляють не його прізвище чи назви його фірм, і це не йому загрожує 12 років в’язниці.
Коли Луценко починає показувати роздруковані схеми розкрадання грошей, адвокат Онищенка занотовує на аркуші фразу, яку буде повторювати впродовж усього засідання: "Не схеми на кольорових листочках, а докази".
Тим часом Генпрокурор пояснює, чому підозрюваного депутата треба саме заарештувати:
"Йдеться про те, що Онищенко власноруч чи опосередковано може знищити ще невстановлені докази. Крім того, ми вважаємо, що Онищенко може впливати на свідків. Всі ми достатньо досвідчені люди, щоб розуміти, як статус народного депутата може впливати на звичайних людей і свідків. Слідство підозрює пана Онищенка у створенні злочинної організації, а ми запитуємо, чи може лідер угрупування впливати на його членів?"
Однак у членів комітету виявляться багато запитань до Луценка і окрім питання арешту.
Одне з основних – чому генпрокурор вніс лише одне подання, хоча закон передбачає окреме подання і щодо притягнення до відповідальності, і щодо затримання, і щодо арешту.
Депутати жартують, що ГПУ "економить папір і не захотіла друкувати три подання на 80 сторінок".
"Конституційний суд вважає, що слід робити окреме подання на кожен вид запобіжного заходу. В питанні тлумачення закону ми схильні довіряти КСУ. Можливо, це недолік, але так є", – пояснює позицію комітету його тимчасовий очільник Павло Пинзеник.
Такої ж думки і адвокат Онищенка, яка попереджає депутатів, що такий формат подання буде оскаржувати у суді.
Взагалі адвокат у Онищенка дуже активна і навіть зухвала. Депутати кілька разів роблять їй попередження, щоб вона "не вчила комітет працювати", бо інакше її просто видалять із засідання.
"Ви задумайтесь, завтра на місці Онищенка може бути будь-хто із вас", – не здається Просянюк.
"Не може, ми не ведемо господарської діяльності", – поправляють її депутати.
"А ви не зарікайтесь", – продовжує адвокат.
Коли слово доходить до Онищенка, то він воліє відбутися кількома фразами.
"Те, про що сьогодні говорилося для мене – це повна маячня. Те, що називається комерційною діяльністю, вже обернули в кримінальну діяльність. Мене вже назвали злочинцем, організатором банди. У нас є презумпція невинуватості, і вирішувати, чи я злочинець повинен суд. Я готовий отримувати підозру і йти в суд, щоб довести свою невинуватість", – заявляє Онищенко.
"Це як у фільмі "Кавказька полонянка": або я йду в РАЦС, або мене ведуть до прокурора. Така і в мене сьогодні ситуація. З людей, які знаходяться під слідством, вибивають показання. У слідчих є бажання відправити мене у СІЗО, щоб було легше проводити свої слідчі експерименти", – додає він і передає слово адвокату.
Просянюк продовжує лінію, що Онищенко нікуди втікати не планує. Крім того, адвокат переконує, що у самому поданні не наведено ніяких доказів, і починає показувати свої "кольорові папірці".
На її схемах всі компанії, які у поданні приписуються Онищенку, насправді записані на інших людей чи офшорні компанії.
"Я запитую, де тут Онищенко?" – закінчує адвокат.
Генпрокурор Луценко дуже швидко знаходить відповідь:
"Слідство велося за період по січень 2016 року, бо будучи депутатом у 2012, 2013, 2014, 2015 роках, пан Онищенко не думав про те, що треба виконувати норму закону і віддати свої частки у бізнесі. Коли у січні 2016-го він про це згадав, то у мене ось в руках угода про купівлю-продаж цих фірм. У слідства достатньо доказів, що Онищенко є бенефіціаром цих фірм".
"Але докази треба показувати в суді. Комітет і Верховна Рада, при всій повазі, мають лише почути, що у слідства є набір фактів, які в суді можуть призвести до певного рішення щодо депутата", – переконує Луценко.
На пряме запитання членів комітету, чи справді він суміщав депутатський мандат і комерційну діяльність, Онищенко уже не відкручується, а чесно відповідає: "Судячи з усього, так".
Коли ж у нього запитують, як фірми із подання опинилися прописаними у його депутатській приймальні, Онищенко пробує схитрувати.
"Там два поверхи приміщення. А у мене там була окрема приймальна. Візьміть план будівлі і з’ясуйте".
"Але ж на відео видно, що вивіска "Приймальна народного депутата" висить одразу на вході в усе приміщення", – дивується депутат Дмитро Лубінець.
"Ну якщо там приймальня, то як там двічі проводили обшуки?", – не відступає Онищенко.
"Я вам поясню", – включається в розмову Луценко. – "Приймальна народного депутата набуває свого статусу, якщо ви її зареєструєте, а не просто повісите для маскування табличку. У нас є офіційна відповідь, що ви її не реєстрували".
Незважаючи на переконливість прокурорів, у комітету до їхнього подання все одно є запитання. Депутати так і не можуть зрозуміти, чому прокурори просять про найсуворіший запобіжний захід для Онищенка, який сидить ось перед ними.
"Але ми хочемо донести і адвокатам, і колезі Онищенку – ми не приймаємо рішення про вину, не виносимо покарання. Ми тільки вирішуємо, чи законне подання генпрокурора, чи воно достатнє та чи може бути винесене на голосування у залі парламенту", – намагається пояснити позицію комітету Лубінець.
І комітет таки й справді внятного рішення не прийняв.
Розійшовшись на 15-хвилинну перерву, члени комітету повернулись у провітрену залу з готовим рішенням. Але якоїсь ясності щодо подальшої долі Онищенка воно не додало.
Сам підозрюваний депутат слухати рішення комітету не захотів. Роздавши коментарі пресі і поділившись планами поїздки на Олімпіаду в Ріо, Онищенко зник.
Рішення комітету слухала лише його адвокат.
Комітет, за старою парламентською традицією, вирішив не брати відповідальності на себе. Покритикувавши подання від ГПУ, депутати вирішили, що його можна підтримати у частині притягнення Онищенка до кримінальної відповідальності. Але тільки у ній.
Відповідальність за обрання будь-якого запобіжного заходу комітет просто переклав на спікера і сесійну залу, пославшись на "недостатню аргументованість".
Фактично, своїм рішенням депутати поставили у доволі складну ситуацію спікера Андрія Парубія.
Тепер саме він має вирішити, чи, посилаючись на висновок комітету, повернути подання Луценку "на доопрацювання", чи таки поставити його на голосування.
У першій ситуації Парубій опиняється в ролі "покровителя олігарха", у другій – ризикує провалити голосування або наразитись на хвилю критики в сесійній залі від "друзів" Онищенка з тієї ж "Волі народу" чи "Батьківщини". А вони не проминуть нагоди зробити зі спікера "провідника диктатури".
Що робити Парубію, комітет не сказав, уточнивши лише, що в разі голосування депутатам слід ухвалювати три різні постанови, щоб це рішення не можна було оскаржити, як у відомій справі про арешт депутата Ігоря Мосійчука.
"Комітет не надає жодних рекомендацій, депутати самі мають визначатися, як голосувати. Комітет дає висновок, пояснення для Верховної Ради. Ми дали висновок, що претензій до подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності Онищенка немає. Але є претензії до подання в частині щодо його затримання та арешту. Ми вже не кажемо, що ці подання мали бути окремими. Далі слово за Верховною Радою, чи буде голосування пакетом, чи окремо – вирішує керівництво Ради", – пояснив УП "соломонове" рішення комітету Пинзеник.
Парубій 28 червня встиг заявити, що не тягнутиме із винесенням голосування щодо Онищенка в Раду, як тільки комітет прийме якесь рішення.
За даними УП, спікер у цьому питанні налаштований достатньо рішуче і голосування може відбутись уже 5 липня.
У присутніх же на комітеті такий висновок його членів викликав масу запитань. Навіть представники прокуратури не одразу вловили всі нюанси цього рішення.
Душна зала засідань регламентного комітету поступово почала порожніти. І хоча після чотирьох годин пояснень та тлумачень запитань лише побільшало, шукати на них відповідей тут було уже годі.
Роман Романюк, Роман Кравець, УП
УП 100. Поза межами можливого
"Украинская правда" представит свой второй в истории рейтинг лидеров - сотню украинцев, которые делают наибольший вклад в независимость и будущее Украины.
