Оффшорный краш-тест для Порошенко
Даже если в действиях Порошенко не найдется состава преступления, это не снимает публичных вопросов к нему: для чего президенту скрывать свою подготовку к продаже бизнеса, если он намерен открыто и честно его продавать? Может ли это означать, что его планы изменились?
Початок квітня точно не найкращий час Порошенка.
Спершу найвпливовіше американське видання The New York Times вийшло з редакційним матеріалом, де прямо нагадало українському президентові, що Штати не можуть більше вливати гроші своїх платників податків в "корупційне болото", яке Порошенко так і не осушив в Україні. У відповідь Порошенко вкрай невдало відмахнувся "гібридною війною" проти України і начебто "неправильною інтерпретацією" його слів, але хвиля емоцій навколо поступово почала стихати. Втім уже 3 квітня впливові європейські видання підняли нову.
Публікація "панамських документів" про власників офшорних компаній, які використовують їх для ухиляння від сплати податків чи приховування своїх активів, поставили Порошенка перед новою складною проблемою. Звинувачення щодо українського президента зводяться, по суті, до бажання ухилитися від сплати податків з продажу своєї корпорації Roshen та незгадування створених для цього продажу фірм у своїх деклараціях.
За українськими мірками – не так і багато. Проте, за мірками європейськими, потрапляння у список "світових диктаторів, бізнес-магнатів і злочинців" – непоправний удар по репутації.
"Дуже смішно і іронічно, що Порошенко просто сильно не пощастило. Вляпатися в список найбільшого офшорного скандалу, просто відкривши фірму на BVI і не провівши там ніяких операцій. Не важливо, порушив він щось чи ні (правильна відповідь: ні), але в медіа він вже стоїть в одному ряду з Путіним та іншими упирями ", - пише в своєму ФБ незалежний економіст Олексій Соболєв.
В Україні журналісти і активісти почали одразу вимагати, щоб новостворене Антикорупційне бюро "показало характер" і взялось за перевірку законності операцій Порошенка. Проте, максимум, що може загрожувати зараз президенту від системи, – адміністративна відповідальність за неправильно заповнену декларацію. Куди страшніші наслідки для президента може мати втома українців і західних партнерів від того, що їм знову брешуть.
Панамська злива
3 квітня міжнародна спільнота журналістів-розслідувачів опублікувала результат кількамісячної роботи, який сколихнув громадськість одразу кількох держав. У тому числі й України.
Читайте такжеЖурналісти впливового німецького видання Süddeutsche Zeitung отримали документи, які стали найбільшим зливом інформації про власників офшорних компаній в різних юрисдикціях, який коли-небудь ставався. Український президент-реформатор опинився серед двох десятків українців, інформацією про таємні фірми яких володіла панамська фірма Mossack Fonseca, з офісу якої і стався витік.
Німецькі журналісти зрозуміли, що з таким обсягом матеріалу самотужки не справляться і підключили до роботи Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ), Центр з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), а також українських журналістів й експертів.
Підсумком цієї роботи стали уже опубліковані розслідування щодо трьох українців: Петра Порошенка, колишнього прем'єра Павла Лазаренка, який уже відсидів строк у США, та власника впливового українського видання KyivPost Мохаммада Захура, якому закидають зв'язок із махінаціями 90-х.
Окремо з'явилось розслідування і щодо мера Одеси Геннадія Труханова, який впродовж усієї своєї політичної кар'єри заперечував наявність у нього якогось бізнесу. І хоча всі в Одесі знають, що коло бізнес-інтересів Труханова дуже широке, особливо в будівельній сфері, документального підтвердження цього ніколи не було. Дотепер.
Як пояснив "Українській правді" Дмитро Гнап, один із засновників "Слідства.Info", що отримало доступ до злитих документів, всього у "панамській теці" є дані про близько два десятки українських чиновників, проте це не означає, що про усіх них будуть окремі розслідування.
"Скажімо, є дані про одну офшорну компанію сина Іванющенка Арсена. Але на цю фірму не завели жодного майна. За Януковича робилось і реєструвалось дуже багато, але потім все реалізувати не вдалось, бо довелося втікати з країни. Тому у нас просто є дані, що така фірма є", – розповів Гнап.
За його словами, зараз готується окремий матеріал щодо "меншої групи" фірм, дані про які потрапили у руки журналістів. Серед власників цих фірм, обіцяє Гнап, будуть також дуже відомі імена, зокрема одного з впливових українських олігархів.
Операція "Оптимізація"
Ще перед обранням його президентом Порошенко пообіцяв, що в разі виграшу виборів продасть свій бізнес, щоб "думати виключно про інтереси України".
Однак він уже два роки, як президент, а продаж Roshen і досі "в стадії оформлення юридичних процедур".
Панамські документи показують, що ще у серпні 2014 року Порошенко взявся організовувати продаж своєї "солодкої імперії", тобто задовго до того, як він публічно заявив про передачу свого бізнесу у "сліпий" траст.
Наразі, згідно з даними українських реєстрів, корпорація Roshen, яка об'єднує в собі фабрики в Україні, Росії, Литві, Угорщині, логістичні центри та решту майна, належить інвестфонду "Прайм Ессетс Кепітал", який, у свою чергу, належить Порошенку. Тобто зараз Roshen – це переважно українські активи під управлінням українського інвестфонду, який належить громадянину України.
Однак влітку 2014 року уже президент Порошенко створює на Британських Віргінських островах компанію Prime Asset Partners. Втім з серпня 2014 року ця компанія ніякої діяльності так і не вела. Водночас, з вересня 2014 року на цю фірму переписали інший офшор, уже кіпрський, CEE Confectionery Investments Ltd. Ця остання компанія є власницею зареєстрованої в Нідерландах фірми Roshen Europe B.V. Загалом "ціна питання" усіх трьох компанії – трохи більше трьох тисяч доларів. Це сума, мінімально можлива для відкриття такого роду компаній.
"Потрійна структура BVI-Netherlands-Cyprus - це типова ознака підготовки до транзакції (продажу). Тобто цей злив навпаки нам говорить, що президент не брехав, коли розповідав, що хоче продати Рошен. Він правда це робив. Більше того..
Коли продати не вдалося, то з того ж зливу видно, що в грудні 2015 вирішили робити сліпий траст, директор BVI попросив передати документи "Ротшильдам". Зробити "сліпий" траст складно і довго, тому що треба відокремити власника від управління його ж майном, тому нормально, що повністю юридична структура ще не збудована, якщо її вирішили зробити тільки 4 місяці тому", пояснює у своєму ФБ Олексій Соболєв.
Юридичні радники Порошенка пояснили, що ці три компанії були створені для того, щоб убезпечити можливих покупців корпорації президента України від правосуддя тієї ж України. Мовляв, потенційних інвесторів проймає дрож від самої думки про можливість судитися за українські активи в українських судах.
І їх можна зрозуміти. Якщо в Україні гарантувати безпеку ваших активів не може навіть той факт, що вашим продавцем є президент, так би мовити гарант Конституції, то перехід до іншої, більш прогнозованої юрисдикції виглядає цілком логічним кроком.
Але як зрозуміти Порошенка, який півжиття вибудовував в Україні українську корпорацію, а коли став президентом, переніс операцію з продажу цього активу під сонячне небо Віргінських островів?
Сам президент відсторонився від "офшорного скандалу, заявивши, що після того, як його обрали на цю посаду, від своїх комерційних справ він відійшов.
"Я перша посадова особа в Україні, яка серйозно ставиться до декларування своїх статків, сплати податків і питання конфлікту інтересів, які вирішую в рамках українського законодавства та міжнародного приватного права. Ставши Президентом, я відійшов від управління активами, доручивши цю справу відповідним консалтинговим та юридичним компаніям", - написав Порошенко у своєму Facebook.
Він заявив, ці управлінці його бізнесом "нададуть вичерпні пояснення для української та міжнародної преси".
Чому в такому разі офшорні компанії у 2014 році реєстрували особисто на Порошенка, який уже кілька місяців був президентом, схоже також пояснять згадані управлінці.
У той же час його опоненти стверджують, що таким чином Порошенко намагається злочинно ухилитись від сплати податків в українську казну. Мовляв, продаючи корпорацію в офшорній зоні, податкові стягнення зведуть до мінімуму, і підуть вони точно не в бюджет України.
Крім того, виконавчий директор Transparency International в Україні Олексій Хмара заявив, що створення Порошенком нових компаній уже є злочином, адже це комерційна діяльність, якою займається президент. А це, як відомо, українським законодавством заборонено.
Але проблема цього звинувачення у тому, що діяльності, а отже й прибутку, у зареєстрованих для Порошенка компаній немає жодної.
Хоча це і не виправдовує президента - вклади у статутні капітали цих трьох офшорів, мали б бути занесені у декларацію за 2014 рік, і вже точно у декларацію за 2015-й. Бо ж саме чесність, як здається, є головною ознакою "життя по-новому".
Новий закон про електронне декларування, який набрав чинності з 1 квітня 2016 року, не залишає політикам і чиновникам інакшого вибору, як декларувати все чесно, передбачаючи для порушників реальне кримінальне покарання.
Однак Порошенко встиг подати свою декларацію за 2015 рік ще за старим законом, тож офіційного покарання за приховування активів годі сподіватись.
Але це не знімає публічних запитань до нього: для чого президенту ховати свої приготування до продажу Roshen (адже якби не сталось панамського витоку, то про них, швидше за все, ніхто б і не дізнався), якщо він має намір відкрито і чесно його продавати?
***
Поки що виглядає, що публічними запитаннями до Порошенка все і обмежиться.
Одразу після оприлюднення "панамської папки", активісти заявили, що це стане тестом для новостворених в Україні антикорупційних органів. Але поспішили.
Антикорупційне бюро чітко пояснило, що за всього бажання завести і розслідувати справу проти президента не може, оскільки глава держави не підпадає під окреслене коло підслідних НАБУ. Порошенко стане доступним для відомства Ситника лише тоді, коли перестане бути президентом.
Сподіватись на Нацагенцію запобігання корупції, яка спеціалізуватиметься, серед іншого, і на перевірці даних в деклараціях держчиновників, теж марно, оскільки цей орган не обрав собі навіть голову, тож до початку його робити ще хтозна скільки часу.
Єдина надія у тих, хто хотів би розслідування законності офшорних маневрів Порошенка, на Генпрокуратуру. Але й тут нема на що сподіватися. Відомство, керівника якого призначає сам президент, навряд чи стане заходити в конфронтацію з ним через три "пустишки", вартістю 3 тисячі доларів.
Підтвердженням цьому стала і поспішна заява ГПУ про відсутність складу злочину у діях Порошенка.
"Вивчивши інформацію ЗМІ про нібито незаконну діяльність президента, органи прокуратури не побачили складу злочину", - заяви спікер ГПУ Владислав Куценко, який не так давно підтримував Порошенка у його "гібридній війні" з The New York Times.
На перший погляд, на фоні інших фігурантів "панамського зливу", випадок Порошенка може здатись дрібницею. Та й три непрацюючі офшорки, які коштують, як нормальний костюм, - начебто не те звинувачення, через яке ініціюють імпічмент.
Але половина виборців України не для того робили Порошенка президентом, щоб він вів справи, як Путін і його кишенькові олігархи. І явно не цього чекають західні донори, на грошах яких ця країна ще якось тримається.
P. S.
Уже після публікації матеріалу, юридична компанія "Авеллум", яка готує "Рошен" до продажу і передачі у "довірчу власність", вийшла із заявою, що створення для цього офшорних компаній було необхідним.
"Створення компаній в іноземній юрисдикції було єдиним можливим шляхом для передачі активів в управління авторитетній міжнародній трастовій структурі... Всі податки сплачуватимуться в Україні, і прибутки відповідно до законодавства і банківського регулювання, залишатимуться в Україні", – запевнили юристи Порошенка.
Роман Романюк, УП
