Два года спустя. Чего хотел Майдан и что получил

У грудні 2013 року ми проводили опитування щодо вимог, які висували громадські організації та рядові учасники Майдану. Вимоги були узагальнені та поділені на кілька груп, це дозволить нам проаналізувати її виконання.

1. Перший рівень вимог — тактичний. Повне припинення репресій, реабілітація політичних в’язнів, закриття справ, відведення силовиків у казарми, покарання винних.

Що маємо? Слідство триває, але дуже низькими темпами. За 2 роки справи передані до суду лише по декількох епізодах. Ця тема нещодавно була в центрі уваги однієї телевізійної програми, і політики заявили: скоро буде великий суд. Побачимо.

Поки що констатуємо: вимога покарання винних у розстрілах, побиттях, викраденнях, катуванні не виконана.

2. Другий рівень вимог — політичний (так би мовити, проміжний, бо не самоціль). Відставка Януковича. Повне перезавантаження влади: прозорі чесні вибори з новою ЦВК та новим виборчим законом.

Що маємо? Вибори президентські, парламентські та нещодавні місцеві відбулися загалом чесно і прозоро, наскільки це можливо при існуючому суспільстві та політичному класі  - без гречки не обійшлося, але цю ваду нам належить долати ще ціле покоління.

Проте склад ЦВК та виборче законодавство не були змінені належним чином. Довіри до ЦВК немає, вони явно не стоять на сторожі демократії. Відкритих списків немає.

В результаті, країна не отримала суттєвого оновлення політичної системи. Кожне нове обличчя у парламенті чи в місцевих органах відзначається як свято, це, скоріше, виключення.

На Майдані у цю неділю. Повний фоторепортаж дивіться тут

3. Третій рівень вимог — стратегічний. Зміна системи, а не просто облич у владі: новий суспільний договір, механізм впливу народу та обмеження влади.

Що маємо? Люстрація фактично не відбулася, реформи половинчасті, особливо у найбільш критичній сфері справедливості та правосуддя. Про новий суспільний договір не чути: реформи не зачіпають соціальних відносин. Приклади: досі маємо "велику державу" з пострадянським широким функціоналом та величезним апаратом; силове "стягування податків" замість сервісної функції фіскальної служби тощо.

На додачу до вимог Майдану згадаємо опубліковані рік тому, у першу річницю, "Правила техніки безпеки при роботі з українською революцією".

Революції — це струм високої напруги, і працювати з ними треба обережно, виконуючи певні правила, аби не вдарило. Це те, що болить суспільству, від чого воно втрачає довіру до обраної ним влади:

1. Визначення та покарання винних у насильстві та вбивствах на Майдані

2. Чітке проголошення нашої позиції у Війні за незалежність

3. Вшанування героїв нового часу: військових, добровольців, волонтерів

4. Жорстке покарання військових зрадників

5. Очищення депутатського корпусу від явних російських агентів

6. Перші процеси проти корупціонерів

7. Більше правди про ситуацію на фронті

8. Налагодження державного забезпечення бійців всім необхідним

9. Формування дієздатного єдиного керівництва обороною

10. Оголошення чіткої збалансованої стратегії щодо Донбасу

11. Чітка державна позиція у банківській сфері.

Зміна системи призначення на державні посади (люстраційні критерії, конкурсний відбір, публічні обговорення, конкурс проектів).

Підрахуйте для себе бали, даючи кожному пункту за виконання 1 бал, за часткове виконання половину. Я нарахував 5 балів з 12, і це при тому, що вважаю себе оптимістом. У школі така оцінка не вважається успішною, а суворий батько може взятися за ремінь.

Отже, зміни у політичній системі мінімальні.

Водночас у державній системі модернізація, яку ми називаємо реформами, трохи успішніша: багато яскравих тактичних перемог на тлі великої стратегічної поразки.

Головне, що ці перемоги не є сталими та незворотними: якщо призначити прем’єром Азарова, за два місяці все буде повернуто назад, до первісного стану.

Що ж у нас в активі? Суспільство. Тобто, ми самі.

Зміни зачепили меншість, але зачепили не на жарт.

Суспільство відчуло свою силу та правдивість своїх вимог.

Політична нація згуртувалася проти зовнішнього ворога. Українська ідея потроху викристалізовується.

Масштаби волонтерського руху вражають весь світ.

Громадянське суспільство перебрало на себе функцію обговорення і вироблення державних політик: не менше половини роботи у всіх реформах робиться у недержавному секторі.

Рівень відкритості влади вимушено став набагато більшим. Страх щез.

На відміну від 2005 року, цього разу ми не пішли з Майдану, довіривши своє майбутнє політикам. Революція триває в інших форматах. Значною мірою від нас залежить, наскільки вона буде тривалою і наскільки руйнівною.

Адже найкраща революція — це та, яка негайно і максимально безкровно переходить у швидку еволюцію. Саме тому французька революція називається Великою, але не називається Славетною, як англійська.