Арсеній Яценюк вийшов сухим із води

Арсеній Яценюк повернувся до роботи прем'єр-міністром. Через тиждень після демаршу, коли він оголосив про відставку, парламент схвалив зміни до бюджету та Податкового кодексу, а також відмовився задовольнити його прохання про звільнення.

У четвер парламент зібрався на закрите засідання, де заслухав міністра оборони, а також проголосував питання наповнення бюджету. Таким чином, депутати виконали умови прем'єра, а його клопотання про зняття з посади стало історією.

Щоб зрозуміти драматургію подій, треба повернутися до подій минулого тижня. 24 липня Верховна Рада провалила голосування за зміни до Податкового кодексу в частині наповнення бюджету, який зіштовхнувся з суттєвими складнощами, про що можна прочитати в доповідній міністра фінансів Олександра Шлапака.

Тиждень тому проти закону постали олігархічні кола, яким уряд Яценюка збирався суттєво підвищити ренту на видобуток нафти та газу, а також ввести акций на "експериментальний бензин".

Найбільш постраждалим у разі схвалення мав стати Ігор Коломойський:

- по-перше, закон передбачав запровадження ренти на газ для видобувників, які не продають його населенню - це близько шести мільярдів кубометрів видобутку. Вводилася єдина рента в розмірі 70% незалежно від глибини покладів. Найбільшим гравцем тут є Коломойський, хоча в групі його конкурента Ігоря Єремеєва також є учасники цього ринку, і тому "єремеєвські" теж не голосували минулого тижня за зміни до Податкового кодексу.

- по-друге, збільшувалася рента на нафту на 17 відсотків, з 39% до 56%. Це було ще одне прицільне попадання в Коломойського, який вже тринадцять років управляє "УкрНафтою", контрольний пакет якої належить державі. За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, підприємство працює з прибутковістю 700 відсотків, але не виплачує дивіденди.

- по-третє, уряд пропонував ввести оподаткування альтернативного палива - бензину з додаванням етанол, де найбільшим гравцем також є Коломойський.

- і, по-четверте, уряд не чіпав ренту на залізну руду, тим самим ставлячи Коломойського у нерівне становище з його головним олігархічним конкурентом Рінатом Ахметовим, якого не позбавляють грошей під приводом війни, тоді як Коломойського примушують (хоча ренту на руду підвищували в березні).

У підсумку, голосування минулого четверга провалилося, Яценюк влаштував скандал та подав у відставку - адже паралельно з цим було оголошено про розпад коаліції, що означало проведення дострокових виборів, на які він мав іти як в.о. прем'єра з порожнім бюджетом.

Але з часом Яценюк охолонув і почалися торги з олігархами. Для того, щоб показати зуби Кабміну, бензозаправки Коломойського по всій країні раптом закрилися на переоблік. У підсумку, уряд піддався. Аби спростити розуміння, ми подаємо у вигляді таблиці, на які поступки пішов Яценюк, порівняно з проектом 24 липня, аби отримати голоси за бюджет і Податковий кодекс.

З таблиці видно, що протягом цього тижня вирішили ще раз підвищити ренту на залізну руду (головні платники - Ахметов, Жеваго і АрселорМіттал), а також зменшити стягнення ренти за нафту і газ, а також акцизу на альтернативне паливо, де найбільшим інтересантом є саме Коломойський.

При чому торги тривали до останнього, що можна прослідкувати, порівнюючи два варіанти Пояснювальної записки Шлапака до законопроекту: одна з них була завантажена на сайт парламенту в середу, а другу роздали депутатам в четвер.

І в найостаннішому варіанті, який узгодили вночі, з'явилося уточнення, що підвищену ренту на газ та руду, а також акциз на "етаноловий бензин" вводять лише на п'ять місяців, до початку 2015 року. Тоді як у варіанті, який був готовий у середу, пропонувалося вводити ці новели безстроково.

Арсеній Яценюк після голосування вотуму довіри уряду зібрав журналістів, де з іронічно знущаючись, повідомив про досягнення на шляху розкуркулення ФПГ.

- ...Нашому уряду вдруге вдалося підвищити податки на найбільш прибуткові бізнеси, які знаходяться в руках українських олігархів. Почну з ренти за корисні копалини. Перший раз ми підвищили ренту з 1,5 до 5% (у березні - УП), сьогодні ми підвищили її з 5 до 8%. Переконаний, що компанії Ріната Ахметова з задоволенням будуть платити збільшений податок.

Рекламуючи новації уряду, Яценюк дещо прикрасив картину:

- Ми нарешті добралися до енергетичного сектору, який отримує надприбутки, якими потрібно ділитися з державою. Рента щодо природного газу збільшена в три рази.

Насправді, вона збільшилася менше ніж в два рази, що добре видно у таблиці

- Переконаний, що Ігор Валерійович Коломойський буде з задоволенням платити збільшену ренту на нафту з 39 до 45%, - продовжував публічно троллити олігархів Яценюк, який виявився безсилий протистояти їх кулуарному тиску.

За рахунок збільшення ренти Яценюк планує отримати до кінця року додатково до бюджету 4 мільярди 800 мільйонів. З одного боку, це беззаперечний прогрес. З іншого, в редакції тижневої давнини за рахунок ренти бюджет міг отримати під 9 мільярдів.

Вибори як неминучість

Разом зі змінами до бюджету, уряд Яценюка представив свій уточнений прогноз на 2014 рік: ВВП протягом поточного року має впасти на 6%, інфляція скласти 19,5%, скорочення реальної зарплати на 6,3%.

Із такими цифрами Яценюк виходить на дострокові вибори.

Відомо, що Яценюк був опонентом розпуску парламенту, і цьому є як об'єктивні причини (війна, зростання популізму в суспільстві), так і суб'єктивні (посилення конкурентів Яценюка плюс висока вірогідність для нього втратити посаду після виборів).

За словами джерел, минулого тижня Яценюк зустрічався з фракцією УДАР, яка була головним ініціатором розпаду коаліції як передумова розпуску парламенту. І в якості заохочення він пропонував їм 3 мільярди гривень субвенцій Києву з центрального бюджету - очевидно, гроші, вкрай необхідні Віталію Кличку для того, щоб показати хоча би якийсь результат на посаді мера.

Але Банкова, яка зацікавлена в дострокових виборах, аби Порошенко отримав свою велику фракцію, переграла Яценюка. Про вихід з коаліції оголосив не лише УДАР, який є офіційним союзником президента, але і партія "Свобода". За словами джерел в адміністрації президента, за це Порошенко пообіцяв погодити зі "Свободою" кандидатури мажоритарних кандидатів на виборах, аби не було взаємопоборювання.

Тобто "Солідарність" намагається затягнути Тягнибока в такі самі союзники, як це зробив Яценюк у 2012 році.

За словами джерел, переговорником зі "Свободою" був Ігор Гринів, який після дострокових парламентських виборів, найпевніше, буде призначений головою Львівської обласної адміністрації. Відповідно, він також має право обіцяти "Свободі" врахувати їхні кадрові інтереси у Львівській області.

Після того, як коаліція розпалася в парламенті, а Яценюк оголосив про відставку, минулої п'ятниці на Банковій відбулася нарада за участі керівництва держави та лідерів фракцій. Присутні розповідають, що давно не чули такої розмови на підвищених тонах та взаємних претензій. Зокрема, Яценюк висловив закиди Порошенку в стимулюванні до розпаду коаліції, тоді як Порошенко звинуватив Яценюка в неспроможності домовлятися із фракціями.

У підсумку, ціною знижки олігархам нове голосування за податкові закони відбулося успішно, і не ображеним залишився навіть Віталій Кличко: обіцяні 3 мільярди гривень він не отримає, але в проголосовані зміни до бюджету записали виділення 1,8 мільярдів. Що теж непогано на фоні секвестру в усіх областях України.

Після вотуму довіри уряду та закриття парламентського засідання, у четвер відбулася зустріч Порошенка, Яценюка і Турчинова з лідерами фракцій, яка стосувалася підготовки до дострокових виборів.

За інформацією Української правди, ключовою тезою, з якою прийшла Банкова, було скорочення виборчої кампанії з 60 до 45 днів. Таким чином, вони можуть відбутися 12 жовтня. Офіційне пояснення - аби не занурювати державу на довший час у політичну боротьбу, а також зекономити гроші. Неофіційне - аби вибори відбулися до початку опалювального сезону.

Також у якнайшвидшому проведенні виборів зацікавлений Петро Порошенко, який з плином часу втрачатиме свій рейтинг.

У скороченні виборчої кампанії зацікавлені й мажоритарники, які зараз розбрелися по чисельним депутатським групам – вони вірять, що швидки вибори дозволять їм переобратися в своїх округах, адже альтернативні кандидати не матимуть часу на розкрутку.

Ігор Коломойський також зацікавлений у якнайшвидшому проведенні виборів, поки його рейтинг в умовах агресії Росії тримається високо. Але не тільки тому - якнайшвидше проведення виборів дозволить йому послати в глибший нокаут його головного олігархічного конкурента Ріната Ахметова. Власник "Шахтаря" є головним лузером від дострокових виборів, оскільки не контролює колись підвладний регіон і не зможе швидко відновити свій вплив навіть в разі вдалого завершення АТО.

Парадоксально, але у якнайшвидших виборах зацікавлений і Сергій Льовочкін. Це дозволить йому ще більше зменшити вплив Дмитра Фірташа всередині їхнього клану. Партнер буде змушений займатися порятунком від екстрадиції в Америку за запитом ФБР, поки Льовочкін заповнюватиме його квоту своїми людьми.

Залишається питання, за якою системою будуть відбуватися вибори.

У передвиборчій програмі Порошенка міститься обіцянка, що це будуть пропорційні вибори з відкритими списками. Аналогічною є вимога "Батьківщини".

Але серед політиків дедалі частіше лунає думка, що вибори відбудуться за чинним нині законом, коли половина обирається за закритими списками, а половина - в округах.

Офіційне пояснення - бо парламент не має часу на те, щоб приймати новий закон, а тим більше пояснювати виборцям особливості відкритих списків. Неофіційне - бо всі нинішні політики відверто бояться відкритих списків, оскільки не можуть прогнозувати результати при їх запровадженні. Їх також незадовольняє втрата контролю над висуненням кандидатів - і, відповідно, втрата можливості заробити на цьому гроші.

Попри обіцянки, в збереженні нинішньої змішаної системи зацікавлений і Порошенко, який за рахунок мажоритарників зможе отримати буфер для маневру в парламенті. Є ще інша причина - чисто пропорційні вибори призведуть до появи великої фракції Олега Ляшка. А він на прикладі київських виборах уже показав здатність уміло торгувати місцями при формуванні списку. Відповідно, чисто списочні вибори не вирішують для Порошенка проблему виходу з-під впливу забаганок олігархів. Тоді як змішані вибори зменшують фракцію Ляшка в два рази - у перемогу його кандидатів в округах не вірить ніхто.

З іншого боку, змішана система небезпечна тим, що вибори у частині мажоритарних округів під загрозою зриву. В першу чергу ідеться про розіграш десяти мандатів у Криму та двох у Севастополі.

Звісно, є ідея організувати ділянки голосування для охочих кримчан в Херсонській області, але можна уявити явку на цих округах. У підсумку це обернеться тим, що по всій Україні мажоритарники обиратимуться з підтримкою в 30-50 тисяч голосів, а депутатами від Криму стануть люди, за яких віддадуть голос кілька сотен або тисяч осіб, які наважаться спеціально виїхати з півострову до Херсону, аби проголосувати. Такий низький прохідний квиток апріорі зробить голосування в цих "виїзних" округах предметом для маніпуляцій та корупції.

Також частина політиків критично зацікавлена в тому, аби на виборах дозволили балотуватися блокам.

У першу чергу це потрібно Петру Порошенку, чий іменний блок має підтримку набагато вище, ніж бренд "Солідарність". Але відродження блоків, у купі з поверненням до повністю пропорційної системи, є тотальною консервацією української політики та блокуванням свіжої крові, яка сформувалася протягом подій на Майдані.

На те, аби визначитися з правилами виборів, залишилося обмаль часу - оголосити про дострокові вибори Петро Порошенко збирається вже за три тижні, на День незалежності України.