Кадровий пакет Петра Порошенка

Поки країна із хвилюванням слідкує за підписанням Угоди про асоціацію в Брюсселі або мирними переговорами в Донецьку, апарат Петра Порошенка готує кадрові зміни. Новий президент заповнює свою квоту у владі. Зокрема – у регіонах.

Ігор Палиця, ставленик Ігоря Коломойського в Одеській області, може буде замінений на Олексія Гончаренка. Джерела "Української правди" стверджують, що указ щодо призначення Гончаренка вже готується, а сам кандидат вже заповнив потрібні документи для адміністрації президента.

Гончаренко був начальником штабу Порошенка в Одеській області. Він також супроводжував його до Криму, коли на початку військової агресії Росії нині діючий президент відправився на півострів.

Олексій Гончаренко, фото з його facebook

До лютого 2014 року Гончаренко працював заступником голови Одеської обласної ради – посаду він отримав, коли був у Партії регіонів. У 2012 році балотувався до Верховної Ради за одеським округом, але програв лідеру партії "Родіна" Ігорю Маркову. Він є сином колишнього мера Одеси Олексія Костусєва, який залишив родину, коли Гончаренку було 3 роки, та не брав участь у його вихованні.

Хоча шанси Гончаренка очолити область є високими, але Ігорем Коломойським кинуто великі сили для збереження Палиці на посаді. Перед виборами Коломойський зустрічався з Порошенком, бажаючи отримати гарантії збереження на посадах себе та Палиці.

З іншого боку, враховуючи стосунки Коломойського з новообраним мером Одеси Геннадієм Трухановим, "спайка" Палиця і Труханов є небезпечною, адже може призвести до того, що вплив власника "Привату" на цю область стане занадто сильним. А разом Одеська і Дніпропетровська області в разі оголошення дострокових парламентських виборів гарантують проходження будь-якій політичній силі.

Утім, схоже, що сам Палиця не був до кінця переконаний, що довго затримається на посаді губернатора, тому що не склав депутатський мандат, суміщаючи його з роботою на чолі обласної адміністрації.

Так само очікуються зміни в керівництві Запорізької області. Зараз область очолює колишній нардеп і екс-мер Бердянська Валерій Баранов – за квотою УДАРу. За інформацією джерел "Української правди", його можливим наступником на посаді Порошенко бачить нині діючого депутата Андрія Павелка.

Андрій Павелко, фото з його facebook

Це – колишній соратник Арсенія Яценюка, екс-керівник дніпропетровського осередку "Фронту змін" та місцевої федерації футболу. Став депутатом у 2012 за списками "Батьківщини" разом зі своїм тестем Леонідом Сергієнком. Разом же їх виключили з "Батьківщини" з формулюванням "за зраду інтересів народу України та систематичне невиконання рішень фракції".

Після цього Павелко почав розбудовувати свій політичний проект під назвою "Демократи", на виборах президента очолював дніпропетровський обласний штаб Порошенка. Але, оскільки, схоже, що нова адміністрація не ставить під сумнів вплив Коломойського на Дніпропетровську область, Павелку віддають суміжний регіон. У свою чергу, Коломойський просуває на голову Запорізької області керівника свого феросплавного заводу Павла Кравченка.

Немає ясності щодо Харківської області, губернатором якої працює Ігор Балута – людина з команди Арсена Авакова, який в 2005-2010 роках очолював соціальне управління обласної адміністрації.

Претендентом на Харківську область також є Геннадій Кернес, який намагається сформувати собі репутацію гаранта спокою в регіоні. Кернеса лобіює Ігор Коломойський, з яким його пов'язують дружні стосунки.

Власник "Приватбанку" пропонує Києву свої послуги як гаранта миру в регіонах, де можливий ризик сепаратизму – це Дніпропетровська, Харківська, Запорізька та Одеська області.

Паралельно Коломойський і його команда вже не приховують свої політичні амбіції. А керівництво у цих густонаселених областях є потужним стартовим майданчиком, особливо з огляду на здатність команди Коломойського закохувати в себе місцеве населення, що помітно на прикладі Дніпропетровщини.

На західній Україні, за інформацією джерел, партії "Свобода" обіцяли врахувати їхні інтереси, зокрема, щодо збереження на губернаторських посадах їх висуванців. Водночас щодо керівника Львівської області, то фаворитом на посаду називають колишнього керівника Нацбанку Степана Кубіва, який керував тут "Кредобанком" та очолював на останніх парламентських виборах львівський штаб "Батьківщини" за квотою Яценюка.

Заступник начальника штабу Порошенка Ігор Гринів, якого також називають претендентом на губернатора Львівської області, навряд погодиться переїхати з Києва і відмовитися від роботи депутатом та політичним консультантом за сумісництвом.

Ярема бере під контроль Генеральну прокуратуру

Тим часом Віталій Ярема, який минулого тижня став генпрокурором, посилюється відданими йому кадрами. Сама Генеральна прокуратура стоїть на порозі масштабної реорганізації – після приходу Яреми усі співробітники були виведені поза штат, що є необхідною передумовою для переформування структури.

Так, Микола Голомша втратив посаду першого заступника генерального прокурора та, схоже, взагалі місце в керівництві ГПУ. На це місце Ярема призначив Миколу Герасимюка. За часів Януковича він був заступником керівника Державної виконавчої служби, а в 2014 році став прокурором міста Києва.

Микола Герасимюк, фото з сайту ГПУ

Герасимюка називають близьким до Сергія Льовочкіна, він буде здійснювати "загальний нагляд" та представництво інтересів держави в судах.

Ще один не чужий до Льовочкіна Анатолій Матіос призначений заступником прокурора, який здійснюватиме процесуальне керівництво над слідством - те, що раніше називалося нагляд за дотриманням законності слідчими.

Матіос працював у прокуратурі Києва, очолював управління СБУ у Львівській та Одеській областях, за часів Януковича Льовочкін взяв його на посаду заступника начальника Головного контрольного управління адміністрації президента. Є братом письменниці та депутата від УДАРу Марії Матіос.

Головне слідче управління Генпрокуратури залишиться за Олексієм Баганцем. Він близький до Юрія Луценка, що є фактично "престолотримачем" Петра Порошенка в партії "Солідарність".

Повернувся до Генпрокуратури близький до Порошенка Віктор Шокін. Попри пенсійний вік - Шокіну цього року виповниться 62 роки - він буде курувати так званий "міліцейський блок", слідство в МВС, СБУ, податковій, а також оперативно-розшукову діяльність.

У 2005 році саме Шокіну, який курував слідство в Генпрокуратурі, приписували порушення кримінальних справ проти Бориса Колеснікова та Ігоря Коломойського.

Відданий особисто Яремі Анатолій Даниленко став заступником генпрокурора, який відповідатиме за кадрові питання.

Вони ідуть разом "по життю". Коли Ярема очолював київську міську міліцію, Даниленко був його заступником. А коли Ярема став першим віце-прем’єром в уряді Яценюка, Даниленко був призначений на посаду керівника його служби. До його компетенції входили технічні функції, як то формування графіку Яреми, його зустрічі, відрядження тощо.

У керівництві Генпрокуратури ща залишилося декілька вакансій, адже часом кількість заступників генерального сягала дев'яти осіб.

Так, точаться розмови, що іншим заступником генерального прокурора може бути призначений Олег Бачун, колишній керівник Окружного адміністративного суду міста Києва – місця, в якому оскаржуються всі акти органів державної влади. Прізвище Бачуна стало відомим в часи політичної війни між Віктором Ющенко і Юлією Тимошенко, коли він протистояв Андрію Портнову.

Хоча Бачун походить з гнізда залізничного клану Георгія Кірпи, його пов’язують особисті дружні стосунки з Яремою, що знову ж таки свідчить про бажання нового генпрокурора оточити себе людьми не з системи, які не пов’язані мережею прокурорських зв’язків "кум-сват-брат", а будуть служити особисто йому.

Також Ярема призначив прокурора міста Києва: ним став молодий 35-річний Сергій Юлдашев, бекграунд якого мало кому відомий.

Сергій Юлдашев, фото ГПУ

За даними джерел "Української правди", він є людиною Віталія Білоуса, що нетривалий час працював першим заступником Віктора Пшонки після звільнення Рената Кузьміна.

Цікаво, як в контексті входження Яреми на посаду складеться доля одеського прокурора Миколи Стоянова.

Стоянов був зі скандалом призначений попереднім генпрокурором Олегом Махніцьким, який хоч і представляв партію "Свобода", але поставив керувати областю людину, яка відмовилася розслідувати злочини проти свободівців, яких побив проросійський політик Ігор Марков.

За призначення Стоянова напряму клопотав губернатор Одещини Ігор Палиця, ще більше підтверджуючи чутки про особливі стосунки між націоналістами зі "Свободи" та Коломойським. Палиця навіть написав Махніцькому офіційне подання про призначення прокурора, що явно суперечить вимозі закону про недозволеність впливу на органи прокуратури.

Найцікавіше, що коли "Українська правда" спробувала офіційно отримати це подання Палиці про Стоянова, то в Генпрокуратурі повідомили, що такий лист у них... відсутній – тоді як Одеська обласна адміністрація підтвердила, що він існує та справді був скерований Махніцькому.

Міністерство оборони віддадуть мільярдеру?

Якщо зміни в прокуратурі, спричинені обранням Порошенка, ідуть повним ходом, то в уряді точаться розмови про заміну членів – міністра економіки, міністра фінансів та міністра оборони України.

Яценюк уже ледь приховує, що очікував більшого від Павло Шеремети - людини, яка дійсно багато знає, але мало що може втілити на практиці та виявилася неготовою до бюрократичної роботи. Невдоволення у Шереметі наростає ще з березня 2014 року, коли він зачастив з виїздами до обласних центрів, у зв'язку з чим наразився на кулуарну спробу Арсенія Яценюка заблокувати подорожі регіонами.

У числі можливих наступників Шеремети називають Олександра Данилюка – колишнього радника прем’єр-міністра Юрія Єханурова, який за часів Януковича входив до групи з написання плану економічних реформ при адміністрації президента.

Так само точаться розмови про невдоволення Яценюка міністром фінансів Олександром Шлапаком. За словами джерел, у різних розмовах прем’єр припускав, що Шлапака потрібно змінювати, але жодної альтернативної кандидатури довідатися не вдалося.

І найбільша інтрига стосується Міністерства оборони України. Ця квота належить до президента України, і про зміни на цій посаді говорили з першого дня обрання Петра Порошенка.

У переліку кандидатів називають Віктора Муженка, який є одним з керівників Антитерористичної операції на сході України. Також час від часу згадується Віктор Балога як можливий наступний міністр оборони.

Але останнім часом дедалі активніше точаться розмови про те, що Міноборони може очолити мільярдер Юрій Косюк, власник агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт", який виробляє продукцію під торговою маркою "Наша Ряба".

Юрій Косюк, фото Вінниця.Інфо

Логіка подібних призначень нагадує практику, коли Юлія Тимошенко зробила Валерія Хорошковського та Сергія Буряка керівниками митної та податкової адміністрацій.

Окрім можливої кар'єри в Міноборони, джерела "Української правди" пророкують, що Юрій Косюк стане можливим засновником нового політичного проекту - разом з Ігорем Коломойським, Сергієм Тігіпком, Віталієм Хомутинніком та Андрієм Веревським.

Сам Косюк ніколи до цього не займався політикою, але його партнер Ігор Тарасюк обирався до парламенту як висуванець "Нашої України", а протягом п’яти років президентства Ющенка був його завгоспом - керував Державним управлінням справами.

Більше того, Тарасюк та Косюк ефективно лобіювали на потрібні посади своїх людей – тривалий час їх представником в уряді був міністр аграрної політики Юрій Мельник, якого їм навіть вдавалося вставити у квоту Компартії, ефективно домовляючись з Петром Симоненком.

Призначення Косюка стане для Петра Порошенка ще одним викликом щодо відокремлення бізнесу від політики. Але якщо президент не вважає це проблемою, то що заважає курячому мільярдеру бути міністру оборони?