Новый проект Конституции: воплощение мечты Петра Порошенко

В мережі вже три дні розповсюджуються різні версії змін до Конституції, які готує адміністрація Петра Порошенка. Однією з авторизованих є варіант змін, оприлюднений на сторінці Олега Тягнибока в мережі Facebook.  

Між тим народні депутати, з якими спілкувалась "Українська правда" стверджують, що це вже застаріла версія, яка не пройшла остаточне коригування юристів на Банковій і була передана парламентарям для внесення пропозицій.

В розпорядженні "Української правди" опинилась остаточна версія змін до Конституції, які мають бути внесені адміністрацією президента на розгляд Верховної ради вже у четвер.

Отже в Україні офіційно стартував новий сезон боротьби за повноваження. В першому ж законопроекті на адресу парламенту Петро Порошенко просить надати йому одноосібне право на звільнення керівників СБУ, Генпрокуратури та Державного бюро розслідувань, а також дещо пом’якшити роль Верховної ради у призначенні голови уряду.

Революційним є лише один розділ – щодо місцевого самоврядування. Новообраний голова держави готовий скасувати свою адміністративну вертикаль, але паралельно намагається побудувати нову схему безпосереднього втручання в роботу органів місцевого самоврядування.

Проект Конституції Порошенка.

У РАДУ ПОВЕРНЕТЬСЯ ФРАКЦІЙНА АНАРХІЯ

Більшість у Верховній раді пропонується перейменувати – замість "коаліції депутатських фракцій" має з’явитися "парламентська коаліція". Втім за зміною назви стоїть важливий наслідок: тепер більшість у парламенті зможе утворюватись зарахунок індивідуального членства у коаліції.

Окрім того пропонується скасувати так званий імперативний мандат, який зобов’язував парламентарів входити до складу депутатської фракції тієї політичної сили, від якої вони обрались. Теоретично це може повернути парламент до неконтрольованої кількості фракцій та груп, які утворюватимуться не лише за партійною ознакою.

Разом ці дві норми – скасування імперативного мандату та дозвіл на індивідуальне членство в коаліції – повністю нівелюють вплив партійного керівництва на парламентську більшість. З одного боку це зробить процес утворення коаліції більш гнучким, з іншого – відкриє широке поле ситуативних домовленостей поза межами ідеологічних поглядів.

Повноваження коаліції залишаються незмінними – більшість вносить пропозиції президенту щодо кандидатури прем'єр-міністра України, а прем'єр-міністру – пропозиції щодо кандидатур членів уряду.

Порівняльна таблиця. Повноваження парламенту

КАДРОВІ МРІЇ ПЕТРА ПОРОШЕНКА

В пояснювальній записці до законопроекту наголошується, що однією з цілей змін до Конституції є більш ефективне функціонування держави з парламентсько-президентською формою правління. Однак навіть поверховий аналіз документу свідчить про те, що його авторів більше хвилювало посилення повноважень президента аніж дотримання системи "стримувань і противаг".

Найбільш очевидно це прослідковується у кадровій політиці запропонованих змін до Конституції. 

Прем’єр-міністр

Перш за все щодо призначення голови уряду. Згідно з діючою Конституцією, кандидатуру прем’єр-міністра на розгляд парламента президент вносить "за пропозицією коаліції депутатських фракцій". В редакції ж Петра Порошенка вказано, що кандидатура голови уряду вноситься президентом "з урахуванням пропозиції парламентської коаліції".

Порівняльна таблиця. Повноваження президента

Така зміна формулювання дещо змінює стосунки між коаліцією та президентом.

Якщо зараз роль більшості при висуненні кандидатури прем’єра є визначальною, то у майбутньому пропозиції парламенту можуть стати лише порадою. Адже значення та широту застосування терміну "ураховувати" президент визначатиме самостійно.

Генпрокурор та голова СБУ

Розширення повноважень президент передбачене і щодо призначення та звільнення Генерального прокурора та голови СБУ.

В діючій Конституції згода парламенту необхідна і при призначенні і при звільненні Генпрокурора. А відповідно до змін Банкової, парламент не зможе перешкодити бажанню президента одноосібно звільнити Генпрокурора.

До речі і процедура призначення, і процедура звільнення Генпрокурора, яка запропонована президентом, однаково протирічать висновкам Венеціанської комісії. (Відповідно від 17.10.2006 р. та 03.01.2001).

Зокрема раніше Венеціанська комісія рекомендувала Україні визначати кандидатуру Генпрокурора не за бажанням президента, а спеціальною комісією "яка складалася б з осіб, що користуються повагою громадськості та довірою уряду".

Щодо звільнення комісія наполягала на тому, щоб підстави для такого кроку були чітко прописані в самому тексті Конституції.

Проект Конституції Порошенка. Порівняльна таблиця

Схожа ситуація і з головою СБУ. В діючій конституції парламент дає згоду на призначення та звільнення голови Служби безпеки. Петро Порошенко пропонує взагалі викреслити роль Верховної ради у звільненні голови СБУ. Очевидно, цим правом президент воліє розпоряджатися одноосібно.

Остаточно кадрові привілеї закріплені у розділі про повноваження голови держави, де право президента на звільнення голови СБУ та Генпрокурора чітко відокремлені від необхідності надання згоди з боку Верховної ради.

Такі самі формулювання наведені і щодо голови Державного бюро розслідувань. А вплив парламенту на призначення та звільнення голови Антимонопольного комітету взагалі пропонується скасувати – новообраний президент впевнений, що це питання він може вирішувати самостійно.

Очевидно, що концентрація одноосібного права на звільнення Генерального прокурора, голови СБУ, Антимонопольного комітету т Державного бюро розслідувань забезпечить значний вплив президента на роботу відповідних органів.

І цей факт навряд чи відповідає декларованій меті у посиленні незалежності цих органів та посиленні ролі парламенту.

ФАНТОМ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Найбільших змін мають піддатися норми Конституції щодо місцевого самоврядування.

Суб’єктами адміністративно-територіального устрою країни замість областей, районів, міст, селищ і т.п. мають стати лише три одиниці – регіони, райони, громади. Термін "регіони" мають замінити собою "області".

Кількість та назви регіонів залишаються незмінними і відповідають кількості та назвам областей.

Запропонованими змінами передбачається повна ліквідація вертикалі державних адміністрацій. Відповідно, скасовуються посади губернаторів та голів держадміністрацій. Натомість має з’явитися новий інститут – представники президента України, які призначатимуться у регіонах та районах.

До повноважень представників президента у мирний час входить:

1) здійснення нагляду за виконанням Конституції та законів України;

2) здійснення нагляду за законністю і правопорядком, додержанням прав і свобод людини і громадянина;

3) координація діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади;

А в умовах надзвичайного або воєнного стану представники голови держави спрямовують та організовують діяльність усіх територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Формально повноваження представників президента значно зменшені у порівнянні з повноваженнями нинішніх голів державних адміністрації. В той же час є два моменти, які теоретично надають президентові значно більшого впливу на місцеве самоврядування.

По-перше, за запропонованими змінами, за поданням свого представника президент може зупиняти рішення будь-якого органу місцевого самоврядування - сільської, селищної, міської ради та їх виконавчих органів.

Одночасно голова держави має звернутися до Конституційного суду щодо відповідності конкретного акту Основному закону. І якщо Конституційний суд встановить, що місцевий орган самоврядування порушив Конституцію, президент матиме право на дострокове припинення його повноважень.

По-друге, згідно з документом, представники президента матимуть прямий вплив на діяльність місцевих органів виконавчої влади, але призначатимуться без будь-якого впливу з боку уряду.

Нагадаємо, що на сьогоднішній день голови державних адміністрацій призначаються і звільняються президентом, але за поданням Кабінету міністрів.

Ці два пункти наводять на думку, що в разі внесення відповідних змін до Конституції, місцева влада навряд чи стане більш самостійною. Натомість вплив на місцеві органи самоврядування може бути сконцентрований одноосібно в руках президента.

Загалом, очевидно, що автори документу не розраховували на підтримку законопроекту у Верховній раді. І тим більше не вірили в його перспективу у майбутньому. На це вказують і терміни його підготовки, і багато неточностей і навіть протиріч у самому тексті.

Законопроект носить скоріш символічний характер і має лише засвідчити ініціативу Петра Порошенка щодо внесення змін до Конституції.

Одразу після реєстрації у Верховній раді, законопроект буде відправлений на експертизу до Венеціанської комісії. І з урахуванням навіть суто процедурних моментів, в реальному житті ці зміни до Конституції зможуть з’явиться не раніше наступного року.

Єдине що може поквапити і Венеціанську комісію, і Банкову і парламент – це необхідність змін Конституції, як частини плану з урегулювання ситуації на Сході.

Повний текст самого законопроекту та порівняльну таблицю можна скачати тут і тут.