Юрий Луценко: Саботаж евроинтеграции должен привести к внеочередным выборам

У неділю опозиції вдалося зібрати понад 100 тисяч людей на мітинг на підтримку євроінтеграції. У другій половині дня події нагадували 2004 рік: прихильники опозиції ходили від будинку уряду до адміністрації президента, від Європейської площі до Майдану Незалежності.

Громадськості і політикам не вдалося домовитись і об'єднати зусилля, а відтак тепер існує євроМайдан незалежності без політичної символіки, та євромайдан на Європейській площі з наметами і прапорами трьох опозиційних сил.

Юрій Луценко – полум’яний "польовий командир" Майдану 2004 року – має величезний досвід подібних акцій є бажаним гостем на обох євромайданах.

"Українська правда" вирішила дізнатись у нього про причини появи двох євромайданів, можливий сценарій розвитку подій, і чи готова опозиція до переговорів з владою заради підписання угоди про асоціацію

- Пане Юрію, у неділю попри очікування людей замість об'єднання, з'явилися два євромайдани. Чи не завадить це обстоювати євроінтеграцію?

- Чому два? В Україні щонайменше 50 таких майданів. У Києві є два, і це добре. Якщо на Контрактовій площі з'явиться третій майдан, я думаю це буде добре. Треба спокійно до цього ставитись.

Справа в тому, що опозиція ухвалила свій план, який передбачає створення євротабору на Європейській площі.

Це не означає, що інші люди, зокрема студенти, які знаходяться на Майдані незалежності, не повинні робити свій Майдан.

Наприклад, я сьогодні отримав колосальний драйв, коли побачив, як поводились студенти, коли о четвертій ночі Беркут намагався окупувати Майдан Незалежності. Але всі мають право збиратися, призначати місце. Цілі ж у двох майданів однакові.

- Чи існує якась кооперація між двома Майданами?

- Я і є ця кооперація. Ми постійно між майданами ділимося їжею, ділимося настроєм. Я не бачу жодної проблеми.

Я можу пояснити, чому стаціонарний табір знятий з Майдану Незалежності і переїхав на Європейську.

Майдан, який був ініційований активістами, вийшов на Майдан Незалежності. Але там збиралися три – чотири тисячі людей в кращому випадку. Це означає, що ця кількість не могла б захистити вдень техніків, які б мали скручувати сцену на Майдані.

Велика сцена будується день. Щоб вона не була окупована Беркутом, або "тітушками", чи ще кимсь, треба отримати або згоду влади, або запланувати проведення заходу.

У нас було заплановано акцію, ми отримали згоду на Європейську площу. Тому стаціонарний табір ми встановили саме тут.

Але це зовсім не обмежує інших людей по всій країні робити свої майдани в тому стилі, який їм подобається, у тому числі і в Києві.

- У неділю на акцію прийшли дуже багато людей, понад сто тисяч. Але ввечері на площі залишилось дуже мало. Чи не вважаєте ви це поразкою?

- Ні, не вважаю. Я вам хочу нагадати, що навіть за часів помаранчевого Майдану у містечку чергували кілька тисяч людей, а на площі по вечорах стояли 200 тисяч.

Людей, які могли залишатися на Майдані цілодобово, було набагато менше, ніж тих людей, які вважають за необхідне продемонструвати свою позицію.

Тому коли в неділю вдень вийшли понад 100 тисяч людей, ми розуміли, що не всі вони залишаться ночувати.

- Скажіть, будь ласка, чи обговорювалась ідея переговорів з Януковичем, щоб досягти підписання угоди про асоціацію?

- Арсеній Петрович каже, що він готовий до переговорів щодо відставки Азарова і повернення до питання Євроасоціації. (Під час інтерв’ю Луценко знаходився поряд з Яценюком. Вони намагалися вкотре потрапити до Тимошенко у Харкові - УП)

- А чи можливе, наприклад, проведення круглого столу за участі громадських діячів, і чи це необхідно?

- За останній час опозиція пішла на всі вимоги, які їй висувати. Але м’яч залишається на стороні Януковича.

- Чи виступала з такою ініціативою опозиція?

- Не було такої ініціативи про проведення переговорів. Але опозиція запропонувала проведення позачергового засідання Верховної Ради. Предметом його має бути прийняття єврозаконів: Про прокуратуру та про лікування ув’язнених за кордоном.

- Чи зібрані вже підписи за проведення позачергового засідання?

- Як мені розповів Арсеній Яценюк, вчора подали заяву за підписом трьох керівників фракцій. Але відомо, що Рибака немає в Україні. (Рибак перебував у Канаді – УП)

- Добре, але партія влади може не буде голосувати за ці закони, який ваш прогноз?

- Якщо партія влади продовжить саботувати євроінтеграцію, то у неділю на Майдані опозиція заявила про готовність заблокувати парламент. Я думаю, що колосальна кількість учасників євромайдану готова дати мандат формальній меншості депутатів парламенту.

Блокада парламенту може теоретично призвести до розпуску парламенту. Для цього є законодавчі конструкції. А далі – проведення позачергових парламентських виборів, на яких, я впевнений, буде проєвропейська більшість парламенту, яка сформує проєвропейський уряд і прискорить шлях до ЄС.

Сама вулиця не може здобути владу. Сама опозиція, будучи в меншості, теж не може. А разом - вони можуть.

- Якщо гіпотетично припустити такий сценарій: Янукович звільняє Азарова і підписує євроасоціацію, які тоді дії опозиції?

- Якщо асоціації в країні не відбудеться, то в Україні буде традиційний для Росії і Білорусі сценарій - самопризначення президента. Якщо ж підписання відбудеться, то це означатиме, що у нас будуть вибори.

Тому для нас підписання асоціації крім всього іншого означає ще і демократичну процедуру зміни президента України. Саме до цього ми йдемо.

- Зрозуміло, але що ви плануєте,  якщо не буде підписання угоди про асоціацію?

- Якщо асоціація не буде підписана, то це може призвести до громадського протистояння. Я би дуже не хотів такого сценарію, бо партія влади розкрала країну до стану фінансового дефолту. Будь-які серйозні потрясіння будуть загрожувати економічній ситуації.

- Чи будуть продовжені акції протесту опозиції вже після 28 листопада?

- Я поки не готовий сказати щодо акції 28 листопада і далі, бо остаточне рішення ще не ухвалено.

- На який ресурс розраховують опозиційні партії, щоб проводити масштабні акції протесту?

- Головний ресурс на таких акціях протесту - це готовність людей. Бо, як показує досвід декількох попередніх років, ці протести зводилися до формату партійного активу. Сьогодні ж є готовність суспільства підтримувати акції протесту присутністю, фінансовими діями.