Ренат Кузьмин: первый пошел

З Україною нарешті заговорили мовою дій. Пройшло менше трьох місяців з дня прийняття резолюції сенату США щодо санкцій проти українських посадовців. Першою жертвою погроз та вмовлянь Заходу став заступник Генерального прокурора України Ренат Кузьмін. І хоча Держдеп офіційно не оголошував початок застосування санкцій проти України, дипломати називають це першими паростками ізоляції.

Колись так починались санкції проти Білорусі. З таких же ж погроз виріс "список Магнітського" проти Росії.

Втім реакція офіційного Києва на позбавлення Кузьміна американської візи стала черговою ознакою викривлення політичної реальності в країні.

За добу на заборону в’їзду одного з високопосадовців не відреагувала жодна (!) офіційна особа. Ані МЗС, в сферу відповідальності якого входять стосунки з іноземними державами, ані Генпрокурор, підлеглий якого фактично був принижений іноземним послом, ані адміністрація президента.

Промовчала навіть Партія регіонів, яка до останнього часу винаймала Ренату Кузьміну піарників у Європі. 

Дипломатичний сюрреалізм

Втім абсурдність ситуації ще й в тому, що повідомлення про анулювання візи українському високопосадовцю з’явилось не з дипломатичних джерел – в Україні або Сполучених штатах – а в листі до президента США Барака Обами, розміщеному на сайті Генеральної прокуратури.  При цьому найбільше здивування викликає не зміст листа, а сам факт його появи.

Перш за все, якщо підходити формально, очевидно, що кінцевою метою листа є встановлення певного контакту між правоохоронними органами двох країн. Отже лист має бути підписаний керівником відомства, яке звертається за такою допомогою. Тобто в даному випадку було б логічно, якби лист підписав Генеральний прокурор Віктор Пшонка, а не його заступник. Це б надало повідомленню більше ваги і не порушувало б субординацію.

Ще більш дивним виглядає лист з точки зору стосунків між двома державами. За словами дипломатів, вони не пригадують жодного прикладу з історії міжнародних відносин, коли б представники правоохоронних органів звертались з відкрити листами до президентів іноземних держав.

Пряме листування між чиновниками різних країн допускається лише в тих випадках, коли мова йде про спілкування керівників однієї ланки та роду діяльності. Або в разі необхідності офіційних запитів до державних установ із схожою сферою діяльності.

Всі інші листи зазвичай передаються дипломатичними каналами, через посольства України у відповідній країні і з попереднім узгодженням його змісту з керівництвом МЗС. Подібне листування має відповідати певним нормам дипломатичного спілкування та не може порушувати субординацію відомств всередині іноземної держави.

За інформацією "Української правди", в даному випадку МЗС України навіть не було поставлено до відома, щодо листа президенту Сполучених Штатів. Працівники зовнішньополітичного відомства дізнались про його існування з власних джерел лише наприкінці минулого тижня – через чотири або п’ять днів після його відправлення.

Ренат Кузьмін переплутав туризм та слідство

Рішення про скасування візи Ренату Кузьміну було прийнято Вашингтоном ще в середині жовтня. 19 жовтня про це було повідомлено і Рената Кузьміна.

Цікава деталь, як саме заступник Генпрокурора дізнався про це. Якщо вірити його листу до Барака Обами, посол США Джон Тефт особисто повідомив про це заступника Генпрокурора. Зазвичай громадяни дізнаються про заборону в’їзду у країну або під час отримання візи – коли їм відмовляють у її видачі, або безпосередньо при намаганні перетнути державний кордон – під час паспортного контролю.

В будь-якому разі особисто посол не займається видачею віз, а будь-яке повідомлення щодо візових питань підписує Генеральний консул.

Насправді лист Джона Тефта про скасування візи був направлений Ренату Кузьміну у відповідь на чергове звернення щодо співпраці правоохоронних органів США у слідстві по справі вбивства Євгена Щербаня.

Формальним приводом для анулювання американської візи Рената Кузьміна стало порушення ним візового режиму та проведення слідчих дій на території США без дозволу відповідних органів.

З листа самого Кузьміна зрозуміло, що мова йде про позбавлення "багаторазової п'ятирічної візи". Зазвичай такі візи видаються саме на п’ять років і мають категорію "туристичної візи" B1/B2. Вони видаються особам, які вирушають до США на тимчасове перебування у справах бізнесу, відпочинку, чи на лікування.

Працівники державних органів для виконання службових обов’язків мають отримувати іншу категорію віз – А1. Для її отримання службові особи, які вирушають до США у відрядження, повинні мати відповідну дипломатичну ноту від Міністерства закордонних справ. При цьому, згідно з правилами, дипломатична нота може бути надісланалише через уповноваженого кур’єра МЗС.

За останні два роки Кузьмін неодноразово перебував у Сполучених штатах. Ці візити не завжди афішувалися і відомості про їх мету потрапляли у ЗМІ з неофіційних джерел. Втім є свідчення самого Кузьміна, який у 2010 році, під час судового процесу над Юлією Тимошенко, визнав, що перебував на території США і навіть проводив слідчі дії.

"Так, я був в Америці. Проводив слідчі дії. Причому досить успішно", - заявляв він тоді "Дзеркалу тижня".

Згідно з інформацією "Української правди", ані заступник Генпрокурора ані Генеральний прокурор жодного разу не зверталися і не отримували від МЗС відповідної дипломатичної ноти для Рената Кузьміна. Отже весь цей час заступник Генпрокурора перетинав кордон США як фізична особа з туристичною візою.

Як повідомляють джерела редакції, Кузьміну ще у 2010 році було винесено неофіційне попередження про порушення правил перебування у країні і – головне – про незаконність проведення слідчих дій на території Сполучених штатів без дозволу відповідних органів.

Навесні вже цього року, перед тим як проводити слідчі дії на території США, Ренат Кузьмін вирішив спочатку отримати офіційний дозвіл від уряду Сполучених штатів. Приблизно в квітні керівництво ГПУ направило послу США листа з прохання допомогти ознайомитись з матеріалами архіву спецслужб Сполучених штатів, які були передані американцям ще у 2005 році. Лист був підписаний Генеральним прокурором Віктором Пшонкою.

Джерела "Української правди" стверджують, що Генпрокуратура не отримала ніякої відповіді, а отже і не мала дозволу на проведення будь-яких слідчих дій у США. Це було зрозуміло і з виступу самого Рената Кузьміна на Ялтинській конференції в серпні, де він публічно звернувся до представників США надати можливість слідчій групі Генпрокуратури виїхати в Сполучені штати і "разом з представниками ФБР та федеральною прокуратурою США провести допит людей, які мають пряме відношення до злочинів, скоєних в Україні".

Втім не чекаючи відповіді, у липні Ренат Кузьмін все таки вилетів у США. В понеділок джерела "Української правди" в дипломатичних кругах підтвердили, що у липні цього року заступник Генпрокурора та декілька його співробітників перебували у Сан-Франциско та намагалися зв’язатися з та отримати свідчення у колишнього позаштатного радника Павла Лазаренка – Петра Кириченка. Інші джерела підтверджують, що в цей же час, перебуваючи на території штату Каліфорнія, Кузьмін звертався з запитом про допит самого Павла Лазаренка.

Що цікаво, одразу після цього – ще влітку – Ренату Кузьміну та співробітникам, які його супроводжували було повідомлено про можливе скасування візи вразі намагання повторити проведення допитів на території країни.

Вже у вересні Ренат Кузьмін потрапив до Резолюції Конгресу, в якій сенатори вимагали від Держдепу скасувати візи українських чиновників. Тоді ж Кузьмін вперше спробував себе у епістолярному жанрі та звернувся з патетичним листом до Конгресу.

Тим не менш, навіть якщо уявити, що рішення Вашингтону було продиктовано лише порушенням Ренатом Кузьміним правил проведення слідства на території США, достеменними залишаються два факти.

Генеральна прокуратура досі не отримала дозволу на проведення слідчих дій на території США. А куратора всіх справ проти лідерів опозиції позбавлено права перебувати на території Сполучених штатів.

Але врешті решт для Держдепу більш переконливою виявилася доводи сенаторів.

Фактор Мельниченка

В своєму листі Ренат Кузьмін також посилається на інформацію щодо планів на його арешт на території США. За словами Кузьміна, це стало відомо зі слів Миколи Мельниченка, який повідомив йому назву компанії лобістів, які "працюють на Юлію Тимошенко та чинять провокації проти правоохоронних органів України".

Згідно з інформацією "Української правди", посольство США в Києві має офіційну відповідь Департаменту юстиції США щодо відсутності будь-яких планів арешту Рената Кузьміна.

Цікаво, що майже всю інформацію, яку Кузьмін нібито отримав від Мельниченка у жовтні, заступник Генпрокурора міг прочитати на сторінках "Української правди" ще в липні.  Мова йде про контракт між чоловіком Юліїї Тимошенко та американською лобістською фірмою Wiley Rein LLP.

Взагалі роль Мельниченка в цьому листі трохи дивна. Формально майор держохорони все ще знаходиться під слідством по обвинуваченню у розголошенні державної таємниці, підробці документів та перевищенні влади або службових повноважень. Крім того, він є свідком у справі вбивства Євгена Щербаня, яку Кузьмін сам і розслідує.

Посилання прокурора на слова людини, яка знаходиться під слідством та надає свідчення у справах, по яких ще немає рішення суду та ще й в листі до президента іншої країни – це мабуть найбільший абсурд, з яким стикалась вітчизняна дипломатія.

Ренат Кузьмін достатньо досвідчений юрист та правоохоронець аби усвідомлювати, що посилання на слова Мельниченка в його нинішньому статусі може лише знизити статус будь-якої заяви.

Втім лист Рената Кузьміна викрив й одну брехню. Згідно з текстом, оприлюдненим на сайті ГПУ, Департамент юстиції США проігнорував всі запити української сторони про проведення допитів Павла Лазаренка, Петра Кириченка і Миколи Мельниченка.

Натомість ще у вересні цього року майор Мельниченко публічно оголосив про надання свідчень щодо справи вбивства Євгена Щербаня саме Департаменту юстиції США.  Ще на момент появи цієї новини "Українська правда" писала, що скоріш за все мова йшла не про свідчення, надані під присягою, а про афідевіт – письмові покази завірені нотаріусом. Отже ніякого офіційного статусу ці показання не мають.

І найцікавіше. Микола Мельниченко повернувся в Україну і був допитаний Генеральною прокуратурою 25 жовтня цього року. Якщо співставити цю дату з датою скасування візи Рената Кузьміна – 19 жовтня – то з’ясується, що майор держохорони покинув територію США одразу після того як Кузьмін став нев’їзним у США. І свої свідчення про таємний план арешту він давав вже знаючи про рішення Вашингтону не пускати Кузьміна на територію США.

Тільки початок

Рішення про позбавлення Кузьміна американської візи ухвалювалося не послом США Джоном Тефтом, не утаємниченими агентами ФБР і навіть не лобістами Юлії Тимошенко у Вашингтоні.

Це рішення санкціоновано Державним департаментом США – органом який має визначальний вплив не тільки на рішення більшості міжнародних фінансових установ, а й на політичні рішення інших країн Заходу. З великою ймовірністю можна припустити, що згодом Ренату Кузьміну важко буде перетнути державний кордон Великобританії, проводити піар-зустрічі в Берліні та доводити незалежність слідчих органів України у Брюсселі.

Судячи з першої реакції представників чинної влади, офіційний Київ буде намагатися відсторонитися від цих подій. Вже в понеділок у особистих розмовах "регіонали" стверджували, що позбавлення візи – це приватне питання самого Кузьміна, який порушив правила поведінки поза країною, і жодним чином не стосується його діяльності в самій Україні.

Втім це помилкове уявлення. Насправді для іноземних спостерігачів Ренат Кузьмін вже давно став одним з облич України. "Регіонали" самі надали йому права та можливості говорити не просто від імені однієї з правоохоронних установ, а висловлювати офіційну точку зору Києва.Супровід співробітників послів на зустрічах у європейських столицях, виступи на форумах і врешті решт - синхронність позиції з Віктором Януковичем надали Кузьміну зовсім іншого статусу.

Один з прикладів – остання резолюція Сената США. В її першій редакції не було жодної згадки про Кузьміна. Згадувались Янукович, Пшонка, але не Кузьмін. Натомість в кінцевій редакції заступнику Генпрокурора було присвячено цілий абзац. І можна лише здогадуватись, чи згадали про цей абзац у Держдепі, коли приймали рішення щодо позбавлення Кузьміна візи.