Однією з ознак невільного голосування є висока явка виборців та підтримка одного з кандидатів. Умовно таке поєднання можна назвати 90+/90+.

8 місяців тому подібну картину українці спостерігали на президентських виборах у Росії. У березні 2012 свої 90+/90+ Путіну дали: Карачаєво-черкеська республіка, республіки Тива, Дагестан і Чечня. Остання видала майже ідеальний результат 99,6/99,7.

Незадовго до цього австрійські вчені у своєму дослідженні виборів у кількох країнах дійшли висновку: результати 90+/90+ є нетиповими для демократичних країн. А от "голосування" росіян схоже на "волевиявлення" громадян Уганди.

Графіки голосування (явка і підтримка переможців) 

Якщо у наступних дослідженнях до списку країн увійде ще й Україна, то потрапить вона не до демократичної частини разом із США та Великобританією, а до Уганди з Росією.

Це випливає з математичного аналізу результатів голосування блогера УП Елліни Шнурко-Табакова.

Користуючись відкритим нею для загального користування файлом із результатами голосування, можна легко визначити, де в Україні відбулося "ідеальне" голосування. Таких дільниць 60. Свої 90+/90+ отримала Партія регіонів.

Але спочатку пропонуємо подивитися на одну особливу дільницю. І спробувати зрозуміти, завдяки чому на цій ДВК "ідеальну" підтримку отримала Тетяна Засуха.

"Земля мрії" Тетяни Засухи

Невдовзі після виборів мені довелося готуватися до зйомки в Обухові. Там місцевий суд мав розглядати позов Тетяни Засухи проти ОВК №94.

Аналізуючи данні голосування, привертає увагу дивний результат виборів на одній з дільниць. Для ДВК №320306 сайт ЦВК показував: кількість виборців – 1151, проголосували – 1059, за Засуху – 1023. У відносних цифрах маємо: явка – 92,01%, підтримка Засухи – 96,60%.

Таку підтримку 90+/90+ кандидату висловило село Ковалівка. У ньому розташований маєток Засух…

7 листопада знімальна група "5 каналу" відправилася у це "дивовижне" село, аби розібратися, звідки така всенародна любов.

Ще за кілька кілометрів до Ковалівки своє враження висловив наш водій. Такої дороги, за його словами, немає навіть на під’їзді до деяких обласних центрів.

Уже у самому селі кидалася в очі майже абсолютна чистота. Як би сказали герої фільму "Особливості національної рибалки" – "все не так, как у нас". Мені ж пригадався Мінськ. Кілька років тому у відряджені на парламентські вибори першим враженням були подібні чисті вулиці столиці Білорусі…

Щойно у центрі села знімальна група дістала відеокамеру, як з’явився місцевий охоронець. І першим же запитанням ввів у ступор: чи маємо ми дозвіл на зйомку від Тетяни Засухи. Подальша розмова – наче повернення у часи феодалізму:

- Так, ми село будемо знімати. На це ж не потрібен дозвіл. Це ж не її приватна власність…

- Як не її? Її, конєчно…

- Село її приватна власність?

- Ну не село, – далі охоронець перелічував будівлі, які є приватною власністю Засухи. Це і ресторан, і готель, і піцерія, і салон краси. І так виходило, що з неприватного у центрі села залишися лише школа та сільрада…

- Усе її? А ялинки теж її?

- Нє ялинка… я ж не знаю, хто її садив…

- А сільська рада – приватна власність?

- Не знаю, що тут приватне, що не приватне…

Ковалівка – приватна власність Тетяни Засухи?

Аби дізнатися, що у Ковалівці ще не належить Засусі, охоронець порадив звернутися у "контору". Так у селі називають офіс агрофірми "Світанок", яка, зрозуміло, належить Засусі…

"Контора" знаходиться через дорогу від сільради. Будівля "Світанку" разів утричі більша. Оператор 5-го назвав "контору" Центром управління селом.

Біля "контори" знімальну групу зустрічав вже інший охоронець. Підходити до будівлі з камерою – зась…

Засухи на місці не виявилося. Була "на обіді". І зв’язатися ані з нею, ані з помічниками "не можна".

Трохи поспілкувавшись з охоронцем, до речі немісцевим, як і усі інші наглядачі за порядком у селі, ми "перейшли у руки" місцевої вчительки Ганни Паніматченко. Згодом до неї приєдналася ще й директор школи та працівниця фірми "Світанок".

Надалі трійця жінок супроводжувала знімальну групу увесь час нашого перебування у центрі села. Проводили екскурсію, від якої не можна відмовитися…

Цей бойовий загін Засухи так вихваляв свою господарку – "Аж сльози на очах, коли якісь погані слова чую про неї", "Раді і щасливі, що тут проживаємо", – що склалося стійке враження: у селі панує справжнє кріпацтво!

Адже як ще сприймати розповіді жінок, що людям у Ковалівці аж так добре живеться, що їм заздрять сусіди. Нібито до Засухи з караваями приходили мешканці інших сіл. Люди, нібито, просили "Хазяйку" забрати їх до себе. Цілими селами. Ба більше, Біла Церква та інші районні центри просили-вмовляли Тетяну Володимирівну стати їхнім мером…

Уявляючи ці чолобитні, якими захоплювалися "жінки від Засухи", дивувався: як вони – вчителька та директорка школи – пояснюють дітям слова Шевченка, (Тараса, не Андрія):

Село неначе погоріло,
Неначе люде подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!

Ці ж жінки переконували, що їм так гарно живеться у Ковалівці, як європейцям у своїх селах. Принаймні до такого вони добалакалися, коли пояснювали вислів Засухи з біл-борду "Земля моєї мрії".

Варто додати, що ресторан у селі називається "Земля мрії", а піцерія – "Dream Land".

Історія така. Колись давно Тетяну Засуху "за гарні надої молока" (дослівно!) чи-то колгоспу-мільйоника імені Щорса, чи-то його наступниці – агрофірми "Світанок", трансформація відбулася у 1993-му, коли колгосп очолила Тетянка Володимирівна, нагородили поїздкою у Великобританію.

Їй там так сподобалося, що вона зажадала, аби у Ковалівці "мої люди жили так, як заграницею" (дослівно!). Невідомо коли саме, але "мрія її здійснилася". Може на останніх виборах?

Самі жіночки жодного разу у Британії не були. Тож без власного досвіду мають вірити, що живуть наче на туманному Альбіоні…

Не залишили жінки знімальну групу навіть у піцерії. Причому були переконані, що саме вони – вчителька та директор школи – мають заплатити за наш обід, та ще й коньяком пригостити. "Це така наша гостинність". Від подібних звичаїв ми відмовилися…

Далі ми поїздили селом аби поспілкуватися з іншими місцевими мешканцями. І тут виявилося, що інші не такі гостинні. Ані екскурсії, ані обіду.

Ба більше, люди взагалі боялися говорити на камеру про вибори! Але дещо зрозуміти вдалося. З’явитися на виборчій дільниці – було обов’язковим для селян! Не правом, а саме обов’язком.

Пізніше спостерігачі від конкурента Засухи розповіли, як досягався показник 90+/90+.

Явка була обов’язковою, бо люди Засухи мали доступ до списків виборців. Відповідно, вони могли легко дізнатися, хто насмілився не проголосувати. У майбутньому таким селянам від агрофірми не перепав би продуктовий набір.

Щодо голосування, то, за словами спостерігачів, виборцям наказали не згортати бюлетень при вкиданні в урну. Таким чином можна було простежити, що галочка стоїть навпроти першого номеру у списку – Тетяни Засухи.

Тож за всіма ознаками і явка, і голосування у Ковалівці контролювалися.

До речі, опозиційні спостерігачі в Ковалівці виявилися киянами. Напевно, було нереально знайти незалежних від Засухи серед місцевих…

В

Сюжет "5 каналу" про Ковалівку 

От така у Ковалівці нетипова любов до "народного обранця"…

Хоча чому нетипова? На Донбасі досі залишилися населені пункти, які свої 90+/90+ віддали Партії регіонів. Але у порівнянні з 2004-м їх надто мало – лише 12 дільниць:

Щоб зрозуміти, в яких умовах живуть мешканці Ковалівки та подібних сіл, варто подивитися, які ще дільниці на парламентських виборах досягли показника 90+/90+.

Лікарні та колонії – базові дільниця ПР?

Загалом показник 90+/90+ зафіксований на 60 дільницях. Усіх їх можна розділити на 3 категорії. Перша – населені пункти. Тобто звичайні дільниці. Ця група вже оприлюднена вище.

Друга група – це дільниці у лікувальних закладах. Їх – 17. Географія цієї групи більш широка, аніж у першої: Крим, Волинь, Дніпропетровщина, Донеччина, Запоріжжя, Кіровоградщина, Луганщина, Одещина.

Третя група – найбільша – це спец дільниці, або просто – зони. Їх – 31, тобто більше половини з усіх дільниць 90+/90+. Зустрічаються такі навіть у Центральній та Західній Україні…

Голоси останньої групи внесли у загальну скарбницю ПР більше 17 тисяч голосів – це 0,08%. Саме вони допомогли біло-блакитним подолати позначку у 30%.

Звичайно, на цих дільницях голосувала різна кількість виборців. Так, для дільниць 100/100 маємо: у Бережанській колонії 51 виборець, у Краснодоні – 9, в одеському шкірно–венерологічному диспансері лише один.

Але об’єднує усі ці дільниці те, що вони мають ознаки не вільного, а скоріше примусового голосування. І усі вони – це поле для роботи прокурорів…

Хоча, звичайно, можна припустити і інше. Наприклад, що у ці колонії відправляють лише прихильників Партії регіонів. Але у такий варіант не вписується Качанівська колонія.

А може саме ув’язненні найкраще відчули на собі "поліпшення" від президентства Януковича і реформ Азарова? Може нам, з цього боку паркану, не все видно? Чи таким чином вони віддячують владі, що їх не тримають у "Тюрмі №1" – Лук’янівському СІЗО?

Має право на життя і ще одна версія.

Може у світлі падіння підтримки ПР у базових регіонах, базовими для біло-блакитних стають саме колонії? Може саме на них робитимуть ставку у 2015?

Тоді найближчим часом маємо стати свідками нових масштабних інфраструктурних проектів. Під шумок підготовки до Олімпіади, влада може звести десятки і сотні сучасних колоній. З євровікнами та безкоштовним Wi-Fi. Далі "переселити" у модернові приміщення з десяток мільйонів громадян – і мрія про другий термін здійсниться!

Українці відмовляє в "ідеалі" опозиції

На фоні майже абсолютної підтримки "регіоналів" з боку різноманітних холопів, хворих та ув’язнених якось прикро стає за нашу опозицію. Жодного результату 90+/90+!

Так, "Батьківщина" має лише 2 дільниці з близькими до "ідеальної" підтримки. Усі інші – з підтримкою меншою за 66,67%.

Лише одна дільниця ледь не дотягнула до 90+/90+ для "Свободи". Усі інші (з явкою 90+) віддали націоналістам менше 61,54% голосів.

Найгірші новини для УДАРу. Дільниці з явкою більше 90% політичній силі Віталія Кличка не віддавали більше 66,67% голосів. Та й цей випадок стався на судні "Знаменка", порт приписки Ізмаїл, Одеська область.

Там розмістилася дільниця №9 округу №143. З 12 виборців за список УДАРу проголосували 8 осіб.

Тож, як бачимо, значного впливу на кінцевий результат опозиційних партій дільниці з явкою 90+ не здійснили. Може це просто опозиція, на відміну від влади, не може проводити "ідеальні" вибори?

Олексій Братущак, для УП