Американская сага Павла Лазаренко. Часть 12. Постскриптум. Роль Тимошенко

Прізвище Юлії Тимошенко регулярно спливає в матеріалах американської справи Лазаренка. В обвинувальному висновку вона ідентифікована як особа, що від імені кіпрської компанії Somolli Enterprises наповнювала грошима рахунки Лазаренка в Швейцарії та на острові Антигуа.

Судовий процес над Павлом Лазаренком у каліфорнійському суді розпочався у березні 2004-го, через п'ять років після його втечі до Нью-Йорка. Напередодні слухань американська прокуратура звернулася до суду з клопотанням про визнання Юлії Тимошенко його співучасницею.

У поданні до суду прокурор Марта Берш описала схему роботи газового тандему.

"Приблизно у вересні 1995 року Павло Лазаренко, як перший віце-прем'єр-міністр України, став відповідальним за енергетичний сектор України. І приблизно у грудні 1995 компанія ЄЕСУ, створена спільницею Лазаренка Юлією Тимошенко, була визначена урядом України як один з постачальників газу в Україну - зокрема, у Дніпропетровську область".

На думку слідства, в 1996 році ЄЕСУ незаконно передало право власності на імпортований газ британській компанії United Energy International, яку контролювала сама ж Тимошенко і була створена за її вказівкою турком Ерджументом Аксоєм. ЄЕСУ переводило гроші, отримані за газ від українських споживачів, на рахунки United Energy International. Після чого вони направлялися на кіпрський офшор Тимошенко Somolli Enterprises, а звідти половину отримував Лазаренко - транзитом через рахунки Кириченка.

Загалом, протягом періоду з квітня 1996 по грудень 1997 з рахунків United Energy International на рахунок Somolli Enterprises було переведено 197 мільйонів доларів.

"Трансферти Тимошенко Лазаренку склали 101 мільйон 78 тисяч 339 доларів, що складає 51 відсоток від загальної суми, яку United Energy International заплатила Somolli Enterprises", - сказано у висновку прокуратури.

У поданні прокурорів згадуються свідчення Петра Кириченка про те, що Лазаренко працював з усіма за схемою 50 на 50. При чому не всі швейцарські банки погоджувалися мати справу з Лазаренком. Так, Credit Lyonnais, де обслуговувався кодований рахунок Лазаренка під назвою KATO-82, відмовилися від цього клієнта.

Як пояснив Кириченко в ході допиту, банк не захотів мати в себе рахунок державного службовця - на той час Лазаренко був керівником Дніпропетровської області. Тому вони з Лазаренком разом поїхала в Цюріх, щоб з'ясувати ситуацію: "Коли ми прийшли в банк, до нас вийшов службовець і оголосив цю ж причину".

Тому Лазаренко попросив Кириченка допомогти відкрити два нових рахунки в Женеві – CARPO-53 та NIHPRO. Але, навчений досвідом, Лазаренко вирішив бути більш обережним. "Лазаренко зажадав, щоб гроші, отримані від третіх осіб, в тому числі Тимошенко, пропускати через рахунки Кириченка, щоб убезпечитися від того, що хтось дізнається про його персональні рахунки", - ідеться в поданні прокуратури.

За словами Кириченка, вони бачилися щомісяця та обговорювали надходження для Лазаренка, які очікувалися на рахунки Кириченка. В ході допиту в американському суді навесні 2004 року Петро Кириченко розповів, як це виглядало:

"Коли я зустрічався з Лазаренком, у нього був аркуш, на якому він писав суму, дату і від кого мали надійти кошти. Якщо гроші не приходили, він піднімав трубку і дзвонив. Він міг сказати: "Юля, де гроші, вони все ще не прийшли. Ти сказала, що перевела таку і таку суму, але гроші все ще не на рахунку".

Покази Кириченка в американському суді

 

Не обійшлося навіть без з'ясування стосунків. Так, одного разу екс-прем'єр поділився з ним, що Тимошенко наполягає, що заплатила Лазаренку більше, ніж складала його неформальна 50-відсоткова частка, і хотіла отримати гроші назад.

Загалом інкриміновані  прокуратурою США транзакції Тимошенко в інтересах Лазаренка виглядають так:

Період платежів	Сума	Звідки	Куди	Далі - до Лазаренка
з липня по вересень 1996	14 099 636 доларів	від компанії Тимошенко Somolli Enterprises,	на рахунок Кириченка Wilnorth в SCS Alliance	На кодований рахунок Лазаренка CARPO-53
з квітня по серпень 1996	49 929 347 доларів	від компанії Тимошенко Somolli Enterprises,	на рахунок Кириченка в American Bank in Poland	На кодований рахунок Лазаренка CARPO-53 через рахунки Bainfield та GHP Corp
з квітня по грудень 1996	23 049 386 доларів	від компанії Тимошенко Somolli Enterprises,	на рахунок Кириченка Orphin в Credit Suisse	На одований рахунок Лазаренка NIHPRO
з травня по червень 1997	13 999 970 доларів	від компанії Тимошенко Somolli Enterprises,	рахунок Кириченка Orphin у EuroFed Bank (Антигуа)*	На персональний рахунок Лазаренка в EuroFed Bank

* З цих 13 999 970 доларів, як стверджує Рінат Кузьмін, були перераховані гроші кримінальному авторитету Матрос начебто за вбивство Євгена Щербаня. Насправді в той час на рахунок Orphin у EuroFed Bank надходили гроші з різних джерел.

ГРАВЕЦЬ СВІДЧИТЬ ПРОТИ ТИМОШЕНКО

В американському суді Кириченко заявив, що отримував гроші від Somolli Enterprises, не маючи жодних стосунків з цією компанії.

"- Перед надходженням коштів чи розмовляли ви з Лазаренком про їх надходження?

- Так. Він сказав, що гроші прийдуть від Тимошенко. І ці гроші слід перевести на його кодовані рахунки CARPO-53 або NIHPRO.

- Чи колись ви чи будь-які ваші компанії мали бізнес з Somolli Enterprises?

- Ні.

- Чи якісь ваші компанії займалися газовим бізнесом в Україні?

- Ні".

Минулого року Кириченко дав також свідчення Генпрокуратурі України, де заявив, що після порушення справи проти Лазаренка до нього приходили з проханням заднім числом виправдати надходження на його рахунки коштів від Somolli Enterprises для Лазаренка:

"У 2001-2002 роках до мене звернулися люди з Дніпропетровська, і попросили, щоб я підписав, що начебто між моїми компаніями і Somolli Enterprises були постачання чогось, якихось матеріалів або товарів. (...) Треба було довести походження цих коштів. Очевидно, це треба було зробити, щоб відзвітувати перед Україною, я не знаю (...) Мені дуже наполегливо радили це зробити, але я відмовився".

Якщо Лазаренка зрадив Петро Кириченко, то Тимошенко - Олександр Гравець, друг їх родини, який був третім учасником ЄЕСУ та мав третину акцій їх спільної офшорки Somolli Enterprises. Після того, як в Тимошенко почалися проблеми, Гравець втік до Ізраїлю, а потім до Канади. Він був оголошений в розшук українським Інтерполом і міг подорожувати лише з Канади до Ізраїлю рейсом без пересадки. За словами Гравця, він поїхав з України без грошей, але не став звертатися до Тимошенко по допомогу.

Гравець погодився свідчити у справі Лазаренка. Він зруйнував версію, яку відстоювала Тимошенко, і зізнався, що кіпрська офшорна компанія Somolli Enterprises мала трьох власників, що вони володіли нею в рівних частинах – сам Гравець, а також Юлія та Олександр Тимошенко. Також він визнав, що і United Energy International була створена ними.

"Гравець дав покази, що після від'їзду з України він зустрівся з Юлією Тимошенко в Ізраїлі та запитав її публікацій у пресі про те, що Somolli Enterprises платило гроші Лазаренку, про що Гравець не знав. "Якщо в тебе було так багато вільних грошей, чому ти не дала частину - не розкошелилася? Ми були партнери. Якщо то був заробіток, я мав би отримати свою частку". На що Тимошенко відповіла, що гроші Лазаренко отримував як "платежі за закупівлі". Гравець додав, що він особисто ніколи не мав фінансових справ з Лазаренком.

В ході слідства уряд Кіпру надав американській прокуратурі документи, які підтверджують участь Тимошенко та її чоловіка в якості засновників компанії Somolli Enterprises. Номінальний директор Somolli Enterprises Андреас Петроу дав покази під присягою, що був залучений на цю посаду Тимошенко, водночас свої підписи під багатьма документами назвав підробленими.

Окрім того, прокурори в клопотанні про залучення Тимошенко як співучасника згадують свідчення двох колишніх керівників Державного резерву на прізвище Анатолій Клешня та Анатолій Шостак. Вони повідомили на допитах, що в часи роботи Лазаренка віце-прем'єром і прем'єром той тиснув на них з вимогою укласти угоди з ЄЕСУ на невигідних умовах для українського уряду.

"Зокрема, Шостак сказав, що на початку 1996, коли він був головою комітету Державного резерву, Лазаренко підійшов до нього на виїзному засіданні уряду та наказав повернутися в свій офіс та зустрітися з Тимошенко. Шостак відхилив ціни Тимошенко як надвисокі. Лазаренко, не дивлячись на це, сказав йому прийняти ціни Тимошенко. (...) Клешня дав свідчення, що Лазаренко переконував його укласти контракт з ЄЕСУ. Клешня сказав, що ціни ЄЕСУ неприйнятні. Лазаренко сказав йому "зробити все можливе" для укладення угоди. Після короткої зустрічі, де Клешня сказав Тимошенко, що він не може прийняти її ціни, а також повідомив Лазаренку про це, після чого Лазаренко наклав на нього догану".

"Наведені вище свідчення є достатніми для того, щоб показати наявність змови між Лазаренком і Тимошенко здійснити шахрайство та відмити отриманий дохід внаслідок цього шахрайства", - підсумовують прокурори.

Натомість адвокати Лазаренка виступили на боці Тимошенко. Вони відстоювали тезу, що Тимошенко платила гроші не Лазаренку, а їх спільній партії "Громада" на опозиційну діяльність.

Найцікавіше ж у цій історії те, що в підсумку 9 березня 2004 року суддя Дженкінс відмовив прокуратурі у задоволенні скарги про притягнення Тимошенко як співучасниці Павла Лазаренка.

Ще за два місяці, 5 травня 2004-го, напередодні вироку журі присяжних, суддя видалив з обвинувального висновку епізоди, пов'язані з перерахуванням коштів від Тимошенко до Лазаренка, про обставини чого ми детально писали в 9 частині "Американської саги Павла Лазаренка".

ЛАЗАРЕНКО ТА ІТЕРА

З матеріалів американської справи Лазаренка випливає, що "газову долю" йому платила не тільки Тимошенко, але й легендарна компанія Ітера, заснована російським бізнесменом-велогонщиком Ігорем Макаровим, який користувався протекцією керівника "Газпрому" Рема Вяхирєва.

Загалом Ітера перерахувала 25 мільйонів доларів на компанію Петра Кириченка Bainfield. В ході слухань був допитаний Тед Кавалієрос, віце-президент компанії Itera International Energy Corporation з 1994 року, що живе в місті Джексонвіль, Флорида. Він заявив, що перекази здійснювалися попри те, що Ітера не мала контрактів з Bainfield, а він особисто навіть не знав, де знаходиться ця компанія.

КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ

 

Андреас Ругг, номінальний директор Bainfield, на допиті в США визнав, що отримував гроші для Лазаренка від Макарова.

"- Ви обговорювали з Лазаренком платежі від Ітери на рахунок Bainfield?

- Я не пам'ятаю конкретно ці платежі. Якщо ви запитаєте, чи був контракт між Ітерою і Bainfield - відповідь "ні". Були усні пояснення, я не пам'ятаю точно їх зміст, але вони очевидні - ми були переконані, що Лазаренко був акціонером Ітери".

У тому, що Лазаренко значився акціонером Ітери, був впевнений і Гійон Круг, банкір зі швейцарського банку SCS Alliance, в якому було відкрито кодований рахунок Лазаренка CARPO-53.

"- Ви коли-небудь розмовляли з Лазаренком про компанію Ітера?

- Так, він сказав мені що він акціонер цієї компанії".

Водночас Петро Кириченко на допиті в суді пригадав, як Лазаренко особисто інструктував його отримати гроші від Ітери.

"- Я перебував у США. Дзвонив Лазаренко. Він сказав, що зараз дасть телефонну трубку іншій людині та треба поговорити з ним і дати реквізити, на які слід перерахувати кошти.

- Хто був цією особою?

- Ігор Макаров. Після цього я відіслав банківські реквізити для отримання коштів. І вони перерахували гроші на Bainfield".

Сам Лазаренко не міг пригадати, чому Ітера переказувала йому кошти. "Я не пам'ятаю цих операцій", - заявив він на допиті після арешту в Швейцарії в 1998 році, протокол якого також зберігається в американській справі.

У попередніх публікаціях ми уже згадували свідчення Петра Кириченка про те, що Лазаренко залишився винний 50 мільйонів доларів Леоніду Кучмі, після чого й почалися його проблеми.

Але Лазаренко був змушений ділитися грошима ще і з російською стороною - зокрема, керівництвом "Газпрому". Так, за його вказівкою Кириченко перевів з рахунку Bainfield в банку SCS Alliance 1 280 032 долари на рахунок компанії Eagle Enterprises, а 1 400 032 долари - компанії Lucky Star Enterprises. Кириченко на допиті пригадав, що це були гроші для тодішнього голови правління "Газпрому" Ремя Вяхірєва.

"- Ви бачите перерахунок на компанію Eagle Enterprices, Лазаренко поясниював причини перерахування? – продемонструвала прокурор Кириченку роздруківки транзакцій в ході допиту.

- Лазаренко сказав, що це були гроші для Вяхірєва.

- Ви бачите ще одне перерахування на компанію Lucky Star. Лазаренко пояснював, що це?

- Те ж саме. Він сказав, що це для Вяхірєва, більше нічого.

- Ви знаєте, хто такий Вяхірєв?

- Тільки загальновідомі речі - що це президент "Газпрому". Я з ним ніколи не бачився і не робив з ним жодного бізнесу".

ЛАЗАРЕНКО – "АКЦІОНЕР"

Зрештою, гроші від Тимошенко та Ітери, пройшовши транзитом через рахунки Кириченка, опинялися на кодованому рахунку Лазаренка CARPO-53. Гійон Круг з банку SCS Alliance, який його обслуговував, на допиті в суді Сан-Франциско пригадав свою розмову з Лазаренком щодо походження цих коштів. Той стверджував, що був акціонером як російської Ітери, як українського ЄЕСУ, так і кіпрського офшору Тимошенко.

"...Ми питали пост-фактум, коли він з'являвся у нашому офісі. Але зазвичай він казав, що це компанія, яку ми маємо на Кіпрі, якою володію я і Кириченко. Ми не мали інформації про кожен трансфер.

- Ви коли-небудь розмовляли з Лазаренком про компанію Ітера?

- Так, він сказав мені, що був акціонер цієї компанії.

- А ви розмовляли про компанію ЄЕСУ?

- Так, я думаю, він також був там акціонером.

- Ви пригадуєте, ви розмовляли про компанію Somolli Enterprises (компанія Юлії Тимошенко на Кіпрі, яка перераховувала гроші Лазаренку)?

- Так. Наші записи показують, що ми запитали його. Він та Кириченко були її акціонером".

Сам Лазаренко, як ми писали на початку матеріалу, відкрив рахунок CARPO-53 у банку SCS Alliance, бо попередній банк Credit Lyonnais відмовився обслуговувати його рахунок КАТО-82, зрозумівши, що має справу з чиновником із незрозумілими доходами.

Тому в новому банку Кириченко взяв удар на себе: "Я сказав, що Лазаренко - мій бізнес-партнер. Щоб не почалися ті ж проблеми, як у Credit Lyonnais".

Тому швейцарські банкіри не робили перевірку нового клієнта. "Якщо ми зробили due diligence (всебічне дослідження) відносно Кириченка, і вони двоє – Лазаренко та Кириченко - в бізнесі разом, а другий представляє першого, то це вже і є due diligence", - пояснив Гійон Круг з банку SCS Alliance.

Лазаренко також відстоював цю версію. "Він сказав нам, що вони - партнери з Кириченком в торгівлі металом, гідрокарбонатами, а також що Лазаренко - акціонер головного пивкомбінату країни – "Дніпро", - розповів Круг.

Витяги про рух коштів на рахунку CARPO-53 для Лазаренка отримував Кириченко: "Коли в 1996 році Лазаренко став прем'єр-міністром, він більше не міг самостійно їздити до Швейцарії. Тому він інструктував мене забирати його балансові звіти".

Уже потім, через чотири роки Кириченко наполягатиме, що діяв під примусом і страхом, так само як і платив половину доходів Лазаренку. Що і відкрило шлях для обвинувачення та подальшого ув'язнення екс-прем'єра.

Епізоди щодо Тимошенко хоч і були розслідувані американською прокуратурою, але вони не стали предметом оцінки журі присяжних. І, відповідно, не має жодних підстав твердження Партії регіонів про те, що Лазаренка ув'язнено в Америці через спільну діяльність з Тимошенко. Це парадокс - але водночас це правда. Свій тюремний строк Лазаренко отримав не за газовий бізнес, а за стосунки з найближчим товаришем, який обміняв його на власну свободу та право жити в Америці.

 

Матеріал підготовлено за сприяння Міжнародного фонду "Відродження" та данського проекту журналістських розслідувань I-SCOOP