От "Олимпийского" к Олимпиаде. Кто заработает теперь?

Днями Кабмін затвердив техніко-економічне обґрунтування Національного проекту "Олімпійська надія-2022".

Столицею майбутньої Олімпіади визначено місто Львів.

Подальшу координацію процесу буде здійснювати віце-прем'єр-міністр Борис Колесніков, визначений указом президента керівником Оргкомітету з подачі заявки Україною на проведення Олімпіади 2022 року.

Орієнтовна вартість проекту становитиме 10 мільярдів доларів.

Як відомо, про проведення в Україні зимових Олімпійських ігор президент Віктор Янукович вперше заявив у 2010 році. Тоді ця ідея президента видалася майже безглуздою. Але Національний олімпійський комітет на чолі з Сергієм Бубкою всерйоз взявся її просувати.

Місію готувати техніко-економічне обґрунтування Національного проекту "Олімпійська надія-2022" поклали на Держінвестпроект Владислава Каськіва.

Але вже перший тендер проведений по Олімпіаді обернувся скандалом.

Так, заявки на розробку ТЕО Олімпіади в Україні подали 4 фірми.

Найнижчу ціну на тендері запропонували французи з "Albertvilloise D’Etudes Et De Services Techniques" – 155 тисяч євро, але їх з конкурсу зняли через те, що жоден з офіційних документів, поданих у пропозиції конкурсних торгів, не засвідчений спеціальним штампом "Apostille" (апостиль). Перемогу ж віддали "Klenkhart &Partner Consulting", яка просила за роботу 450 тисяч євро.

Французи побачили в цьому корупційну змову і пригрозили оскаржити конкурс в суді.

Після цього Держінвестпроект тут же змінив правила, і провів закупівлю в одного учасника у того ж таки "Klenkhart &Partner Consulting". На ті ж самі 450 тисяч євро.

Австрійці мали розробити ТЕО до 20 грудня 2011 року. Але не встигли.

30 квітня 2012 року угоду з австрійцями раптово було розірвано. А замість того було укладено угоду з "PROPROEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH".

В обґрунтуванні тендеру було відсутнє пояснення вибору нового розробника ТЕО. Компанія "PROPROEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH" не брала участі в минулорічному тендері.

Також ДП "Олімпійська надія-2022" не вказало, яку частину робіт не виконано та яку суму коштів сплачено компанії "Klenkhart".

ДП "Олімпійська надія-2022" пояснило тільки те, що закупівлю в одного учасника проводять через стислість термінів на розробку ТЕО. Згідно з програмою економічних реформ президента Віктора Януковича, роботи потрібно було завершити вже в травні 2012 року.

Хоча в своїх проспектах "Національні проекти" писали, що "Klenkhart" має закінчити роботи у ІІ кварталі 2012 року.

Виходить, спочатку відомство Каськів саме розширило часові рамки для обраного ним проектанта, а потім його "злило",  і змінило його на фірму, запропоновану НОК, який працював у зв'язці з Нацагенством з підготовки до Євро.

До речі, в Нацагентстві по проведенню Євро-2012, підзвітному Борису Колеснікову, ще рік тому готувалися до олімпійської місії. Спілкуючись з журналістом УП заступник голови Нацагентства Валерій Жалдак попередив, що якщо "Українська правда" буде писати в тому ж дусі, то Україна втратить можливість проводити Олімпіаду. Тоді ж він обмовився, що літав з Бубкою до Женеви."Українська правда" звернулась запитом до Держінвестпроекту, чому було розірвано угоду з " Klenkhart".

"Відповідно до договору "Klenkhart &Partner Consulting"  зобов’язувалося здійснити виконання своїх договірних зобов’язань частинами – за етапами в розрізі окремих складових структури техніко-економічного обґрунтування.

"Klenkhart &Partner Consulting" виконало повністю свої зобов’язання по 1-му етапу, а зобов’язання по 2 та 3 етапу у зазначені договором строки виконані не були… На момент розірвання договору "Klenkhart &Partner Consulting" отримало кошти, передбачені кошторисом за виконання першого етапу Договору в розмірі 127 500,00 євро".

Після цього Держінвестпроект на підставі листа НОК обрав "PROPROEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH".

"Національним олімпійським комітетом України було проведено аналіз ринку послуг проектування, за результатами якого встановлено, що компанія "PROPROEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH" займає провідне місце серед компаній, які займаються проектуванням підготовки та проведення Олімпійських та Параолімпійських ігор.

Зокрема компанія має досвід у підготовці та супроводі заявок Лейпцига на ОІ 2012, Баку на Олімпійські ігри 2016 та Мюнхена на ОІ 2018", – йдеться в поясненні Держінвестпроекту.

Щоправда там не вказано, що всі ці міста програли свої конкурси за право приймати Олімпійські ігри.

Так чи інакше Держінвестпроект підписав угоду з цією компанією, а її вартість склала 127,5 тисяч євро.

"Українська правда" також звернулась за коментарем до австрійської та німецької компаній з приводу їх роботи в проекті.

Представник "PROPROEKT Planungsmanagement & Projektberatung GmbH" Стефан Клос вибачився перед редакцією і пояснив, що поки компанія зв’язана договором з українською стороною, не може давати коментарів і порадив звертатися з усіма питаннями до прес-служби НОК, а не до відомства Каськіва.

Натомість в офісі "Klenkhart &Partner Consulting" дали більш розлогий коментар:

"За договором ми мали зобов'язання підготувати у дуже короткий строк, до кінця грудня 2011 року, дослідження "Oympic Hope-2022". Зі свого боку ми виконали це завдання, надіслали роботу вчасно та мали на меті обговорити результати з локальними представниками НОК. Але ніхто не відреагував", – зазначив Крістіан Кленхарт.

"У грудні 2011 року ми отримали перше підтвердження про отримання, 16 лютого – друге підтвердження, кожне з яких було підписано "Olympic Hope". Першу частину гонорару після першого підтвердження ми отримали. Після другого – більше не отримували.

Незважаючи на терміновість завдання "Olympic Hope", повідомлень з української сторони ми більше не мали. 15 квітня 2012 року договір було розірвано в односторонньому порядку", – зазначив представник австрійської компанії.

За його словами, з українського боку не було жодного експертного повідомлення щодо їхнього дослідження.

На сьогодні вони отримали лише першу частину гонорару, а щодо другої – лише "позитивне підтвердження про отримання (юридично чинне)".

Отож виходить, що з початкової суми 450 тисяч євро австрійська компанія отримала поки лише 127,5 тисяч. Стільки ж отримала німецька компанія.

Виникає питання, куди поділися 195 тисяч євро або майже 2 мільйони гривень, які були виділені на ТЕО "Олімпійської надії"? Чи були ці гроші виділені з бюджету? А якщо так, то де вони зараз – чи повернуті вони назад Мінфіну, або лежать десь на рахунку в банку?

"Українська правда" звернулася  з запитом до Держінвестпроекту з приводу того, куди поділися 2 мільйони гривень.

Через тиждень Держінвестпроект повідомив, що гроші знаходяться на казначейському рахунку. Там також повідомили, що австрійська компанія не отримає гроші за другий етап, бо угода з нею розірвана. А гроші за другий етап робіт отримала "PROPROEKT Planungsmanagement".

Чи захочуть після таких схем роботи іноземці інвестувати в Олімпіаду питання риторичне.

Отож, столицею Олімпіади від України називається Львів. Згідно з проектом, проведення Олімпіади має сприяти розвитку депресивного карпатського регіону та створенню нових робочих місць.

На сьогодні відомо, що потрібно буде збудувати Олімпійські селища в Тисовці і Боржаві, кілька льодових стадіонів для хокею, фігурного катання, ковзанярського спорту, бобслейні траси, гірськолижні траси з підйомниками, лижні та біатлонні траси. Крім того, буде потрібен олімпійський стадіон, тож залишається сподіватися, що львівська "Арена Львів" для цього буде достатньою.

Попередньо проект коштуватиме 80 мільярдів гривень.

В Нацпроектах підозрюють, що 70% інвестицій надійде від держави і лише 30% – від приватного бізнесу.

Слід зауважити, що жодна з останніх Олімпіад не окупилася.

Після Олімпіади в Монреалі 1976 року канадці латали дірки в бюджеті 30 років. Не менші неприємності їх можуть очікувати після зимових Олімпійських ігор у Ванкувері. Останні обійшлися організаторам у суму близьку до 6 мільярдів доларів. Тоді як доходи від ванкуверської Олімпіади становили лише 4 мільярди.

Ігри в Афінах 2004 року, що вартували грецькому бюджету 7,4 мільярди доларів, призвели до збільшення бюджетного дефіциту країни того року з 3,2% до 4%, а доходи від телетрансляцій, продажу олімпійської символіки та квитків не перевищили 1,78 мільярдів доларів.

На сьогодні об’єкти побудовані під ОІ в Афінах ніхто не хоче використовувати навіть як ангари, хоча грецька влада з радістю їх продала б.

Навіть Олімпійський Лондон зазнав збитків через низьку фінансову активність вболівальників за межами олімпійського центру.

При цьому якщо місто виходило на старт з бюджетом 2,5 мільярди, то в підсумку вони вилились у 12,5 мільярдів євро.

Найдорожчими з усіх, здається, були Олімпійські ігри в Пекіні, які коштували китайському бюджету до 46 мільярдів, а дали прибуток лише в сотню мільйонів.

Точний бюджет наступної зимової Олімпіади в Сочі не відомий. Він варіюється від 12 до 30 мільярдів доларів. Нещодавно в Росії виник скандал через розкрадання коштів на санно-бобслейній трасі на 253 мільйони доларів.

Зважаючи на те, як Україна готувалась до Євро-2012, виникає підозра, що знову йтиметься про завищені кошториси і відкати.

На сьогодні відомо, що на ОІ-2022 претендують німецький Мюнхен, норвезький Осло і швейцарський Граубюнден. Але сподіватись, що Україна переможе Німеччину і Швейцарію після всієї епопеї з Євро-2012, важко.

Крім того, Україна ніколи не славилася традиціями зимового спорту.

Кілька років тому УП брала інтерв'ю у президента Федерації легкої атлетики Валерія Борзова, який навів слова покійного президента МОК Хуана-Антоніо Самаранча: "Україна – це країна літніх видів спорту, вам потрібно розвивати їх. Із зимових видів спорту у вас можуть бути лише ті, які в приміщеннях".

Результати українських спортсменів на зимових олімпійських іграх в рази гірші, ніж на літніх.

Звісно, перспектива провести Олімпіаду завжди позитивно працює на підйом національного спорту. Але, щоб спортсмени успішно виступили, потрібні не тільки льодові стадіони і траси у Львові, а по всій Україні. А ще добрі медицина, їжа і багато іншого.

Щодо інфраструктури, то ідея б справді могла бути успішною, адже місцевий туристичний бізнес підніматиметься майже з нуля.

"При професійному менеджменті проведення олімпійських ігор в Україні з економічної точки зору можливе; при цьому дуже важливим є довготривалий стійкий і послідовний розвиток проекту, оскільки проведення такого роду змагань суттєво покращує загальну інфраструктуру – дороги, вокзали, сфера постачання тощо для населення", – сказав УП Крістіан Кленхарт.

На 2015 рік має бути збудовано 50% необхідних спортивних об’єктів та інфраструктури, які будуть представлені Міжнародному олімпійському комітетові в рік визначення країни-господаря зимової Олімпіади 2022 року.

А це означає, що ще до кінця президентського строку Віктора Януковича хтось може відмінно заробити на державних проектах.

Тетяна Ніколаєнко, УП