Причина поразки Юлії Тимошенко

Вторник, 3 апреля 2012, 17:33

Причина поразки Юлії Тимошенко полягає в тому, що вона не скористалася унікальним шансом, який їй випав 2007 року. Вона прийшла до влади, але замість руйнування "Системи" вирішила її очолити.

У цій фатальній помилці Тимошенко довелося вкотре переконатися, коли редакція "Української правди" отримала із Держкомітету телебачення і радіомовлення набір циркулярів, які надсилалися їм напередодні президентських виборів 2010 року.

Цю підбірку листів Держтелерадіо офіційно надав нам після блогу "Як Азаров нагинає журналістів", оприлюдненого на Українській правді.

У блозі йшлося про те, що в березні 2012 року Держкомітет звернувся до обласних телекомпаній з вимогою терміново організувати ток-шоу для обговорення передвиборчих ініціатив президента Януковича - з періодичністю не менше двох разів на тиждень.

Цей лист Держтелерадіо - цензура, визначення якої виписано в законі "Про інформацію": "Цензура – це вимога, спрямована до засобу масової інформації, його керівника, узгоджувати інформацію до її поширення".

У відповідь керівництво Держтелерадіо заявило, що у них це - звичайна поширена практика. І навіть в рамках закону "Про доступ до публічної інформації" чиновники запропонували показати листи, які їм надсилали за часів Тимошенко.

Після запиту ми отримав цілу підшивку вимог, які приходили з уряду Тимошенко до Держтелерадіо.

Слід визнати - масштаб, з яким Тимошенко піарила себе напередодні президентських виборів за допомогою ресурсу державного телебачення, вражає.

Держтелерадіо надало 12 листів, переважно за підписом прес-секретаря Тимошенко Марини Сороки, де вона вимагає показувати виступи Тимошенко з будь-якого приводу на обласному телебаченні по всій країні.

Це робилося протягом вересня-грудня 2009 року, тобто буквально напередодні виборів президента, І це складно назвати іншим словом, ніж адмінресурс.

Адже Держтелерадіо входить до вертикалі виконавчої влади, яку очолювала тоді Тимошенко - і не послухатися було рівнозначно порушенню виконавської дисципліни.

Серед циркулярів, наприклад, можна зустріти вимогу протягом доби 12 (дванадцять!) разів у прайм-тайм протранслювати привітання Тимошенко з днем шахтаря на обласних телекомпаніях.

 

Цікавим є ще один лист від 18 листопада 2009 року, де Сорока вимагає показати в прямому ефірі виступи Тимошенко та Путіна на засіданні Комітету з економічного співробітництва, а потім - також в прямому ефірі їхню спільну прес-конференцію.

Складно знайти інше пояснення для таких дій, ніж передвиборча пропаганда. Тому що обласні телекомпанії, за логікою, покликані висвітлювати події в своєму регіоні, а не міжнародну політику.

Із загального переліку листів увагу привертає вимога до державних телекомпаній Західної України ретранслювати інтерв'ю Тимошенко, яке вона дала у Львові 14 грудня 2009 року, тобто за місяць до першого туру виборів.

Зрозуміло, що прохання розтиражувати інтерв'ю на території семи областей Західної України, де зосереджено електоральне ядро Тимошенко - це і є те саме зловживання в ході виборчої кампанії владою, яку мала прем'єр-міністр.

 

Слід нагадати, що Тимошенко не перебувала в інформаційному вакуумі. Поряд з обласним телекомпаніям, її діяльність активно висвітлювалася і Першим національним телеканалом. Той регулярно повністю транслював виступи прем'єр-міністра на цих самих засіданнях.

Згідно з наявними у нас листами, Тимошенко вимагала від Держтелерадіо транслювати в ефірі обласних державних телекомпаніях її виступи:

- на нараді з питань розвитку сільських населених пунктів,

- на нараді з питань формування бюджетів територіальних громад,

- на нараді з органами Держкомзему щодо видачі громадянам актів на землю,

- на презентації проекту Держбюджету-2010,

- на нагородженні тренерів і спортсменів-призерів Дефлімпійських ігор,

- на позачерговому засіданні уряду з проблем інвалідів,

- на урочистому зібранні з нагоди Дня місцевого самоврядування,

- на всеукраїнському форумі залізничників...

Усі ці заходи Тимошенко вимагала показувати або в прямому ефірі, або у записі - але в прайм-тайм.

Цікаво, як прокоментувала ці листи сама Марина Сорока - вона сказала, що то було лише прохання про сприяння в організації трансляції.

 

Тоді цікаво, як Сорока може пояснити інші свої листи, де вона вимагала від Держтелерадіо відзвітувати, як здійснювалася трансляція виступів Тимошенко на обласному телебаченні?

 

Прихильники Юлії Тимошенко на публікацію подібних документів скажуть, що нинішня влада робить так само, якщо не гірше.

Це справді так. Але...

Але Тимошенко все своє політичне життя намагалася довести, що вона - ІНША.

Що вона - не така, як "кучмісти" чи "донецькі". Власне, ці твердження стали її виразною ознакою як політика та дозволяли їй знаходити підтримку серед виборців.

Насправді ж, якби Тимошенко зосередилася на розбудові інфраструктури демократії в державі - наприклад, створенні громадського телебачення - воно було би неоціненним союзником Тимошенко в її сьогоднішній боротьбі.

Але замість того, щоб вбити дракона, вона вирішила поставити його собі на службу. Не врахувавши, що наступний, хто прийде до влади, так само буде використовувати його - тепер для знищення самої Тимошенко.

Однак такий критичний підхід до діяльності Тимошенко - це не привід закривати очі на тотальне згортання демократії, яке відбувається в державі після інавгурації Віктора Януковича. А чиновники, які продовжують використовувати державний ресурс для своєї політичної пропаганди, не мають права прикриватися тим, що так було завжди. Рано чи пізно, але в цьому слід поставити крапку.

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде