Очередное "улучшение": на этот раз для гипертоников

Кілька днів тому до авторів цієї статті одночасно звернулися співробітники одразу двох центральних органів виконавчої влади з проханням проаналізувати текст підготованого МОЗ та Держлікслужбою проекту постанови кабміну.

Працівники абсолютно двох різних, не пов'язаних між собою структур в один голос казали одне й те саме: мовляв, хоча вони й не фахівці в галузі медицини, як для постанови уряду текст написаний "трошки по-дебільному", а той поспіх, з яким МОЗ намагається її проштовхнути, дуже вже нагадує історію зразка 2008 року, коли в наслідок масштабної афери з індійською вакциною, відомою як "КаКа", одна дитина загинула, а системі вакцинопрофілактики в Україні було завдано удару, від якого вона навряд чи коли-небудь оговтається.

Те, що починалося як простий аналіз публіцистом та лікарем проекту постанови – вилилося в ціле розслідування, яке, власне, ми й пропонуємо увазі читачів.

Погодившись допомогти, ми отримали копію відповідного листа МОЗ, датованого 17 квітня 2012 року.

Певні реквізити листа закреслено, аби не викривати джерело.

Перше, що вражає – це, безперечно, той поспіх, з яким МОЗ намагається проштовхнути зазначений документ. Якщо уважно прочитати діючу редакцію Регламенту кабміну, можна побачити, що "невідкладне" погодження передбачене ним лише для питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

При першому-побіжному перегляді стає зрозумілою наведена вище "висока" оцінка якості написання проекту постанови, яку дали колеги її авторів з інших відомств.

Навіть не заглиблюючись у зміст документу, він просто-таки рясніє суто технічними ляпами. Якщо ж давати йому оцінку з точки зору такого-сякого державного управління й враховувати, що хоча б частина авторів цього "витвору державотворчого мистецтва" повинні мати вищу медичну освіту – то його важко оцінити інакше, ніж некомпетентність за гранню побутової дурості.

Простіше кажучи – суцільний дегенератизм.

Ляпи в тексті починаються прямо-таки з першої сторінки.

Так у преамбулі йдеться про те, що метою прийняття постанови є "удосконалення ціноутворення на лікарські засоби, відпрацювання нових механізмів, спрямованих на підвищення доступності лікарських засобів хворим на гіпертонічну хворобу, а також часткового відшкодування їх вартості". Проте при подальшому читані стає зрозумілим: ані про які механізми чи то підвищення доступності, чи то часткового відшкодування їх вартості в подальшому тексті постанови не сказано жодного слова.

Незважаючи на те, що в першому пункті постанови йдеться про етапи проведення проекту, далі в тексті годі й шукати якісь часові рамки їх проведення. Це при тому, що сам проект має бути обмеженим у часі шістьма місяцями.

Для тих, хто не знайомий з внутрішньою МОЗівською кухнею, що склалася після 2004 року, важко навіть уявити, яким чином воно буде виконувати другий пункт. Цього разу справа, скоріш за все, не обмежиться циркулярними листами, що ніколи не публікуються у відкритому доступі й численними наказами, що не пройшли державну реєстрацію в Мінюсті. У відношенні ж "проведення роботи з медичними та фармацевтичними працівниками..." уява взагалі чомусь малює зовсім недоречні праски та паяльники...

Проте після читання другої сторінки, стає зрозумілим, що тим-таки фармацевтичним працівникам прийняти її зміст можливо лише у двох випадках: або в стані глибокого хірургічного наркозу, або зазнавши інтенсивного впливу вказаних електронагрівальних приладів.

Чим є генеричні лікарські засоби або "генерики", та чим вони відрізняються від оригінальних брендових препаратів, можна прочитати лаконічно в наказі МОЗу від 2007 року №190, та більш розлого в наказі МОЗу від 2005 року №426.

Не фахівцям коротко же зміст можна пояснити наступним чином: при однаковому вмісті однієї й тої самої діючої хімічної речовини лікарські засоби різних виробників можуть "працювати" з різною ефективністю. Остання умова, власне, і є одним із чинників, що визначає різницю між ринковою ціною брендів та "генериків".

Зміст другої сторінки проекту постанови, говорячи словами відомого сатирика, "є геніальним до божевілля":

– з моменту прийняття Постанови абсолютно несподівано стає незаконним обіг на території України препаратів, які містять діючі речовини згідно додатку, не внесених до реєстру оптово-відпускних цін;

– вносить до реєстру оптово-відпускних цін препарати МОЗ на підставі граничних оптово-відпускних цін;

– порядок обрахунку граничних оптово-відпускних цін визначає МОЗ;

– встановлює та оприлюднює граничні оптово-відпускні ціни на лікарські засоби МОЗ, правда, вже в компанії з міністерством економічного розвитку й торгівлі).

Виходить просто-таки пісня: сам п'ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю.

Ну й при цьому абсолютно закономірним є висновок авторів проекту в розділі пояснювальної записки "Запобігання корупції": проект постанови кабміну не містить ризики вчинення корупційних правопорушень та не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

Схема дійсно вражає.

Дарма що текст "трошки по-дебільному написаний". Ну от, приміром, друга частина третього пункту посилається на неіснуючій у 5-му пункті цієї ж постанови рівень цін, а пункт 5-й, у свою чергу, посилається на відповідні невідомо чому в 4-му пункті граничні оптово-відпускні ціни.

Дарма, що навіщось вигадали аналог середньої, з урахуванням моргу, температури по лікарні – "добову дозу споживання" і невідомо до чого приплели разом із нею в додатку "лікарські форми".

Додаток: нові стандарти відповідності назви змістові таблиці

Головне це те, що всі, хто будуть заздалегідь поінформовані – корупція тут зовсім ні до чого! – згідно шостого пункту зможуть накопичити в роздрібній мережі залишків на півроку і якось пережити лихоліття "Пілотного проекту".

Насамкінець весело буде не тільки фармацевтам та лікарям після "проведеної роботи". Не забули автори проекту постанови й про хворих на гіпертонію: ліки тепер їм, згідно пункту восьмого, мають виписувати на рецептурних бланках. Якщо врахувати те, що більшість людей старше 40 років за статистикою страждають на підвищений тиск, а ліки від нього треба приймати постійно – страхітливі черги в поліклініках забезпечено.

З огляду на все вищеперераховане, враховуючи багатомільйонний обсяг ринку ліків, який збираються "врегулювати", зовсім дріб'язковим виглядає наступне питання:

На що саме МОЗ збирається витратити передбачені 10-м пунктом постанови 20 мільйонів гривень?

Жодних заходів, що не є функціями органів влади, що виконуються ними в рамках основного бюджетного фінансування – не передбачено.

При тому, що розділ "Фінансово-економічне обґрунтування" пояснювальної записки прямо говорить: введення в дію вимог цієї постанови не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

У цілому пояснювальна записка до проекту постанови є не меншим шедевром епістолярного жанру. Особливо вражає сила залізної логіки авторів, а також непереборність мотивації в їхньому викладенні.

Так, згідно тексту пояснювальної, єдиною необхідністю прийняття постанови є виконання доручення уряду до протоколу його ж таки наради, а метою є виконання доручення до протоколу того ж таки протоколу.

Після цього абсолютно логічно, що згідно прогнозованих результатів, прийняття постанови виконати доручення кабміну до протоколу його ж таки наради.

Після прочитання вищезазначеного, залишається загадкою, звідки автори пояснювальної взяли, що прийняття її дозволить забезпечите лікарськими засобами хворих на гіпертонічну хворобу?

Прогноз результатів шокує залізною логікою. Згідно з пояснювальною запискою, постанова, на яку треба 20 мільйонів гривень, "не потребує додаткових витрат з бюджету"

Якщо ж хтось захоче – абсолютно випадково! – перевірити, як проходить зазначене у восьмому пункті пояснювальної громадське обговорення, то на того чекає дивне відкриття. Виявляється, на сайті Возу з 29 березня поточного року триває обговорення зовсім іншого документу з такою ж назвою. Відмінними є й структура, і зміст, і навіть додаток.

Залишається загадкою, який саме текст проект постанови МОЗ збирається в цю середу терміново виносити на засідання кабміну: той, що терміново погоджували працівники кількох центральних органів виконавчої влади, чи той, що опублікований на сайті МОЗ?

І додаток чомусь зовсім інший

Сергій Дібров, публіцист, Одеса, Борис Панфілов, лікар-епідеміолог,Сімферополь, спеціально для УП