Пакт Риббентропа-Молотова от оппозиции

Як ви думаєте, чи можна створити міцну родину, ґрунтуючись тільки на шлюбному контракті про розподіл майна? Ні?

Відтак виникає питання, а що зробила українська опозиція, як не підписала саме такий контракт 22 січня?

Напевно, не варто згадувати, скільки разів українська опозиція підписувала угоди про спільні дії. У 1998 була горезвісна "канівська четвірка", потім були об'єднання в рамках "України без Кучми" і "Повстань, Україно!" і зрештою - об'єднання навколо Віктора Ющенка у 2004 році.

Кожне з цих об'єднань існувало доти, поки існував спільний ворог. Після того воно зникало як сніг напровесні.

Але якщо в минулі рази провал об'єднання можна було списати на протиприродне об'єднання лівих з правими, то 22 січня на Софійській площі об’єднувалися начебто лише націонал-демократи.

Втім ця псевдо ідеологічна єдність ніяк не може бути гарантією єдності опозиції після виборів. Та, в принципі, й під час них.

По факту, опозиція домовилася між собою не про спільні дії, не про спільне бачення тих чи інших питань, а лише про ненапад в рамках балотування в мажоритарних округах. Все!

Більше того, здається, визначати, хто куди йтиме, взяли на себе повноваження лише "Фронт змін", "Батьківщина" і "Свобода". Точніше кажучи, скоріше навіть перші дві сили. "Свободу" взяли в когорту лише, щоб не повторити історію тернопільських виборів.

В принципі "Батьківщина" і "Фронт змін" вже показали, як уміють думати за всю опозицію, проголосувавши за вельми контраверсійний в принципі, але відносно вигідний для цих сил закон про вибори.

Тепер історія повторилась з угодою опозиції про спільні дії. Як виявилось, малим силам угоду навіть не показали. Дякувати Анатолієві Гриценку, який не побоявся нарядиться "какашкою", і зіпсувати усім цей чудовий "утрєннік".

За його словами, йому угоду пропонували підписати "не читаючи". Віталій Кличко підписав її на коліні, тут же на мітингу, із "застереженнями".

Як пізніше з'ясував журналіст 5 каналу, навіть тексти угод в редакціях "Фронту змін" і БЮТ відрізнялися між собою. 

Так, Батьківщина в угоді зазначила, що "опозиційні партії виступають як об’єднана опозиція", а "Фронт змін" уточнив, що йдеться лише про "опозиційні політичні партії, які співпрацюють у Комітеті опору диктатурі".

Крім того, у "Фронту змін" головний абзац угоди звучав так: "…(опозиційні сили) формують єдиний список кандидатів у народні депутати України, які балотуватимуться у мажоритарних округах, за принципом – один округ – один кандидат від Об’єднаної опозиції.

Визнають базовими вимогами до кандидатів патріотизм, порядність, принциповість, фаховість, громадський авторитет та бездоганну репутацію та несуть відповідальність за кожного висунутого кандидата перед українським народом".

У версії "Батьківщини" цей пункт був відсутній. Напевно, соратники Тимошенко добре пам’ятають той список вершиніних, губських, зубіків etc, за яких вони так і не відповіли перед народом у 2006 і 2007 роках.

Лише 25 січня "Батьківщина" і "Фронт змін" нарешті вивісили ідентичні тексти угоди. При цьому соратники Тимошенко прийняли версію тексту Яценюка.

Що й не дивно.

З літа 2011 Арсеній Петрович в українських реаліях перетворився на нового Віктора Андрійовича Ющенка. Тому скоро на ньому повиснуть всім давно знайомі "любі друзі" і інші малорейтингові "європейські демократи", яким дуже хочеться бути якщо не при владі, то принаймні у парламенті.

Відтак постає питання, хто буде цими кандидатами у список, і ДЕ і ХТО їх узгоджуватиме?

Ні Турчинов, ні Яценюк цього не уточнили.

А Олег Тягнибок в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна" вельми скептично висловився про ідею Кличка провести "праймеріз".

"Потрібно точно визначити, що таке праймеріз, щоб не вийшло так, що хтось почув красиве, модне слово і взяв його на озброєння. Якщо мова йде про визначення усередині партії єдиного кандидата в окрузі, то ВО "Свобода" постійно проводить такі процедури. У партії неможлива ситуація, коли на один округ претендує кілька кандидатів. Партія "Свобода" досить дисциплінована. Крім того, ми ідеологічна партія", - заявив Тягнибок.

"Відповідно проблем з вибором гідних кандидатів у нас немає. Якщо Кличко буде активно брати участь у роботі Комітету опору диктатурі і запропонує якийсь реалістичний варіант визначення кандидатів від опозиції, то ми можемо його підтримати", - додав він.

До речі, Тягнибок зачепив цікаву тему - про роботу КОД. Чи він працює взагалі і над чим? Оскільки рядовому електорату його роботи не видно.

"У рамках КОД зараз створено кілька робочих груп. Одна з них обговорює перелік законопроектів, які буде виносити на розгляд у майбутньому парламенті, сьогодні - опозиційна, але, я сподіваюся, у майбутньому владна коаліція. Я сподіваюся, що ми викристалізуємо той перелік тем і законопроектів, що будуть підтримуватися в рамках КОД", - заявив Тягнибок в тому ж інтерв’ю.

Звісно, чудово, що КОД десь там працює над якимось документами. Але чому б про це не повідомити громадськості? Так само як повідомити, хто де і звідки братиме кандидатів у мажоритарні округи.

Опозиція так любить закидати владі непрозорість. Але де прозорість опозиції, що називає себе надією на демократію?

Це прекрасно, що 22 січня опозиція підписала міні-пакт Рібентроппа-Молотова. Але який зиск з того народу? Що їх об’єднує, крім ненависті до Януковича? Що вони реально можуть запропонувати, крім пустопорожніх програм? Чи покаже опозиція перед виборами свої законопроекти?

Так і хочеться процитувати свого колегу: "От якби опозиція або її лідери підписали спільно зобов'язання більше не казати ні слова неправди, не продати жодного місця у списку, не прощати владі жодної крадіжки, захищати щодня репресованих, ніколи не взяти жодного хабаря у житті, не спокушатися російськими газовими грошима і популістською ксенофобією, у Євросоюз,нарешті вступити... А то пройдуть по мажоритарці узгоджені корумповані викормлені якимось СБУ чи ФСБ фашисти, і що?".

Можна поставити питання ще простіше: де гарантія, що ця опозиція залишиться опозицією владі, переступивши поріг парламенту, а не розпадеться на черговий комплект продажних тушок?

І чи не варто опозиції запропонувати парламенту ще до виборів один єдиний тест на вошивість – закон про відкликання народного депутата виборцями?

В принципі, такий закон могла б внести і Партія регіонів або президент. Але в це так само малоймовірно, як і те, що Віктор Федорович вийде на люди без охорони.