SWOT-анализ выбора политической окраски

Осінні парламентські вибори несуть у собі багато цікавого та неординарного в життя кожного українця.

Але якщо для пересічного громадянина це буде конкурс на вибір "кращого із гірших", то для самих учасників передвиборчих баталій – це дуже важливий, витратний, нервовий та в багатьох випадках непередбачуваний конкурс на одне завітне місце із 225 наявних мажоритарних мандатів.

Не буде помилковим твердження, що рішення про потенційну можливість участі в майбутніх виборах люди обмірковують доволі серйозно та зважуються на цей крок, виключно прорахувавши всі переваги, недоліки та можливі наслідки.

Не секрет, що природні інстинкти ніхто не відміняв. І бажання безтурботного життя при збереженні нажитого непосильною працею та, при можливості, збільшення своїх статків у стагнуючій економіці й хаотичній політиці держави протягом останніх десятиліть – спонукають більшість заможних українців до такого кроку, як бажання балотуватись до Верховної Ради сьомого скликання.

Наразі ситуація видається складною, і визначення переможця на одномандатних виборчих округах в цілому по Україні прогнозуванню не підлягає. Цьому сприяє ряд факторів, які залежать від багатьох чинників, що не піддаються кореляції.

Представимо ситуацію, в якій опиняється кожний кандидат. Легко дійти до висновку, що зробити правильний вибір щодо "політичного забарвлення", свого позиціонування та вибору політичних технологій – дуже складно в контексті перемоги.

Адже головне правило мажоритарки:

Якщо ти перший на окрузі за результатами голосування – ти народний депутат України. Якщо другий – ти ніхто!

Від кого майбутнім депутатам йти на парламентські вибори? Вибір простий і, водночас, досить складний: влада або опозиція.

Для досягнення цього розглянемо вибір крізь призму SWOT-аналізу, який дає можливість оцінити всі переваги, можливості, слабкі сторони та загрози кожного із варіантів.

Зауваження: дані у таблиці стосуються України загалом, без регіональних особливостей проведення кампанії.

Отже, в першому варіанті майбутній кандидат буде балотуватись від партії влади, ототожнюючи весь позитив та/або негатив, а також усвідомлюючи всі наявні можливості та загрози.

У другому випадку умовний кандидат буде висуватись по мажоритарці від опозиції, приймаючи на себе всі: виклики та переваги.

Під час розгляду та оцінки всіх сильних і слабких сторін вибору, кандидату обов'язково потрібно робити "поправку" на особливості мажоритарного округу.

Ось тут і починається найскладніше.

Якщо це східний регіон України, то, за даними будь-яких соціологічних досліджень, партія влади має вищі рейтинги ніж опозиція. Логічно буде висуватись саме від влади.

Але з'являється нюанс: таких "найрозумніших" буде багато. І всі жадатимуть підтримки влади та державного сприяння при проведенні кампанії і в день виборів.

Зауважимо ще на одну потенційну загрозу: хоча влада у нас асоціюється тільки з однією партію, але місць впливу тут багато.

Існує глибоке переконання в тому, що на багатьох округах повториться ситуація 2002 року, коли кандидатів від влади було декілька. При чому їх усіх дійсно підтримувала влада: кого АП, когось КМУ, хтось заручився підтримкою губернатора області...

Саме у східному регіоні буде досить витратне та важко представляти опозицію. Але такий кандидат, тонко граючи на соціальних і економічних промахах влади, матиме певний шанс у боротьбі за мандат.

Ситуація у Західній Україні нічим кардинально не різнитиметься.

Усі намагатимуться ототожнювати себе з дієвою, сильною опозицією, яка бореться з "донецьким" угрупуванням. Невтішний прогноз: скоріш за все, ситуація й тут буде патовою, коли представником від опозиції буде не одна дійсно сильна, розумна, вольова людина, а з десяток "опозиціонерів" від БЮТ-Батьківщини, Фронту Змін, УДАРу, Свободи тощо. Сподівань на "єдиний список" та на "єдиного кандидата" від опозиції – небагато.

Представнику від влади потрібно буде лише вміло маніпулювати великою кількістю "опозиціонерів", тонко використати адмінресурс, і... тихенько отримати перше місце в окрузі.

Зауважимо, що Україна політична – це не тільки східна і західна її частина. У центральних регіонах передвиборче життя також буде "кипіти".

І зробити результативним вибір свого позиціонування – задача не з легких. Тут так само конкретно та прискіпливо необхідно вивчити майбутній округ, знати його специфіку, особливості минулих голосувань та майбутніх вподобань.

Зрозуміло, що перерахувати повний перелік сильних, слабких сторін, можливостей та загроз не можливо, проектуючи це на всю Україну. Але головні тенденції та вектори діяльності при виборі свого позиціонування – освітлені.

Кожний окремо взятий округ – це своєрідний, живий організм, якого може лихоманити, який захоплюватиметься певними феєричними видовищами та робитиме свій індивідуальний вибір, делегуючи повноваження бути представленим у майбутній Верховній Раді.

Тож побажання кожному окремому округу:

Обрати свого дійсно розумного та адекватного представника у парламенті сьомого скликання!

Дмитро Соколов, спеціально для УП