Новий сценарій Банкової для Верховного суду
Для Верховного Суду України, здається, знайшли цілком безболісний вихід з війни за посаду Голови ВСУ.
Бої, початок яким був покладений у березні цього року, повинні завершитись у п’ятницю, 23 грудня: у цей день відбудеться засідання Пленуму Верховного суду. Там має бути затверджений новий регламент Пленуму та обраний голова "вишки".
Втім, інтрига щодо канидидатів на цю посаду триватиме до самої п’ятниці. Розмови, що точаться у Верховному суді та у пресі, надзвичайно підігріли ситуацію.
Інтрига п'ятничного засідання Пленуму полягає ще й у тому, що верховні судді обиратимуть на посаду не тільки голову, а також і першого заступника та чотирьох простих заступників (які одночасно як секретарі очолюватимуть цивільну, кримінальну, господарську та адміністративні палати Верховного суду). В пакет включено навіть посади заступників секретарів чотирьох посад.
Таким чином, із 47-ми нинішніх суддів Верховного суду десятеро мають обійняти впливові у судовій системі цілої країни посади.
Незважаючи на те, що за останні місяці влада доклала максимум зусиль до того, щоб приборкати Верховний суд, події минулого тижня свідчать, що сценарій виборів знову рихтували.
Так, минулої п’ятниці судді Верховного суду отримали порядок денний на 23 грудня, перше питання в якому – затвердження нового регламенту пленуму.
Крок важливий, адже нині чинним у Верховному суді є регламент 2002 року, який не відповідає останній редакції закону про судоустрій 2010 року.
Саме тому ще в листопаді у Верховному суді був поширений проект змін до регламенту 2002 року, підготовлений правовим управлінням Верховного суду. Пропозиції до цього проекту в.о. голови Верховного суду Анатолій Ярема просив надати до 3 січня 2012 року…
Однак, наприкінці минулого тижня судді отримали від того ж Яреми проект регламенту, що виявився зовсім не тим, який вони побачили у листопаді й який досі перебуває в роботі.
Головна відмінність - новий проект регламенту передбачає обрання усього керівного складу Верховного суду одним списком, тобто пакетом.
Пакетне голосування до цього часу було притаманно лише парламенту. Пакет формували для того, щоб узгодити інтереси всіх груп впливу. Тепер же "пакетне голосування" насаджується на суддівський орган, який за Конституцією є аполітичним і не повинен мати жодних груп впливу.
За останньою інформацією, пакет з обрання керівництво Верховного суду включатиме такі прізвища: на посаду голови – Петро Пилипчук, перший заступник голови – Ярослав Романюк і один із заступників – Анатолій Ярема. Їхнє спілкування з високим представником Адміністрації президента Андрієм Портновим має уже неприхований характер.
Загалом пакет має нараховувати 10 прізвищ. Чи можливі у Верховному суді альтернативні кандидати і справжні вибори?
За проектом регламенту пленуму Верховного суду, це передбачено тільки шляхом формування двох, трьох або чотирьох списків – більше не вийде, бо верховних суддів усього 47…
Однак, варіант появи альтернативного пакету, очевидно, відпаде сам собою. Адже як форма "списочного бюлетеня", так і сам список майбутнього керівного складу Верховного суду затверджуватимуться шляхом відкритого голосування підняттям рук.
Тож усі судді Верховного суду будуть як на долоні... Навряд чи хтось ризикне висловити свою незгоду публічну.
Чому ж комусь так важливо обрати групове керівництво Верховного суду? Може тому, що на усі посади судді обираються на 5 років, тобто до 2016 року? А за ці роки Верховний суд міг би теоретично відіграти кілька ключових ролей.
Одна з них ніби лежить на поверхні: Верховний суд vs справа Тимошенко.
Але насправді Верховний суд дуже далеко усунутий від справи Тимошенко, тому що зміни законодавства про судоустрій та Кримінально-процесуального кодексу влітку 2010 року суттєво урізали повноваження ВСУ у кримінальних справах.
Навіть з урахуванням жовтневих змін щодо доповнення повноважень Верховного суду, сьогодні верховні судді можуть переглянути рішення стосовно Тимошенко за таких умов:
- тільки у випадку, якщо до Верховного суду справу Тимошенко допустить Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, де керівні посади обіймають регіонал Фесенко і брат генпрокурора Пшонка;
- тільки якщо Вищий спеціалізований суд неправильно застосує матеріальний закон, тобто Кримінальний, а не Кримінально-процесуальний кодекс;
- тільки якщо порушення Україною міжнародних зобов’язань буде встановлено міжнародною судовою установою (наприклад, Європейським судом з прав людини), і тільки якщо вони не є наслідком недотримання норм процесуального права.
Захист Тимошенко в її справі як раз покладає надію на Європейський суд з прав людини саме для встановлення процесуальних порушень українськими судами.
Може, Верховний суд vs президент?
"Приручення" суддів Верховного суду через пакетне голосування за керівництво може мати й більш далеку мету, аніж вибори голови Верховного суду на цьому тижні.
За ажіотажем навколо обрання очільника Верховного суду якось недочитаними залишились норми про інші функції та можливості зібрання верховних суддів. А Пленум ВСУ, зокрема, вносить за зверненням парламенту письмове подання про неможливість виконання президентом своїх повноважень за станом здоров'я.
У такому разі, за Конституцією, виконання обов'язків президента на період до обрання і вступу на пост нового президента покладається на прем'єр-міністра.
Чергові вибори президента мають відбутися у 2015 році. Раптом щось станеться до, під час чи після?
***
До речі, активність радника президента Андрія Портнова не обмежується сценарієм для Верховного суду.
Так, 6 грудня депутатами з "групи Портнова" Валерієм Писаренком та Володимиром Пилипенком зареєстровано законопроект про чергове вдосконалення судочинства.
Уже на наступний день цей законопроект отримав "добро" на перше читання від профільного комітету з питань правосуддя Сергія Ківалова.
З пояснювальної записки до законопроекту № 9535 можна дійти висновку, що Писаренко та Пилипенко вирішили захистити людей від свавілля прокуратури та інших державних органів у цивільному та господарському процесах (там, де практично усі спори мають майновий характер).
Однак, після прочитання законопроекту видно дещо інше, про що автори скромно промовчали в пояснювальній записці.
У самому законопроекті йдеться про обмеження права звертатися до суду для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
За чинним законодавством, будь-хто, позбавлений на підставі судового рішення машини, квартири, виробництва чи земельної ділянки, якщо дізнається про певні істотні порушення при відібранні у нього власності, може звернутися до суду для перегляду своєї справи протягом місяця з будь-якого часу, коли він взнав про такі обставини.
Народні депутати Пилипенко і Писаренко прагнуть обмежити цей строк трьома роками. Після закінчення яких, якою б істотною не виявилась нововиявлена обставина, правова ціна їй буде нульова.