Богдан Борусевич: Польша заинтересована в европейской интеграции Украины. К сожалению мы одиноки в этом
Богдан Борусевич, колишній лідер польськох "Солідарності", голова Сенату Республіки Польща поділився з нами польским поглядом на успіхи та поразки української демократії, а також розповів про своє бачення шляхів прискорення європейської інтеграції України, що має особливе значення в контексті саміту Україна – ЄС.
- Пане маршалек, як один з будівничих "польського шляху до свободи", як ви вважаєте - на якому, на Вашу думку, етапі свого шляху до свободи знаходиться сучасна Україна?
- Україна нині знаходиться приблизно у трьох четвертих свого „шляху до свободи”. Найважливіше, тобто демократію впроваджено, є вільні вибори та незалежні ЗМІ. І ця демократія в Україні функціонує набагато краще, ніж в інших державах колишньго Радянського союзу. Але цього недостатньо. Мусить ще бути верховенство права – обов’язкове для всіх, в тому числі для влади, а також незалежні суди. Мені здається, oj цього ще в Україні немае.
На приклад у Польщі ні маршал (голова) сейму, ні сенату, ні прем’єр-міністр чи президент не можуть навіть собі уявити, щоб можна було дзвонити судді та тиснути на нього. Хіба попередніq президент Ющенко, коли обійняв свою посаду, не змінив суддів Конституційного суду тому що вони йому не пасували? Це свідчить про те, що в Україні суди підпорядковані виконавчій владі.
І ще одна репліка. В Україні утворилася ринкова економіка. Але в цій економіці зявилось щось дивне, такий пузир. Розрослася політично-економічна система олігархії. Цілі фрагменти економіки підпорядковані окремим людям. Немае сумніву, що ці олігархічні маєтки виросли на межі влади і бізнесу.
- Ви впілкувались з багатьма українськими держслужбовцями, зокрема з президентом Януковичем. Яке ваше враження - чи він має щирий намір реформувати і демократизувати Україну, чи служить олігархам, які допомогли йому стати президентом?
- В Україні кожен повязаний з якоюсь групою інтересів. Але мушу визнати, що я позитивно здивований Януковичем. До обрання його президентом ми всі думали, що він проросійський. Однак він згодом довів, що не керується інтересами інших держав. Навіть якщо в його оточенні є проросійські настрої, то серед окремих олігархів.
Тільки треба пам’ятати, що посада президента в Україні є владою надзвичайно сконцентрованою в одних руках, як у Росії. Помиляється той, хто вважає, що олігархи "створюють" президентів і ними керують. Потім ці олігархи залежать від політичної влади.
- 19 грудня в Київі відбудеться саміт Україна – ЄС. На зустрічі очікується підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Українська сторона офіційно декларує намір підписання угоди, проте брюселівські урядовці вимагають припинення репресій проти опозиції. Особливий непокій в Європі викликає ситуація навколо колишньої прем’єр-міністр Юлії Тимошенко...
- Особисто для мене декларації Януковича про намір приєднатися до зони вільної торгівлі та асоціацію з ЄС виглядають щирими. Про це свідчить швидкий темп перемовин. При попередньому президентові розмови просувались дуже повільно, в принципі вони взагалі не йшли вперед.
У свою чергу при Януковичі переговори були завершені за пів року. Іншою справою є те, що він не хоче випустити на волю Тимошенко, засуджену на 7 років ув’язнення за підписання некорисних газових контрактів з Росією. Таким чином Янукович прагне очистити собі поле перед парламентськими виборами наступного року.
Крім того український президент вважає, що якщо погодиться, то ЄС висуне наступні вимоги, а він зарекомендує себе як слабкого лідера. До того ж він впевнений, що угоду з ЄС все одно буде підписано. І тут Янукович може помилятись, тому що Європейський союз не не наполягає тільки на вирішенні справи Тимошенко, але також на оздоровленні української законодавчої та судової систем.
Звинувачення, за які сидить колишня прем’єр-міністр України мають політичний характер. У нас за такі помилки державного службовця спочатку судить Державний трибунал, обраний сеймом (парламентом). Прем’єра, міністра ітд. можна засудити через кримінальні злочини. Але рішенням, які відносяться до сфери виконання службових повноважень підчас перебування при владі перш за все треба надавати політичну оцінку.
Парафування документів - це технічна справа, яка закінчує переговорний процес. На мою думку нам не вдасться переконати європейських партнерів зробити великий перший крок на зустріч Україні в ситуації, коли вона поводиться суперечливо.
Підсумовуючі вищесказане, Польща підтрмує підписання угоди в Києві. Але зараз ми, нажаль, у меншості.
- Пальща підтримала Помаранчеву революцію у 2004 році. Проте сьогодні українське суспільство відчуває розчарування. Багато людей вважає, що "помаранчева команда" не виконала обітниць, занурившись у нескінченні внутрішні свари. Чи досягнення тієї революції були даремно розтрачені?
- Досягнення Помаранчевої революції були змарновані. Це викликало велике розчарування не тільки в Україні, але також у нас. Нова влада практично весь час була паралізована.
Коли президент Ющенко казав "так", прем’єр Тимошенко говорила "ні" й навпаки. Важко було з’ясувати, хто реально керує державою. Ці нескінчені суперечки за владу значною мірою ускладнювали європейську інтеграцію України. Було втрачено багато часу.
- Але щось залишилося від Помаранчевої революції...
- Залишилось громадянське суспільство, вільні ЗМІ, зокрема електронні – не настільки залякані як, на приклад, у Росії, не говорячі вже про Білорусь. Так що багато залишилось. Функціонують і створюються нові громадські організації – ціла маса незалежних осередків.
Натомість еліти, котрих завданням було прискорення демократизації й зміцнення верховенства права, абсолютно підвели. Сьогодні Україна затрималась в одному місці, а в деяких площинах взагалі почала рухатись назад.
- Єжи Бузек, голова Європейського парламенту нещодавно висловив думку, що Україна більше не є найкращим прикладом демократизації для країн пострадянського табору у Східній Європі. Вона поступилася цією позицією на користь Молдови..
- Згоден. Але треба брати до уваги, що Україна є більшою країною, якою значно складніше керувати. У свою чергу Молдові вступити до ЄС заважає проблема незалежного анклаву в її складі на ім’я Придністрівська республіка. І це головний біль Молдови, якого немає в України.
Хочу також сказати, що на міжнародному форумі ми весь час розмовляємо про українські справи. Польща зацікавлена у європейській інтеграції України. Нажаль зараз ми самотні в цьому. Українська влада, порушуючі у себе права людини не допомагає у цьому.
- Що, на вашу думку, повинні зробити українці щоб прискорити демократизацію своєї країни?
- Впровадити верховенство права. Якщо комусь здається, що для демократії вистачить вільних виборів і доброї економіки, то він помиляється. Надзвичай важливим є гарантування незалежності суддів в прийнятті ними рішень та відсепарування виконавчої влади від можливостей впливу на суди. Це - базова річ, без якої жодна держава не функціонуватиме у правильний та сучасний спосіб.
Мусить існувати незалежний регулятор, до якого всі мають довіру. Це стосується не тільки кримінальних справ, котрі в Україні часто мають політичну складову, але також сфери підприємництва та економіки.
Бесіду записав та переклав Недім Усеїнов
