Жозе Мануэль Пинту Тейшейра: Сейчас не то время, когда встреча с Януковичем в Брюсселе могла бы состояться
Холодна осінь 2011 року дедалі більше нагадує таку ж саму холодну осінь 2002-го.
Тоді скандал за скандалом переслідували президента Кучму. Убивство Гонгадзе, записи Мельниченка, намір продати "Кольчуги" до Іраку в обхід санкцій ООН - все це перетворило Кучму на об'єкт демаршу з боку західного світу.
Напередодні саміту НАТО у Празі господарі не хотіли запрошувати Кучму, але той все одно прилетів. Щоб ухвалити це рішення, Кучма зібрав Раду нацбезпеки і вирішив діяти, аби не потрапити в суцільну міжнародну ізоляцію.
Але Захід виявився непохитний - холодним душем для Кучми стала розсадка керівників на саміті НАТО за назвами держав французькою мовою. Таким чином, українського президента розмістили подалі від лідерів США та Британії.
Сьогоднішні стосунки між Україною та Європейським Союзом так само рухаються в бік глухого тупика. Щоправда, жодних засідань Ради нацбезпеки для пошуку виходу Янукович не потребує. Він оголосив свою волю в інтерв'ю західним медіа - Тимошенко сидітиме, декриміналізації не буде.
Реакція Брюсселю з'явилася за декілька годин - візит Януковича, запрошеного 20 жовтня до Єврокомісії, скасовано. Очікувалося, що він проведе цілий день у Брюсселі на шляху до Латинської Америки. Тепер президента України в співрозмовники чекає лише Рауль Кастро. Вони легко знайдуть спільну мову з огляду на офіційне визнання світом наявності в цих державах політичних в'язнів.
Засудження Тимошенко на сім років перевернуло стосунки з Європою. Тепер вже Брюссель вимушений робити відповідні кроки, аби зберегти своє обличчя.
Як стверджують європейці, їх лідерів роздратувала не тільки кримінальна справа проти опозиціонерів, а те, як з ними повівся український президент. Янукович тричі давав чіткі сигнали представникам ЄС щодо реабілітації Юлії Тимошенко, але за кожною його обіцянкою слідував новий виток розвитку кримінальної справи.
Закордонні дипломати висловлюють побоювання, що бюрократичну машину Євросоюзу буде важко зупинити. "Це лайнер, який не може розвернутися в одну секунду. І зараз відносно України завдано такої інерції, що поміняти сприйняття вашої держави євробюрократами - це складна задача".
Керівник представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра дав це інтерв'ю через декілька годин після того, як офіційний Брюсcель фактично відмовився приймати Віктора Януковича.
З його обережних відповідей видно - закривши двері, Євросоюз хоче залишити Януковичу відкритим вікно. Але Брюссель не піде на жодні компроміси в справі переслідування опозиції. Навіть якщо буде парафовано Угоду про асоціацію, вона не вступить в дію та чекатиме кращих часів. Так само, як досі не почала діяти Угода про співробітництво, парафована з Лукашенком понад десять років тому.
- Перекладіть, будь ласка, з дипломатичної мови, що означає скасування зустрічі європейських керівників з Віктором Януковичем у Брюсселі?
- По-перше, це не скасування візиту. Це відкладення візиту. Обидві сторони зберігають бажання підтримувати діалог на найвищому рівні. Але час для такої зустрічі наразі не відповідає нашим очікуванням і тій атмосфері, яка має бути.
- І все ж таки, це відмова зустрічатися.
- Ні. Це не означає відмови. Моя відповідь ясна: зараз не той час, коли така зустріч на такому рівні могла б відбутися.
- Вчора ви зустрічались з главою адміністрації президента…
- Так, ми зустрічаємось з паном Льовочкіним. Коли виникають питання, які турбують президентів Європейської ради, Європейської Комісії та президента Віктора Януковича, то пан Льовочкін є належним співрозмовником.
- Який сигнал ви отримали від глави адміністрації президента і чи можна говорити, що Україна повертається в бік Росії?
- Я б не хотів вдаватися до припущень на ці теми. Ми обговорювали з паном Льовочкіним ті теми, які становлять спільний інтерес. Але я не займаюся припущеннями та не роблю такий висновок, про який ви згадали. Від пана Льовочкіна ми почули думку, яка співпадає з думкою ЄС, що ми хочемо продовжити нашу співпрацю і наш діалог. І ми очікуємо, що ця зустріч відбудеться в майбутньому.
- Чи відомо, коли це може статися?
- Ні. Поки що в нас немає дати. Ми обмінялися думками. Нам треба буде перевірити графіки. Але все ж таки для такої зустрічі мають бути належні умови.
- Чи є звільнення Юлії Тимошенко однією з таких умов?
- Передумов для такої зустрічі немає. Є певні питання, які турбують Європейський Союз і ми про це неодноразово заявляли. Мова йде не тільки про Юлію Тимошенко – ви знаєте про існування багатьох інших кримінальних справ. Ми говоримо про верховенство права і той спосіб, в який в Україні працює судова влада. Просто справа Юлії Тимошенко найбільш помітна в цьому контексті. Ми про це говоримо вже певний час і ми не повідомили нічого нового.
- Ви вже читали заяви Віктора Януковича у Wall Street Journal про те, що він "не збирається просити про послугу" і якщо у ЄС бачать необхідність, він зустрінеться, але якщо ні, він полетить далі. Як ви сприйняли цю заяву?
- Ми взяли цю заяву до уваги. Процес європейської інтеграції України, процес асоціації України з ЄС, почався десь п'ять років тому і спирається на припущення, що Україна досягне прогресу в питанні основних цінностей Європейського Союзу. І ці умови застосовуються до будь-якої країни, яка хоче потрапити в ЄС. І тільки так цей процес може бути завершений.
- Чи були з боку Банкової або МЗС якісь сигнали або обіцянки щодо подальшого розвитку навколо справи Юлії Тимошенко?
- Лунають пропозиції про можливий розвиток у цій ситуації. Ідеться про перегляд Кримінального кодексу, відповідно до якого винесено вирок Юлії Тимошенко і який застосовується до інших громадян. Ідеться про положення, написані ще за сталінських часів, які були повторно прийняті за часів Хрущова. Говорилося про те, що українська сторона готова реформувати цей кодекс, про що було заявлено офіційно. Крім цих пропозицій, у мене немає іншої інформації або натяків на подальший розвиток ситуації.
- В понеділок Янукович сказав, що у нього немає ніяких зобов'язань і він нічого не обіцяв...
- Все залежить від того, що ви називаєте зобов'язаннями і обіцянками. Коли було обрано президента Януковича, процес асоціації уже тривав. Він спирався на мінімальні очікування ЄС, ми очікували, що цінності ЄС будуть поважаться Україною. Коли президент Янукович обрався на посаду, він заявив, що хоче продовжити цей курс і він спиратиметься на ці принципи. І далі все залежить від того, чи будуть ці принципи поважатися в Україні.
Процеси євроінтеграції, яким слідували країни на шляху до ЄС, це не меню "а ля карт", де ви можете вільно обирати страви на свій смак. Це чітко визначене меню, і або воно вам подобається, або воно вам не подобається. Тут немає вільного вибору - ці принципи ми поважаємо, а ці - ігноруємо.
І тому для України застосовується цей самий підхід. Якщо це не було зрозуміло до сьогодні, то зараз це має бути дуже зрозуміло.
- Чи залишаються якісь шанси, що Угода про асоціацію буде парафована на саміті Україна-ЄС в грудні?
- Ми на це сподіваємося і чекаємо на це. Перший віце-прем'єр Клюєв планує їхати до Брюсселя, у середу там заплановані зустрічі. Парафування Угоди про асоціацію у грудні залишається нашим очікуванням, але повинно бути чітко зрозуміло, що при цьому цінності Євросоюзу мають бути дотримані Україною.
- Якщо бути відвертим, опозиція чекає, чи будуть санкції з боку ЄС до українських чиновників, які нехтують правами людини. Якщо санкції будуть, то з чого почнуться, що буде першим кроком?
- Ви ставите воза попереду коня. Я вам розповів, яка нині ситуація. Зараз не варто займатися припущенням та створенням сценаріїв поза межами того, що я говорив.
- Що означає для простих громадян України втрата шансу парафувати Угоду про асоціацію в грудні 2011 року?
- По-перше, цей шанс не втрачений. Ми сподіваємося, що цей шанс залишається, але на основі принципів, про які я говорив. Що важливо розуміти простим громадянам: для них не матиме ніякого значення, якщо ми будемо підписувати папери, які не матимуть впливу на їхнє життя.
Також простим громадянам важливо знати, що Євросоюз захищає фундаментальні принципи ЄС і ставить їх в основу будь-яких угод. Самі громадяни хочуть того ж самого: жити у вільній демократичній країні, де дотримуються верховенство права, прав людини, де діє ринкова економіка та існують більші можливості для зайнятості та вищі соціальні та економічні стандарти. Це те, що турбує людей в будь-якій державі, і в тому числі - в Україні.
