Юлия Тимошенко выиграла две недели неопределенности

Востаннє Юлія Тимошенко брала участь у дебатах перед другим туром виборів президента. Віктор Янукович не прийшов на розмову фіналістів, і Тимошенко, як вона висловилася в ефірі, дебатувала з "пустим місцем".

Минуло півтора роки, і тепер дебати за участі Юлії Тимошенко були заплановані в зовсім іншому інтер'єрі - який навіть у страшному сні не міг їй наснитися під час того телеефіру на УТ-1.

У понеділок в Печерському районному суді мали відбутися дебати сторін по справі Тимошенко. За процедурою, робиться це з метою виявити нові обставини, після чого суддя може відновити слідство.

Але навіть найбільші романтики в українській судовій системі розуміли, що дебати в справі Тимошенко є формальністю. Її треба було пройти, щоб розпочати завершальну стадію процесу – виголошення останнього слова підсудної.

Після цього суддя Кірєєв мав вийти в дорадчу кімнату для написання рішення "ім'ям України". Таким чином, вирок Тимошенко планували виголосити вже протягом цього тижня.

Але замість очевидної послідовності подій у справі Тимошенко відбувся перелам.

Це сталося не тому, що сторона захисту виклала якісь небачені аргументи невинуватості своєї клієнтки. І не тому, що слідство знайшло ексклюзивні докази. І не тому, що підсудна визнала свою провину.

Перелам в справі Тимошенко відбувся під дією незрозумілих факторів, які не мають офіційного пояснення.

У понеділок суддя Родіон Кірєєв, який з 24 червня слухав справу Тимошенко в режимі ошпареного кип'ятком, раптом оголосив двотижневу перерву.

До ранку понеділка нічого не вказувало на неочікуваний поворот. Минулого четверга Кірєєв відмовився задовольнити клопотання адвокатів Тимошенко про надання їм п'яти днів для підготовки до дебатів.

Він оголосив засідання закритим до понеділка, надавши лише п’ятницю для побачення Тимошенко з захисниками, де вони мали виробити тактику дій.

У п’ятницю близько 10 ранку група адвокатів Тимошенко справді прибула до Лук’янівського слідчого ізолятору. Їх провели до приміщення, обладнаного для зустрічей з підзахисними.

Це - кімната з прикрученими до підлоги столом і стільцями. На стінах - світлі шпалери неостанньої свіжості з чорними засаленими поверхнями. Всередині знаходиться клітина - на випадок, якщо захисник зустрічається з особливо небезпечним злочинцем.

Близько 11 години п’ятниці до цієї кімнати завели Тимошенко - без наручників, у джинсах та з косою на голові. Оскільки Тимошенко дозволяють тримати в камері ручку і папір, вона вже прийшля зі своїми чернетками.

До обіду адвокати виробляли з нею сценарій дебатів та послідовність виголошення аргументів, після чого розійшлися до понеділка. Субота і неділя є вихідними у слідчому ізоляторі, протягом яких побачення не призначають.

У понеділок близько 6 ранку Тимошенко прокинулась з тим, щоб їхати до суду. Адвокати підготували для неї текст до дебатів. Але запрограмований сценарій поламала невидима сила.

Перенесення засідання на два тижні стало несподіванкою і для прокурорів, які підтримують державне обвинувачення.

Тимошенко через місяць після арешту. Фото від 12 вересня 2011, зроблене в суді та розміщене на сайті ВО "Батьківщина"

Адвокати Тимошенко розгублено коментували рішення судді надати їм два тижні для підготовки до дебатів.

"Якщо порівнювати з тим, що було до цього, то сталася подія абсолютно нової якості. На початку процесу ми просили місяць для ознайомлення з матеріалами справи, були би задоволені двома тижнями, але Кірєєв більше трьох днів не давав", - згадує захисник екс-прем'єра Микола Сірий.

"Ця перерва - це не процесуальний жест. Це некоректний, цинічний, театральний жест політичного змісту. Жодного пояснення це рішення не має. Фактично суддя визнав, що зауваження захисту про недостатній час для ознайомлення з матеріалами справи були обгрунтованими", - переконує Сірий.

Протягом дня всі сторони, причетні до процесу над Тимошенко, мучилися в здогадках, що є першопричиною такої кардинальної зміни настроїв Родіона Кірєєва. Враховуючи, що протягом трьох місяців Кірєєв більше нагадував маріонетку, пояснення варто було шукати не в Печерському суді, а на Банковій.

Найбільш очевидна версія – події в суді сталися після втручання західних лідерів. Зокрема, як стало відомо в понеділок, з "приватним листом” до Януковича звернулися дві особи, які очолюють провідні дипломатичні установи світу – держсекретар США Хілларі Клінтон і фактичним міністр закордонних справ Євросоюзу Кетрін Ештон.

Жінки, які заступилися за Тимошенко, прямо дали зрозуміти Януковичу, що подальша співпраця його адміністрації з головними геополітичними центрами планети залежить від долі екс-прем’єрки.

Одночасно з цим прийшла новина про те, що Ештон не збирається здійснювати візит до України – хоча він був анонсований на брифінгу глави адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна 31 серпня. Враховуючи, що Ештон не вперше переносить поїздку до України, ця подія набула вже ритуального змісту.

Окрім того, суд над Тимошенко могли відкласти через бажання Януковича уникнути бойкоту на самміті "Східного партнерства”, запланованому на 30 вересня у Варшаві. Там за участі президента Єврокомісії Жозе Мануель Баррозо планується оголосити про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. Вирок Тимошенко, який планувався цього тижня, міг зірвати урочистості.

Що загрожує Тимошенко?

Очевидно, що двотижнева перерва у судовому процесі буде використана Банковою для вироблення максимально безболісного та ефективного сценарію завершення суду над Тимошенко.

Оскільки виголошення вироку по цій справі стало лише питанням часу, "Українська правда" проаналізувала, які покарання зазвичай отримували ті, хто проходив за однією статтею із Тимошенко.

Як відомо, екс-прем'єру висунуто обвинувачення за частиною 3 статті 365 "Перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки”, санкція за якою складає від семи до десяти років позбавлення волі. Державне обвинувачення поки не оголосило, який термін вони проситимуть для Тимошенко у суду.

Загалом, призначення покарання в межах вилки "від 7 до 10" приймається залежно від наявності пом’якшувальних та/чи обтяжуючих обставин.

До пом’якшувальних відносяться явка з повинною, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, вчинення злочину під впливом погрози, примусу чи через службову або матеріальну залежність тощо.

Озираючись на процес по справі Тимошенко, видно, що її дії або поведінка не підпадають під жодну з цих категорій.

До обтяжуючих обставин належить повторне вчинення злочину, рецидив, групове вчинення злочину, вчинення злочину з особливою жорстокістю тощо. Інкриміноване Тимошенко також не можна віднести до жодної з описаних характеристик.

Однак, у Кримінальному кодексі України передбачено ще кілька статей, застосовуючи які, може бути пом’якшене покарання.

Йдеться про положення статті 69, коли при наявності кількох пом’якшувальних обставин суд, враховуючи особу винного, може призначити більш м‘яке покарання або взагалі обмежитися штрафом.

Практично це виглядає, що при санкції, скажімо, від семи років позбавлення волі суд може або знизити строк позбавлення волі на пару років (як кажуть, "скосити"), або призначити, наприклад, штраф.

Якщо суд зупиняється на позбавленні волі, то, зазвичай, він знижує цю планку до п’яти років з конкретною метою - тоді можна застосувати статтю 75 Кримінального кодексу України, якою передбачено звільнення від покарання з випробуванням (славнозвісне "умовно").

Вирок "умовно” може бути виголошений тільки тоді, коли строк позбавлення волі не перевищує п’яти років.

Звичайно, суддя, застосовуючи статті 69 і 75 кодексу для пом’якшення покарання, повинен це мотивувати. І тут він може проявити всю свою фантазію.

Один із суддів апеляційної інстанції розповідав автору про те, що місцевий суд, звільняючи 40-річного шахрая від покарання з випробуванням, визнав обставиною, що пом’якшує покарання... його добре навчання в школі.

Тобто суд, призначаючи покарання, розгойдує качелі з винним не тільки в межах санкції, а значно ширше - від повної його фізичної свободи до серйозного строку позбавлення волі.

Тепер Родіону Кірєєву належить зробити свій вибір у цьому діапазоні сценаріїв.

Підказчиком для судді тут може бути статистика. Вона красномовно показує тенденції, які існують при розгляді справ за статтею, яка сьогодні інкримінується Тимошенко.

Отже, до статистики.

У 2008 році за частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу України були винесені обвинувальні вироки стосовно 63 осіб.

До позбавлення волі на строк від 5 до 10 років було засуджено лише двох осіб, десятьом призначили штраф (тобто на підставі статті 69 Кримінального кодексу), а 51-у особу (!) звільнили від відбування покарання з випробуванням (тобто на підставі статті 75 Кримінального кодексу України).

У 2009 році в судах по "тимошенкіній статті" було засуджено 56 осіб. З них восьмеро отримали штраф, а четверо – реальне покарання у виді позбавлення волі: двоє осіб від 2 до 3 років, одна - від 3 до 5 і ще одна особа – від 5 до 10 років.

Інші 44 особи були взагалі звільнені від покарання з випробуванням.

У 2010 році за частиною 3 статті 365 засудили 52 особи, а справу щодо одної у зв’язку зі смертю закрили. З них посадили на строк від 5 до 10 років 19 осіб, а від 3 до 5 років – три особи, трьом призначили штраф, а 27 звільнили з випробуванням на підставі статті 75 КК України.

Як бачимо, при призначенні покарання за статтею, яку сьогодні інкримінують Тимошенко, дуже часто працює схема "69+75", яка дозволяє при мінімальній санкції в 7 років позбавлення волі, фактично не призначати ув’язнення або засуджувати до мінімального терміну.

Як судили за статтею Тимошенко (частина 3 статті 365 Кримінального кодексу "Перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки")

Як видно, найбільш популярним видом покарань є звільнення від тюремного ув’язнення з випробувальним періодом.

Якщо до Тимошенко буде застосовано такий підхід, то випробувальний період в один рік робить неможливим її участь у парламентських виборах. Водночас випробувальний період у три роки не закриває для Тимошенко балотування на виборах президента.

Другий можливий сценарій - це помилування Тимошенко з боку Януковича. Водночас "Положення про порядок здійснення помилування", затверджене указом президента, вимагає , щоб сама Тимошенко виступила з клопотанням про помилування. Повірити в це складно.

Ще одним сценарієм звільнення Тимошенко, до якого опозиція активно підштовхує владу, може стати декриміналізація статті 365 Кримінального кодексу. У загальному масиві всіх кримінальних справ, що порушуються в Україні й доходять до судів, ця стаття має незначну регулярність – лише 0,1% від усіх скоєних в країні злочинів.

Для порівняння, минулими роками найбільшу частку в структурі кримінальних справ, що перебували на розгляді судів, становили злочини проти власності (крадіжки, грабежі, розбої тощо) – приблизно 40%.

Можливо, двотижневі канікули в справі Тимошенко і були призначені для того, щоб парламент зібрався на сесію та ухвалив зміни до Кримінального кодексу. Щоправда, в такому разі Тимошенко не матиме жодних обмежень для балотування та наражатиме Януковича на небезпеку поразки.

Затіваючи цей суд, влада явно не розраховувала на подібний фінал. Тому його можна вважати найменш імовірним з усіх можливих.