Юлия Тимошенко: испытание Юрием Бойко

У вівторок суд по справі Юлії Тимошенко допитував одного з найзапекліших опонентів підсудної у газових питаннях – міністра палива та енергетики Юрія Бойка.

Пан Бойко - один з найсистемніших урядовців Партії регіонів. Особливо у газових питаннях. Експерти газового ринку очікували від цього допиту не одну сенсацію. За всю непросту історію їх взаємовідносин ці дві людини – Юлія Тимошенко та Юрій Бойко зустрічались віч на віч лише один раз, п’ять років тому. З того часу багато що у газових питаннях стало прозорішим, але ще більше фактів залишаються покритими темрявою.

Цей допит мав всі шанси стати найбільш гучним кроком уперед в питанні прозорості газового ринку з часів з’ясування власників RosUkrEnergo. Але непідготовленість захисту, відверта упередженість суду, і головне – емоційність самої підсудної, поставили хрест на сподіваннях журналістів та пересічних спостерігачів.

Свої показання Юрій Бойко почав з кінця 2007 року, заявивши, що уряд Віктора Януковича залишив своїм наступникам угоду на постачання газу в Україну з вхідною ціною 179,5 доларів за тисячу кубометрів. Натомість в січні 2009 року вже при уряді Тимошенко був підписаний контракт з так званим формульним підходом, згідно з яким в першому ж кварталі 2009 року країна отримала газ з вхідною ціню 360 доларів за тисячу кубометрів.

За словами пана Бойка, контракт був вкрай невигідним для України, адже, по-перше, містив ціну у два рази вищу ніж в попередній рік.

По-друге в документі закріплені дуже жорсткі санкції, "яких немає не тільки в Європі, а навіть в СНГ". Так, згідно з контрактом, у випадку зменшення вибірки газу менше ніж 96%, невибраний обсяг обкладався штрафом на 300% взимку і 150% влітку.

По-третє, згідно з угодою, російська сторона не несла жодної відповідальності за зменшення обсягу транзиту газу територією України.

На відміну від інших свідків, що мали свідчити проти Тимошенко, Юрій Бойко сам першим згадав компанію RosUkrEnergo.

- Я як громадянин слідкував за судовим процесом і чув, що тут кажуть, що нібито прибрали посередника з країни, - іронічно помітив міністр. – І в мене весь час виникало таке питання: у 2008 році, коли був посередник RosUkrEnergo, країна мала газ на кордоні по 179 доларів. Якщо прибирається посередник, це означає, що ціна мала б бути нижчою, тому що щось там собі відбирав посередник… Натомість, ціна зросла у два рази, і були надзвичайно жорсткі штрафні санкції.

Втім, згадавши RosUkrEnergo, Бойко одразу пішов у наступ і пригадав підсудній її минуле – борги ЄЕСУ.

- Аналізуючи контракт, я зробив висновок, що він був підписаний з інших причин. І тоді я згадав, що коли я прийшов у НАК "Нафтогаз України", перший документ, який ліг до мене на стіл – це була вимога російського уряду повернути 403 мільйонів доларів США з боку корпорації ЄЕСУ Міністерству оборони Росії. Отже, я вважаю, що підписання контракту попереднім керівником уряду проводилось під тиском цієї ситуації. І вважаю, що ключовою причиною підписання цієї угоди була як раз наявність боргу корпорації ЄЕСУ.

Юлія Тимошенко слухала опонента, ретельно щось конспектуючи. Втім її напад виявився не оригінальним. Незважаючи на присутність трьох адвокатів, екс-прем’єр вирішила почати бій самостійно.

- Скажіть, будь ласка, чи маєте ви або мали якесь відношення до компанії RosUkrEnergo, зважаючи на те, що ця компанія має стосунок до справи, і, за нашими оцінками, саме вона стала головною причиною газової кризи 2009 року? - почала Тимошенко.

- Вибачте, а за нашими – це за чиїми?! - відрізав Бойко.

- За оцінками сторони захисту, - твердо відповіла підсудна.

Але діалог був перерваний. Незважаючи на те, що Юлія Тимошенко досить чітко окреслила стосунок RosUkrEnergo до суті справи, Родіон Кірєєв зняв питання з розгляду - тому що "не стосується суті справи".

Після десятихвилинної суперечки між суддею та адвокатами, екс-прем’єр пішла іншим шляхом, намагаючись довести неприязне і упереджене ставлення свідка.

- Враховуючи, що я особисто двічі усувала компанію RosUkrEnergo як посередника між Нафтогазом та Газпромом, я б хотіла з’ясувати вашу упередженість або неприязність. І тому я питаю: чи мали ви якесь відношення до засновництва або роботи компанії RosUkrEnergo?

За наполяганням прокурорів питання знову було знято як таке, що не має стосунку до суті справи. Але в розмову втрутився сам Бойко. Формально свідок не має права відповідати на питання, після того, як суддя оголосив, що воно зняте. Але Родіон Кірєєв вирішив не звертати уваги на процедуру і не зупинив свідка.

- Ваша честь, якби пані Тимошенко усунувши RosUkrEnergo, привезла газ не по 179 доларів, а по 165, то я б плескав у долоні і привітав би її з цією перемогою. А оскільки вона привезла газ по 360 доларів, то, звісно, я не можу це вітати. І останнє: я не маю жодного відношення до співзасновництва RosUkrEnergo, і всі ці обвинувачення голослівні.

- Як це?! - не витримала Юлія Тимошенко, переходячи на крик. – Пане Бойко, ви ж знаєте, що тут є кримінальна відповідальність за неправдиві свідчення? Це ж присяга!

- Підсудна! - марно намагався зупинити її суддя.

- Я просто нагадала свідку, що можуть бути і інші кримінальні справи крім тих, що тут зараз – звісно при іншій владі…

- Підсудна! – продовжував свої спроби вести засідання Родіон Кірєєв.

- Добре, пане суддя. Я піду іншим шляхом, - Тимошенко підняла в руках якийсь документ. – В мене є документальне підтвердження моїх слів. І я хочу спитати наступне: скажіть, пане Бойко, чи не є свідченням вашої причетності до засновництва RosUkrEnergo те, що у липні 2004 року в 11:00 ви брали участь у засновницькій нараді щодо RosUkrEnergo від компанії Centragas?

- Підсудна, свідок надав чітку відповідь. Ви фактично ставите уточнюєте питання, на яке вже є відповідь…

- Так, я уточнюю, - наполягала Тимошенко.

- Ваша честь, я можу лише повторити, що не маю відношення як засновник до компанії RosUkrEnergo, - відповів Юрій Бойко не дивлячись у бік підсудної. – А що стосується паперів, які має при собі пані Тимошенко, я пригадую випадок, коли в ефірі одного з телеканалів вона протягувала мені меню одного з київських ресторанів і говорила, що це протокол, який я підписав з RosUkrEnergo. Я думаю, що сьогодні така ж ситуація.

Дійсно, п’ять років тому в ефірі телеканалу "1+1" Юлія Тимошенко вже демонструвала Юрієві Бойку зазначений документ. Це - протокол установчих зборів компанії RosUkrEnergo та створення координаційного комітету з управління компанією.

Заради об’єктивності слід зазначити, що згідно з офіційними даними, засновниками компанії RosUkrEnergo, яка була зареєстрована у швейцарському кантоні Цуг, у 2004 році виступили два австрійських холдинга - ARosgas та Centragas.

На засіданні, протокол якого демонструвала Юлія Тимошенко під час судового засідання, було вирішено, що представниками Arosgas стануть троє заступників голови ВАТ "Газпрому" - Олександр Рязанов, Сергій Акімов та Юрій Комаров. А представниками іншого співзасновника – компанії Centragas – стали Юрій Бойко, Ігор Воронін, Роберт Шелтер-Джонс та Вольфганг Путчек. При цьому, на той час, пан Бойко одночасно був керівником НАК "Нафтогазу України", а пан Воронін виконував обов’язки його заступника.

Втім, на засіданні суду не виявилось жодної людини, яка б зважено могла роз’яснити цю ситуацію. З іншого боку, суддя та прокурори робили все, аби Юрію Бойку не було поставлене пряме запитання щодо його участі на установчих зборах RosUkrEnergo. Питання підсудної – які, слід зазначити, ставали все більш емоційними – знімались суддею більше восьми разів.

Нарешті Юлія Тимошенко звернулась до суду з проханням ознайомити з протоколом зборів самого свідка. Документ був переданий на огляд суду.

- У вас на руках - прямий доказ того, що ця людина одночасно представляла і державу Україна і корумпованого посередника. Якщо ви зараз не долучите його до справи, це буде означати, що ви покриваєте корупції на вищому державному рівні, - намагалась пояснити підсудна.

Емоції Тимошенко та її висловлювання раз за разом давали привід обвинуваченню знімати питання з розгляду. Підсудна сама підставлялася, і це було вже очевидно не тільки судді а й самому Бойку, який продовжував споглядати за подіями у залі суду з легкою посмішкою.

Врешті-решт суд відмовився долучити переданий документ до матеріалів справи. Це був ще один прокол захисту: наданий документ не був завірений жодним чином. Будь-який адвокат-початківець знає, що суд не має права долучати до справи документи, походження яких не встановлено.

Адвокати це пояснювали тим, що в них немає можливості отримати оригінал протоколу установчих зборів RosUkrEnergo. З точки зору пересічної логіки це могло б бути правдою, хоча ніхто не заважав захисникам отримати хоча б довідку слідчої комісії Верховної ради про існування в їх матеріалах подібного документу.

Слабку позицію захисту під корінь рубав і сам Бойко, висловлюючи припущення щодо до того, що, мовляв, цей документ "був надрукований в партійному офісі БЮТ на Турівській". При цьому Родіон Кірєєв послідовно не помічав цих відверто образливих випадів свідка.

- Але я відкладаю цю бум агу! – обурювалась Тимошенко. – Просто скажіть, чи приймали ви участь в нараді 29 липня 2004 року, чи ні?!

Відчувши настрій судді, Бойко почав глузувати:

- Юля Владимировна, мне это очень напоминает юмореску "Где ты был с 8 до 11?".

- Добре, - пригніченим тоном змирилась Тимошенко. – Тим, що пан Бойко не відповів на це питання чітко і ясно – він підтвердив по суті, що він на цих зборах був. Я думаю, що він обов’язково скаже це під присягою.

Продовжуючи наполягати на необхідності з’ясування стосунків Бойка з RosUkrEnergo, Юлія Тимошенко в черговий раз наразилась на згадування її особистих помилок у минулому.

- Пане суддя, я хочу нагадати вам, що збитки, які інкримінуються мені, насправді нанесені урядом пана Азарова після того як Стокгольмський арбітраж виніс рішення про повернення 12 мільярдів газу компанії RosUkrEnergo. І ці збитки залежать від цієї людини! Це ж присяга – це залишиться на десятки років! Тому просто скажіть: чи причетні ви до RosUkrEnergo, чи ні?

Знайшовши відверту прогалину у позиції захисту, Бойко вирішив відповісти:

- В березні 2010 року ми знайшли цікаві документи – так зване третє подання, згідно з яким "Нафтогаз" виводив компанію Газпром з Стокгольмського процесу. Тому я не вважаю, що "Нафтогаз" щось там здав при нашому уряді – вони до нас направили листа в суд, в якому "Нафтогаз" прийняв всю провину на себе. Це було зроблено на вимогу першого заступника Газпрому пана Голубєва, відповідний лист є в матеріалах справи. І я думаю, що ключовим мотивом в цьому була якась інформація, яка не наводилась в цьому листі.

Заради об’єктивності треба зазначити, що до програшу України у Стокгольмському процесі однакових зусиль приклали і Тимошенко і уряд Азарова. Свого часу лідер БЮТу дійсно зробила все, аби зняти відповідальність у цьому процесі з менеджерів Газпрому та вищого керівництва Росії. А вже після приходу нової команди, з матеріалів Стокгольмського процесу були вилучені так звані треті свідчення Ігоря Діденка, в яких прямо вказувалась на роль російської сторони у оборудці RosUkrEnergo з газом.

Процедура зняття питань захисту повторилась, коли Тимошенко намагалась встановити особисті стосунки Бойка та співзасновника RosUkrEnergo – Дмитра Фірташа. На доказ того, що міністр та бізнесмен перебувають у близьких стосунках адвокати навели довіреність від пана Фірташа на ім’я пана Бойка про керування рахунками та всім рухомим і нерухомим майном.

Втім суд вкотре відмовився долучати до матеріалів справи документ, наданий захисниками.

Тим не менш, така довіреність дійсно існувала. У 2007 році в своєму розслідуванні її вперше оприлюднила "Українська правда".

Довіреність була виписана Юрію Бойку для представництва інтересів Дмитра Фірташа у шлюбному процесі з Мариною Каліновською у 2006 році. Задля об’єктивності треба зазначити, що документ діяв в той час, коли Юрій Бойко не займав державних посад.

Під кінець допиту Юрія Бойка атмосфера в залі мало чим нагадувала засідання суду. Родіон Кірєєв по дванадцять разів знімав питання Тимошенко, яка вже вільно використовувала відверто оціночні судження стосовно "корупційних дій суду та прокурорів", "криміналізованої групи RosUkrEnergo" та особистої зацікавленості Юрія Бойка у існуванні цієї компанії на газовому ринку України.

Наприкінці здалося, що у захисту з’явився шанс, щоб хоча б для історії залишити в матеріалах суду слід причетності Юрія Бойка до RosUkrEnergo. Адвокати пред’явили протокол засідання правління НАК "Нафтогазу України" від 19 жовтня 2004 року, на якому було вирішено включити Бойка до складу координаційної ради RosUkrEnergo.

Можливо, документ дійсно мав місце. Але він… теж виявився незавіреним. А встановлювати його ідентичність самостійно суд не захотів. Це вже був явний прояв непідготовленості адвокатів.

Останнім акордом стало клопотання захисту долучити до матеріалів справи блок-схему зв’язків Бойка та Фірташа з Семеном Могілевічем. Це вже більше нагадувало фрагмент журналістського розслідування, ніж продуману ланку стратегії захисту.

Вже після допиту свідка "Українська правда" вирішила все ж таки завершити справу суду. Супроводжуючи міністра коридором Печерського суду, ми показали міністру обидва документи, що не були долучені до матеріалів справи. А саме: протокол установчих зборів компанії RosUkrEnergo, та протокол засідання правління НАК "Нафтогазу України", яким пан Бойко був уповноважений бути членом координаційної ради RosUkrEnergo.

Міністр довго розглядав обидва документи.

- Этот документ я уже второй раз вижу в руках у Юлии Владимировны, - спокійно відповів Юрій Бойко, оглядаючи протокол установчих зборів RosUkrEnergo, - Я не знаю, откуда она их все время берет! Вообще как вы этому верите – тут нет ни печати, ни подписи.

- Но ранее ведь действительно было установлено, что вы причастны к работе этой компании. Возможно не как учредитель, но точно принимали участие в ее управлении… – намагався заперечити журналіст "Української правди".

- Серьезно?! – напівжартома парував пан Бойко. – Не знаю. Але цей документ не є дійсним. Я його бачу в перший раз.

- Добре. А ось цей ви бачили – тут навіть ваш підпис стоїть, - протягнув журналіст протокол засідання правління НАК "Нафтогазу України".

- Ну, это может бать, дайте, я посмотрю – міністр ретельно вчитувався в кожний аркуш - да, такое могло бать. Но послушайте, прошло уже семь лет! Вы что, думаете, я помню все протоколы собраний НАКа? Поймите меня правильно: даже если бы я помнил, я ведь действительно не знаю, откуда они это взяли. А вы знаете? Вы уверены, что они не напечатали это у себя в офисе? Это работа защитников – доказывать.

Юрій Бойко був правий. Це була робота захисників. І чим більшою є впевненість адвокатів у упередженості суду, тим ретельніше вони мають бути готові до того, що в даній всі норми і формальності КПК будуть застосовуватись в повній мірі і далеко не завжди не на їх користь.