Рейдерские новации: как захватывают общественные советы

Ситуація з утворенням Громадської ради при МЗС несподівано привернула до себе неабиякий інтерес. Коротеньке повідомлення автора на своєму Фейсбуці миттю розійшлося не лише по Інтернету, а було надруковане практично в усіх ЗМІ, і не лише в Україні.

Щоправда, є підозра, що головний інтерес привертала надто одіозна фігура новообраного голови Громадської Ради Олександра Кормана, який є пастором славнозвісного Посольства Божого Сандея Аделаджі. І якби Раду захопив якийсь інший авантюрист, то навряд чи це б когось зацікавило.

А дарма. Бо усе колись трапляється уперше, і можна очікувати, що прийоми і методи подібного успішного рейдерства будуть застосовуватися й надалі.

Загалом постанова Кабміну (996 від 3 листопада 2010) "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" викликала неабиякий ентузіазм у багатьох громадських організаціях. Навіть виникло гасло: "Треба вплив на владу? Йди в громадську раду!".

Щоправда, ГР при міністерствах, комітетах та місцевих органах влади існували і раніше, деякі з них працювали доволі ефективно. Проте, по-перше, ступінь і характер цього співробітництва повністю залежали від органу влади, який і створював раду. По-друге, ці ради виконували лише консультативно-дорадчі функції і ніяких прав не мали.

Постанова № 996 надавала ГР доволі широкі права, серед яких – право "подавати обов'язкові для розгляду пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної політики у відповідній сфері", "здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади", "контроль за дотриманням ним нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції", тощо.

Друга відмінність полягала у тому, що ГР повинні формувати сама громадськість. Жодних кваліфікаційних вимог до кандидатів, ані обмежень щодо складу ГР зазначено не було.

Щоправда, передбачалося, що "кількісний склад громадської ради визначається установчими зборами", а далі склад визначатиметься рейтинговим голосуванням.

До чого це призвело? Майже на усіх установчих зборах учасники проголосували за те, щоб усі присутні у залі увійшли до ради. От і вийшло, що подекуди громадські ради нараховують до 150 й більше членів. Чи є така рада дієздатною?

Проте навіть якщо були б ухвалені кількісні обмеження, це аж ніяк не означало б зміни на краще.

Візьмемо для прикладу Міністерство енергетики та вугільної промисловості, де громадська рада ще не утворена. Чи багато громадських організацій працюють у цій сфері? Може, 15-20.

А тепер уявімо собі, що туди теж піде Корман з підконтрольними йому організаціями - на його сайті Alexkorman.com зазначено, що очолювана ним Асоціація сприяння розвитку національного лідерства має 83 партнера у 23 областях.

То яка буде більшість? І чи залишиться там після рейтингового голосування бодай одна профільна організація?

Отже, вже саме положення про утворення громадських рад передбачало таку парадоксальну річ: чим більше кваліфікації потребує робота у певній громадські раді, тим менш професійною, а, отже, дієздатною вона буде.

Очевидно, що слід розділити два типи громадських організацій – ті, що створюються при місцевих органах влади - і там широке представництво різнопрофільних організацій цілком виправдано, та ті, що формуються при міністерствах та комітетах - тут потрібні вимоги щодо відповідності профілю діяльності організації.

Отже, недосконалість законодавства заклала можливість рейдерського захоплення. Як це було з громадською радою при МЗС?

Установчі збори з обрання ГР відбулися 25 січня. Перше, що вразило – це кількість організацій, що подалися у Раду (195) та величезна кількість організацій, діяльність яких не має жодного стосунку до сфери міжнародних відносин – "Посольство Благословенного Царства Божого для всіх народів Землі", "Відродження Віфсаїди" "Сила Радості", "Духовне відродження землі", "Праведна Країна", "Щаслива жінка", "Агапе", "Життя з надлишком", "Твереза країна", тощо. Була й така екзотика, як "Інститут шляхетних дівчат "Леді Мері".

Виникало слушне запитання: чому б усім цим організаціям не податися у ГР Міністерства соціального захисту? Навіщо їм рада при МЗС?

Друге, що виглядало дещо дивним – це, так би мовити, дислокація присутніх. Усі передні ряди у залі були щільно зайняті.

Далі було ще цікавіше. Як тільки оголосили про обрання головуючого на зборах, моментально запропонував себе Корман. І коли під час голосування уся передня половина залу вибухнула лісом піднятих рук, стало зрозуміло: це спаяна, добре організована група.

Кормана рейтинговим голосуванням й було обрано, бо решта не одразу второпала, що діється. Загалом кумедно було дивитися на те, як він веде збори, зокрема, абревіатуру "МЗС" ведучий чомусь тлумачив як "Міністерство зовнішніх справ".

Олександр Корман, фото donbass.ua

Зрештою, на тих зборах більшість ухвалила, що усі присутні (165 осіб) і є членами новоутвореної Ради, хоч Корман і намагався ввести кількісні обмеження, а "корманівці" відчайдушно боролися за кожне місце у лічильній комісії. Наступне засідання, де мали обрати голову Ради, призначили на 21 лютого.

Було зрозуміло, що готується захоплення Ради групою організацій, пов’язаних з Корманом і обрання його на голову Ради.

Про продуманість операції до найменших деталей свідчить і такий цікавий фактик. Того ж вечора, 25 січня, у інформаційних стрічках з’явилася "новина", що "Олександр Корман обраний головою Громадської ради при МЗС", з посиланням на агенцію РБК-Україна.

Автор витратила увесь вечір, телефонуючи на сайти і пояснюючи, що Кормана обрали лише головуючим на зборах.

"Новину" знімали, а у "РБК-Україна" залишили, додавши "головою зборів". Цікаво, чи є "новиною", коли когось десь обирають головою зборів? І ще: збори закінчилися о 18.00, а "новина" була поставлена вже о 18.06. Завидна оперативність!

Ми теж вирішили не здаватися – організовувалися, намагалися створити свою більшість, вираховували, які організації не підлеглі Корману.

Але нас обіграли як дітей. Збори, які мали відбутися 21 лютого, були відкладені. А про проведення їх 28 березня особисто автор дізналася за годину до їх початку від Ігоря Жданова, який теж випадково дізнався про них. Дехто з анти-корманівців так і не дізналися про зібрання…

До слова, розсилала повідомлення Лілія Богдан – вона із свити Кормана.

Що було далі? Корман самочинно захопив головування. Протягом майже години відбувалися затяті баталії, аби поставити на голосування обрання голови зборів. Представники МЗС, які сиділи у президії, у процес не втручалися. І якщо після першого засідання вони мали вигляд ошелешених складом утвореної Ради, то тепер відчувалася навіть якась солідарність з Корманом.

Кормана таки обрали головуючим. А коли він навідріз відмовився обговорювати вимоги, яким повинен відповідати голова ГР та навіть обговорювати кандидатури, усі представники аналітичних центрів (33 члени Ради) пішли зі зборів. А оскільки після цього кворуму вже не було, то, очевидно, що й рішення про обрання Кормана є нелегітимним.

Що захоплення ГР і утворення більшості відбувалося шахрайськими методами засвідчує навіть поверховий аналіз, зроблений вже після тих подій.

Так от: чи справді правомочними методами утворилася про-Корманіська більшість? Про те, що про проведення зборів повідомляли вибірково, вже було сказано.

Автора дуже дивувала спаяність та узгодженість дій "команди Кормана", особливо з огляду на те, що там значилася значна кількість регіональних організацій. Невже вони справді готові отак щоразу приїжджати до столиці на збори, працювати у раді?

Трохи копання в Інтернеті, і з’ясувалися цікаві речі – а ніхто нікуди й не їздив!

Власова Леся Іванівна, у списку Ради значиться як "уповноважений представник Миколаївської обласної організації "Щаслива жінка". Копнули – "Центр відновлення особистості та перетворення суспільства", який на сайті Посольства Божого прямо вказаний як його проект.

Ларіна Юлія Іванівна, у списку ГР МЗС значиться як "уповноважений представник Миколаївської ГО "Духовне відродження землі". Копнули – знову той Центр. З того ж таки "Центру" виявилися й інші "уповноважені представники" - Ларін, Гладій та інші.

Що це означає? Що порушена вимога положення №996 – один представник від однієї організації.

Такі подвійні представництва від однієї організації подибуємо постійно.

Кухтик Валентина Миколаївна, значиться як "повноважний представник Луганського ГО "Особистість, сім’я, суспільство". Копнули – "Молодіжний рух "Спадкоємці", але звідти в Раді вже є і Кухтик Дар’я Миколаївна. Тобто, дві людини з однієї організації.

Ярулліна Ельвіна Шафкатівна. В ГР МЗС йде від ГО "Центр розвитку особистості "Вільний рух". Копнули – "Асоціація сприяння розвитку національного лідерства". Але від цієї організації у ГР вже є сам Корман!

Охріменко Вікторія Миколаївна, у списках ГР МЗС значиться як "уповноважений представник Миколаївської обласної ГО "Відродження молоді". Копнули – член ініціативної групи вкладників King’s Capital (!). Звідти ж Колоногова та Антипенко. І це так, ще не "глибоке буріння"…

Навіщо подавати по кілька людей від однієї і тої ж організації? А де взяти людей від організацій, які існують лише на папері?!

Так, деякі з ГО, що підтримують Кормана, справді існують, проводять корисну роботу, про їх діяльність пишуть. Але про більшість з цих організацій – жодних згадок, окрім того, що вони широко представлені в громадських радах усіх рівнів.

От вам і рейдерська схема – зареєструвати якомога більше громадських організацій, а далі можна "покрити уповноваженими представниками" хоч усю країну – наскільки вистачить пастви.

А нащо воно їм потрібно?

Напевно, головна і єдина мета "команди Кормана" – це зробити його Головою Ради при МЗС. Вочевидь, він людина честолюбна, а посада голови ГР при МЗС статусна, відкриває багато дверей, виводить на міжнародні зв’язки.

Але можуть бути й інші версії.

Автор має лист (не анонімний) від людини, яка 14 років перебувала у складі Посольства Божого, а недавно звідти пішла. Чоловік пише: "це потрібно не Корману, а Сандею. Влітку 2009 року ним було ухвалено рішення, щоб в усі громадські ради при міністерствах і державних комітетах увійшли його люди. Для цього всередині Посольства почалася активна діяльність. Мета – влада і вплив. Під цю стратегію готується і політична партія".

Чи це правда?

Деякі факти свідчать на користь подібної версії. Навіть поверхневе знайомство зі складом новоутворених ГР засвідчує, що у ГР при міністерствах, у Київській міській та усіх районних радах, у більшості ГР місцевих органів влади широко представлена "команда Кормана", а деякі члени команди – у кількох ГР одночасно.

Можливо, зареєстрована у 22 січня 2010 року партія "Праведність" і є тією партією, про яку пише автор? Принаймні її лідер Володимир Єрьоменко викладає у вже неодноразово згадуваному тут "Центрі відновлення особистості та перетворення суспільства".

Втім, поки що це лише версія.

Отже, що з усім цим робити?

Перше, що треба зробити, причому терміново, поки ще не сформовані ГР у більшості міністерств та відомств, змінити положення про формування ГР, ввести умови відповідності діяльності громадських організацій профілю діяльності міністерств чи комітетів, а у місцевих ГР – вимогу ведення діяльності на території протягом останніх 2 років.

Змогли ж у столичному Подільському районі відсікти від ГР організації, які протягом двох останніх років не вели ніякої роботи у районі. Серед відсіяних багато і наших "знайомців".

Друге. Треба ввести обмеження на членство організацій у радах, скажімо – двома радами для організації і однією – для певної особи. І хай обирають, яка рада ближча до їхньої діяльності. А то виходить, що деякі організації і особи представлені чи не в усіх ГР.

От, наприклад, Сутуга Анна Анатоліївна, голова ради ГО "Громадський рух підтримки реформ президента України В.Ф.Януковича" окрім ГР при МЗС, ще увійшла до ГР при Держмитслужбі, ГР при Держслужбі експортного контролю, ГР при державній службі фінансового моніторингу, ГР при Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження, і навіть ГР при Держагентстві водних ресурсів, загалом – 7 рад.

Деякі особи примудряються бути членами ГР у різних географічних точках. І таких випадків "багаточленства" можна навести багато. Чи можуть сформовані таким чином ради були дієвими? Питання риторичне.

Що стосується конкретно ГР при МЗС, то цілком очевидно, що вона була утворена сумнівними методами, тому процес її створення має бути розпочатий заново, звичайно, після того, як будуть введені відповідні кваліфікаційні вимоги до організацій-претендентів.

Зараз, судячи з реакції МЗС на ситуацію з ГР, там знайшли "дипломатичний" вихід. З одного боку, визнали правомочність утвореної Ради, проте зазначили, що "в нинішньому вигляді ГР при МЗС може лише доносити думки різних суспільних груп щодо діяльності відомства".

З другого, МЗС утворює експертну раду, куди увійдуть "найкращі фахівці". Проте тут є певне лукавство. Адже ніхто не позбавить ГР Кормана тих повноважень, якими наділені громадські ради, і з ним доведеться домовлятися (чи вже домовились?).

А експертна рада, навіть якщо вона буде складатися із найкращих фахівців, ніяких повноважень і прав не матиме – ані вносити пропозиції, обов’язкові для розгляду, ані здійснювати контроль.

Громадські ради, відповідально сформовані, які використовуватимуть ті права, які їм зараз законодавчо надані, можуть стати істотним важелем впливу активної і фахової громадськості на владу, а можуть стати черговим пшиком, який дискредитує саму ідею громадських рад.

Ірина Бекешкіна, для УП