С пенсионной реформой тянуть нельзя
Відновлення соціальної справедливості – ключова ідея пенсійної реформи
Україна посідає чи не перше місце у світі за питомою вагою пенсійних виплат. Вони становлять близько 18% ВВП, що в півтора рази перевищує аналогічний показник розвинутих європейських країн.
Крім того, у нас дуже висока частка соціальних платежів у структурі заробітної плати – понад 40% заробленого. Здавалося б, пенсіонери в такій країні мають жити заможно.
Та все навпаки: середня пенсія у нас одна з найнижчих на континенті. Зараз майже 65% пенсіонерів отримують пенсію у розмірі менше 1000 гривень на місяць – це у 4-10 разів нижче, ніж в інших європейських країнах.
Причини такого абсурду криються у нашій пенсійній системі – відсталій, неефективній, несправедливій. Вона майже без змін існує понад 80 років. 11 лютого 1930 року Рада народних комісарів СРСР встановила пенсійний вік – 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.
У той час тільки кожен третій чоловік та кожна друга жінка доживали до виходу на пенсію, а середній період їхнього перебування на пенсії становив, відповідно, 8 та 12 років. Зараз демографічна ситуація кардинально змінилася, а вік виходу на пенсію – ні.
Як наслідок – Україна має чи не найнижчий пенсійний вік у світі: в середньому, якщо враховувати людей, які виходять на пенсію за вислугою років, українець починає отримувати пенсійні виплати в 53 роки.
У результаті пенсії отримують як цілком працездатні чоловіки та жінки у віці 50-60 років, які ще можуть продовжувати трудову діяльність, так і люди похилого віку, які не мають змоги працювати та живуть на саму пенсію.
Пенсійні кошти розпорошуються на велику кількість людей, а середній розмір пенсії – надто малий. Держава щороку витрачає близько 25 мільярдів гривень на доплати майже трьом мільйонам пенсіонерів, оскільки нараховані їм пенсії нижчі від прожиткового мінімуму.
Політики-популісти рік у рік відтягували болючі соціальні реформи – ЖКГ, освіти та охорони здоров’я, пенсійну реформу. Через таку безвідповідальність країна опинилася на порозі кризи – за три роки національний борг зріс майже втричі, а держава уже неспроможна виконувати усі взяті на себе зобов’язання перед громадянами.
Батьки змушені платити за начебто безкоштовну середню освіту, хворі – за "безоплатну" охорону здоров’я, а більшість пенсіонерів живуть на межі злиднів. У той самий час держава витрачає мільярди на субсидування послуг ЖКГ та виплату інших пільг заможним людям, які спроможні самостійно оплачувати рахунки.
Десятки тисяч здорових п'ятдесятилітніх спецпенсіонерів отримують пенсії, в кілька разів більші за виплати ветеранам праці.
Усе це породжує кричущу соціальну несправедливість, тисне на економіку, знижує стимули до праці. Відновлення соціальної справедливості та розвиток держави – саме цією метою керувався уряд, розпочинаючи комплексні перетворення в соціальній сфері.
Громадське обговорення допоможе удосконалити реформу
Ми добре усвідомлюємо, що пенсійна реформа – справа надзвичайно складна й політично ризикована, що люди бояться змін у цій вкрай вразливій сфері.
Головна мета реформи – створення умов для підвищення пенсій, забезпечення гідної старості наших громадян, дотримання принципів соціальної справедливості та захисту, усунення великих розривів між спеціальними та звичайними пенсіями. Альтернативи реформі просто немає.
Дефіцит Пенсійного фонду зростає: у 2008 році – 17 мільярдів, у 2010 році – 34,4 млрд грн. Зараз він покривається з коштів бюджету – тобто, знову ж таки, з податків підприємств і громадян. Так можна дійти й до повного банкрутства держави.
Розроблений Урядом законопроект "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" дозволить забезпечити належний рівень життя громадянам, які протягом трудової діяльності сплачували пенсійні внески, не приховуючи своїх доходів.
Пенсійна реформа залишить чиновників без значної частини пільг і привілеїв. Розмір пенсії має залежати тільки від стажу та офіційної зарплати.
Сьогодні в Україні на державній службі перебуває майже 300 тисяч громадян. Пенсійна реформа передбачає, що працюючі держслужбовці-пенсіонери будуть отримувати пенсію, розмір якої обчислюватиметься на загальних засадах.
Крім того, встановлюється максимальний розмір пенсій для всіх категорій пенсіонерів, незалежно від того, за нормами якого закону пенсію було призначено. За результатами громадського обговорення ми пропонуємо обмежити цю суму 10 прожитковими мінімумами для непрацездатних, що на 1 січня цього року дорівнює близько 8000 грн.
Для жінок вік виходу на пенсію поступово, протягом десяти років, підвищиться з 55 до 60 років.
Ці заходи дозволять нам підвищити рівень соціальної захищеності малозабезпечених пенсіонерів. Наприклад, передбачається виплата одноразової грошової допомоги лікарям, вчителям, працівникам закладів культури при виході на пенсію у розмірі 10 призначених місячних пенсій.
Пенсійна реформа також передбачає запровадження другого рівня пенсійної системи – загальнообов'язкового державного накопичувального пенсійного страхування. Ми розраховуємо, що цей рівень запрацює вже з 1 січня 2013 року.
Підкреслю, що реформа не буде стосуватися пенсіонерів, які вже вийшли на заслужений відпочинок. Вони будуть отримувати всі виплати, які їм уже призначені, – у тому самому обсязі. Виняток можуть становити пенсіонери, які отримують надвисокі виплати.
Крім того, трудові пенсії індексуватимуться у зв'язку зі змінами розміру прожиткового мінімуму, як і раніше, чотири рази на рік.
Уряд усвідомлює, що пенсійна реформа може бути успішною лише в тому випадку, якщо її положення врахують інтереси всіх ключових соціальних груп. Саме тому Міністерство соціальної політики ініціювало громадське обговорення пенсійної реформи.
Під час громадського обговорення вже надійшло майже 12100 звернень – від підприємств, установ, організацій та громадян. Проведено 312 прес-конференцій, 1108 засідань "круглих столів" та 261 брифінг з питань роз'яснення положень пенсійного реформування.
Працюють гарячі телефонні лінії в органах Пенсійного фонду України та соціального захисту населення і контакт-центрі Пенсійного фонду України, на які надійшло понад 65,2 тисячі звернень.
За підсумками обговорення до урядового законопроекту будуть внесені зміни, спрямовані на поліпшення ситуації з пенсійним забезпеченням найменш захищених верств населення.
Пенсія в тіні не зростає
Однією з головних причин складної ситуації з пенсіями вважаю зарплату в конверті. Майже половина української економіки й надалі залишається в податковій тіні. За офіційними даними, середня зарплата в приватному секторі торік становила близько 1,800 гривень, що на третину менше, ніж у бюджетній сфері.
Ніде в світі такого немає, якщо не брати до уваги найбільш корумповані країни Африки. Просто більшість підприємців ухиляються від сплати податків і соціальних внесків, а працівники погоджуються отримувати значну частину зарплати нелегально, в конвертах.
Ми маємо зламати цю хибну систему. Працівники повинні зрозуміти, що нелегальна зарплата позбавляє їх можливості отримувати гідну пенсію в майбутньому.
Особливо чіткий зв'язок між офіційною зарплатою та пенсією встановлює другий рівень пенсійної системи – обов'язкове накопичувальне пенсійне страхування. Кожен працюючий, якому на момент впровадження реформи не виповнилося 35 років, буде перераховувати певну суму (від 2 відсотків з поступовим підвищенням до 7 відсотків від заробітної плати) на свій особистий пенсійний рахунок.
Ці кошти будуть інвестуватися в українську економіку і, відповідно, примножуватися. А вийшовши на заслужений відпочинок, людина буде отримувати не тільки солідарну пенсію від Пенсійного фонду, але й додаткову пенсію – завдяки коштам з її накопичувального пенсійного рахунку. Пенсіонер зможе передати ці гроші у спадок.
Адміністрування страхових внесків накопичувальної системи буде здійснюватися через Пенсійний фонд України, однак учасники другого рівня через два роки після його запровадження отримають право обирати недержавні пенсійні фонди, в яких будуть зберігатися їхні пенсійні кошти.
Потрібно розвивати і третій рівень – недержавне пенсійне страхування.
Отже, пенсійна система стане справедливішою – хто більше працював (і сплачував більші пенсійні внески), той і отримуватиме вищу пенсію.
Разом з тим держава гарантує, що ніхто не буде мати пенсію нижче прожиткового мінімуму. Солідарна система буде враховувати інтереси малозабезпечених верств населення, а накопичувальні рівні – стимулювати до пенсійних заощаджень громадян з більш високими доходами.
Після проведення пенсійної реформи в українців з'явиться стимул отримувати "білі" зарплати – ухиляючись від сплати соціальних внесків, люди будуть обкрадати самі себе.
Таким чином, проведення пенсійної реформи не тільки відновить соціальну справедливість у суспільстві, але й слугуватиме ефективним стимулом для детінізації економіки країни, а другий рівень пенсійної системи стане джерелом довгострокових інвестицій в Україні і дасть потужний поштовх розвиткові країни.
Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр України – міністр соціальної політики, голова партії "Сильна Україна"
