Резолюция ПАСЕ "Функционирование демократических институций в Украине"

Функціонування демократичних інституцій в Україні

Резолюція № 1755 (2010)

1. Парламентська Асамблея вітає збільшення законодавчої активності в Україні після президентських виборів 2010 року та створення нової правлячої коаліції, що може привести до політичної стабільності. На її думку, політична стабільність є важливою умовою консолідації демократії в Україні. Однак, вона занепокоєна тим, що ця відносна стабільність є крихкою, оскільки системні проблеми, що лежали в основі нестабільності, яка панувала в країні в останні роки, так і не були вирішені.

2. Асамблея ще раз наголошує, що єдиний шлях, яким можна забезпечити довготривалу політичну стабільність, є конституційні зміни, які встановлять чіткий розподіл влад, а також запровадять належну систему стримувань і противаг між та всередині виконавчої, законодавчої та судової гілок влади.

3. Беручи до уваги занепокоєння, висловлене щодо концентрації влади новою владою в Україні, Асамблея вважає, що консолідація влади новоствореною адміністрацією, якщо вона досягається за допомогою демократичних процедур, є зрозумілою, та у багатьох випадках навіть бажаною, проте застерігає, що така консолідація не повинна призвести до монополізації влади однією політичною силою, оскільки це підірвало б демократичний розвиток країни.

4. Асамблея тепло вітає наданий пріоритет та продемонстровану політичну волю влади щодо виконання Україною решти зобов'язань перед Радою Європи, взятих при вступі. Асамблея пропонує українській владі свою повну підтримку в її зусиллях щодо запровадження амбіційного та далекосяжного пакету реформ, необхідних для виконання Україною взятих при вступі до Ради Європи зобов'язань та обов'язків, що випливають з членства.

5.  Асамблея занепокоєна тим, що поспішність, з якою влада запроваджує ці реформи, може негативно вплинути на дотримання належних демократичних принципів та, зрештою, на якість самих реформ. Виконання решти зобов'язань, взятих при вступі, тягне за собою запровадження низки далекосяжних та комплексних реформ, які матимуть значні наслідки для українського суспільства. Тому успішне запровадження цих реформ можливе тільки якщо вони ґрунтуються на широкому політичному консенсусі та суспільній підтримці. Це, у свою чергу, є можливим лише за умови нехильного додержання парламентських процедур і демократичних принципів.

6. Тісна співпраця з Європейською комісією за демократію через право (Венеціанською Комісією) має вирішальне значення для гарантування того, що пакети реформ, який наразі розробляються, повністю відповідають європейським стандартам та цінностям. Тому Асамблея закликає органи влади та керівництво Верховної Ради України забезпечити те, щоб остаточні варіанти проектів законів подавалися для отримання висновків Венеціанської Комісії перед їх ухваленням в останньому читанні.

7. Різні сфери, яких стосуються останні ініціативи щодо реформ, вже детально розглядалися Асамблеєю у її попередніх резолюціях щодо України. Підтверджуючи свою позицію стосовно цих реформах, Асамблея, зокрема:

7.1 Виборча реформа:

7.1.1 підтверджує свою рекомендацію щодо необхідності ухвалення в Україні єдиного Виборчого кодексу, а також вітає той факт, що проект такого єдиного кодексу було подано на розгляд Верховної Ради;

7.1.2 вважає, що виборча реформа повинна передбачати не тільки ухвалення нового виборчого кодексу, але й запровадження нової виборчої системи; підтверджує свою рекомендацію щодо прийняття виборчої системи, яка передбачає пропорційну систему та ґрунтується на відкритих виборчих списких і регіональних виборчах округах;

7.1.3 підтверджує своє переконання, що імперативний мандат, запроваджений конституційними змінами 2004 року, суперечить європейським демократичним стандартам;

7.1.4 закликає всі політичні сили дотриматися своїх обіцянок щодо реформування законодавства про вибори та продемонструвати відповідну політичну волю щодо ухвалення єдиного виборчого кодексу та нової виборчої системи у відповідності з рекомендаціями Венеціанської Комісії та Асамблеї заздалегідь до наступних парламентських виборів;

7.1.5 закликає органи влади внести положення про фінансування партій до закону про політичні партії, які були б у повній відповідності з європейськими стандартами, зокрема щодо прозорості фінансування партій, а також розглянути додаткові заходи, які б зменшили залежність політичних партій від економічних та комерційних інтересів.

7.2 Реформа прокуратури:

7.2.1 нагадує, що Україна при вступі до Ради Європи взяла на себе таке зобов'язання: «роль та функції прокуратури будуть змінені (зокрема, щодо здійснення загального нагляду за законністю), що трансформує цю інституцію на орган, який відповідає стандартам Ради Європи»; та висловлює свій жаль з приводу того, що це зобов'язання так і не було виконано;

7.2.2 підтверджує, що функція прокуратури України щодо загального нагляду суперечить європейським стандартам, і що, зокрема через наявність цієї функції, вона має повноваження, які значно перевищують ті, що необхідні в демократичній державі;

7.2.3 закликає органи влади та Верховну Раду якнайшвидше ухвалити в тісних консультаціях з Венеціанською Комісією закон про прокуратуру, який повністю відповідатиме європейським стандартам і цінностям; 

7.2.4 вважає, що зміни до конституції є необхідними для позбавлення прокуратури функції загального нагляду та реформування цього органу у відповідності із зобов'язаннями, які в'язала на себе Україна при вступі;

7.2.5 рекомендує, щоб у якості альтернативи функції нагляду було зміцнено роль омбудсмена та запроваджено систему безоплатної правової допомоги.

7.3 Реформування системи правосуддя:

7.3.1 вважає, що реформа судової влади та системи правосуддя є украй важливими для консолідації верховенства права в Україні, та підтверджує свою позицію, що ця реформа повинна бути спрямована, серед іншого, на усунення всіх форм корупції в судовій владі при забезпеченні незалежності судів; 

7.3.2 вважає, що Закон про судоустрій та статус суддів України є наріжним каменем реформи системи правосуддя та ключем до забезпечення незалежності судової гілки влади. Тому Асамблея висловлює глибокий жаль щодо того, що цей закон було ухвалено в липні 2010 року з великим поспіхом, не очікуючи висновку Венеціанської Комісії, за яким до неї звернулося Міністерство юстиції України;

7.3.3 просить органи влади привести систему підготовки суддів та навчальних установ у відповідність з європейськими стандартами. Для цього, підготовка суддів повинна бути частиною судової гілки влади під контролем і наглядом незалежного органу суддівського самоуправління, як це було рекомендовано Венеціанською Комісією;

7.3.4 просить органи влади забезпечити те, щоб у Законі про судоустрій та статус суддів, а також у Законі про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо попередження зловживання правом на оскарження було враховано рекомендації або зауваження, викладені у висновках Венеціанської Комісії, шляхом внесення відповідних змін до цих законів;

7.3.5 вважає, що без внесення змін до Конституції України буде неможливо реформувати судову владу відповідно до європейських стандартів і цінностей;

7.3.6 закликає органи влади реформувати адвокатуру та створити професійну асоціацію адвокатури відповідно до зобов'язання України, взятого при вступі до Ради Європи;

7.3.7 просить органи влади якнайшвидше ухвалити новий Кримінально-процесуальний кодекс та звернутися за експертизою проекту цього кодексу до Венеціанської Комісії, а також врахувати будь-які можливі зауваження до його остаточного ухвалення;

7.3.8 закликає органи влади забезпечити те, щоб судова система фінансувалася належним чином з державного бюджету, оскільки поточна ситуація хронічного недофінансування збільшує можливості для корупції та підриває верховенство права.

7.4 Боротьба проти корупції:

7.4.1 висловлює жаль щодо рішення Верховної Ради відкласти до 2011 року введення в дію пакету антикорупційних законів, розроблених за допомогою Ради Європи, а також ветування попереднім президентом закону проти відмивання грошей. Асамблея вітає ухвалення Верховною Радою закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, який вступив у дію 20 серпня 2010 року;

7.4.2 вітає пріоритет, який надає новий президент боротьбі проти корупції, та закликає його забезпечити те, щоб вищезгаданий пакет антикорупційних законів було введено в дію без подальших затримок, а всі рекомендації Групи держав проти корупції (ГРЕКО), викладені в її спільній доповіді першого та другого раундів оцінювання, були швидко виконані;

7.4.3 закликає Верховну Раду, після отримання висновків Венеціанської Комісії, ухвалити закони, які знаходяться на розгляді в парламенті, про конфлікт інтересів та етику на публічній службі, про декларування майна державними посадовими особами та про доступ до публічної інформації.

7.5 Громадянське суспільство:

7.5.1 наголошує на важливості громадянського суспільства для демократичного розвитку України, і тому просить органи влади прискорити ухвалення нового закону про громадські організації для усунення недоліків існуючого законодавства про недержавні організації;

7.5.2 просить Верховну Раду ухвалити закон про мирні збори на основі коментарів та рекомендацій Венеціанської Комісії.

8. Асамблея висловлює занепокоєння щодо все більшої кількості достовірних повідомлень про неналежну участь Служби безпеки України (СБУ) у внутрішніх політичних справах, у тому числі тиск на журналістів, партійних та громадських активістів ї їхніх родичів. Асамблея вважає такі дії неприйнятними для демократичного суспільства і тому закликає органи влади реформувати службу безпеки та її функції відповідно до європейських стандартів.

9. Асамблея звертає увагу на те, що реформи у багатьох сферах стримуються існуючими конституційними положеннями. Тому буде неможливо запровадити реформи, необхідні для виконання Україною своїх зобов'язань перед Радою Європи, без реформування Конституції. Отже, Асамблея закликає органи влади та опозицію у відповідності з її попередніми рекомендаціями спільно запровадити пакет конституційних реформ, який усуне існуючі недоліки, а також вирішить проблеми, що лежать в основі системної політичної нестабільності. У цьому зв'язку Асамблея повторює свої попередні рекомендації щодо необхідності внесення змін до чинної Конституції замість ухвалення повністю нового тексту Конституції.

10. Асамблея бере до уваги рішення Конституційного Суду України від 1 жовтня 2010 року, яким було проголошено неконституційним закон №2222 про зміни до Конституції від 2004 року. Асамблея вважає, що це рішення повинно тепер спонукати Верховну Раду ініціювати всеохоплюючий процес конституційної реформи з метою приведення Конституції України у повну відповідність з європейськими стандартами.

11. Збільшення поваги до демократичних свобод і прав було одним з головних досягнень демократичного розвитку України впродовж останніх років. Будь-який регрес у додержанні або захисті цих прав буде неприйнятним для Асамблеї.

12. Асамблея висловлює занепокоєння щодо все більшої кількості заяв та достовірних повідомлень про утиски в останні місяці демократичних прав та свобод, таких як свобода зборів, свобода вираження поглядів та свобода засобів масової інформації. Асамблея вважає, що втручання державних органів, зокрема правоохоронних органів та служби безпеки, в роботу журналістів та медіа-організацій є несумісним з демократичним суспільством. Асамблея закликає органи влади провести вичерпне розслідування всіх повідомлень про порушення прав і свобод та виправити виявленні порушення. Крім того, вона закликає органи влади забезпечити, щоб юридичні процедури не призводили до вибіркового скасування частот на мовлення, а також переглянути будь-які рішення або призначення, які можуть викликати конфлікт інтересів, особливо в правоохоронній та судовій сферах.

13. Свобода і плюралізм засобів масової інформації є наріжними каменями демократії. Тому Асамблея глибоко стурбована останніми подіями, які можуть підірвати ці принципи. Вона закликає владу вжити всі необхідні заходи для захисту свободи та плюралізму засобів масової інформації в Україні, а також утриматися від будь-яких спроб контролювати, прямо чи опосередковано, зміст новин загальнонаціональних засобів масової інформації.

14. Асамблея стурбована тим, що заяви про можливі фальсифікації виборів можуть свідчити про недовіру учасників виборів до чесності проведення та організації [місцевих] виборів, що наближаються. Зважаючи на те, що довіра до процесу організації виборів є вкрай важливою для їх демократичної природи, Асамблея закликає органи влади забезпечити збалансований склад виборчих комісій на всіх рівнях, включаючи керівні посади. Вона рекомендує владі розглянути можливість вжиття додаткових заходів для сприяння збільшенню довіри учасників виборів та виборців до виборчого процесу.

15. Асамблея підтверджує свою готовність допомагати Україні у зміцненні її демократичних інституцій та утвердженні суспільства, що ґрунтується на принципах демократії, поваги до прав людини та верховенства права.

Оригінал тексту Резолюції англійською мовою дивіться тут http://assembly.coe.int/Documents/AdoptedText/ta10/ERES1755.htm
Документ № 12357

4 жовтня 2010

Функціонування демократичних інституцій в Україні

Додаток до доповіді

Комітет з питань виконання обов'язків та зобов'язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет)

Співдоповідачі: Ренате ВОЛЬВЕНД, Ліхтенштейн, Група Європейської народної партії, та Майліс РЕПС, Естонія, Альянс лібералів та демократів за Європу

1.     Вступ

1. Після затвердження комітетом 9 вересня 2010 року нашої доповіді про функціонування демократичних інституцій в України ми вирішили здійснити візит до України, щоб обмінятись думками з владою, різними політичними силами України та представниками громадянського суспільства щодо висновків, представлених у доповіді, а також ознайомитися з останніми подіями в країні перед дебатами в Парламенстькій Асамблеї щодо нашої доповіді.

2. Візит відбувся 28-30 вересня 2010 року. Через інші важливі обов'язки в своєму національному парламенті Ренате Вольвенд довелось скасувати свою участь в цьому візиті. Під час візиту пані Репс зустрілась з Президентом, Прем'єр-міністром, Головою Парламенту, головою Комітету правової політики, головою та членами української делегації в Асамблеї, представниками опозиції, у тому числі колишнім Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, головою Слідчої комісії Верховної Ради з питань видачі ліцензій на мовлення, представниками ЗМІ та громадянського суспільства в Україні, а також членами дипломатичної спільноти в Києві. Ми хотіли б висловити нашу подяку Верховній Раді та Представнику Генерального Секретаря Ради Європи в Києві, його співробітникам за підготовку програми та гостинність.

3. Як вже згадувалось у нашій доповіді, політична атмосфера в Україні залишається напруженою та поляризованою. З часу нашого останнього візиту ця поляризація не зменшилась, а лише зросла. Важливо, щоб моніторингова процедура та наші висновки і рекомендації не використовувалися як інструмент в поточному протистоянні між правлячою коаліцією та опозиційними партіями. Тому пані Репс під час всіх своїх зустрічей наголошувала на нашій нейтральності та неупередженості нашого підходу і висновків у цій доповіді. На наше щастя, більшість співрозмовників як з опозиції, так і з правлячої коаліції - включаючи Президента Януковича та інших високопосадовців - визнали, що доповідь була збалансованою, неупередженою та конструктивною, навіть якщо вони і не згодні з деякими її висновками та рекомендаціями.

4. Президент Янукович, а також члени уряду неодноразово підкреслювали значення, яке вони надають співпраці з Радою Європи, а також виконанню обов'язків та зобов'язань, які випливають з членства України в нашій організації. У цьому відношенні, вони наголосили те, що якщо в результаті потреби невідкладного запровадження реформ закони затверджуються без отримання висновків Ради Європи, насамперед висновків Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської Комісії), це не завадить ухваленню нових змін до цих законів, які б враховували рекомендації, отримані у висновках.

5. Нажаль, занепокоєння, яке ми висловили в нашій доповіді, зокрема щодо утисків демократичних прав та свобод, не лише залишається актуальним, а навіть збільшилось з моменту нашого попереднього візиту. Тоді мова йшла про поодинокі випадки, які ми не могли назвати систематичною тенденцією. Тепер же вималювались певні схеми поведінки. Якщо ці схеми поведінки не будуть негайно вирішені та виправлені, це може стати викликати тривогу. Низка висновків та спостережень виходять за рамки доповіді та потребують детальнішого аналізу. Результати цього аналізу стануть частиною повної доповіді «Про виконання обов'язків за зобов'язань України», яку ми маємо намір завершити в наступному році. У цьому Додатку ми обмежимося коротким викладом основних питань, які мають безпосереднє відношення до нашої поточної доповіді, а також запропонуємо зміни до проекту резолюції відповідно до наших висновків. Крім того, ми запропонуємо незначну кількість поправок для роз'яснення та посилення початкового тексту та виправлення деяких фактів.

2. Події з моменту ухвалення останнього проекту доповіді

         2.1 Конституційна реформа

6. 1 жовтня 2010 року Конституційний Суд України за поданням 252 депутатів з правлячої коаліції постановив, що при внесенні змін до конституції в 2004 році було порушено відповідні процедури, і тому оголосив поправки до конституції неконституційними та наказав парламенту привести законодавство у відповідність до попередньої редакції Конституцій від 1996 року. На момент написання доповіді, через кілька годин після рішення Конституційного Суду, важко оцінити всі правові наслідки такого рішення, якими було значно розширено повноваження Президента Януковича. Хоча це рішення, можливо, усуне деякі обмеження для реформ, згаданих у цій доповіді, залишаються ще й інші, а також нові обмеження, що виникли після скасування конституційних змін. Ми проаналізуємо наслідки нового конституційного середовища в нашій наступній доповіді. Однак, зараз важливо наголосити на тому, що це рішення не повинно використовуватися як привід для ухилення від проведення конституційної реформи, до якої, серед інших, закликала і Асамблея. Натомість, це рішення необхідно використати для того, щоб ініціювати справжній процес конституційної реформи у Верховній Раді, для того, що привести Конституцію України у повну відповідність до європейських норм та стандартів.

7. Нещодавно відбулася рідкісна подія: чотири судді Конституційного Суду одночасно пішли у відставку; їх замінили суддями, які, як загалом вважається, є лояльними до пана Януковича. Один з суддів, який пішов у відставку, заявив, що на нього тиснули. Той факт, що, як повідомляється, голоси чотирьох новопризначених суддів схилили рішення на користь пана Януковича, лише посилює суперечливість цього рішення та звинувачення в тому, що влада має намір будь-якими шляхами монополізувати владу в країні.

8. Під час нашого візиту Президент, а також ніші представники влади, погодились з нашими спостереженнями, що для здійснення низки реформ необхідні конституційні зміни для гарантування того, що ці реформи повністю відповідатимуть європейським нормам та стандартам. Тому, ми вітаємо заяву президента, що, незалежно від рішення Конституційного Суду, він ініціює низку конституційних реформ, які вирішать деякі проблеми, зазначені в нашій доповіді.

         2.2 Реформа судової системи

9. Що стосується реформи судової системи, всі сторони визнали, що ця реформа є важливою та погодились з тим, що багато аспектів ухваленого Закону про судоустрій та статус суддів є позитивними. Як вже згадувалось вище, влада наполягає, що через потребу запроваджувати цю реформу швидко, Закон про судоустрій та статус суддів було ухвалено та введено в дію без отримання остаточного висновку Венеціанської Комісії щодо цього закону. Однак, вони наполягають, що попередні висновки Венеціанської Комісії щодо більш ранніх версій цього закону були враховані при його ухваленні. Крім того, представники влади висловили свою готовність внести поправки до закону, якщо цього вимагатимуть висновки Венеціанської Комісії.

10. Представники опозиції та декілька інших наших співрозмовників висловили занепокоєння щодо розширення повноважень Вищої ради юстиції. Вони звернули нашу особливу увагу на те, що з огляду на поточні конституційні обмеження, цей орган не є справжнім органом судового самоуправління, в якому судді, обрані іншими  суддями, мають більшість. Ця думка також була підтверджена у попередніх коментарях Венеціанської Комісії щодо Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо попередження зловживання правом на оскарження», в яких зазначалось, що «існує очевидна загроза політично-вмотивованих призначень до Вищої ради юстиції, що може призвести до домінування членів Вищої ради юстиції, які керуються політичними міркуваннями». Очікується, що Венеціанська Комісія ухвалить свої висновки щодо цього закону під час наступної сесії, однак ми хотіли б звернути увагу, що згідно з попередніми коментарями цей закон викликає декілька застережень. Як вже зазначалося в проекті резолюції, ці проблеми необхідно вирішити. За пропозицією комітету ми підготували проект поправок для того, щоб привернути увагу до потреби підготовки суддів у відповідності з рекомендаціями Венеціанської Комісії.

         2.3 Свобода засобів масової інформації

11. Події стосовно свободи преси викликають серйозне занепокоєння. Різко зросла кількість звинувачень та, у деяких випадках, достовірних повідомлень про тиск на журналістів та втручання державних органів, особливо правоохоронних, в роботу журналістів та медійних організацій. У Верховній Раді було створено слідчу комісію для розслідування порушень свободи преси, до складу якої увійшли представники як правлячої коаліції, так і опозиції. У декількох випадках комісія одностайно визнала випадки цензури та/або іншого втручання в діяльність журналістів. Таке погіршення ситуації щодо свободи засобів масової інформації викликає серйозне занепокоєння та потребує негайного виправлення, особливо зважаючи на місцеві вибори, призначені на 31 жовтня 2010 року.

12. Один з випадків викликав серйозні політичні суперечки, а саме скасування Апеляційним судом рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення про виділення частот. Дане рішення стосувалось низки додаткових частот на мовлення двох телеканалів, ТВі та 5-го каналу. Велика кількість медіа-експертів повідомили нам про те, що при виділенні цих частот Нацрадою справді відбулась низка процедурних порушень. Необхідно зауважити, що рішенням суду не було відкликано основні ліцензії на мовлення цих каналів та їх не було знято з ефіру, як хибно повідомлялось у деяких засобах інформації. Однак, ті самі експерти також зазначили, що у більшості своїх попередніх рішень Нацрада також порушувала процедурні вимоги. Однак, в минулому вона ніколи не намагалась відібрати частоти на мовлення. Тому, якщо не буде переглянуто інші рішення Ради, можна говорити про вибіркове застосування правосуддя у випадку ТВі та 5-го каналу. На користь вибіркового застосування правосуддя також свідчить той факт, що на тому ж засідання, на якому отримали частоти ТВі та 5-й канал, було прийнято ще 20 рішень про виділення частот, з такими ж процедурними порушеннями. Проте, в жодному з цих випадків рішення не було переглянуто. Ця справа стає ще суперечливішою з огляду на причетність до неї голови Служби безпеки України, про що зазначається у нашій доповіді.

         2.4 Роль Служби безпеки України

13. Роль Служби безпеки України та її очевидне втручання у внутрішнє політичне середовище стали ще більш проблематичними та викликають серйозне занепокоєння. Ми отримали численні, часто обґрунтовані та достовірні повідомлення про тиск СБУ на журналістів, політиків та активістів громадянського суспільства, а також на людей або бізнес, близьких до них. Це є неприйнятним для демократичного суспільства, а Закон «Про службу безпеки», зокрема положення, які надають їй повноваження проводити кримінальні розслідування, необхідно ретельно переглянути з тим, щоб привести їх у відповідність до європейських стандартів. Такого роду діяльність Служби безпеки України стає ще суперечливішою у світлі потенційного конфлікту інтересів її голови, пана Хорошковського, який одночасно є членом Вищої ради юстиції та одним з найбільших та найвпливовіших бізнесменів України, чиї фінансові активи мають значний вплив на державну сферу.

         2.5 Місцеві вибори

14. Місцеві вибори відбудуться в Україні 31 жовтня 2010 року. Проведення демократичних виборів, що відповідають міжнародним стандартам, було одним з досягнень після 2004 року. Тому ми занепокоєні появою в останні тижні заяв про можливі фальсифікації майбутніх виборів. Ці заяви можуть частково пояснюватися політичною стратегією, однак вони також виявляють недостатню віру в чесність проведення виборів, що є наслідком недоліків виборчого законодавства та давньої традиції маніпулювання політичними силами законодавчою основою виборів для отримання короткострокових політичних вигод.

15. Первісна мета виборчого законодавства та проведення виборів полягає в тому, що вони мають вселяти довіру до виборчого процесу з боку всіх учасників, партій та виборців. Судячи із статистики Центральної виборчої комісії, існує значний дисбаланс між членами виборчих комісій від правлячої коаліції (5906) та від опозиції (3088) у територіальних виборчих комісіях. Зважаючи на те, що територіальні виборчі комісії формують  дільничні виборчі комісії, такий дисбаланс, безумовно, буде повторено на ріні окремих виборчих дільниць. Він стає ще очевиднішим щодо розподілу керівних посад (голів, заступників голів та секретарів) в комісіях. Правляча партія отримала 1028 таких посад проти 476 в опозиційних партій. Крім того, кворум для затвердження деяких важливих рішень виборчих комісій було зменшено до трьох осіб, що робить ще важливішим збалансований розподіл керівних посад.

16. Ми отримали декілька повідомлень про те, що у низці регіонів було створено та зареєстровано фіктивні партійні організації партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Представники влади, як видається, стають на бік фіктивних партійних організацій, коли справжня партія намагається оспорити законність цих організацій. По-суті, це дозволяє незаконне захоплення партійної структури «Батьківщини», якщо не за співучасті, то, щонайменше, з повного відома влади. Якщо цю ситуацію не буде своєчасно виправлено, це може негативно позначитися на демократичній природі місцевих виборів.

17. Високопосадовці, зокрема Президент України, неодноразово підкреслювали, що не для кого справді демократичні вибори не є настільки ж вигідними, як для влади. Вони заявляли, що вжили низку заходів для гарантування того, що ці вибору будуть організовані відповідно до міжнародних стандартів. Для цього органи влади запросили низку міжнародних організацій, включаючи Раду Європи, ОБСЄ/БДІПЛ для спостереження за виборами. Вони також наголосили, що будуть раді великій кількості міжнародних спостерігачів. Однак, відносно пізнє надсилання цих запрошень може завадити деяким із запрошених організацій підготуватись належним чином для спостереження за виборами.

Оригінал текст англійскою мовою дивіться тут http://assembly.coe.int/Documents/WorkingDocs/doc10/edoc12357Add.htm