Право на мирные собрания

Кожна місцева рада мріє стати законодавцем. Ото б вони наприймали... Та руки короткі. От і пишуть частенько всяку нісенітницю про масові заходи. Та від лірики перейдемо до справи. Себто викладення питання по суті.

Право громадян на проведення мирних зборів гарантовано частиною першою 39-ї статті 39 Конституції України: "Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї й проводити збори, мітинги й походи, демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщають органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування". Подібні положення містить також стаття 10 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Згідно частини другої статті 39 Основного закону обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону й лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігти заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, або захисту прав і свобод інших людей.

Ключовими є слова "відповідно до закону" та "судом".

Зауважимо, на даний час відповідного закону України, який би регулював порядок проведення мирних зборів, Верховною Радою не прийнято. Не існує й іншого нормативно-правого акту, який мав би силу закону та врегульовував зазначене питання.

Тому вищезазначені положення Конституції мають застосовуватися як норми прямої дії, на що вказує її 8-а стаття. Саме до такого висновку прийшов Конституційний суд ще в 2001 році, у своєму рішенні №4-рп/2001 від 19 квітня, надаючи офіційне тлумачення 39-й статті Основного закону.

Наголошу, указ президії ВР СРСР "Про порядок організації й проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій у СРСР" не є нормативним актом, що має силу закону згідно тоді діючий Конституції УРСР.

Відповідно до 3-ї статті закону "Про правонаступництво України", до ухвалення нових законів в Україні діють закони й інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, або президією Верховної Ради УРСР. У той же час правонаступництво щодо актів президії ВР СРСР зазначений закон не передбачає.

Тому акти президії Верховної Ради СРСР не є діючими на території України.

Саме із цієї причини свого часу МВС України часів президентства Леоніда Кучми зверталося до КСУ, намагаючись отримати "потрібні роз'яснення". Тоді суд уникнув прямої відповіді, запропонувавши читати Конституцію.

Нормотворчість із питання проведення мирних зборів органами місцевого самоврядування порушує статтю 19 Основного закону - "органи державної влади, місцевого самоврядування діють лише на підставі, у межах повноважень і в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України".

Будь-які "місцеві положення про вуличні заходи" є нікчемними та такими, що не можуть породжувати правових відносин.

Про це потрібно чітко заявляти в суді, якщо до нього дійде справа.

Не варто ходити по управлінням внутрішньої політики та вишукувати різні положення! Подали заяву до проведення заходу та отримали на копії заяви відповідний вхідний штамп про її прийняття. Взяли зазначену копію заяви на відповідні мирні збори. І показуйте її всім міліціонерам разом з 39-ю статтею Конституції.

У випадку, якщо заяву відмовляються прийняти, вимагайте - але ввічливо, і спокійним голосом, бо ще борони Боже, викличуть міліцію та скажуть, що Ви на них напали! - у працівників канцелярії скласти акт про це, а подію зафіксуйте на диктофон чи відеокамеру та занесіть заяву до іншого органу влади. Не хоче приймати міськрада, занесіть в облраду, не приймає в облрада - напишіть скаргу в прокуратуру та повідомте про масовий захід безпосередньо міліцію.

Хоча випадків такого "кругового неприйняття заяви про масовий захід" на практиці ще не зустрічалося.

У заяві про проведення масового заходу, згідно 39-ї статті Конституції, має міститися наступна інформація:

1) кому адресована заява;

2) від кого надійшла - точне зазначення повної назви організації або прізвища, імені по-батькові громадянина, адреса місцезнаходження (проживання), контактний телефон;

3) дата та час проведення масового заходу, його місце проведення або маршрут руху учасників;

4) форма: пікет, мітинг, демонстрація тощо, та мета заходу. Мета має відповідати нормам Конституції, наприклад, мета "вибити всіх комуністів або воїнів УПА" - не пройде;

5) орієнтовна кількість осіб;

6) інформація про організаторів заходу: прізвище, ім'я, по-батькові, адреса проживання, контактний телефон.

Заява має бути підписана організаторами (організатором), які мають бути повнолітніми, та містити дату підписання заяви. У випадку, якщо захід організовує громадська організація, заяву підписує її керівник.

Звичайно, у випадку звернення органу місцевого самоврядування до суду, потрібно буде доводити своє право. Але й орган місцевого самоврядування має посилатися на відповідні обставини: запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров'я населення, або прав чи свобод інших людей.

Коли саме подавати заяву - справа вашої тактики.

Зауважимо, у випадку, якщо заява подана заздалегідь, наприклад, за 10 днів - орган місцевого самоврядування має багато часу, аби підготуватися та звернутися до суду. Особливо це стосується проведення пікетів.

У випадку, якщо подати заяву про проведення масових мирних зборів впритул до кінцевої дати, наприклад, концерту на дев'яте травня на людній площі міста, - то це місце вже може бути зайняте. І орган місцевого самоврядування заборонить проведення заходу через суд на законних підставах, не допускаючи порушення прав інших людей!

Тож у питанні строків подачі заяви необхідно конкретно оцінювати обставини справи. Загальні рекомендації "на всі випадки життя" тут не даси.

Боріться й поборете.

На останок, ще наголошення. Попередьте прихильників вашої ідеї, аби вони обов'язково брали із собою на масові збори документ, що посвідчує особу, особливо, якщо проходить пікет проти мера, були тверезі, не брали із собою холодної зброї чи предметів, що її імітують - ножі, кастети тощо, газових балончиків, пістолетів з гумовими кулями тощо. Краще озбройтесь диктофоном і відеокамерою!

Не сперечайтеся з міліцією занадто емоційно - за це можна отримати адмінарешт за злісну непокору працівнику міліції. Якщо міліція Вас хапає, не чиніть фізичного спротиву. Краще потім напишіть усі свої зауваження в протоколі про Ваше адмінзатримання, обов'язково зазначивши свідків протиправних дій міліції.

У випадку наявності рішення суду про заборону проведення Ваших мирних зборів - виконайте зазначене рішення суду!

І точно знайте ще до початку "гострого" масового заходу, кому з юридичного цеху ви будете дзвонити, раптом що!

Пам'ятайте, організатор несе відповідальність не лише за себе, а й за своїх прихильників, яких він запросив.

Валерій Буняк, адвокат, спеціально для УП