Новый скандал: СБУ пыталась депортировать соратника Ангелы Меркель

Зовнішньому іміджу України завдано чергового удару: тепер в очах рушійної сили Євросоюзу - Німеччини.

У суботу в аеропорту "Бориспіль" прикордонники за вказівкою СБУ вручили постанову про недопуск на територію України керівнику представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко Ланґе.

Зрештою Ланґе таки дозволили в'їзд в Україну - після десятигодинного перебування в транзитній зоні у приміщенні серед оголошених до депортації іноземців. Прикордонники назвали інцидент непорозумінням. Однак ця пляма ще довго відбиватиметься на офіційних україно-німецьких стосунках.

Адже Фонд Конрада Аденауера - це міжнародна демократична інституція, заснована Християнсько-демократичним союзом - правлячою політичною партією Німеччини, яку очолює канцлер Ангела Меркель.

Скандал з Ніко Ланґе відбувся на фоні підготовки візиту Віктора Януковича до Німеччини, де у серпні планується його зустріч з канцлером Меркель.

Очевидно, що цей конфлікт будуть обговорювати не лише в Берліні, а й у Брюсселі, від якого нова українська влада намагається отримати дорожню карту безвізового режиму.

Сам Ланґе до інциденту три з половиною роки пропрацював в Україні керівником представництва фонду Аденауера.

Фонд діє в Україні ще з 1994 року. Він підтримує демократичні політичні партії України та їхні молодіжні організації. Таку діяльність Фонд веде протягом 16 років і без будь-яких проблем пережив президентство Леоніда Кучми, якого захід критикував за недемократичні кроки.

Загальний бюджет всього фонду складає близько 100 мільйонів євро щорічно, більша частина яких надається німецьким урядом.

Іронія долі в тому, що раніше Партія регіонів намагалася налагодити добрі відносини з Фондом Аденауера.

Ще  в березні 2008 року тодішній депутат, а нині віце-прем'єр Борис Колесніков заявляв про намір партії активно співпрацювати з Фондом та з ХДС. 

А напередодні останніх президентських виборів, наприкінці 2009 року, саме Фонд організував візит тодішніх депутатів, а нині високопосадових осіб, до Німеччини: Бориса Колеснікова, Андрія Клюєва, Ірину Акімову. Вони їздили до Берліна на запрошення тої ж самої ХДС, а Ніко Ланґе особисто супроводжував "регіоналів".

Цікаво, що спроба СБУ заборонити в'їзд Ніко Ланґе до України відбулася майже одночасно зі зняттям обмежень на приїзд одіозним депутату Держдуми Костянтину Затуліну та меру Москви Юрію Лужкову.

Україні буде складно пояснити Європі, чому вона обирає російський сценарій розвитку - так само Москва в 2007 році вела війну з англійською інституцією British Council. Підставою для закриття відділень було те, що вони діяли без належного юридичного оформлення.

Це другий гучний випадок за всю історію української незалежності, коли в країну не пускають людину з Заходу за політичними мотивами.

Першим був американець Джед Санден - видавець англомовного тижневика "Kyiv Post". На початку 2000-го він був затриманий в аеропорту "Бориспіль" і навіть оголошений персоною нон-грата.

Дії тодішнього глави СБУ Леоніда Деркача зіпсували імідж України в очах американського держсекретаря Мадлен Олбрайт, яка незабаром мала приїхати до Києва. Тоді конфлікт розв'язали за день.

З чим пов'язаний нинішній інцидент, СБУ не каже.

Речник спецслужби Марина Остапенко протягом двох днів не відповіла на жоден телефонний дзвінок. Не став коментувати ситуацію і глава спецслужби Валерій Хорошковський, до якого звернулася "Українська правда".

Показовим є той факт, що на початку червня в своєму інтерв'ю Ланґе критично оцінив дії команди Віктора Януковича та зміни в Україні, які відбулися після його приходу. Тоді ж він також склав доповідь щодо перших 100 днів Януковича від імені Фонду Аденауера.

Характеристики Ланґе на адресу нової влади мали спровокувати невдоволення офіційних осіб Києва:

"Протягом перших тижнів після перемоги Віктора Януковича невеликій групі осіб, близькій до президента та прем'єра Миколи Азарова, дуже швидко вдалось захопити контроль над країною. Парламент при цьому відіграє другорядну роль. Опозиція та вільні засоби інформації знаходяться під значним тиском

Лише за декілька тижнів відбувся відчутний відкат до старих авторитарних шаблонів часів Кучми. Суди та державні органи відкрито приймають рішення у відповідності до політики нової влади. Генеральна прокуратура дозволяє використовувати себе для дискредитації опозиції".

Наприкінці своєї статті Ланґе закликає Німеччину та Євросоюз "відмовитись від вичікувального підходу по відношенню до України" та перейти до більш активних дій з огляду на згортання демократії.

Ніко Ланґе в інтерв'ю "Українській правді", яке він дав після звільнення з "бориспільського полону", прямо натякає, що саме ці характеристики стали причиною його проблем з українською владою.

- Пане Ланґе, зрештою вам вдалося залишитися в Україні. Як це пояснили?

- Так, я в Україні. Мене відпустили уночі - після того, як посли Німеччини та Бельгії інтенсивно спілкувалися з владою. Офіційно це назвали непорозумінням.

- О котрій годині вас відпустили?

- Десь о першій годині ночі, після десяти годин, проведених мною в аеропорту "Бориспіль".

- Чим прикордонники аргументували ваш недопуск на територію України?

- На кордоні мені абсолютно нічого не пояснили. У процесі вирішення проблеми стало ясно, що були питання про роботу Фонду Конрада Аденауера і відповідність її законодавству України. Я підкреслював, що Фонд працює виключно в рамках українського законодавства.

- Як проходило затримання?

- Затримували прикордонники. Після цього мене викликали в сусідню кімнату і там мені зачитали постанову про те, що мене не можна пускати в країну, і відповідно потрібно відправити назад.

Я хотів дізнатись, хто і чому дав таку вказівку. Але жодної інформації мені не давали. Я одразу подзвонив німецькому послу. Після цього мене відвели в кімнату для нелегальних мігрантів, де вони чекають на депортацію. Там я прочекав протягом десяти годин.

- Коли вас збирались відправити назад?

- Літак був о шостій годині ранку.

- Чи дозволялося вам залишати кімнату?  Чи давали вам воду та їжу?

- Я мав сидіти в цій кімнаті. Мене тільки випускали, щоб я міг піти купити щось попити.

- Що ви робили  протягом цих годин?

- У мене був телефон із собою. Я спілкувався і з Берліном, і з Брюсселем, і з керівництвом Фонду, і з посольством Німеччини, щоб вирішити питання. Німецьке представництво працювало з українськими інститутами. Потім уночі посольству Німеччини вдалося вирішити питання.

- Хто вам повідомив, що ви вільні?

- Мене відпустив керівник прикордонної служби аеропорту "Бориспіль". Він сказав, що постанова знята, і що я можу зараз виходити. Було очевидно, що самі прикордонники нічого не знають. Вони не знали, хто я. Вони просто одержали вказівку.

- Як ви думаєте, що могло викликати такі дії української сторони?

- Можу тільки сказати, що в мене є пояснення для себе. Але офіційно це було названо "непорозумінням".

- Чи пов'язуєте ви цю ситуацію з вашими критичними коментарями на адресу нинішньої влади?

- Я не можу відповісти на це питання. Спробуйте дати відповідь самі, якщо це пов'язано з моєю роботою і роботою Фонду Конрада Аденауера...

Рішення приймало СБУ, наскільки я розумію, після того, як стало ясно, що це непорозуміння і що Фонд завжди працює в рамках українського законодавства.

- Звідки ви прилетіли і як довго до цього не були в Києві?

- Я був у службовому відрядженні. Я покинув Україну у понеділок і от тільки в суботу повернувся.

До цього тиждень тому я теж був у службовому відрядженні. Тоді я спокійно поїхав і прилетів. Ви знаєте, що я постійно перетинаю кордон, тому що я вже три з половиною роки працюю тут, але у в'їзді мені відмовляли вперше.

- Наступного разу, коли ви будете перетинати кордон, чи будете ви якось готуватися?

- Я сподіваюся, що проблема наразі вирішена, і більше таких проблем не буде.

- Чи бере участь ваш фонд у підготовці візиту президента Януковича до Німеччини?

- Німецький канцлер входить до керівного складу Фонду Конрада Аденауера. Ми з депутатами та іншими людьми з офісу канцлера беремо участь у підготовці візиту. Цим, звичайно, займається МЗС та офіс канцлера. Але все одно ми як політичний фонд, близький до партії ХДС, ми беремо участь в цьому процесі.