Польша: что после трагедии?
Польща поволі оговтується від першого шоку, спричиненого жахливою аварією президентського літака під Смоленськом. Поляки починають усвідомлювати масштаби лиха, яке їх спіткало й запитують одне одного: "Що зміниться? Яким буде життя в країні після катастрофи?"
Переформатування політичної сцени
Втрат зазнали стратегічні органи управління державою. Разом із президентською парою загинули ключові працівники канцелярії президента, командувачі усіх видів збройних сил Польщі, голова Нацбанку, голова Олімпійського комітету, омбудсман, представники усіх головних парламентських клубів.
Польські експерти одностайні в тому, що несподівана політична криза не похитне стабільної національної економіки. Та згодні вони і в тому, що радикальної перебудови зазнає політична сцена. За словами одного з чільних соціал-демократів Томаша Наленча "Нові люди появляться у стількох місцях, що це точно змінить польську політику".
Судячи з теперішніх політичних розкладів, у країні послабляться позиції консервативних націонал-патріотичних сил, що об'єднувалися навколо братів Качинських. Натомість значно посиляться впливи більш ліберальної правоцентристської партії Громадянська Платформа.
Після авіакатастрофи головні важелі управління державою зосередилися в руках представників саме цієї партії. Дональд Туск очолює уряд країни, а маршалок Сейму Броніслав Коморовський став виконувачем обов'язків президента.
Кілька днів тому, коли дату президентських виборів у Польщі було визначено на 3 жовтня, аналітики прогнозували виграш саме Коморовському. Мабуть, великі шанси на перемогу цей політик матиме й на дострокових президентських виборах, що відбудуться в червні. За даними Центру досліджень громадської думки, наприкінці березня Коморовському довіряли 60 відсотків населення Польщі.
Громадянська Платформа позиціонує себе як партія прагматичних людей, помірковано відкритих на нові віяння часу. Власне за відносно ліберальні погляди її досить гостро критикують у консервативних колах католицької Польщі. Нещодавно Броніслав Коморовський став об'єктом нищівної критики консерваторів після того як досить обережно висловився за узаконення штучного заплідення.
Досить бруду!
У день трагедії польське суспільство опинилося віч-на-віч з усією неприглядністю щоденного політичного життя країни. Відомі державні діячі висловлюють жаль з приводу таблоїдизації політики, зі скрухою повторюють, що треба покласти край поливанню брудом політичних опонентів.
Мовляв, дискусія не повинна мати нічого спільного з брутальним ображанням суперника. Як сказав Маріуш Блащак, один із чільних діячів Права і Справедливості, партії братів Качинських: "Є нагода, щоб з цього вийти, помиритися...".
Тепер польська політика стане етичнішою. Серед інших так вважає виконуючий обов'язки президента Броніслав Коморовський. На його переконання, це буде відчутним уже під час дострокової президентської кампанії.
Ця неочікувана кампанія й справді буде принципово інакшою, неподібною до всіх попередніх. У дострокових президентських перегонах не буде оцінювання попередньої президентури, тож кандидати муситимуть пропонувати позитивні програми.
Характерно, що не тільки політики, але й відомі представники польських медіа твердять, що значно відповідальніше до своєї праці повинні ставитися журналісти.
Мовляв, саме журналістська братія доклалася до популістської ощадності уряду, який ніяк не відважувався купити нові літаки, аби не наразитися на шквал журналістської критики. Такі недвозначні думки прозвучали у суботній публіцистичній телепередачі зірки польської політичної журналістики Моніки Олєйнік.
Парадоксальний оптимізм трагедії
Слід очікувати змін і в зовнішній політиці Польщі, передусім потепління її стосунків із Росією. Парадоксально, та смоленська трагедія зблизила обидві держави, що останніми роками мали досить напружені взаємини. Газетні шпальти та екрани телевізорів ряхтять зображенням обіймів польського та російського прем'єрів на місці авіакатастрофи.
Надзвичайно емоційно та схвально відреагували в Польщі й на позаплановий показ головним російським телеканалом "Росія" художнього фільму Анджея Вайди "Катинь". Ще кілька днів тому цей культовий для поляків фільм росіяни наважилися показати лише на нішовому телеканалі "Культура".
Станіслав Цьосек, колишній посол Польщі у Росії в інтерв'ю для TVN-24 висловив надію, що показом цього потрясаючого фільму "розпочнеться повільний процес відкривання історичної правди...це означає нову епоху в Росії".
Проте, таке парадоксально-несподіване потепління на лінії Варшава-Москва поки що не дає вагомих підстав до побоювань про відсування Польщею на третій план взаємин з Києвом. Броніслав Коморовський, історик за фахом, тривалий час займався питаннями стосунків Польщі з її східними сусідами.
Саме східний вектор, вважає політик, повинен бути визначальним у польській зовнішній політиці. Під час недавніх дебатів зі своїм конкурентом-однопартійцем Радославом Сікорським Коморовський зокрема заявив: "Польща повинна мати відвагу, аби виступити в ролі форпосту західного світу в його стосунках зі світом східним. Саме це ми передусім пропонуємо західному світові".
Варто нагадати, що на своїй офіційній сторінці депутата парламенту Коморовський стверджує: "Поляки зробили належні висновки з історії двадцятого століття". За його словами, це найбільше відчувається в послідовній підтримці незалежності України та її євроантлантичних устремлінь.
Натомість, твердить політик, спроби порозуміння з політичними елітами Кремля залишатимуться неефективними доти, доки услід за економічною модернізацією Росії не відбудеться її демократизація та відмова від імперських амбіцій.
Бог погрожує пальцем
Цими днями у скорботній Польщі панує дух призабутої в останні роки суспільної солідарності. "Цей шок був потрібен, щоб нас трансформувати", - ділився міркуваннями з глядачами Другого національного телеканалу популярний у Польщі монах-інтелектуал Мацєй Зємба. "Тепер велика відповідальність лягла на плечі політиків, - розмірковує монах, - вони начебто це розуміють, але наскільки цього їхнього розуміння вистачить?".
"Трагедія це знак, це погрожування усім нам пальцем, ми повинні мати більше любові", - застерігає поляків легенда "Солідарності" Лех Валенса.
Утім, чи тільки Польщі стосується ця пересторога згори?..
