Эпидемия, как политтехнологичный метод победы "против всех"

Кого там, іще спіткало затоварення медичними засобами та препаратами? Панове, не полишайте свій бізнес на одинці із тим лихом! Звертайтеся, ласкаво просимо! Звертайтеся до нашої влади. У цій справі вам стануть у нагоді усі її гілки, гілочки і, навіть, сучки та сучечки.

Перш за все, звісно, виконавча гілка. Вона – виконавча гілка влади, зовсім недорого попрацює задля вашого зиску. Перш за все заволає на усю країну: "Громадяни, тільки без паніки, без паніки, людонькиии!!! Усе під контролем! Усім усього вистачить: і ліків і індивідуальних засобів захисту!"

Вона турботливо повідомить з екрану, у скільки шарів слід згортати марлю, особисто зустріне в аеропорті вантаж ліків, заморозить ціни у такий спосіб, що люди умить скуплять весь ваш товар, навіть у аптеках Кабінету Міністрів та Верховної Ради.

Влада працюватиме цілодобово. У телевізорі.

У безмежжі своєї щирісінької довіри до неї, влади, наші громадяни миттю розметуть ваші кількарічні товарні поклади – на складах вітер гулятиме. Ажіотажний попит дасть роботу підприємствам на території усієї Євразії та інших континентів.

Україна перетвориться на одного з провідних імпортерів лимонів. Добре, що й вітчизняний виробник не лишиться без прибутку. Бабці на ринках хутко збуватимуть часник, цибульку, дуже зросте попит на редьку, хрін, топінамбур. А щоб їм не заважали усілякі часникові контрабандисти, то пильна влада поставить тим злодюжкам заслін.

А тим часом, епідемія розвиватиметься своїм шляхом і в Україну полинуть міжнародні чиновники від медицини, які мужньо вивчатимуть ситуацію у самісінькому джерелі інфекції, підтверджуючи перед телекамерами її – влади – обґрунтовану стурбованість та не забуватимуть пропонувати свої вакцини, можливо також із ваших складів.

Від телевізійного ґвалту перелякаються сусіди і їхні прикордонники вдягнуть маски, попри те, що рівень захворюваності в середині їхньої великої країни є вищими у рази, ніж в Україні.

Скориставшись приводом, влада скасує на три тижні заняття та осінній призов до армії. Вчителям та викладачам рекомендуватимуть взяти відпустки за рахунок літніх – економія державних коштів, як і у випадку із призовом.

Знову таки зайва бюджетна копійчина для закупівлі у вас, панове фармацевти, того, що потрібне для боротьби за життя й здоров’я населення. Не погребуйте!

І, хоча, марлеві маски носитиме абсолютна меншість громадян, у аптеках потрібні засоби та ліки лишатимуться у дефіциті, а лікарі з ніг збиватимуться, часто через необґрунтовані виклики громадян, усе одно, разом із вами – суспільно відповідальними вітчизняними та закордонними підприємцями – епідемію владою буде успішно подолано.

У телевізорі.

Ні, ви ж лишень не подумайте, що наший гарант та наша, відома своєї безкорисливістю опозиція, залишать владу наодинці із епідемією, із бюджетними і вашими грошима та з телевізійною перемогою.

Ні у якому разі.

Президент підставить своє плече. Опозиція взагалі буде робити те, що у Мексиці та Болгарії робили поліція та армія – роздаватиме марлеві пов’язки.

Щоправда у тих країнах маски роздавали на вулицях усім людям, а в Україні – у парламентських кулуарах депутатам та журналістам. І правда, вони ж так само – люди!

Втім, мирному населенню також трохи перепаде від партійно-депутатської щедрості. В агітаційних наметиках роздаватимуть пов’язки разом із листівками та газетками. І то хліб.

Не пастимуть задніх у цій справі й ЗМІ, коли у вас, наприклад, виникла затовареність очними краплями, то вам допоможуть масові газети, під рубрикою "PR", повідомляючи своїм читачам, що від грипу можна рятуватися й тими ліками (газета "Сегодня" від 3 листопада, архів номера в електронному вигляді відсутній, але у паперовому є).

Для того, аби громадяни лишалися у тонусі, телевізор постійно їм нагадує, скільки осіб вже пішли із життя через грип.

Добре, що хоча б не додумалися якимось особливим чином відзначати перехід порогу у сотню смертей.

Інформаційне суспільство зіграло із українською владою злий жарт. Чиновники-політики перетворюються на шоуменів й від того ефективність їхньої адміністративної роботи множиться на нуль.

Політика, зокрема й політика охорони здоров’я, підміняється політичними технологіями, засобами іміджмейкінгу та реклами. Дедалі частіше це технології "чорні", засновані на роздмухуванні паніки, настроїв ксенофобії, дезінформації та брехні.

Натомість системна, зокрема, і науково-аналітична робота щодо випрацювання стратегії, наприклад, боротьби з епідеміями не має попиту у політиків. Вони є клієнтами політтехнологів.

Кандидати у президенти та їхні посіпаки, кидають одне одному люті звинувачення, водночас подаючи себе, як єдино спроможну команду, здатну вивести країну "звідкілясь кудись", але громадяни, відірвавшись від телевізора та вийшовши на вулицю чудово усвідомлюють, що лишаються сам на сам з епідемією, злочинністю, сваволею хабарників та елементарним здирництвом бізнес-влади. Роздратування та зневіра ростуть.

Політикани і політтехнологи дружно й злагоджено руйнують та закопують нинішню систему суспільно-політичних взаємин країни, разом із собою. Загалом туди їм і дорога – і політиканам і системі – "всіх панів до одної ями...", але...

Ті, хто з понтом намагаються позиціонувати себе, як нові й здорові сили, насправді є породженням того ж хворого організму українського політичного середовища. Їхні мотивації до політичної діяльності та цінності, а також, що вкрай важливо, – їхні капітали сформовані завдяки тій самій системі яку вони, нібито намагаються зруйнувати.

У їхній обслузі ті самісінькі політтехнологи. Прихід до влади цих молодих та задиракуватих означатиме не злам, а консервацію корупційного консенсусу некомпетентної еліти.

Щоб убезпечити себе від суспільної дискредитації політичні банкрути спробували вилучити з виборчого бюлетеня рядок "Проти усіх". Щось там не зрослося і цю позицію наразі залишено.

Отже, поставимо суто теоретичне запитання: коли у другому турі виборів президента кількість тих, хто проголосує проти обох кандидатів перевищуватиме суму голосів поданих за них разом узятих, то на яку суспільну підтримку спиратиметься проголошений президент?

Що тоді взагалі являтиме собою влада з точки зору суспільної легітимності?

 

Костянтин Матвієнко, Корпорація стратегічного консалтингу "Гардарика", для УП