Модный ребус от Яценюка

Країна вже майже оговталась від першої хвилі епідемії грипу. Та українських вельмож ніяк не відпустить. Все тому, що вони підхопили вірус дещо іншої природи – з домішкою цинізму та передвиборчим ускладненням.

Тому не дивно, що протягом останнього тижня всі зайняті одним і тим же. Президент весь у домовленостях із Всесвітньою організацією охорони здоров’я про 5 мільярдів доз вакцини, щоб здатися потрібним країні значно більше за решту.

Прем’єр, попри невдачу, не полишає надії видерти у депутатів мільярд гривень на боротьбу з вірусом, аби хоч якось перекрити дірки у бюджеті та протриматись до кінця року. Опозиція невпинно галасує про непрофесійність помаранчевої влади, шокуючи громадськість постійними викриттями та черговими порціями компромату.

У цей же час головна надія нації, як і славетний герой Сервантеса, продовжує битву з вітряками – Арсеній Яценюк відкрив чергову лінію фронту – пішов на війну з корупцією.

Фото Наталії Ільїної

Як і в попередні рази штабні креативники з московською пропискою "не підкачали" – витримали стиль, тематику, підхопили вірусний тренд, і звісно ж додали крихту інтриги.

Фото Катерини Пономаренко

Дійсно, вірусна істерія досі в моді. Гра з формулою каліфорнійського грипу H1N1– справді дотепно. Утім, спершу не відразу зрозуміло, кого саме Арсеній Петрович разом зі своїми політтехнологами закодував під літерами Ю та Я. Зрештою, його прізвище – Яценюк – також розпочинається на Я. Те саме й з іншою літерою Ю – Юля чи Ющенко?

Та Іскандер Валітов і компанія все продумали: як справжні адепти постмодернізму, вони підготували електорату кольорову підказку. Барви літери Я, вочевидь, повинні викликати у свідомості українців асоціацію з лідером Партії Регіонів.

Щоправда, у Януковича маніпулюють більш "насиченим" тоном синього. Невже знову трапився конфуз з палітрою, як то було при старті першої бордової кампанії Арсеній? У будь-якому випадку, вважатимемо, що дилему "Яценюк чи Янукович" через колір вирішено.

Щодо літери Ю, то з відтінком, здається, все гаразд. Саме такий помаранчевий став символом революції 2004, і ним досі продовжує активно користуватися Ющенко. Невже Яценюк саме його мав на увазі?

Навряд. Радше Юлю, себто Тимошенко, і цьому є мільйон пояснень. Між іншим, вона дуже активно зараз експлуатує міфологему Майдану, тільки от від кольорів п’ятирічної давності ЮВТ давно відмовилася на користь червоно-білого.

Хоча, не виключено, що технологи Яценюка апелюють до колективного образу помаранчевої влади, тобто Ю – це і Ющенко, і Юля. Тоді невже Арсеній Петрович забув на якому тлі майоріло його обличчя на минулих парламентських виборах – либонь помаранчевому.

Тепер щодо змісту ребусу. Дійсно, корупція – ворог надзвичайно серйозний, ледь не головний. Чимало науковців, вочевидь зі зневіри, вже почали характеризувати хабарництво як ментальну рису українців. Постійні дорікання з приводу корупційної іржі чутно і від західних експертів. Рекомендації як і невтішна статистика з року в рік повторюються, вочевидь також зі зневіри.

Так, у останньому звіті Freedom House Україна традиційно для останніх десяти років отримала найгірші оцінки за боротьбу з хабарництвом – на рівні повноцінного авторитарного режиму.

Підтвердженням цього висновку є дані дослідження іншої міжнародної інституції Transparency International. У 2008 році наша держава опустилася за рівнем корумпованості на 134-те місце зі 180 країн, склавши компанію Нікарагуа, Пакистану та Коморським островам.

Відтак, вибір Арсенія Петровича на користь боротьби з корупцією, як одного з головних передвиборчих гасел, виглядає абсолютно виправданим. Тільки от обґрунтувати його, а тим більше окреслити алгоритм подолання корупції, навряд чи під силу кому-небудь сьогодні, навіть такому ерудованому та прогресивному політику, яким себе вважає, насамперед, Яценюк.

Тим паче, зробити це у рамках передвиборчої кампанії. Іншими словами, таке гасло суспільство може сприйняти так само як і нову індустріалізацію чи Східноєвропейський проект – як ще більш ефемерне та утопічне.

Між іншим, у своїй передвиборчій програмі, назву якої – Новий курс – він позичив у Делано Рузвельта, слово "корупція" Арсеній Яценюк згадує лише тричі. Та головне – концептуально.

Після того, як лідер "Фронту змін" описує суть тотальної модернізації країни і що вона дасть, він коротко зауважує: "Досягнення цих цілей вимагає безумовного знищення корупції". Виходить, що Арсеній Петрович ставить сакральну модернізацію країни у повну залежність від подолання корупції. Дещо ризиковано, чи не так?

Але у Яценюка є рецепт, який, за його версією, має гарантувати 100%-ний результат. Вже у наступному реченні програми він пояснює: "Корупція закорінена в політичній системі, що продукує та обслуговує кланово-олігархічний лад".

Опісля Арсеній Яценюк розводиться про перевибори Верховної та місцевих рад, відкриті списки, зміну Конституції на референдумі, тощо. Тобто все сходиться: корупція закорінена в політичній системі, тому її треба змінити. Все просто. Надто просто. Навіть утопічно, як і останнє гасло на цю тему: "Покарання за корупцію має стати суворим і головне – невідворотним".

У зміні політичної системи, яку пропонує Яценюк у якості головного антикорупційного заходу, є певний сенс.

Тільки от коли креативники розробляли рекламу "країна одужає від вірусу корупції Ю1Я1", а Яценюк її затверджував, ніхто з них не врахували вкрай важливих дрібничок.

Повна формула каліфорнійського, або свинячого грипу – A(H1N1). Її точно завчили всі без винятку в країні, яку Яценюк збирається рятувати.

PS. Судячи з усього, "вірусна реклама" Яценюка запущена поки що тільки у тестовому режимі, адже, приміром, біл-бордів з відповідним гаслом та формулою у столиці одиниці. Перші були розміщенні поруч з головним штабом Фронту змін на Подолі, вочевидь, аби тішити самолюбство лідера.

Дмитро Тужанський, політичний оглядач, для УП