Время быть вместе
Безперервні захоплення у полон громадян України, безпорадність національної системи охорони здоров’я, поглиблення корумпованості органів державної влади – все це є ознаками кризи національних цінностей.
Кризи, що є результатом внутрішнього волевиявлення більшої частини громадян України, відокремитися від громадського життя в країні.
Ми втратили віру у свої сили, у моральні цінності, у патріотизм, у самопожертву заради Батьківщини. Втрати породили байдужість, бездіяльність. Ні, не президента, не прем’єр-міністра, не депутата, а саме наші, громадянські байдужість і бездіяльність.
Ми байдужі до дитячої злочинності, дарма, що те дитя підросте і стане дорослим, "цілком повноцінним" злочинцем…, а його жертвою може стати будь-хто. От хоча б ви…
Ми байдуже ставимося до національної системи охорони здоров’я. В результаті у клініках немає елементарного обладнання, тому вмирають діти. Багато дітей. І не лише діти…
Наша байдужість проявляється у тому, як ми розпоряджаємося нашим голосом на виборах. Ми хочемо за свій голос грошей, або їжі, нам байдуже, що буде як ті кандидати-покупці голосів стануть депутатами, мерами, чи президентом.
Ми скаржимося на корупцію, а у кишені тримаємо конверт з грішми на "вирішення питання". Ми висловлюємо зневагу політикам та йдемо голосувати за них.
Країна 6 місяців щодня із засобів масової інформації отримує новини про захоплення піратами 24 громадян України, а нам усім байдуже, бо ж туди їх відправляли не ми…
Наша байдужість знищила український славетний торговельний флот, викинули тисячі спеціалістів на вулицю. Вони вимушені, як і сотні тисяч інших українців, шукати роботи у закордонних судновласників. Роботи рабської і небезпечної.
Ми не вимагаємо від обраних нами осіб термінових дій з визволення з полону наших моряків та недопущення таких захоплення в майбутньому.
Політики мали б у подібній ситуації чітко заявити свою позицію відносно захоплення у полон українців. Натомість вони займаються іншим – виборчою кампанією.
Нація могла б зібрати гроші на викуп. Але хіба на всіх бідолах назбираєш…
Захоплення у полон стали серійними. Пірати чудово поінформовані про склад екіпажу і захоплюють кораблі, де є саме громадяни України, а не Німеччини, Великобританії, Франції. Їм відомо про нашу роз’єднаність, слабкість, страх, нездатність боронитися.
Як громадянин України не можу і не бажаю більше залишатися осторонь проблеми визволення наших моряків з полону, паплюження честі та гідності української держави.
Звертаюся з вимогою до кандидатів у президенти – ви маєте неабиякі важелі впливу на ситуацію, відкиньте усілякі суперечки, звинувачення, страх, об’єднайтеся – на кону стоїть життя громадян, за голоси яких ви так боретеся.
Втрачене одне життя українця – це втрачений авторитет держави, яку ви хочете очолити.
Ви виявили бажання стати керманичем країни. Але ця місія, найперше, передбачає захист життя, честі і гідності її громадян. Всіма доступними способами. То проявіть себе – продемонструйте здатність бути відповідальним лідером – врятуйте життя громадян України. Врятуйте честь держави. Вас підтримають люди. На мене, як українця, ви можете точно покластися. Час бути разом!
 |
Руслан Радецький, адвокат, для УП
