Немецкие выборы-2009: предсказуемая радуга

У кожного німецького громадянина на виборах є два голоси. Перший (мажоритарний) - за конкретного місцевого кандидата, другий (пропорційний) - за партійний закритий регіональний список. Унікально - бо можна голосувати одразу за дві партії. Як проголосують виборці найпотужнішої держави Європи цього разу?

Німецький бюлетень на ці вибори виглядає так: зліва - “мажоритарники”, справа - “партійні списочники”.

В цілому німці називають цю виборчу кампанію "валіумною" (вид заспокійливого лікарства), або "кампанією в стилі спального вагона". Двоє основних опонентів - нинішній канцлер Ангела Меркель і чільник кампанії соціал-демократів Франк-Вальтер Штайнмаєр - подейкують, домовилися про ненапад, тому і всі виборчі змагання, і основні дискусії - мляві і нецікаві. От така вона, стабільна демократія - але не все так просто.

Втома

У німців теж є своя "Вєрка Сердючка". Його звати Хорст Шлєммер, він - нахабний провінційний журналіст з великими амбіціями. Днями на великі екрани виходить його ерзац-документальний фільм "Я кандидую", в якому він дискутує з діючими німецькими політиками, яких теж грає він сам.

Гапе Керкелінг, автор і виконавець "Шлєммера", відомий німецький пародист і телешоумен, увірвався в німецьку політику як ураган. На півторагодинній прес-конференції, де "Хорст Шлєммер" оголосив про своє кандидування на пост канцлера, яблуку ніде було впасти. Після виборчих одкровень "Шлєммер" подякував журналістам за... участь у зйомках фінальної частини його фільму.

Згідно з соцопитуваннями, від 10 до 15 процентів німців готові були б віддати свої голоси за "Horst Schlemmer Partei" (партію Шлеммера) - так вони втомилися від одноманітності і передбачуваності свого політичного життя.

"Yes, Weekend!" - таке гасло і справді здатне об'єднати мільйони!

Підбитий літак лівих

16 вересня 2009 року соціал-демократи ледь не залишилися без партійного голови. Літак з Францем Мюнтерферінгом, приземляючись в аеропорту, не випустив шасі і приземлився на "живіт", лишаючи за собою хвіст вогню.

Кадри, як Мюнтерферінг спускається з літака по надувному аварійному трапу, обійшли всю Німеччину. Через годину він уже виступав на мітингу прибічників своєї партії.

Лівим в Німеччині останніх 5 років не щастить. Німецькі чільники сваряться - з шкодою для спільної партійної справи. В 1999 році Оскар Лафтонтен, колишній голова Соціал-Демократичної партії Німеччини і на той момент міністр фінансів уряду Шрьодера, гучно гримнув дверима і полишив партію.

В 2005 році він пройшов у парламент від партії "Ліві" (Die Linke), колишньої Соціалістичної Єдиної Партії Німеччини (НДР-івського варіанту КПРС), і зараз претендує на 10-12% голосів. Саме на стільки зараз відстають німецькі есдеки (22-25%) від християнських демократів, котрим пророкують 34-37% голосів.

Інші гравці - ліберальна Вільна Демократична Партія і “Зелені” - набирають приблизно по 12% кожні, що залишає і для них шанс взяти участь в уряді.

Пасьянси

Кожна партія в Німеччині має свій колір. Так, християнські демократи - чорні, есдеки і "Ліві" - червоні, вільні демократи - жовті, зелені - свого ж кольору. Коаліційні варіанти тут теж називають по кольорах.

Найбільш вірогідною вважають "чорно-жовту" (ХДС-ХССВДП) консервативно-ліберальну коаліцію. Другою за вірогідністю іде стара нова "широка коаліція" (ХДС-ХСССДП), до котрої прихильно ставиться Ангела Меркель (їй це дуже зручно, бо відсутня сильна опозиції, і є велика стабільна більшість голосів в Бундестазі - але консенсусна політика часто є просто тупцюванням на місці).

Інші, більш екзотичні варіанти ("світлофор", або СДПВДПзелені, "ямайку" (ХДСВДПзелені) або червоно-червоно-зелену (лівіСДПзелені)) розглядають як теоретичні, адже існують особисті і ідеологічні конфлікти між цими партіями, через котрі складно або й неможливо переступити.

Основні теми виборів-2009 в Німеччині - питання ядерної енергетики, котру до 2020 року мають повністю зліквідувати як галузь, соціальні питання, спричинені кризою, і військова присутність німецького контингенту в Афганістані.

Плакати: "Ми запропонуємо більше!"

Саме під таким гаслом рекламує себе місцевий земельний ХДС-івський кандидат в Берліні Вєра Ленгсфельд, позуючи поруч Ангели Меркель в аналогічній голубій сукні. Кілька місяців перед тим, канцлер зробила революцію в німецьких таблоїдах, прийшовши на концерт улюбленого Вагнера в незвично відвертім вбранні - і це вже стає зразком для наслідування.

В цілому реклама християнських демократів проходить під гаслом "Ми маємо силу!", і рекламує не тільки саму Меркель, а і її міністрів: "У нас є сила для економіки з розумінням" - міністр економіки Карл-Теодор цу Ґуттенберг.

Міністр економіки Карл-Теодор цу Ґуттенберг

Міністр внутрішніх справ Вольфґанґ Шойблє: "Ми маємо силу для безпеки та свободи". Оскільки цей міністр висловлюється за посилення нагляду за Інтернетом, фотошопери Німеччини трішки підредагували цей плакат, котрий розбігся німецькими політичними форумами:

Міністр внутрішніх справ Вольфґанґ Шойблє

"Ми маємо силу для тотального нагляду", каже перероблений плакат. Інші варіанти - "безпека коштомзамість свободи", "Ми-Китай" (в плані інтернет-цензури), "свобода мене нервує", "я читаю газети — а що таке інтернет?", "ваші дані — в поліцейській державі", "я вже роздрукував собі ваш блог":

Урсула фон дер Ляйєн, Міністр справ сім’ї, пенсіонерів, жінок та молоді, мати сімох дітей: "У нас є сила для сильних родин". За боротьбу проти дитячої порнографії в інтернеті отримала прізвисько "Цензурсула".

Урсула фон дер Ляйєн

Соціал-демократи

Обличчя есдеків — теперішній міністр закордонних справ Штайнмайєр: "Закотити рукави. За нашу країну".

Міністр закордонних справ Штайнмайєр

"Отримання освіти не повинне залежати від банківського рахунку батьків. Тому я обираю SPD".

"Здоров’я не має ставати предметом розкоші. Тому я обираю SPD"

Серія ТОМУ ЩО.

"Тому що робота потребує справедливих зарплат. Тому SPD"

"Тому що чистій енергії належить майбутнє. Тому SPD"

Вільні демократи

Вільні демократи обрали основним гаслом "Німеччина може це краще".

"Робота повинна знову почати оплачуватися. Доктор Ґідо Вестервеллє. Німеччина може це краще" - це плакат з керівником партії.

Обрати економічний підйом. Доктор Філіпп Рьослєр. Німеччина може це краще".

"Більше нетто від брутто. Німеччина може це краще". Мова тут йде про зменшення податків, щоб від зарплатні (брутто) залишалося більше після виплат податків (нетто).

"Посилювати свободу, захищати громадянські права"

Зелені

Зелені недавно здивували всю Німеччину тим, що їхнім головою став (вперше в німецькій історії — на такій високій посаді) турок за походженням Чем Йоздемір.

Чем Йоздемір: "Вийти з кризи допоможе лише зелене"

"Проти генної інженерії"

Чорно-жовте? Ні, дякуємо!” (мається на увазі позиція християнських демократів і вільних демократів, щодо ядерної енергетики: вони вважають, що повне закриття станцій повинне відбутися не в 2020 році, а пізніше, у звязку з кризою).

"Більше машин на електриці!"

Die Linke

Ліва партія (Die Linke) на своїх плакатах розміщує багато тексту, пояснюючи свої гасла:

Голова партії Оскар Лафонтен: "Німецькі війська необхідно вивести з Афганістану. Миру не можна досягти шляхом бомбардування."

Ліві теж не цураються еротичних тем. Кандидатка-мажоритарниця від "Лівих" Галіна Вавзиняк, конкурентка Вєри Ленгсфельд в Берліні, демонструє на своїх плакатах тату на поясниці на партійну тему.

“Обкласти податком багатство! Податок для мільйонерів замість підвищення ПДВ. Терміново введення податків на біржові прибутки та більші податки для концернів! Зниження податків для робітників та малого бізнесу!”

"Проти пенсії з 67 років! Цей закон – скорочення пенсійних виплат! Його терміново необхідно відмінити та замінити на пенсію, яка захистить від бідності у літньому віці! Солідарність молодих зі старими!"

"Більше грошей для освіти, а не для банків! Замість порятунку гнилих банків інвестувати в державну освіту! Нам потрібно більше вчителів та вчительок, вихователів та безкоштовна освіта!“

Інші

Дрібні партії, що сумарно набирають близько 4%, не мають шансів попасти в Бундестаг, але все одно ведуть свої кампанії.

"Роботу німцям!" - праворадикальна Німецька Демократична партія, котра на останніх виборах в Саксонії отримала 5% і пройшла в місцевий парламент.

Німецька копія успішної шведської "піратської партії". "Спостереження – смердить (відстій)! За приватність!"

Марксистсько-леніністська партія Німеччини. "Довіра – добре, а контроль – краще!" (В.І. Лєнін).

Як це робиться

В німецьких бюлетенях немає графи “проти всіх”. Ті, хто прийдуть (а це від 60 до 65% виборців), знають, за кого голосуватимуть. У цьому їм допомагає "Голосомат" - інтернет-опитувальник, котрий по завершенню дає результат, наскільки виборець прихильний до певної партії.

Автор також пройшов це опитування, виявившись кимось середнім між християнським і вільним демократом.

Передвиборчі плакати кріпляться на стовпах пластиковими джгутиками — все акуратно і неконфліктно. Все - без паніки і без бурхливих емоційних дискусій. В Німеччині через тиждень — вибори, повні результати яких стануть відомі уже в понеділок зранку.

Остап Кривдик, політолог, активіст. Автор дякує за допомогу в написанні статті ЖЖ-юзеру gajdamak і журналісту Клеменсу Гоффманну.