Юлия Тимошенко: Группа Фирташа забрала из "Родовида" 2,5 миллиарда

Інтерв’ю прем’єр-міністра Юлії Тимошенко телеканалам ICTV, 1+1 та 5 каналу, яке провели Олена Фроляк, Олексій Ліхман і Володимир Мжельський.

- Юлія Володимирівна, добрий вечір. Ми вам дякуємо, що ви знайшли час поспілкуватися з пресою, з трьома телеканалами. Тим більше привід у нас прекрасний, позитивний - це стабілізація одного з системних банків України. Люди почали отримувати депозити, гроші, люди заспокоїлися – це дуже важливо в сьогоднішній ситуації. Але, знаєте, ми про "Родовід" багато поговоримо, я б насамперед хотіла б вас спитати, що дуже багатьох людей цікавить. Україна позичила дуже багато грошей у МВФ, загалом це 16 мільярдів доларів, зокрема, ці гроші були передбачені і на стабілізацію банківської системи і на стабілізацію економічної ситуації, але в кінцевому результаті, ми рефінансуємо банк за рахунок державного бюджету. Що ж тоді стабілізують і що підтримують гроші МВФ і якщо це якась там психологічна підтримка, то чи не занадто вона дорога для України?

- По-перше, 16 мільярдів ще і близько немає – це приблизно на сьогоднішній день половина цієї суми, по-друге, дуже приємно, що ми сьогодні вже почали повертати державні борги.

Сьогодні півмільярда ми вже повернули як країна зовнішніх запозичень, і до кінця року ми повернемо ще півтора мільярди. Тобто ми якраз розвантажуємося від зовнішніх боргів.

І те, що стосується зовнішніх боргів, не мусить вас лякати, тому що весь світ вимірює рівень таких запозичень одним показником – це відношення зовнішнього боргу країни і, взагалі, державного боргу країни, до валового внутрішнього продукту, у відсотках.

Такі країни, потужні і заможні, як Японія, Сполучені Штати, інші країни можемо називати, більшість потужних країн, мають такий показник 100, 110 і 120 відсотків, тобто зовнішні борги країни, державний борг країни складає більше 100 відсотків від ВВП.

У нас такий показник сьогодні на рівні 20 відсотків ВВП. Тому нашій країні не загрожують ніякі зовнішні борги, ми абсолютно стабільні в цьому напрямку і повністю забезпечені своїми ресурсами щодо своєчасного погашення запозичень.

Крім того, сьогодні всі країни світу запозичають, без виключення, тому що криза привела до того, що всі країни світу мають дефіцитний бюджет, я би сказала високодефіцитний бюджет. Наприклад, поряд з нами наш сусід Росія, яка має більше 10 відсотків дефіцит бюджету, плановий.

Ми плановий дефіцит маємо на рівні 3 відсотків. Зрозуміло, що такий дефіцит покривається запозиченнями. Тому перше, що я хочу сказати, що Україна мусить бути абсолютно спокійна відносно того, що наш показник державних боргів мінімальний, порівняно з іншими країнами.

Друге, ви знаєте як ведеться бізнес? Бізнес не буває без запозичень. Тобто весь бізнес світу базується на кредитах. Дуже проста формула: береш кредит, робиш добру справу і на цьому заробляєш прибутки. Так сьогодні живуть всі країни.

По суті, запозичення державні мають такий же самий характер. От сьогодні, наприклад, найдешевше все в світі: будівельні матеріали, металопрокат, найдешевше обладнання - все дешеве.

Сьогодні потрібно будувати, модернізовуватись, переоснащуватися, враховуючи, що всі ці кредити довготермінові, наприклад, Японія дає на 25 років.

Зараз потрібно, поки все дешеве, модернізувати країну, переоснастити її, зробити всі необхідні реформи за рахунок запозичень, а потім спокійно, повільно, 25 років повертати, ми навіть не відчуємо цього на бюджеті, тому що це мізерні суми.

І тому я хотіла б, щоб люди не лякалися того, що зараз Україна запозичає. По-перше, вона одночасно віддає, по-друге, має мінімальний показник державного боргу, порівняно з іншими країнами, а по-третє, за рахунок цих грошей, враховуючи низькі ціни, сьогодні можемо переоснастити країну, модернізувати, реконструювати.

- Юліє Володимирівно, після ситуації в "Родовід банку", після заспокоєння цієї ситуації, клієнти інших банків, таких як "Надра", таких як "Укрпромбанк", так само чекають позитивних новин від уряду. Але, наскільки я знаю, є як мінімум 2 перешкоди. Так, перше - це вимога уряду погасити, реструктуризувати зовнішні борги цих банків, і друге - я почитала, що уряд заявив, що не допомагатиме у рефінансуванні "Укрпромбанку", поки не буде підписано президентом закон про оздоровлення банківської системи. Наскільки ці перешкоди серйозні для уряду, і що ви можете сказати клієнтам цих банків?

- Ну по-перше, в Україні більше 180 банків, і сьогодні в біді знаходяться з них всього декілька. І ця біда в цих банках, по суті, коли вони опинилися на межі банкрутства – її причина не світова фінансова криза, а просто банальна тема.

Коли Нацбанк почав допомагати цим банкам, надаючи їм великі обсяги грошей, вагома частина цих грошей була просто введена на свої компанії в офшор. Там, де власники розпорядилися цими грошима, які давав їм Нацбанк, чесно - всі банки сьогодні працюють і нормально виконують свої функції.

Крім того, уряд сьогодні має два державних банки: "Ощадбанк" і "Укрексімбанк", в яких ми збільшили капітал миттєво після початку кризи, причому збільшили суттєво, наприклад, "Ощадбанку" на 12 мільярдів, "Ексімбанку" на 6 мільярдів.

І це значить, що ми як уряд свої державні банки захистили миттєво. Приватні банки взагалі і Нацбанк – це поза межами нашої компетенції. Уряду заборонено Конституцією взагалі втручатися в цю сферу.

Те, що ми зараз спостерігаємо, що робиться з декількома приватними банками - ми просто не змогли залишитися осторонь. Хоча це не наша функція, не наша компетенція і не наші повноваження, це я хочу підкреслити.

Але, враховуючи ситуацію, ми не змогли залишити людей в біді. І сьогодні ми починаємо за ініціативою Уряду 15-ту антикризову програму, вона по рахунку в нас якраз 15 антикризова програма – це відновлення роботи банків, які сьогодні припинили свої платежі.

Ми робимо дуже важливі речі: ми збільшуємо капітал цих банків, перетворюємо їх в державні банки з приватних, тому що, як правило більше 95% акцій вже належить державі.

І після того даємо в капітал цих банків великі гроші, і ці банки оздоровлюються. Тобто ми починаємо виплачувати. Зараз ми взяли 3 банки – "Родовід", банк "Київ" та "Укргазбанк". Це мільйони людей, які мають там вклади.

І те, що людям не повертають депозити, клієнтам їх гроші, не повертають кредити ці банки, які запозичили, в тому числі і міжбанківські, - це трагедія для держави. Це дає вкрай негативний сигнал для всієї банківської системи, для кожного громадянина.

Якщо один банк не повертає, люди думають, що й інший буде не повертати. Відтік на рівні 90 млрд. грн. Люди забрали з банків свої депозити і поклали під матраци, в домашню банку. Це трагедія для держави. Ці гроші вилучені з реального економічного обігу.

Банки не можуть давати кредити. І тому те, що ми зараз зробили перший крок по цим трьом банкам - це позитивний сигнал всім людям, що уряд не залишить людей в біді. І що який би не був банк, ми будемо поряд і будемо допомагати.

Сьогодні всі ці три банки почали системну виплату людям депозитів. І сьогодні ми разом з вами заїхали в "Родовід банк" і подивилися, що там вже немає черги, все нормально, а саме головне, що люди повірили, і вони свої вклади не забирають, а перевкладають. І це значить, що у банку є майбутнє, і в банківської системи країни є майбутнє.

Але ми не зупиняємося сьогодні на цих трьох банках. За нашими розрахунками, є ще два великих системних банки, які знаходяться на стадії по суті передбанкрутства. Це "Надра" і "Укрпромбанк". Це великі банки.

Там знову ж мільйони людей, які залишилися сьогодні без своїх грошей. І після того, як ми прийняли на позачерговій сесії, яка була ініційована мною, спеціальний закон про підтримку банків в цей важкий момент, ми вже бачимо зараз шлях, як "Надра" і "Укрпромбанк" протягом місяця взяти і націоналізувати, вибачте за таке неприємне слово, зробити державними ці банки і почати людям повертати їх власність, їх гроші.

Є велика низка маленьких банків, які також потерпають сьогодні в цій ситуації. Це приблизно до 15 банків. І от якраз той закон, що ми прийняли, дає нам відповідь, як поводитися з активами цих банків, як поводитися з депозитами людей.

Я думаю, що тут трохи більше часу потрібно буде. Десь 2-3 місяці. Але ми з цим теж впораємося. Я поставила перед урядом завдання: у всіх банках, які сьогодні потерпають, так чи інакше, але захистити людей, у яких там вкладені депозити. Це моя програма, і ми будемо цю програму крок за кроком робити.

- Юліє Володимирівно, давайте трохи докладніше про практичні сторони оздоровлення баків, ви самі заговорили про кредитування, відновлення процесів, це все потрібно, це всі знають. Чи можна сподіватися, що оздоровлення банків призведе до швидшого повернення кредитування в Україні, які прогнози? В яких обсягах? І коли власне цього можна чекати?

- Ви абсолютно праві. Якщо люди не повернуть свої гроші на депозити в банках, у нас буде мінус 90 мільярдів гривень, вилучених із економіки. Саме тому це важливо.

От зараз, націоналізуючи ці банки, забираючи в державну власність, повертаючи людям довіру до банків, ми знімаємо у людей страх, що робити зі своїми накопиченими грошима: або тримати їх вдома без відсотків, погано захищеними - ви знаєте, скільки зараз нападів на квартири, коли грабують квартири, коли людей грабують на вулицях, коли вони вклади забирають, коли ці гроші по суті справи знецінюються, тому що вони лежать в домашніх банках.

Так от, наше завдання – зняти у людей цей внутрішній сумнів і внутрішній страх. І от те, що ми зараз ці банки піднімаємо, ставимо їх на ноги і даємо людям абсолютно чітке відчуття повернення своїх грошей – це у людей знімає страх.

І вони принесуть гроші не просто в банки, а через банки вони принесуть гроші в економіку України. Це значить, що почне кредитуватися сільське господарство, будівництво, інші галузі, і це дасть результат економіці, і не тільки.

Це буквально відродження, яке буде відбуватися у нас на очах. Тому я таку велику увагу приділяю не притаманному уряду питанню – відродженню і підняттю банків. І я вам скажу, що зараз крок за кроком антикризова програма уряду дає свої результати.

Я сьогодні із задоволенням подивилася попередні дані статистики, що вже за цей місяць, який пройшов, за липень, ми маємо завдяки антикризовій програмі, яку провів уряд (а ми дійсно підтримали гірничо-металургійний комплекс, масштабно і потужно, зняли їм всі ціни на все, що тільки можливо, на залізницю, на коксівне вугілля, на газ, податки ПДВ повернені, день в день відбувається, і багато інших ми зробили таких справ для металургійної галузі, які називаються антикризовою програмою уряду в металургійній галузі) - сьогодні за липень місяць за попередніми оцінками на 16% іде збільшення обсягів металургійного виробництва.

Це величезний обсяг збільшення, він в кризу взагалі неможливий. І так по кожній галузі.

Сьогодні ми почали нову програму – це підтримка будівельної галузі. Ми також будемо викуповувати у будівельників недобудоване житло, починаючи з 70% готовності.

Будемо ці квартири купувати, там досить жорсткі цінові рамки виставлені, там ніхто копійки не переплатить будівельникам, але дасть можливість продати це житло, і це житло ми будемо передавати черговикам у кожній області – пільговим категоріям громадян, які стоять в офіційній черзі в кожній області.

Тому я хочу висловити надію на те, що зараз починається позитивний перелам в усьому, і цей позитивний перлам дасть Україні великий шанс з кризи вийти сильнішою, а не слабкішою.

- Боротися зі страхом людей, ви говорите, в економічному питанні і оголошені про третій транш кредиту і початок оздоровлення банків трохи заспокоїло останню істерію на валютному ринку, але все ж таки позиція гривні залишається хиткою. Який це прогноз для людей, чого чекати, хоча бодай на кілька місяців, наприклад, восени, від курсу гривні, чи будуть зростати ціни на паливо?

- Ну, по-перше, курс гривня-долар, гривня-євро і взагалі весь курс національної валюти – це жорстка, закріплена Конституцією компетенція Нацбанку, який тією ж Конституцією відділений від уряду.

- Але ж аналіз, прогноз ви ведете також?

- Я можу сказати тільки, що якщо б це знаходилося в нашій компетенції, то курс гривні був би не більше 6-6,50. Це я вам відповідально заявляю, тому що я знаю фінансову і економічну ситуацію.

На жаль, це сьогодні не у нашій компетенції, але після президентської кампанії - а я переконана, що я виграю цю президентську кампанію - це вже буде в нашій компетенції, тому що президент подає кандидатуру голови Нацбанку. І саме тому я переконана, що з курсом все буде добре.

Але зараз поки Нацбанк веде цю справу, і я як прем’єр-міністр відчуваю, що вони роблять і як вони впливають на цей процес, мені дуже важко прогнозувати.

Я хотіла би, щоб гривня була стабільна і щоб вона не рухалася нікуди, але зараз це поза межами моєї оцінки. Я вважаю, що всі сплески, які були за останній час у нас на валютному ринку – це виключно спланована, гарно прорахована спекуляція, яка приносить людям мільярди.

І мені дуже шкода, що на біді людей хтось ще намагається заробляти мільярди. А, на жаль, на цьому сьогодні заробляють.

- Юліє Володимирівно, якщо дозволите, ви розказали про два банки, які будуть наступні донаціоналізації, але наскільки ми пам’ятаємо називали 7-8, потім зупинилися на 7 банках, які будуть рекапіталізовані, серед них ще залишається "Імекс", "Фінанси та кредит". Що буде з цими банками? Чи буде третя хвиля рекапіталізації? І паралельне питання: На Заході друга хвиля рекапіталізації вже почалася, ми зараз готуємося чи вона вже почалася? Кажуть, що Україні заважає заполітизованість цього процесу. Якщо це так, то заполітизованість під якогось конкретного політика, який не хоче рекапіталізації, чи це варіант притримати початок другої хвилі десь ближче до виборів, щоб, наприклад, почати рекапіталізацію і заробити якісь бонуси перед виборами? Як ви думаєте?

- Ну, по-перше, ми не чекаємо ні хвилини. І робимо все, що можливо робити по процедурах, тому що процедури дуже важкі.
Уявіть собі - з приватної власності забирати банк у державну власність і порахувати повністю всю стратегію розвитку кожного банку, щоб дати результат. Це достатньо ємка процедура за часом. І тому, що стосується нашої команди, – ми нічого під вибори не підлаштовуємо.

Ми вважаємо, це є просто національною безпекою країни, і ми сьогодні дбаємо про ці банки по своїй власній добрій волі.

По-друге, банк "Імекс" і банк "Фінанси та кредит", ці два банки на сьогодні почувають себе спокійно, стабільно, і вони просто не потребують націоналізації. Але, як я сказала, є інші банки, такі як "Надра", "Укрпромбанк" і ще десь 15 дуже дрібних банків, які потребують допомоги.

Всі банки допомогу від уряду, адекватну до кожної ситуації на кожного банка, отримають. Я хотіла б, щоб у людей на душі був спокій відносно цього. У нас все для цього є. Уряд підготувався, і може зараз здійснювати цю програму.

Єдине, що мені шкода, що оці три банки, які ми зараз взяли - це "Родовід Банк", "Укргазбанк" і банк "Київ" - абсолютно не мусили вони потрапити у предбанкрутний стан, і ті зловживання, які ми відкрили, це просто вбиває морально мене.

Наприклад, як можна так робити в час, коли так важко, по суті справи руйнувати банки.

Наведу вам приклад: один з банків отримав від Нацбанку рефінансування, це такий пільговий кредит, для того, щоб підняти банк, і з цих обсягів рефінансування не людям заплатили депозити, не клієнтам заплатили картотеки, а просто на свій маленький "банчок" мільярд гривень, ви уявляєте цю суму грошей, мільярд гривень! - просто переписали під один відсоток річних.

Де такі відсотки є? Наприклад, другий банк – "Родовід Банк" відкриваємо: в чому проблематика – 2,5 мільярди забрано групою пана Фірташа, жодного відсотка не заплачено, гроші не повертаються, застав ніяких немає – все: колапс банку.

Тобто ці банки були використані на фоні кризи - знаєте, коли криза йде як заставка - для масштабного пограбунку. І дуже шкода, що тільки коли я як прем’єр-міністр зайшла в ці банки, ці карти було відкрито, і було видно, що відбувається.

Щоб кожний громадянин України мав на увазі, якщо в банку сьогодні є проблеми, це обов’язково пов’язано з величезним фінансовими зловживаннями в мільярдних обсягах.

І я переконана, що коли вдасться виграти президентську виборчу кампанію (зараз я не можу - Генпрокуратури в нас немає, уряд на неї не впливає, власне більш нічого в нас немає з інструментів, щоб можна було дієво вплинути), але кожний, хто забрав незаконно хоч копійку державних грошей і вкрав її, таким чином руйнуючи банки, буде відповідати абсолютно точно.

- Юліє Володимирівно, Ви тут вже неодноразово говорили про страх вкладників, зрозуміло, що позиція держави дуже проста, спочатку рекапіталізація, банки починають працювати нормально, активно, виходять вже на певний рівень, коли ми вже говоримо про те, що їх можна продавати з аукціонів, і от ми доходимо до аукціонів. Якщо ми будемо їх продавати з аукціонів, вже зрозуміло, що, мабуть, їх попереднім власникам не буде якихось пільгових умов для того, щоб їх приватизувати, тому що вони занедбали банки свого час. Чи, можливо, вже на цій стадії ведуться якісь переговори з окремими людьми і фінансовими установами в Україні чи за кордоном щодо придбання цих банків? Кому буде віддаватися перевага? Це для того, щоб народ розумів: їх банк переходитиме під крило якоїсь певної фінансової установи, і це їм дає стабільність, тобто, що наступного разу вони не наступлять знову на одні й ті самі граблі?

- Ви абсолютно праві, що не функція уряду - у своїй власності утримувати банки. У нас є два державні банки – "Ощадбанк" і "Укрексімбанк" - і цього достатньо, щоб уряду мати інструменти для проведення серйозних фінансових операцій для державних інтересів.

Саме тому, як тільки ми ці банки поставимо на ноги, оздоровимо їх, вони будуть через відкриту процедуру аукціону реалізовані потужним власникам. Для того, щоб залучити таких власників, ми поставимо до таких власників дуже й дуже вагомі вимоги – так не буде, що будуть реалізовувати банки кому завгодно.

І безумовно, це буде конкурентне середовище, і я думаю, що ті власники, які мали ці банки, просто не можуть бути учасниками таких аукціонів, якщо вони банки довели до такого стану і пограбували гроші з цих банків.

- Все ж таки привілеї будуть для українці, чи ми говоримо про якісь закордонні, більш впливові компанії?

- Я думаю, що привілеї будуть для того, хто виграє аукціон. І я хочу, щоб прийшли просто потужні команди, які забезпечені фінансовими ресурсами, які використовують банки як прозорі і дієві інструменти економіки, а не як осередки для відмивання грошей, і тому думаю, що якраз такі команди і прийдуть у ці банки.

Взагалі, якщо підводити короткий підсумок, я можу сказати, що не зважаючи на політичний хаос, на політичне протистояння, на цю нечесну президентську передвиборчу боротьбу, в України є всі шанси вийти з кризи сильнішою.

Я сьогодні кожну хвилину свого часу цьому присвячую, і вже бачимо потрошку результати. І я хочу, щоб кожний українець жив з абсолютною вірою в серці, що Україна вийде з кризи сильнішою.