Имперский маразм
В цей час, коли ми з вами сидимо біля дисплеїв комп’ютерів і длубаємося в Інтернеті, в "братній" Росії тисячі людей з вищою освітою і науковими ступенями, об’єднані в інститути, проблемні лабораторії і тимчасові "творчі" колективи, взявши в долоні голови 24 години на добу думають, яку б це ще біду, нещастя і взагалі будь-яку "каку" можна було б зробити для України і українців.
Для цього з державного бюджету і всіляких фондів виділяються мільярди рублів. І це не пустопорожня балаканина. Як професійний геополітик я знаю про що пишу.
Я не вмію відпочивати. Коли нічого не роблю, життя ніби завмирає. Тому в цьому році на дачі я писав 51-й підручник і постп’ятсоті статті. Відпочивав, переглядаючи старі номери журналу "Наука и жизнь".
І ось за 1990 рік, коли вже всі ті "кому треба" в Росії зрозуміли, що Російській радянській імперії невдовзі настане повний "песець", в цьому поважному часописі з’явилася "наукова" стаття з назвою "Где живут русины". Навіть з картосхемою.
Виявляється, що межа між нацією українців і нацією русинів проходить по межах між Рівненською і Житомирською, Тернопільською і Хмельницькою і Чернівецькою і Вінницькою областями. Все що на захід від цієї межі це країна русинів, а на схід це Україна. В одному і тому ж селі, але по різних берегах Збруча виявляється живуть різні народи.
Повний маразм. Але не поспішайте сміятися.
Радянський Союз невдовзі розсипався, не зважаючи на найбільшу у світі армію, найбільший ядерний потенціал, велетенський КДБ, внутрішні війська і міліцію. Так само розсиплеться і новітня Російська імперія. Неспростовний науковий факт.
Після розпаду СРСР, ФСБ почала методично проводити і втілювати в життя знамениту імперську політику – розділяй і владарюй. Куплені за гроші "галичани" почали писати статті, що ніякі вони не українці, а саме русини. В цих статтях до смішного повторювалися тези програмної статті з журналу "Наука и жизнь".
Але нічого з цього не вийшло. Немає в Галичині переважаючої там так званої Української православної церкви Московського патріархату, попи якої проповідують з амвонів, що ніяких українців і в природі немає, а є "русские", або хоча б, для початку, русини. Хіба що останньому їжаку не зрозуміло, агентами якої організації вони є.
В будь-якій іншій державі, яка турбується про свою безпеку, в нас нібито, кажуть, є навіть така державна структура як Служба безпеки. І якби вона діяла, то таких "проповідників" взяла б "за цуг унтер" і відправили до в’язниці. Але "наша" влада відпочиває...
Та люди з "проблемних лабораторій" не даремно живуть-хліб жують. Вони порекомендували не розпорошувати сили, а сконцентруватися "на русинах" в одній області. Нею була обрана Закарпатська, яка в цьому сенсі найбільше відповідала вимогам, так як греко-католицька церква цієї області не була підпорядкована Львову.
На війні – як на війні. Спочатку необхідно захопити плацдарм, а потім поступово розширювати його системно і систематично.
На підкуп місцевих колабораціоністів з Москви потекли мільйони доларів. Почалася пряма підготовка у спеціальних школах агітаторів, які пішли переконувати людей, що ніякі вони не українці. З Закарпаття все це має перекинутися на всю Західну Україну.
В цей же час, зі створених осередків ФСБ у монастирях УПЦ Московського патріархату ведеться підготовка агентів, які в церквах, тролейбусах, автобусах, трамваях, в мережі Інтернету мають переконувати вже населення Східної України, що ніякі вони не українці, а малороси.
Отже в Західній Україні, як в проблемнішій території, спочатку треба "зробити" русинів, а у Східній малоросів. Це перший етап. Потім переконати і тих і інших, що русини, малороси і "русские" це одне і теж.
І вперед хлопці! Росія в небезпеці, її треба захищати. І ось колишні українці, а нині якісь там руси, роси чи росіяни вже стрункими рядами чимчикують на проблемний багатотисячокілометровий кордон Росії з Китаєм і на війну на Північному Кавказі. Понял, да?
Ви думаєте навіщо в Одесі агенти російського імперіалізму спорудили пам’ятник Катерині ІІ і ще десь там цього ж хочуть? А це для того, щоб "хохли" не забували, що їхні діди, прадіди і пра-пра… мільйонами гинули за Російську імперію (до речі дуже героїчно) – від Турецької до Кримської війни, від Першої світової до Другої.
І на Доманському, і у Фінляндії, і в Афганістані, і в Єгипті… Продовжувати? І всі ці героїчні матроси Кішки в Севастополі, і Берести в Берліні, і моя героїчна мати, царство їй небесне, в тому ж Берліні, і мій тричі поранений батько, і безрукий дядько і безногий інший.
А мій героїчний дід, штабс-капітан російської армії Степан Масляк, Георгіївський кавалер, який загинув у 1915 році в Карпатах, цілком ймовірно, вбитий кулею такого ж українця, якого примусили воювати за вже іншу, Австро-Угорську імперію.
А всі ці майори Віхрі, воєначальники Тимошенки, Рибалки, Малиновські, Черняховські, а воїни УПА, які тисячами стрілялися і підривали себе гранатами, але не здавалися ворогу. Такого героїзму не знала жодна інша нація світу! А чому ж ви нині не хочете гинути за Росію на Північному Кавказі? "Ми істєкаєм кров’ю, а ви нє хатітє памочь", картав мене один росіянин на міжнародній конференції.
Ану, хохли, к ноге! А як не вистачає нині російському військово-промисловому комплексу українського технічного генію у вигляді інтелекту чисельних Засядьків, Кондратюків, Глушків, Корольових, Духових, Люльок…
Але щоб так не казали і писали, голови в імперії ніколи немає. Тільки головка… Нічого нового в "проблемних лабораторіях" придумати не можуть. Під час Першої світової війни, Росія, захопивши Галичину, вирішила силоміць перетворити місцевих українців на русинів. А потім і росіян.
Навіть перехідну мову придумали, так зване "язичіє". Книжки на ньому друкували. Де вона тепер? Жива виявляється! За кордоном уже друкуються підручники з русинської мови, яка просто до смішного нагадує славнозвісне "язичіє". Ну що, у вас, хлопці, голова зовсім не працює, щоб придумати щось новеньке? Чи вже щось нове придумати і в принципі не можна?
Імперський маразм цілком закономірно "крєпчаєт". Взяти хоча б для прикладу призначення в Україну, "під вибори" нового посла пана Зурабова. Зважаючи на його прізвище, Зурабов є осетином, саме з того проблемного регіону Росії, куди треба відправити, як гарматне м'ясо, українських хлопців.
Ну не можна ж так прямолінійно, або як тепер кажуть, тупо діяти. Ну призначили б саамі, якута, комі, чукчу, тувинця чи хакаса і я ще б подумав, навіщо це зробленою. Але осетина… Ви мене "звиняйте". Це ж і хробаку зрозуміло, що його завданням є "мобілізувати" українців на війну на Північному Кавказі.
Почитаєш у засобах масової інформації Росії про українців і сміх бере. Вони, бачте, "и хитрые, и жадные, и скрытные", тобто зовсім протилежні "широкой русской душе". Тут же пишуть, згадуючи армію колишнього СРСР, що "хохол без лычки не хохол". І тут же пишуть, що українці і росіяни – це один народ. Сміх, та й годі.
Та ви на себе в дзеркало подивіться. Та типовий "русак" з Центральної Росії (курносий и скуластий) від типового українця, скажімо, носатого полтавця різниться більше, ніж француз від шведа.
Українці і росіяни зовсім різні народи. І менталітетно, і генетично. Про це говорять хоча б надзвичайно поширений резус-конфлікт у змішаних українсько-російських родинах.
Німці, самі з імперії (ІІІ Райх), були майстрами всіляких науковоподібних містифікацій. Але це для інших. Для себе вони робили все ґрунтовно і з німецькою точністю і педантичністю. Захопивши під час Другої світової війни Україну і значну частину Росії, вони вирішили з’ясувати, чи має байка про "спільну колиску народів-братів", хоча б якесь наукове підґрунтя.
З цією метою почали брати проби крові в українських і російських селах, з метою порівняльного генетичного аналізу. Результати були вражаючими. Українці і росіяни навіть різні расові підтипи.
Після війни ці дані потрапили до рук американців і були опубліковані.
Ось звідси і "ростуть ноги" відомого радянського твердження, що генетика є буржуазною лженаукою, яка знаходиться на службі в американського імперіалізму. До речі, як і кібернетика. І ще декілька наук з ними вкупі, які каменя на камені не залишали від російських імперських побрехеньок і інсинуацій.
Імперіалісти, якої б там не було імперії, мислять абсолютно однаково. У польській імперії ніяких українців не було, а були малополяки, в російській все "до навпаки", ніяких українців немає, а є малоросіяни. Через це і вийшли на екрани України два маразматичні імперські фільми: польський "Вогнем і мечем" і російський "Тарас Бульба".
В першому національно-визвольна боротьба українців проти польського гніту представлена як війна громадянська між двома гілками польської нації, великополяками і малополяками. А хіба київські поляни не є предками поляків, запитує Ежи Гофман.
Але всі рекорди історичного маразму долає російський "Тарас Бульба", фінансований все тією ж "фірмою" під назвою ФСБ. Виявляється українці воюють проти поляків за якусь міфічну "землю русскую".
В той же час ми з опису французького інженера Боплана, складеного ще у 1648 році, саме тоді, коли відбувалися події обох фільмів читаємо і бачимо на картосхемі, що "земля козаків зветься Україною (Ukraina), а північніше від неї бовваніє країна, яка називається Московією.
У Боплана Україна це самоназва країни козаків, а Московія це самоназва нації московитів. І ніякої тобі ні Русі, ні Росії.
Росія виникла як цілком штучна, придумана, сфальсифікована і маразматична назва країни московитів не раніше як років через 70-80 за часів "політтехнологів" ще одного "руського" царя Петра І.
Приписувати таку дурню Тарасові Бульбі і іншим козакам-українцям, щоб вони волали "за землю русскую" можуть лише повні маразматики. Хай би яким вогнем поляки не палили Тараса Бульбу, він міг кричати хіба що про землю українську. Бо "русской земли" тоді навіть і в проекті не було. Навіть об’ївшись блекоти і обпившись горілки, Тарас Бульба б і тоді Росії не згадав, бо про неї не те що в Україні, але і в тодішній Росії ніхто і слухом не чув.
Пам’ятаю, як на 9 травня 1967 року нас, студентів Київського державного університету імені Тараса Шевченка, доцент, який викладав історію КПРС, повіз до Бреста. Ми сиділи за одним великим столом разом з росіянам і гомоніли між собою суржиком. Сусідка-росіянка, звернулася до своїх: "какие то нерусские, ничего не понимаю".
Наш викладач-історик, мабуть неждано для самого себе прохопився: "а вы ж то чьи будете? Мы нерусские, а вы русские. Каким русскам вы принадлежите?".
А й дійсно. У світі більше немає народу, який би мав таку образливо-маразматичну назву: "русские", тобто чиїсь. Раби, холопи, прислужники? Хто? А це саме і говорить про штучність цієї назви, так як жоден народ сам себе так не назве.
Абсолютно маразматична і п’ята колона російського імперіалізму в Україні. Вона повністю позбавлена не лише формальної логіки, але й честі та совісті.
Наведу приклад. Один знайомий росіянин, активний борець за впровадження російської мови в Україні, раз зустрівши мене з єзуїтською посмішкою сказав: "а ти знаєш, що в Росії і зарплата, і пенсії, і стипендії студентам набагато вищі, ніж в Україні? І живуть люди там набагато краще, ніж в Україні. І президент там нормальний. Не те, що в Україні".
На це я йому відповів: "не бреши".
"Я так люблю Росію, російську мову, російську культуру і за них борюся", – одразу завівся він. "Заспокойся, – відповів я. – Чому, якщо ти так любиш Росію і там так добре, ти в ній жити не хочеш? Чи може тебе хтось не пускає виїхати на історичну батьківщину? Зовсім ні. Їдь собі і слухай чи триповерхову, чи п’ятиповерхову російську мову 24 години на добу. І пенсію отримуй високу, а я тут в Україні вже буду і далі "страждати".
Не має логіки в п’ятої колони російського імперіалізму в Україні. Те, за що вона тут бореться, "навалом" в Росії без будь-якої боротьби...
А Українська православна церква Московського Патріархату? Хіба що коняці не зрозуміло, що Москва виникла лише через 300 років після того, як хрестили киян. Таким чином Московський патріархат в Києві і в Україні в цілому це маразматичне твердження про те, що праправнучка старіша, давніша, першопрестольніша, а тому і канонічніша за прапрадіда.
Хоч лоба собі розбийте, але нічого хорошого з цього не вийде. Ні для вас, шановні панове російські імперіалісти, ні для ваших агентів в Україні.
Жартуни кажуть, що логіка буває трьох видів: формальна, залізна і жіноча. Російський імперіалізм у своїй діяльності не належить до жодної з них, а значить приречений на старечий маразм і загибель.
Петро Масляк, для УП