Луценко vs Люфтганза: пояснения лишние

На мою думку, аеропорт Франкфурта прекрасний. У ньому є де погуляти, відпочити, поїсти і випити. Або випити і закусити. Або не закушувати. Варіанти є різні…

Але досі ще нікому не вдавалося зробити так, щоб на транзитну територію викликали поліцію. Поспілкуватися віч-на-віч з іноземними колегами по благородній справі – наведенню порядку в громадських місцях – вдалося саме нашому міністру внутрішніх справ.

Особливо "казково" виглядає опис цих подій консулом України у Франкфурті - представником МВС у Німеччині, полковником Сергієм Дятловим.

Тому, як людина, яка літала Люфтганозою, в тому числі і через Франкфурт, не можу не втриматися від того, щоб поставити кілька "уточнюючих запитань". Скоріше за все, риторичних…

"Пересування дещо уповільнювалося ручним багажем делегації".

По-перше, в аеропорту Франкфурта є спеціальна рухома доріжка, якою можуть пересуватися пасажири – як ті, хто має надто великий багаж і ще не здав його, так і ті, хто поспішає на літак.

По-друге, ручний багаж, який дозволяється брати з собою в аеропорту посадки – це одна невелика сумка або ноутбук. Якщо "ручний багаж" був настільки великим, що аж уповільнював ходу делегації – то це або не відповідає дійсності, або делегація дуже сильно "затарилася" в "дьюті-фрі". Або була неспроможна йти?..

"Під час проходження контролю безпеки по аеропорту було чути оголошення з проханням членам делегації невідкладно підійти на ворота С15 для посадки на літак".

Ця необачно написана фраза ущент розбиває всі попередні завірянні про те, що "ми спізнилися, і нас не пустили". Тому і "засудження" Луценка, яке пролунало з уст прем'єрки – "Не треба було спізнюватися" - м'яко кажучи, не відповідає дійсності.

Навіть простого пасажира чекають на борту літака і оголошують його ім'я по аеропорту, а тим більше – коли мова йде про офіційну делегацію. Що і підтвердив консул у своєму поясненні.

Для тих, хто ще не повірив у версію "спізнення на літак", Дятлов пише: "Члени делегації просто не встигли на літак, і коли прийшли на посадку, то пункт пропуску до літака вже закрили".

Але – увага! – на "закритому" пункті пропуску виявилася працівниця "Люфтганзи", яка перевіряла квитки! І частину делегації – яка начебто спізнилася – пропустила на літак! То був пункт пропуску закритий чи все ж таки відкритий?

Очевидно, все ж таки відкритий. Інакше хто б побачив там Луценка, поставив під сумнів його тверезий стан і навіть зідзвонився з пілотом?

Так, це була та сама німкеня, яка потім хрюкне в обличчя головному стражу українського правопорядку. Саме у неї склалося враження, що Луценко п'яний.

"На мою думку, це враження могло скластися у персоналу Люфтганзи тому, що Міністр голосно сміявся, підходячи до стойки", веде далі представник МВС у Німеччині.

Облишмо проблему знання високопосадовцем рідної мови, якою правильно писати "стійка". Задаймося іншим питанням: наскільки голосним має бути сміх міністра-члена іноземної дипломатичної делегації, щоби працівник авіакомпанії не допустила його на борт літака?

Ще питання: якщо міністра запідозрили в алкогольному сп'янінні через те, що він голосно сміявся – можна було почекати, поки він досміється і доведе таким чином, що не п'яний, чи не так?

Але, вочевидь, не діждавшись, поки міністр досміється над своїм анекдотом, "одна з працівниць Люфтганзи почала при свідках хрюкати керівникові делегації в обличчя".

Знаючи вишкіл працівниць Люфтганзи, я думаю, що за таку поведінку, та ще й стосовно посадової особи іншої країни, цю співробітницю звільнили б в той самий день. Скільки літала Люфтганзою – на борту літаків якої, до речі, пасажирам наливають алкогольні напої, такого превентивного чи виховного заходу, як хрюкання в обличчя пасажирові, не бачила жодного разу.

Потім спілкування Луценка з поліціянтами дійшло до фази, як пише консул, "вербального конфлікту англійською мовою, якою я недостатньо володію".

Знову виникає питання: яким має бути рівень консула, щоб володіти англійською мовою недостатньо навіть для того, щоб зрозуміти перепалку українців з німцями? Та й, щиро кажучи, я маю велику підозру, що "вербальний конфлікт англійською мовою" полягав у вигукуванні лайливих слів, які всі прекрасно знають з американських фільмів.

Незважаючи на те, що, зі слів Дятлова, протиправно поводилася не українська делегація, а саме поліціянти, Юрій Луценко виступив проти обнародування відеозапису свого франкфуртського інциденту.

"Уявіть мій стан, якщо весь світ побачить, як німецькі поліціянти кинули на підлогу українського міністра внутрішніх справ, а потім учотирьох в наручниках потягли його в кімнату затримання", - сказав він.

Я думаю, що, якби неправі були саме поліціянти, то варто було б показати це всьому світу як взірець порушення правопорядку в аеропорту саме поліцією! А міжнародний імідж Луценка можна було б хочу трохи "відмити" - як безневинно постраждалого, абсолютно тверезого пасажира, якого "пов'язали" фактично за голосний сміх!

І ще трохи про мовні здібності співробітників МВС.

Луценко спростовує інформацію про вибачення, які ви начебто отримав від франкфуртської поліції таким чином: "Ви розумієте, розмову перекладав консул у Франкфурті-на-Майні. Що саме він сказав - я не знаю". То чи консул погано знає не тільки англійську, але й німецьку, або Луценко не зрозумів його української?

Після того, як Геннадій Москаль надав "фоноскопічну експертизу" друкованого тексту, яка нібито встановила, що німецька замітка в газеті "Більд" була написана саме "слов'янином", лінгвістична підготовка працівників МВС – як в Україні, так і за кордоном, - вже, напевно, нікого не здивує.

То, може, і "хрюкання" працівниці Люфтганзи, яке нібито і стало головною причиною обурення української делегації, було не чим іншим, аніж спробою попередити українських посадовців про те, що в Азії лютує свинячий грип?

Автор Ніна Кур'ята-Стасів, головний редактор Інтернет-газети CЕЙЧАС