Ющенко поставил на последнюю Веру

Віктор Ющенко заявив про черговий ренесанс своєї політичної сили. Цього року свої сподівання президент пов'язує ні з ким іншим, як легендарною Вірою Іванівною, яку він приставив до керма партії.

За дивним збігом обставин, варто було Віктору Ющенку наприкінці минулого року очолити партію, як цей кволий організм, що ледь тримався на ногах, взагалі впав у коматозний стан.

Апарату партії перестали виплачували зарплатню, в офісах не було світла і телефонного зв’язку. Партійці тричі на місяць писали скарги Ющенку, а той лише обіцяв улаштувати грандіозні чистки. Насправді ж не вистачало елементарного – людини, яка б віддавала в партії накази.

Оскільки Конституція забороняє Ющенку керувати "Нашою Україною", цю роботу мав би робити голова ради партії. І президент дуже довго не міг визначитися, хто ж ним стане – після того, як він вичистив з НСНУ всіх любих і нелюбих друзів, там фактично не лишилося авторитетних осіб.

І ось нарешті, Ющенко зробив свій вибір – поставив на чолі ради партії давно перевірену соратницю, губернатора Київщини Віру Ульянченко. А ще раніше на розчистку партійних конюшень Ющенко кинув ще одного старого бійця Романа Безсмертного.

Саме їм доведеться займатися ренесансом напівмертвого організму, за допомогою якого Ющенко спробує зберегти себе в великій політиці - узяти участь у наступних парламентських виборах. Скоріше за все, строкових, адже в дострокових президент не може бути в списку партії.

Ці двоє чекали Ющенка на порозі "Київпроекту" перед початком політради партії у суботу. Журналісти могли за ними спостерігати з відстані 10-15-ти метрів, бо ближче не підпускала держохорона. Так що єдиною радістю для телекамер став Ющенко, який, прямуючи до дверей будівлі, помахав їм ручкою.

Поки члени ради очікували на президента, в кулуарах обговорювалися два питання - чи звільнить Ющенко Балогу, і чи піде президент на вибори.

Від відповіді на перше питання багато в чому залежала доля партійної атмосфери. Адже не секрет, що дуже багато нашоукраїнців мають зуб на Віктора Івановича ще з часів його керівництва радою НСНУ, потім – за перетягування членів "Нашої України" до ЄЦ і зрештою – за всю його одіозну діяльність.

Відставка Балоги могла би суттєво понизити градус напруги в рядах "Нашої України", а, можливо, і повернути до неї чимало втрачених багнетів.

Втім, президент одразу закликав присутніх не зачіпати питання, з яких немає єдиної позиції, а натомість зосередитися на організаційних проблемах.

"Ключове завдання нашого сьогоднішнього засідання є ренесанс партії, відбудова її в організаційному сенсі, повернення їй енергії", – повідомив слова Ющенка заново запущений сайт razom.

Незважаючи на те, що в президії сиділо майже 20 осіб, керувати процесом президент доручив самій Ульянченко.

Так, із словами "мушу читати, що написано ", Віра Іванівна і поставила свою єдину кандидатуру на посаду голови ради партії. Проголосували одноголосно, утрималася лише сама кандидатка.

Першим заступником до Ульянченко обрано Володимира Мойсика – він у сесійній залі сидить поруч із братом Ющенка Петром і вже звик тиснути за нього на кнопку голосування. Заступники в партії залишилися все ті ж – Зіновій Шкутяк та племінник президента Ярослав Ющенко.

Виконувачем обов’язків голови виконкому було затверджено Романа Безсмертного. Префікс в.о. він носитиме до з'їзду 27 червня, який має включити його до політради партії.

Крім того, "Наша Україна" затвердила новий кількісний склад президії. Тепер до неї входитиме 21 особа.

Відбулися в ній і якісні зміни. Раніше з президії вивели Руслана Князевича та Ольгу Герасим’юк за підтримку ними коаліції Тимошенко.

Натомість до складу президії у суботу включили ще п’ять осіб – В’ячеслава Кириленка, голову Полтавської регіональної організації Івана Близнюка, голову Сумської регіональної організації Володимира Сапсая, голову Черкаської регіональної організації Олександра Черевка, голову Кіровоградської регіональної організації партії Вадима Черниша.

Як і годиться, Віра Іванівна покликала всіх новообраних зайняти місця в президії. Ось тут то і з'ясувалося, що В’ячеслав Кириленко в залі відсутній.

Так само, як були в суботу відсутні й інші члени президії "Нашої України" Микола Мартиненко та Олександр Третьяков.

Напередодні політради експерти взагалі пророкували розкол партії через вихід з неї груп Мартиненка і Кириленка.

І якщо крен Мартиненка в бік Тимошенко ні для кого не секрет, то суботня політрада мала кристалізувати позицію Кириленка.

Як відомо, останній ніколи не робив жодних критичних заяв на адресу президента. Однак щойно Ющенко посунув його з посади голови партії, Кириленко тут же запустив власний рух "За Україну". Більше того, в "Нашій Україні" подейкують, що під Кириленка вже навіть купили партію, яку раптом що можна використати на дострокових виборах.

Однак близький соратник Кириленка Андрій Парубій у суботу всіляко запевняв журналістів, що "За Україну" – це єдиний оплот "Нашої України" і президента в парламенті, і ніякого розколу партії не буде.

Що стосується Третьякова й Мартиненка, то і Ющенко, і Ульянченко запевнили – запрошення на політраду тим надіслали. Чому не прийшли – питання до них.

Взагалі визначитися з покаранням для тих, хто вступив у коаліцію з Тимошенко, Ющенко планує за два тижні, на наступній політраді.

"Це впирається в закон і статут партії, але дії по даних епізодах будуть винесені на з’їзд партії", - запевнив Ющенко.

Більше говорити про вчинки "зрадників-коаліціянтів" президент не забажав.

"Чому в мене має боліти серце за нього чи за неї?" - запитав лише він у преси.

На політраді Ющенко навіть не зачіпав питання "розкольників". Можливо, й на краще, бо тема підняла би градус дискусії, а організаційні питання лишилися би знову невирішені. А так Ющенку вдалося стовідсотково реалізувати порядок денний.

"Я б іменував сьогоднішню подію як відновлення ефективної публічної роботи партії… Я вважаю, що сьогодні відбувся ренесанс "Нашої України", - заявив президент журналістам по завершенні політради.

За словами Ющенка, у нього "багато розчарувань" на адресу "Нашої України". "Був дуже великий потенціал, і дуже багато не було реалізовано. Я вважаю, що багато в чому були винні інститути партії", - сказав президент.

Ющенко ще раз підкреслив, що "Наша Україна" залишається ідейною партією, що не ставить собі цілі, "як забрати землю, нафту, а максимально віддалена від корупції".

На запитання, чи зможе Ульянченко об’єднати навколо себе партію, президент сказав багато і плутано: "Очевидно, природнім був підхід до обрання керівництва, яке могло б мати віру у наші цілі, вирішити десятки питань, які до цього не були вирішені, завершити роботу над членами партії, поповненням її рядів…"

"Очевидно, процес потребує свіжої крові", - додав Ющенко.

Сама "свіжа кров" Ульянченко запевнила журналістів, що її завдання – "не об’єднувати групи впливу в партії, а відновити вплив партії у суспільстві".

"Ми сказали, що рада готова до діалогу з кожним, до розмови з будь-ким, хто захоче повернутися до активної роботи в партії", - запевнила Ульянченко.

Наскільки Вірі Іванівні вдасться налагодити роботу в партії, стане зрозуміло через місяць, коли НСНУ збереться на свій сьомий з'їзд.

Зірка епохи заходу Ющенку

У великій політиці ім'я Ульянченко виринає у середині 1990-х, коли вона працює помічником президента Кравчука з питань науки. Наступний етап її біографії – скандал з розграбуванням чорноморського пароплавства компанією "Бласко", генеральним представником якої була якраз Віра Іванівна. Після цього Ульянченко зникає з публічних орбіт.

До команди Ющенка Віра Іванівна потрапила 1999 року. Тоді Олег Рибачук запросив її працювати помічником прем’єра Ющенка. Ульянченко рекомендував нинішній голова Рахункової палати Валентин Симоненко.

За часів прем’єрства Ющенка і його роботи депутатом Віра Іванівна слідкувала, щоб Віктор Андрійович не вибивався з робочого графіку. А заразом міцно приросла до його постаті. Журналісти позаочі називали Ульянченко "штандартом президента" – там, де з'являється він, неодмінно є і вона.

У 2002 вона очолювала секретаріат фракції "Нашої України" – Ющенко навіть віддав їй автомобільний номер, який був зарезервований для нього як лідера "НУ".

Людям з вулиці пробитися до Ющенка можна було з доброї волі Віри Іванівни. Коли в 2004 році, в штабі кандидата в президенти Ющенка на Боричевому Току не було зайвих кабінетів, Віра Іванівна "окупувала" кімнату для нарад, аби тільки бути поближче до тіла.

Коли Ющенко став президентом і склав повноваження нардепа, замість нього за списком до парламенту пройшла Ульянченко. Втім, навіть тоді Віру Іванівну частіше можна знайти на Банковій, де в неї був кабінет, що не характерно для позаштатних радників президента.

Однак пізніше, коли Олег Рибачук намагався призначити Ульянченко до себе першим заступником глави секретаріату президента, Ющенко відмовив, ознайомившись з матеріалами, зібраними на неї спецслужбами. За бойові заслуги Ульянченко отримала хлібне місце губернатора Київщини, що виглядало більше як почесне заслання.

За Вірою Іванівною закріпилася слава "подруги олігархів". Вона курує "культурні проекти" Ющенка, на які жертвують мільярдери. Її постійно згадують поряд із прізвищами Гайдук, Суркіс, Ахметов, Новинський.

Саме з цією прекрасною здатністю "дружити з олігархами" експерти і пов'язують перспективи поновлення фінансової спроможності "Нашої України".

Віра Іванівна належить до тих небагатьох людей, яких можна порахувати на пальцях однієї руки, хто за роки президентства не посварився з президентом Ющенком.

Мабуть тому, що Ульянченко завжди вміла триматися в фарватері думок і бажань президента. Така якість була великим плюсом для Ющенка при виборі Віри Іванівни на роль голови ради НСНУ.

Ще один її плюс – відсутність великих політичних амбіцій. Справді, Ульянченко дуже хотілося вирости до керівних ролей у партії, але вона ніколи не замахнеться на більше. Як, наприклад, Тимошенко чи навіть Богатирьова.

А, отже, Ющенку у випадку з Вірою Іванівною не доведеться не досипати ночей і переживати, чи випестував він у себе під крилом чергового конкурента.

Фото сайту razom