Уроки газового кризиса формулируют национальный интерес Украины

Газовий конфлікт між Україною та Росією, що довго і ретельно готувався нашим північним сусідом, закінчився. Закінчився тактичним компромісом, який ще довго кожна із сторін інформаційно подаватиме як свою перемогу.

Зрештою, безумовної перемоги не здобув ніхто, і не надто важливо копирсатися в деталях. Важливіше інше.

Цей конфлікт висвітлив три основні моменти:

* за умови консолідованої позиції влади Україна здатна, навіть без міжнародної підтримки, достойно протистояти енергетичному шантажу.

* влада вкотре продемонструвала недопустиму слабкість в інформаційній війні як всередині країни, так і на європейському напрямку.

* в кінцевому підсумку на переговорах в Москві виконавча влада віддала перевагу тактичним перемогам, вигравши час, проте відсунувши стратегічний інтерес на другий план.

Україна виграла час. Звичайно, ця тимчасова передишка сама по собі не вирішує і не може вирішити питання енергетичної незалежності України. Його можна вирішити тільки якщо українська влада сформулює і буде цілеспрямовано реалізовувати національну стратегію у сфері енергозабезпечення.

Якщо ми в черговий раз заспокоїмося тимчасовим відтермінуванням проблеми і не будемо нічого робити, ­ –  наступної зими проблема виникне знову, тільки в більш гострих формах. Економічна криза рано чи пізно закінчиться і ціни на енергоносії знову зростатимуть.

Україна може раз і назавжди усунути небезпеку газового шантажу тільки у випадку, коли доб’ється зменшення споживання імпортного газу. В перспективі одного року досяжним – важкою працею досяжним – рівнем може бути зменшення цього споживання щонайменше вдвічі. Технологічно це можливо – за умови ефективної мобілізація всієї країни.

Для цього необхідно:

- впровадити державну програму переходу теплової енергетики з газу на газозамінні технології з використання вугілля і мазуту;

- економічно простимулювати модернізацію на таких же засадах підприємств металургійного та енергетичного комплексів;

- модернізувати теплопостачальні мережі в комунальному секторі;

- жорстко спонукати населення, установи та підприємства досягти в теплозбереженні рівня європейських стандартів.

В середньостроковій перспективі треба здійснювати максимально можливий перехід на централізоване електроопалення.

Крім того, реалії показали наскільки важливим є достатній запас газу на зиму – необхідно терміново прийняти закон, який би зобов’язував створення трьохмісячного енергетичного резерву держави.

В досягнення цієї мети мають бути задіяні всі: президент і прем’єр, коаліція і опозиція, чиновники, губернатори, мери і власники підприємств, і найголовніше – люди. Ця робота має стати справою всіх, інтегральним завданням, що об’єднує націю. В цьому я бачу національний інтерес України – наш спільний інтерес. І наш шанс.

 

Тарас Стецьків, заступник голови Фракції "НУ-НС"