Выборы Патриарха всея Руси и Украины

Українській громадськості не пристало б залишатися осторонь виборів глави Російської православної церкви, патріарха Московського і всія Русі, що відбудуться за тиждень.

Попередній патріарх Алексій ІІ був родом з Естонії, наступним цілком ймовірно міг би стати з України. І хоча в неділю, 18 січня, митрополит Київський і всія України Володимир добровільно зняв свою кандидатуру, це не є приводом ігнорувати ці вибори.

Вибори Патріарха – це, значною мірою, і внутрішня справа України. Саме нашій землі православна церква завдячує своїми витоками з Києва, де у 1020 років тому відбулося хрещення Русі, а також значним своїм розвитком і "донорством" освічених духовних осіб впродовж історії Росії.

В 1649 році Москва запросила перших 30 вчених з київської Академії Петра Могили. З тих пір їх потік невпинно зростав.

У 1701 році Петро I запрошує вихованця Києво-Могилянської Академії Стефана Яворського до Москви. Будучи родом зі Львівщини, Яворський засновує і очолює перший вищий навчальний заклад в Росії – Московську слов'яно-греко-латинську академію.

До приходу Катерини ІІ в 1762 році всі вищі посади в церковній ієрархії займають переважно могилянці. З 127 архієреїв, єпископів і архієпископів 70 – були українцями.

Однак українці можуть апелювати не тільки до історії. На сьогодні серед 29 митрополитів, які претендують на пост Патріарха всієї Русі, переважна більшість, а саме 15, - є  вихідцями з України.

Крім того, 10 з 15 митрополитів, згідно з їхніми біографіями, є вихідцями …з Західної України.

http://graf-sheremetev.livejournal.com/189590.html

В той же час, серед представників православної церкви нижчої від митрополит ієрархії (архієпископи  і єпископи), кількість росіян зростає.

Проте, якщо рахувати співвідношення кількості вищих духовних осіб до співвідношення населення Росії і України, по цих показниках Україна залишає Росію далеко позаду.

http://graf-sheremetev.livejournal.com/189590.htm

І все ж таки, попри домінування вихідців з України на найвищих щаблях Російської православної церкви, шанси українців зайняти престол практично дорівнюють нулю з огляду на специфіку ситуації в РПЦ.

Те, що в Росії церква нероздільна з державою, – є фактом, що неодноразово знаходив підтвердження впродовж останнього десятиліття. Найбільш показовим було мовчання РПЦ під час агресії Росії в Грузію, коли чи не вперше на пострадянських просторах православні вели війну проти братів по вірі.

Відповідно, вірити у незалежний вибір патріарха сьогодні не доводиться. Навіть з огляду на намагання Кремля дистанціюватися від самої процедури виборів.

Справді, процедура обрання Патріарха детально розписана, передбачене таємне голосування делегатів, яке відбудеться під час Помісного собору 27-29 січня у Храмі Христа Спасителя в Москві.

Проте остаточна кількість делегатів й досі невідома. За оцінками їх буде близько 700, з них – близько 190 представлятимуть Україну. Аби обрати Патріарха необхідні дві третини голосів.

Згідно з уставом церкви, участь у виборі Патріарха мають право взяти і миряни. Водночас, процедура зарахування голосів мирян не прописана. Більш того, вибір мирян є скоріше за все, формальністю.

В Інтернеті створений неофіційний сайт, присвячений виборам Московського патріарха і всія Русі. Кожен мирянин,  який підтверджує перед голосуванням приналежність до православ'я, має право один раз проголосувати за вибрану ним кандидатуру зі списку митрополитів, архієпископів і єпископів.

В російські пресі найбільш ймовірними претендентами на патріарший престол вважаються митрополит Смоленський и Калінінградський Кирил, що був обраний хранителем патріаршого престолу, а також є людиною, яка зробила все можливе, аби плани зі створення Помісної православної церкви в Україні не реалізувалися.

Другим значимим кандидатом є митрополит Калузький і Боровський Климент. Водночас після смерті Патріарха Алексія ІІ відповідно до Статуту РПЦ вищою посадовою особою на якийсь час став митрополит Київський і всія України Володимир як старший за віком.

Якщо подивитися на хід голосування на сайті, то станом на ранок 19 січня митрополит Кирил отримав підтримку 32% інтернет-мирян від числа тих, що проголосували, або ж більше 17 000 голосів, а той час як митрополит Климент посідав тільки десяте місце з 0,5%, не набравши і півтисячі голосів.

Разом з тим, з перших днів лідером голосування став маловідомий митрополит Токійський і всія Японії Данііл. Російські інтернет-користувачі змобілізувалися і масово голосували за митрополита, японця за походженням.

Враховуючи, що з однієї ІP-адреси можна проголосувати тільки один раз, кількість набраних митрополитом голосів - більше 25 тисяч, відповідає дійсності і становить 46,5%.від усього числа тих, хто проголосував.

Проте ще до неділі японський митрополит був поза рейтингом, оскільки організатори голосування заявили, що кандидатура Данііла стала нібито об'єктом хакерської атаки, а тому тимчасово була виведена з рейтингу.

Вчинок митрополита Київського і всія Русі Володимира з самовідведенням своєї кандидатури є благородним. Керівник української православної церкви (МП) пояснив, що "бажає предстати перед Богом митрополитом Київським".

Разом з там, знайдеться багато голосів і серед мирян і серед священнослужителів, які б висловилися за продовження змагання за патріарший престол.

Але з огляду на значення України в православному світі, чому б росіянам самим не визнати нашу вищість в духовному і не просити призначити патріархом одного з українських митрополитів?

 

Мороз Віталій для УП