Почему молчим?

На щастя, початок січня 2009 видався вдалим – справжня зима. Давно такої не було. Дістали задоволення і дорослі, і діти. Всі змогли покататися на лижах, санках і на ковзанах. Чудова зима в Пущі біля Києва. В Пущі Озерній чудові умови для відпочинку – ліс, сніг, ставок, басейн, спортзал. Всі задоволення.

Затьмарюють чудову зиму дві надзвичайні події – перебої з подачею газу з Росії в Україну та в Європу. Переконаний, що тут більше складової політичної, ніж економічної.

Жаль, що вкотре приватні компанії втягуються в політику від чого і самі несуть економічні втрати і люди страждають. Політики найвищого ешелону втягуються в це, а вірніше (на мою думку) використовують це в своїх інтересах. Ось тільки важко зрозуміти в яких.

Чи показати нездатність України в управлінні своєю газотранспортною системою?

Чи дискредитувати українську владу в час економічної, фінансової та політичної кризи і перед президентськими виборами?

У першому випадку будуть спроби контрою над газотранспортною системою України в різних варіантах.

У другому – однозначно, програють всі політики і програє Україна.  Друга подія, котра викликає тривогу в мене, як лікаря, громадянина, людини, котра аналізує та оцінює минуле, сьогодення і майбутнє. Йдеться про агресію Ізраїлю проти Палестини.

Більшість каналів однобоко, я би сказав, цинічно подають інформацію, показують демонстрації в Україні окремих громадян на підтримку дій Ізраїлю.

Що підтримувати – знищення народу (понад 250 дітей загинули)?

Яке відношення вони мають до Гамасу? І заяви держави Ізраїлю, що Гамас – це всі дорослі чоловіки і жінки та й діти, що ростуть там…

А якими виростуть ізраїльські діти, які на площі в Києві пританцьовують, коли гинуть палестинці і говорять, що так їм і потрібно! Цивільні громадяни Ізраїлю, жінки і діти їдуть до кордону з Сектором Газу, спостерігають і фотографують вбивство мирних жителів та дітей.

Хіба це не нагадує фотографування фашистами знищення єврейського народу. Невже гірка історія страждань євреїв нічого не навчила.

США мовчить, Україна мовчить, Європа мовчить, НАТО мовчить. Росія щось трохи сказала і теж мовчить. Чому так? Чому ми мовчки спостерігаємо, як одна із найкраще озброєних і підготовлених армій воює з мирним населенням, з дітьми.

Мої батьки, царство їм небесне, більше року переховували в себе єврейську сім'ю Бондарів під час фашистської окупації. Хіба думали вони, що євреї будуть себе поводити як фашисти. Рішення РБ ООН для них не вказівка. Жодна демократія та агресія не може бути виправдана, коли проливається кров невинних.

Чому мовчать парламентарії, уряди. Невже різна кров у арабів і євреїв? Чому не вимагають від Ізраїлю виконувати рішення ООН? Чому всі спостерігають мовчки, як гине народ? Чому терор державної машини це не терор?

Можна чекати, що жінки, котрі втратили своїх дітей, вдягнуть пояс Шахіда, а чоловіки візьмуть зброю в руки. Це логіка. Логіка людини, котра втратила все. Для того, хто не має домівки, майна, сім'ї, роботи, життя не має ціни. Схаменіться люди, політики не схаменуться – вони цинічні в більшості.

І час агресії Ізраїлем вибрано логічно – час різдвяних свят, канікул політиків.

Переконаний, що підготовка йшла давно. То невже, маючи таку сильну розвідку, Ізраїль не міг нейтралізувати лідерів Гамасу, не знищуючи мирних людей?

Товариства захисту тварин захищають бродячих собак, хоча ті кусають людей (тільки в Києві тисячі потерпілих). А тут вбивають тисячі безневинних людей через поодинокі обстріли ізраїльської території.

Як лікар і людина, засуджую будь-які дії, що відбуваються з ущемленням свобод, але особливо з вбивством та каліцтвом людей.

 

Микола Поліщук, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН, Голова Національної ради з питань охорони здоров'я населення України при президентові, для УП