7,5 миллионов за доверие между Тимошенко и Путиным

Ціна цього питання для Юлії Тимошенко – 7,5 мільйонів гривень.

У масштабах державних витрат це невелика сума, еквівалентна трьом-чотирьом автомобілям для статусних чиновників. Але уже декілька місяців Тимошенко намагається перенаправити ці гроші, щоб довести свою здатність виконувати домовленості з Володимиром Путіним.

У Тимошенко розгорнувся конфлікт з Міністерством закордонних справ. Причина – діяльність організації Співдружність незалежних держав, яка в уяві багатьох є похованим і недієздатним утворенням.

Попри песимізм щодо ефективності СНД, на початку вересня Тимошенко наказала Володимиру Огризку – МЗС повинен збільшити відрахування України на потреби Співдружності.

У розпорядженні "Української правди" є доручення прем’єра, адресоване міністрам фінансів та закордонних справ. Тимошенко звернулася до Пинзеника та Огризка з вимогою "погасити заборгованість щодо пайового внеску України на утримання органів СНД у 2008 році".

У листопаді 2007 на зборах глав урядів СНД було розписано бюджет Співдружності на наступний рік – квоту України визначили в 44,23 мільйона рублів, тобто на той момент 9,6 мільйона гривень.

Тодішній прем’єр Янукович підписав це рішення із застереженнями: "Розмір внеску України на 2008 рік не буде перевищувати суми, визначеної на це держбюджетом України на 2008 рік. При цьому Україна не фінансує витрати виконавчого комітету та органів СНД на забезпечення їх міжнародної діяльності та витрати спостерігачів за виборами".

У бюджеті-2008 на виплату внеску до СНД було передбачено всі 9,6 мільйона гривень, але реально було перераховано чверть цієї суми – 2,1 мільйона гривень.

Очевидно, під час самміту СНД у травні або трохи згодом Тимошенко поставили до відома, що Україна недодала 7,5 мільйонів гривень. І влітку дана тема стала педалюватися прем’єром.

Однак 3 вересня листом з грифом "для службового користування" Міністерство закордонних справ інформувало уряд, що рекомендує утриматися від подальших виплат. Втім, через тиждень, 9 вересня, попри позицію дипломатів, Тимошенко доручила здійснити всю проплату.

Огризко, який є розпорядником цих бюджетних коштів, відмовився виконувати рішення свого безпосереднього начальника. З того моменту тема грошей на утримання СНД час від часу гостро обговорювалася на Кабмінах.

СНД – пацієнт швидше мертвий, ніж живий?

Про існування такої організації як Співдружність незалежних держав почали забувати ще в часи Леоніда Кучми. Навіть тоді велику кількість документів Україна підписувала із застереженнями, а найбільш яскравим враженням від зустрічі президентів були їхні походи на іподром.

Прийшовши до влади, Віктор Ющенко жодного ентузіазму відносно СНД не показував, а в цьому році взагалі не полетів на саміт президентів, делегувавши Раїсу Богатирьову.

Тема СНД мало кого обходила доти, поки главою уряду Росії не став Володимир Путін.

Для прем’єр-міністрів колишніх радянських республік СНД став майданчиком, де можна побачитися з реальним керівником Росії. Протягом 2008 року саме на самітах СНД Юлія Тимошенко уже двічі проводила переговори зі своїм російським візаві.

Про те, що Путін покладає на Співдружність якісь сподівання щодо реінтеграції радянських республік-сестер, свідчила і кадрова перестановка. На останньому році президентства Путіна виконавчим секретарем СНД став Сергій Лебедєв – його близький соратник, який сім років очолював Службу зовнішньої розвідки Росії.

Власне, утримання виконавчого апарату СНД на чолі з Лебедєвим і здійснюється коштом членських внесків 11 країн.

Тимошенко і Путін на самміті СНД в Мінську. Фото "Российской газеты"

"Українська правда" звернулася до Міністерства закордонних справ, де пояснили, чому вони відмовляються фінансувати СНД.

"За своїм статусом Україна у Співдружності незалежних держав є однією з країн-засновниць, але не членом цієї організації. Однак за розміром внесків до єдиного бюджету СНД ми посідали друге місце після Росії, сплачуючи у 8-10 разів більші суми, ніж інші держави-члени, які зацікавлені в участі у цій структурі", - ідеться у відповіді МЗС.

"Розміри внеску нашої держави мають відповідати як нашій участі, так і тій віддачі, яку ми отримуємо від спільної діяльності", - заявляють у Міністерстві закордонних справ.

Там нагадали, що Україна не є учасником Міжпарламентської асамблеї СНД, не присутня в місіях спостерігачів за виборами в країнах СНД та "обмежує, за недоцільністю, свою участь у роботі більшості малоефективних органів СНД".

Як відомо, електоральні спостерігачі від Співдружності зазвичай діють асиметрично зі спостерігачами від ОБСЄ – коли європейці визнають вибори недемократичними, то представники СНД заявляють про їх відповідність усім потрібним стандартам.

Зокрема, так було і під час президентських виборів в Україні 2004 року, які закінчилися помаранчевою революцією.

Українські дипломати стверджують, що сума коштів на утримання органів СНД визначається виконавчим комітетом СНД сепаратно, "виходячи зі свого власного погляду", а пропозиції України зменшити витрати "ігноруються".

"Протягом останніх років Україна підписувала рішення про затвердження єдиного бюджету органів СНД із застереженнями, які дають нам право самим визначати суму внеску", - наголошують в МЗС.

У цих обставинах позиція дипломатичного відомства не до кінця зрозуміло – якщо Україна не вважає себе членом СНД, то чому взагалі вона сплачує кошти на потреби цієї організації?

Огризка міняють на... Данилишина

Враховуючи, що Ющенко у 2008 відвідав тільки неофіційний саміт СНД у лютому, Тимошенко була найвищою посадовою особою, яка протягом року представляла Україну на рівні Співдружності. І прем’єр продовжила свою лінію, щоб Україна заплатила до бюджету СНД всю суму, яку для Києва нарахували в штаб-квартирі організації.

Судячи з усього, ця тема порушувалася під час самміту СНД в Кишиневі, який відбувався 14 листопада. Тому що на засіданні Кабміну, найближчому після повернення з Молдови, Тимошенко доручила знайти нове, оригінальне розв'язання цієї проблеми. І за добу проект постанови вже був готовий.

Реактивна бюрократія. 14 листопада Тимошенко повернулася з Кишинева. 17 листопада доручила готувати рішення уряду. 18 листопада проект рішення був готовий

Отже, зрозумівши, що пробитися крізь МЗС з цією вимогою неможливо, прем’єр пішла в обхід – щоб гроші на утримання СНД сплачувало не Міністерство закордонних справ, а... Міністерство економіки.

Причина такого рішення зрозуміла – Володимир Огризко призначений за квотою президента, а Богдан Данилишин – за квотою БЮТ. І міністр економіки, на відміну від керівника МЗС, не став би суперечити Тимошенко.

Відтак, минулої середи на засідання уряду було винесено постанову, якою пропонується забрати в МЗС і віддати Мінекономіки бюджетні призначення в розмірі 7,5 мільйонів гривень. Це – рівно та сума, яку Україна, на думку виконавчого комітету СНД, не доплатила до 9,6 мільйонів свого членського внеску.

Розуміючи, що Мінекономіки не має прямого стосунку до міжнародних організацій, в уряді почали шукати підставу для того, щоб Данилишин займався переведенням грошей у бюджет СНД.

Зрештою там згадали, що колись, в 1994 році, в рамках СНД було підписано угоду про створення зони вільної торгівлі, відповідальним за яку було Мінекономіки. Зону так і не створили, зате зараз сталася в нагоді присутність Мінекономіки в схемі діяльності Співдружності.

Однак минулої середи уряд не проголосував за зміну розпорядника коштів. Це питання перенесли на наступне засідання. У цей понеділок Огризко прямо повідомив "Українській правді", що не допустить ухвалення такого рішення.

Сама Юлія Тимошенко повідомила "Українській правді", чому вимагає повного фінансування внеску України до статуту СНД.

"Все, що закладено в бюджеті, – а ми є учасником багатьох міжнародних організацій, не тільки СНД – все має бути профінансовано, тому що це зобов`язання країни. І це не стосується того – східна це організація чи західна. З такими об'єднаннями держав і певними організаціями ми повинні поводитися відповідно до підписаних угод", - заявила Тимошенко.

Окрім погашення 7,5 мільйонів за 2008 рік, Тимошенко наполягає, щоб Україна і в 2009 повністю профінансувала внесок на утримання СНД, який їй нарахують у штаб-квартирі цієї організації.

Власне, сама Тимошенко під час самміту Співдружності у Мінську 23 травня цього року підписала рішення, яким квота України у бюджеті СНД визначена у розмірі 12,5% потреб організації.

Тобто, до СНД входить 11 держав, однак Україні приписали фінансувати 1/8 бюджету Співдружності.

І у своєму дорученні Пинзенику і Огризку прем’єр підкреслила, що ця сума має бути врахована в проекті держбюджету-2009.

Тож, за наполяганням Тимошенко, в 2009 Україна має сплатити до казни СНД близько 10 мільйонів гривень. Хоча Міністерство закордонних справ внесло на уряд пропозицію – в 2009 році платити СНД, але не більше 2,2 мільйонів гривень.