Мер всієї України

Напевно, всі пам’ятають, як колись, за часів свого першого приходу у київську владу, Леонід Черновецький на одній із прес-конференцій обмовився про "мера всієї України".

Тоді це сприйняли з гумором, мовляв, мер має далекоглядні плани. Але, як виявилось Леонід Черновецький таки має амбіції щодо розширення "сфери впливу" та виходу на всеукраїнську політичну арену. І дуже вдалим моментом для цього можуть бути вже призначені дострокові парламентські вибори.

У середу, 9 жовтня, Леонід Черновецький в ефірі телеканалу "Україна", коментуючи рішення президента про розпуск парламенту, заявив, що політична сила, яку він очолює, таки братиме участь у позачергових виборах до Верховної Ради. Тепер, коли країну таки очікують передвиборчі перегони, можна бути впевненими що різноманіття політичної реклами на державному рівні поповнить ще один гравець, – Леонід Черновецький.

Власне, за його словами, оскільки Блок користується підтримкою великої кількості киян, то у нього є всі шанси подолати 3%-вий бар’єр. Але сподіватись лише на підтримку киян, – справа достатньо ризикована. Та й чи є шанси у Блоку Черновецького, який створювався саме для участі у київських виборах, отримати достатньо підтримки по всій Україні?

І навіщо політичній силі, яка головує у столиці, з його політичним, економічним та соціальним ресурсами, намагатися вийти на всеукраїнський рівень?

Експерт Школи політичної аналітики Петро Бурковський вважає, що "люди не бачать мотивації, навіщо голосувати за мера Києва. В кожному регіоні є свій такий-собі Черновецький, який є мером, відомою людиною".

У будь-якому випадку, на даний момент, Черновецький – політик регіонального, і аж ніяк не загальнодержавного масштабу, і його раптове рішення повернутися в велику політику самостійним гравцем – досить дискусійне.

Питань виникає багато.

По-перше, яким чином завойовуватиметься електорат? Член Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що є декілька шляхів, якими може піти дана політична сила. "Це Київ та київський електорат. Ще на попередніх київських виборах кількості голосів, яку Черновецький отримав, могло вистачити майже на 3% голосів по Україні.

Далі, – Черновецький зможе покладатися і розраховувати на підтримку мерів інших міст, де у нього склалися партнерські стосунки, і, не виключено, що у списках блоку Черновецького ми побачимо багатьох такий кандидатів. Це теж допоможе йому отримати додаткові голоси.

Звісно ж, – апробована в Києві технологія непрямого підкупу голосів шляхом роздачі пайків, яка може застосуватись в інших містах. І, нарешті, останнє – до Чернівецького, після останніх виборів, прикута увага загальноукраїнських ЗМІ, тому може бути застосована прихована реклама".

Очевидно, у мера є багато способів здобути електорат, тим більше що більшість з них він успішно випробував в столиці.

Ще одним важелем у передвиборчій кампанії може стати дружба мера із старшим пастором церкви "Посольства Божого" Сандеєм Аделаджою. Зараз "Посольство" є однією із найпотужніших місіонерських громад в Україні, дочірні церкви якої розташовані у всіх регіонах України.

Враховуючи підтримку Черновецького Сандеєм, можна припустити, що багато хто із прихожан, навіть будучи прихильником інших політичних сил, проголосує за Черновецького як за "брата по церкві". А отже – електорат мера автоматично зростає навіть без широкої передвиборчої кампанії.

Тим не менше, на даний момент, єдине що має мер, як старт для свого приходу у парламент, – це підтримка киян. Так, її можна розглядати як хороший плацдарм, але де гарантії, що всі ті, хто голосували за Чернівецького-мера, проголосує за нього як за лідера Блоку, що прямує до Верховної Ради?

Вірогідним вирішенням проблеми є підтримка з боку більш потужної політичної сили. Олександр Черненко вважає, що з Ющенком Черновецький завжди підтримував добрі стосунки, згадати хоча б протистояння щодо потрібності-непотрібності переобрання мера 2007 року, коли мер та президент нібито мали свої домовленості щодо цього.

Та й з боку багатьох політиків досить часто лунають коментарі щодо прихильності глави держави до мера міста Києва. Крім того, сам Черновецький колись входив до складу "Нашої України".

А якщо врахувати ще й нещодавній розкол коаліції, через який між БЮТ та НУНС утворилась прірва протиріч, то "Нашій Україні" неодмінно потрібен буде союзник, і дуже ймовірно, що це буде саме Блок Черновецького.

Утім, Петро Бурковський вважає, що така співпраця тільки зашкодить НУНС, зменшивши її рейтинг в Києві, хоча, з іншого боку, – він буде компенсований рейтингом Черновецького.

Можливо, варто тоді говорити не про блокування чи об’єднання, а про латентну, неявну підтримку сили мера Києва. Дострокові вибори тепер вже не можливість, а реальність, і можна прогнозувати, яку ж саме роль відіграє Черновецький у випадку, якщо його політична сила пройде до парламенту.

Врахуймо, що Україну очікують не лише дострокові парламентські, а й планові президентські вибори, тому все що сьогодні відбувається на політичній арені держави – це своєрідна передмова для наступних виборів глави держави.

Політолог Володимир Фесенко, в ефірі "5 каналу" заявив: "Президент розуміє, що старт з поста прем’єра у президентській кампанії дуже вигідний. Тому не хоче бачити тут ані Тимошенко, ані Януковича. Гіпотетично можна уявити, що блок Черновецького візьме участь у парламентських виборах, потрапить до ВР, а Чернівецький посяде посаду прем’єра".

Таким чином, у даному контексті, якщо припустити що Черновецький таки пройде до парламенту, саме його кандидатура була б ідеальною. Як вже зазначалось, Черновецький – політик, поки що, регіонального масштабу, а отже – загальноукраїнської підтримки у нього немає. Це і робить його ідеальною кандидатурою на роль прем’єра.

Навіть якщо за короткий період між достроковими парламентськими і президентськими виборами столичний мер "засвітиться" у всеукраїнському політичному просторі, цей час буде надто коротким, щоб отримати реальні шанси на президентських перегонах.

Петро Бурковський висловив думку про те, що вся ситуація із виходом Черновецького в політику державного штибу, виглядає так, "ніби мера штовхають на ці вибори".

Можливо так і є, і той згодиться зіграти роль, яку йому може запропонувати президент, на знак вдячності за підтримку на минулих виборах мера Києва. Як то кажуть, – послуга за послугу. Єдиним питанням залишається, чи буде такий проект успішним.

Олеся Гоменюк, для УП