Обломовщина

Вже третій місяць поспіль робота парламенту нагадує договірний футбольний матч з двома технічними складами – тих, що сидять у залі і тих, що збираються біля трибуни – і граючим тренером Арсенієм Яценюком. Решта гравців наполегливо залишаються за лаштунками, роблячи усе, аби гра так і не почалась.

Розминка складається з трьох мантр. В першій спікер оголошує відкриття засідання, в другій – запрошує керівників фракцій  до себе, і в останній – оголошує перерву. Через годину перерву продовжують, або ранкове засідання закривається взагалі.

Втім, у парламенті, виявляється, ще залишилися депутати, які досі не звикли до такої бліц–"роботи".

Іван Плющ повільною мовчазною ходою увійшов у зал засідань, здається, навіть не помічаючи метушливого руху молодих БЮТівців, які намагалися допомогти Яценюку скоріше закінчити свою промову на трибуні.

– ...На другу годину дня я запрошую прем'єр–міністра, голову Національного банку і міністра фінансів до себе в кабінет. Ми будемо пробувати дати відповіді на всі запитання, –  виразно розмахуючи руками, говорив Арсеній Яценюк.

Плющ трохи постояв у проході і пішов на своє місце. Іноді старий спікер, посміхаючись, кидав розсіяний погляд в бік скупчення біля трибуни.

– ...Вибори – дуже важливе питання, але треба зараз піти по шляху розгляду даного пакету, – жваво продовжував голова парламенту.

Молодому спікеру Арсенію Яценюку ще не вистачає досвіду, аби в дні блокування парламенту виходити на трибуну зі сумним і стомленим обличчям, як раніше в таких ситуаціях робили Олександр Мороз та Володимир Литвин. Його виступи в оточенні бютівців більше схожі на сцену з дня студентського самоуправління, аніж з трибуни заблокованого парламенту.

Схиливши голову, Іван Плющ намагався всунути свою картку в систему "Рада", коли його вух досягли останні слова Яценюка.

– ...Я закриваю ранкове пленарне засідання. До 16–ої години.

Плющ здивовано підняв голову, намагаючись зрозуміти, що трапилось. Тим часом по проходу біля нього як раз проходив Яценюк. Він змушений користуватися боковими виходами з сесійної зали, бо двері, призначені для спікера, вкотре були заблоковані бютівцями.

– Арсенію, що ж це таке! – відверто обурився Плющ. – Треба ж його відкрити, перед тим, як закрити, ні?!

– Іване Степановичу, ви про що?

– Я про засідання... – нахмурився патріарх українського парламенту.

– Так я ж його відкривав, де ви були? – відповів йому Яценюк.

Працівники протоколу, які зібралися біля співрозмовників, очікували чим закінчиться суперечка двох поколінь.

– Як відкривав?!

– Ну так! Дівчата – покажіть Івану Степановичу стенограму! Іван Степанович – подивіться, все було за регламентом.

Плющ здивовано замовк, дивлячись в обличчя Яценюку.

– Як все в них швидко робиться! – зітхав Плющ, вже виходячи з залу. – Але ж хіба щось робиться?!

Втім, вівторкові події у Верховній Раді більше нагадували не рядове тренування, а генеральну репетицію.

– Я не знаю, що з того вийде, – ділився з "Українською правдою" Яценюк, прямуючи на переговори з Тимошенко. – Вчора ми до п’ятої ранку сиділи з президентом над новим законопроектом.

Він протягнув товсту стопочку паперів з текстом щойно надрукованого документу, над яким, крім спікера, ще декілька годин тому працювали міністр фінансів Віктор Пинзеник і представник Ющенка Олександр Шлапак.

– Ми взяли у всіх потрохи. Стабілізаційний фонд – у редакції Януковича–Азарова, – пояснював голова парламенту, – від Литвина ми залишили весь пакет підтримки села.

– Єдине, що було повністю відхилено – це пропозиції Пинзеника. Бо це неможливо таке робити! Всі країни під час кризи зменшують податковий прес, а в нас пропонують податки збільшити. Це – нонсенс. Все! Все, що пропонував Пинзеник викинуто!

Взагалі варіант законопроекту, який був внесений Ющенком, суттєво відрізнявся від законопроекту Тимошенко. Зокрема, Мінфін позбавляється прямих повноважень по націоналізації банків, а уряд – здійснювати приватизацію.

Проект Ющенка передбачає викуп акцій Промінвестбанку державним "Укрексімбанком". Для цього статутний капітал "Укрексімбанку" планується збільшити на 1 мільярд гривень за рахунок держбюджету.

Одночасно, за словами джерел "Української правди", передбачається, що в Промінвестбанку буде проведено додаткову емісію на 1 мільярд гривень, яку викупить "Укрексімбанк".

Зараз статутний капітал проблемного банку складає лише 200 мільйонів гривень. Тобто, у підсумку додаткової емісії, статутний капітал Промінвесту досягне 1,2 мільярди гривень.  І, як наслідок, "Укрексімбанк" має стати власником понад 80% Промінвестбанку.

Щоправда, ухвалення рішення парламентом недостатньо. Ця схема вимагає схвалення наглядовою радою "Укрексімбанку", до якої входять по п’ять представників Ющенка, Тимошенко і Верховної Ради.

Очолює наглядову раду креатура Партії регіонів Ігор Сотуленко. Тобто, щоб легалізувати цю схему з Промінвестбанком, буде потрібне досягнення компромісу в трикутнику Ющенко–Тимошенко–Янукович.

Але незважаючи на галас про наближення кризи, який кожного ранку піднімають парламентарі, наразі політичним силам важливіше не зміст антикризових законопроектів, а порядок їхнього розгляду.

Під вечір, після майже чотиригодинної перерви, депутати знову почали збиратися в залі засідань. В коридорі знову з’явився Плющ.

 – Слухай, а ми що, працювати будемо? – недовірливо питався він у ще одного парламентського старожила Віктора Тополова.

– Я не знаю. А що – хіба треба?...

– Ну так, Вікторе, треба до залу заходить, ні?

– А реєструватись?

– Так, ти правий, – погодився Плющ, прямуючи разом з колегою до реєстраційних стлів. – Але, Вікторе, коли це було? Коли ми з тобою останнього разу реєструвались на вечірнє засідання, ти не пам’ятаєш?...

У натовпі веселих і розкутих молодих депутатів, які гомінливо планували свій вечір поза стінами Верховної Ради, ці двоє виглядали як два розгублених динозаври.

Втім, працювати так і не вдалося. Багатогодинні переговори в кабінеті Яценюка завершилися безрезультатно. "Наша Україна" не вірить Тимошенко.

БЮТ погодився підтримати антикризовий законопроект президента, але за своєї умови: щоб саме він був першочерговим при голосуванні.

"Наша Україна" вимагає першим виставити на розгляд фінансування виборів, яке передбачене в змінах до бюджету нашоукраїнки Ксенії Ляпіної, а потім – антикризовий закон Ющенка.

– Я просиділа там три години. "Наша Україна" пішла проти свого президента, який вніс проект закону, – вийшла здивована бютівка Наталія Королевська з погоджувальної ради у Яценюка. – Спочатку вони хочуть голосувати фінансування виборів.

Таку послідовність президентська фракція вигадала, бо сумнівається в обіцянках Тимошенко. Люди прем’єра можуть знову заблокувати трибуну відразу після того, як проголосують антикризовий закон.

Свідки розповідають, що прем’єр пообіцяла не заважати, але на слово їй ніхто не повірив.

– Тимошенко прямо сказала "Нашій Україні" – ухваліть закон про фінансову кризу. А потім фракція БЮТ не буде нікому заважати, не буде нічого блокувати... Ми взагалі підемо з парламенту. І голосуйте що заманеться – все одно виборів не буде, – переповів слова Тимошенко на погоджувальній раді один зі свідків.

– Чому це виборів не буде? Як вона це пояснила? – не зрозуміли журналісти.

– Бо на попередній погоджувальній раді вона сказала, що все одно не дасть грошей на вибори!

Цю ж обіцянку не втручатися повторив і лідер фракції Тимошенко Іван Кириленко:

– Після голосування антикризових законів ми покидаємо зал. А ви робіть вакханалію – мучте, кончайте цю країну!

Однак правдивість сказаного також викликала сумніви. Нашоукраїнці згадують традиційний аргумент: Тимошенко обіцяла в коаліційній угоді подати у відставку в разі розпаду коаліції, але в момент, коли це сталося, виконувати заявлене відмовилася.

Втім, є один дуже суттєвий момент. Закон, який у вівторок було подано в Раду за підписом Віктора Ющенка, насправді містить в собі сигнал про те, що в секретаріаті президента вже готові до відкладення дострокових виборів.

За словам Арсенія Яценюка, президент досить легко погодився з тим, щоб не вносити в антикризовий пакет законів фінансування дострокових виборів.

– Здається, це він сам і запропонував, – згадував спікер.

Інша проблема, з якою зіштовхнувся парламент – це відсутність голосів під антикризовий закон Ющенка. Його відмовилася підтримувати Партія регіонів, бо хоче перед цим побачити умови Міжнародного валютного фонду, на яких вони виділять Україні 16,5 мільярдів доларів.

– Я уже тиждень прошу показати мені текст домовленостей з МВФ! – обурено подивився на журналістів Микола Азаров. – Мені відповідають: та десь цей папірець тут був, але зараз загубився.

Володимир Литвин взагалі стверджує, що Меморандум з МВФ – це фікція.

– Жодного Меморандуму немає – мені це Турчинов сказав, – розповів Литвин. – А вони весь час на нього посилаються.

Зрозуміло, що за закон Ющенка не проголосують комуністи. Послідовно у своїй непослідовності повів себе Литвин.

– Ми віддамо голоси в першому читанні, – сказав лідер блоку свого імені. – А в другому читанні погодимося тільки якщо там приберуть заборону, за якою протягом двох років не буде підвищуватися мінімальна зарплата до прожиткового мінімуму.

Однак це і є одна з вимог МВФ, на яких той готовий кредитувати Україну.

Закон Ющенко станом на вечір вівторка набирав 228 голосів за умови абсолютної консолідації фракцій колишньої демкоаліції. Гарантій, що всі будуть на місці та натиснуть "за", немає.

Але часу для прийняття антикризового закону, залишилося обмаль. За словами Яценюка, засідання ради директорів Міжнародного валютного фонду відбудеться у середу в обід за київським часом.

...Вже коли на вулиці зовсім стемніло, а коридори парламенту заповнилися тишею, на першому поверсі Верховної Ради біля роздягальні зібралась досить дивна компанія ентузіастів з БЮТ, посередині якої стояв Андрій Кожемякін, який ще кілька годин тому активно керував блокуванням трибуни парламенту.

– Ну що, всі згодні, пограємо? – запитав він у оточуючих колег.

– Так–так... – відповідали йому з боків, й активніше з усіх – Андрій Шкіль.

– Ну що, хлопці, тоді збираємось як завжди, – продовжував генерал СБУ, – якщо буде погана погода – будемо в залі, якщо добра – на траві.

Колеги закивали головами. Ще два роки тому ці ж депутати ночами чергували в під трибуною парламенту, з ранку героїчно розповідаючи журналісткам про свої подвиги. Тепер, плідно попрацювавши в залі, БЮТівці збиралися на базу "Динамо" на традиційний депутатський футбольний матч. Такий собі депутатський тім–білдінг.

Трибуна на ніч залишалася розблокованою, але захоплювати її ніхто вже не збирався – ні нашоукраїнці, ні регіонали. Вірус політичного ледаща, який вразив депутатів, проявився навіть у цьому.

– Ми граємо у футбол самі проти себе. В одній команді БЮТ, і в іншій – БЮТ, – пояснив плани на вечір Кожем'якін.

– Так ви б уже з Партією регіонів грали!

– Якось до нас прийшли регіонали. Так ми не лише їх перемогли, а ще й Сафіуліну носа зламали, – похвалився Кожем'якін і тут же виправився, – Звичайно, носа ми йому зламали випадково, у грі.