Виктор Янукович: У нас нет цели договариваться тольки с Блоком Тимошенко

– Ви п’ять років не були на 5–ий каналі, сьогодні ви приїхали до нас уперше. Чому?

– Ну, перш за все я вдячний за запрошення, тому що мене, по великому рахунку, перший раз запросили. До цього, ми зустрічались із вами в офісі партії, пане Святослав, Ви пам’ятаєте, це була перша зустріч з першим … 5–им каналом.

Ну, і я би хотів би привітати 5–ий канал з таким чудовим ювілеєм: п'ятиріччям 5–го каналу. І сьогодні, безумовно, це ще один черговий крок до демократії, до розбудови демократичної країни, тому що коли 5–ий канал так гостинно зустрічає лідера опозиції, я скажу, що ми декого здивуємо в країні.

– Чи можете ви сказати, що більше не вважає 5–ий канал помаранчевим?

– Останнім часом відмічаю для себе все більше і більше, що 5–ий канал змінив своє обличчя. І він не є заангажованим каналом сьогодні і, інформація та, яка надається 5–им каналом, – вона сьогодні практично не заангажована.

– Дякую вам.

– Це вам подарунок!

– Тепер давайте про політику. Президент Віктор Ющенко дуже чітко у своєму зверненні заявив, що Блок Юлії Тимошенко і Партія регіонів, політична сила яку ви очолюєте – домовилися про коаліцію і фактично її створили. Це так?

– Безумовно, це не так, тому що ніякої домовленості не було і ніякої коаліції поки що не планується.

Ми вийшли лише з єдиною думкою, що треба починати процес єднання країни, треба починати процес таким чином, щоб влада, якої б вона не була, щоб вона була залежна від українського народу.

Не можна проводити політику незалежну від українського народу – ми категорично проти цього, тому ми поставили для себе мету, перш за все – змінити систему влади.

Для цього ми ініціювали зміни до Конституції і, наприкінці минулої сесії ми подали наш варіант законопроекту і, зараз шукаємо в парламенті однодумців, які б разом з нами пройшли цей шлях.

Хто будуть ті однодумці, сьогодні важко сказати, тому що переговорний процес триває.

– Ви домовилися з Блоком Тимошенко про те, що будете змінювати Конституцію, але для того, аби її змінити потрібно дві сесії. Чи встигнете ви це зробити?

– Ми поки що ні про що не домовились, ми ведемо сьогодні переговори. До речі, ми сьогодні не ставимо за мету домовлятись тільки з Блоком Тимошенко. Ми вважаємо, що чим більше ми об’єднаємо навколо майбутньої Конституції депутатів, тим більше ми об’єднаємо український народ.

– То не виключаєте розширення?

– Тому що система влади повинна бути більш ефективною, вона повинна бути залежною від українського народу – а це означає, що вона буде проводити ефективну політику. Це не визиває ніяких сумнівів, тому що за всі роки незалежності довіра народу до влади дуже низька, а без цього неможливо будувати міцну країну.

– Яку владу ви бачите в майбутньому? Про яку владу вам би хотілося говорити і яку владу вам би хотілося спільно разом з іншими політичними силами створювати?

– Ну, перш за все, у нас є програма партії, в якій ми задекларували, що Україна, на наш погляд, повинна мати парламентсько–президентську модель управління – це перше.

Ми задекларували дуже багато напрямків, в яких треба змінювати, на наш погляд, Конституцію України і потім її виконувати.

Тобто, закон повинен бути один для всіх і верховенство права назавжди має бути затверджене в Україні. Не можна допускати, щоб закони порушували: ні чиновники, ні навіть самі великі високопосадовці чи керівники країни і до звичайних громадян України.

Сьогодні ми бачимо, що судова система в багатьох випадках над простими громадянами знущається і прикриває очі: коли йде порушення законів, і замість закону підміняється поняттям політичної доцільності – цього не повинно бути в нашій країні. Якщо ми кажемо про демократію.

– Гостем нашої студії був Володимир Литвин, лідер однойменного блоку і він, зокрема, сказав про один із сценаріїв. За його словами, ви нібито домовилися з Блоком Тимошенко про те, що посада спікера буде за Віктором Януковичем?

– (Довга пауза) Мене не цікавить жодна посада в країні, я влади в своєму житті, як кажуть, напився вже вдосталь. Мене цікавить, яким чином ми можемо втілити нашу мету в життя.

І якщо для цього потрібна буде будь–яка посада, і для цього буде прийняте рішення, політичне рішення політичними силами, які виявлять таку політичну волю йти разом по цьому шляху – я буду підкорятись будь–якому рішенню. Тому що головне – не посада. Головне – досягнення мети.

А ми хочемо змінити життя в країні на краще, ми хочемо об’єднати країну, ми хочемо в країні стабільності, припинити ті чвари і боротьбу політичну. Мета не може бути... за ту чи іншу посаду. Боротьба повинна бути за майбутнє країни.

– Припинити ці чвари і розкол країни можна…

– Безумовно, безумовно.

– ...якщо прем’єром буде Тимошенко, президентом – Ющенко, а головою Верховної Ради – Віктор Янукович?

– (пауза) Це питання переговорного процесу політичних сил. Ми багато часу дивилися на те, що відбувалось в так званій демократичній коаліції.

Ми бачили, що ця боротьба не припиняється. Ми з самого початку про це казали, що ці дві політичні сили, вони разом не можуть бути і це показав 2005 рік: коли вся влада була помаранчева, коли був найвищий рівень довіри населення України, він сягав там біля 60% в ті часи, – а що ми зараз бачимо?

Що ми чуємо сьогодні від людей? А чому це так сталося? Тому що і система влади, і деякі політики захопилися політичною боротьбою за крісла замість того, щоб дослухати до людей і проводити ту політику, яку підтримають люди.

Я наведу один з останніх прикладів, що став суттєвим поштовхом для політичних рішень і мене особисто, і моєї партії. Це питання грузино–осетинського конфлікту. Не можна було Україну втягувати заради чужих інтересів, як це зробив президент Ющенко.

Ми проти того, щоб Україна була учасником цього конфлікту. Ми хочемо спокійно і мирно жити. Тому це питання викликало дуже велику внутрішньополітичну дискусію і я також висловив свою точку зору. І я її неодноразово вже висловлював, що сьогодні для нас виникло питання миру: навіщо Україні захищати чиїсь інтереси?

– У своїй заяві ви вирішили підтримати незалежність Абхазії і Південної Осетії, але не засудили втручання Росії у внутрішні справи Грузії.

– Головне… Головне, що….

– Ви можете це зробити?

– Сьогодні не має сумнівів в тому, що Грузія спровокувала цей конфлікт. Не можна вночі нападати на мирне населення і його знищувати – от проти чого виступила Партія регіонів і я особисто.

Подальші події, що Росія відповість, були прогнозовані. Наскільки вона жорстко відповіла – вимірів цього немає, я не знаю такого прибору, який би виміряв, наскільки це жорстко.

Можливо, жорсткіше ніж треба це було зробити, але ми проти політики подвійних стандартів, яка була застосована при вирішенні незалежності Косово.

Тому в своїй заяві у Верховній Раді я сказав, що перша і головна проблема – це політика подвійних стандартів. Треба негайно збирати світову конференцію. Скоріш за все, це повинна зробити ООН – і припинити цю практику і затвердити єдині міжнародні правила.

Тому наша реакція була жорсткою, але Україна не повинна була втягувати себе бути на боці тієї чи іншої сторони. Нам треба було займати нейтралітет, треба було приймати участь в створенні міжнародної миротворчої місії і займати там активну участь.

І, безумовно, давати відповідь на дії однієї і другої сторони. Росія діяла в рамках миротворчої місії. Наскільки вона перебільшила свої повноваження – на це треба дати відповідь. Але безперечно, якщо Грузія хотіла зберегти свою територіальну цілісність – вона не повинна бути агресором по відношенню до мирного населення.

З’ясовувати стосунки зброєю з мирним населенням взагалі не можна. Це треба заборонити раз і на завжди.

– Чи правильно я вас розумію, що, зважаючи на грузинські події, якщо ви будете при владі, Україна не буде йти в НАТО, Україні не потрібне ПДЧ і Україні потрібно вести дуже обережну політику щодо Криму, аби російський миротворчий контингент раптом не ввійшов на нашу територію?

– Україна знаходиться в такому геополітичному положенні, в таких економічних стосунках з сильними світу цього, що їй треба займати нейтралітет.

Тому ми виступаємо за те, щоб нейтральний статус України був збережений, і його треба затвердити в Конституції. А для цього треба проводити референдум і хай український народ висловить свою точку зору: якою б він хотів бачити систему безпеки нашої держави?

Чому ми боїмося, що український народ скаже своє слово? Ми зобов’язані це зробити. І це треба зробити негайно.

– Пропоную повернутися до внутрішньої політики України. Ті голосування, які зараз відбуваються у ВР, а це зміни до законодавства про прокуратуру, про Службу безпеки України, про губернаторів, про Кабінет Міністрів, – вони свідчать про те, що Україна поступово стає більше навіть парламентською, ніж парламентсько–президентською республікою. Парламентські республіки бувають і без посади президента. Партія регіонів виступає за те, аби був глава держави в Україні чи ні?

– Безумовно, в Україні повинен бути глава держави, парламентсько–президентська модель це передбачає. Функції глави держави повинні бути визначені, і глава держави повинен мати всі важелі впливу на збереження конституційного ладу.

Тобто функції президента України виписані в нині діючій Конституції. Але їх треба виписати більш чітко. Безумовно, глава держави повинен бути достатньо сильний і мати всі повноваження, щоб виконувати свій конституційний обов’язок.

При цьому повинна бути дієздатною виконавча влада. Тому що за всі роки незалежності жодному урядові не давали працювати. Я цей іспит пройшов, як кажуть, на собі. І я, коли не був ще в Києві, весь час задавав собі питання: чому міняють уряди кожен рік? І чому весь час винен уряд? Чому більше ніхто, жодна гілка влади?

Тому уряд – виконавча влада – повинна мати такі повноваження, щоб вона могла працювати ефективно, вирішуючи соціальні проблеми. А їх неможливо виконати без підняття рівня економіки.

Я впевнений: якщо буде чітке розмежування повноважень, закріплене Конституцією, буде політична воля, і ці повноваження будуть закріплені відповідними законами – в країні буде стабільність.

– Цього тижня все голосніше заговорили про президентські вибори. Віктор Янукович буде балотуватися на виборах 2010 року?

– Це рішення, як ви знаєте, приймається з’їздом партії.

– А ви особисто хотіли би?

– Я особисто буду підтримувати (довга пауза) участь партії в цих виборах. І на сьогоднішній день, здається, мені не уникнути цього процесу.

Але я ще раз хотів би повернутись трошки назад. Нам треба пройти складний шлях цього року. Я не хочу, щоб будь–які вибори знову розділяли Україну, я хочу щоб вибори давали надії кожній людині, що Україна після будь–яких виборів не буде гіршою, а буде кращою!

– Даруйте, а до президентських виборів будуть дострокові парламентські?

– Парламентські вибори можливі при єдиній умові: якщо політичні сили не домовляться і не об’єднаються. Я вважаю, що будь–яка політична сила, яка ставить перед собою мету тільки боротьбу за владу, – вона не має майбутнього. Метою має бути посилення держави, об’єднання країни. А це означає роботу на суспільство, на людей, і головним носієм є український народ.

– Усі зміни в законодавстві свідчать про те, що главою держави в Україні стає вже не президент, а прем’єр–міністр. Питання: для чого ж тоді боротися за президентське крісло?

– Я не згоден з таким висловлюванням. Парламент – це колективний орган, в якому політичні сили будуть об’єднані в коаліцію. Він буде контролювати будь–який уряд, тобто уряд повинен бути підконтрольний парламенту.

В частині повноважень президента повинна бути обов’язкова функція розпуску парламенту, якщо коаліція не ефективна і не виконує своє зобов’язання. Тобто критерії виписуються у Конституції.

– Дякую!

– Я вам також дякую.