Юлия Тимошенко – побег от самой себя
Вона сіяла, підгортала та збирала врожаї на цьому ґрунті.
Вона знищувала рейтинги "Нашої України" серед націонал–патріотичного електорату, звинувачуючи Ющенка в змові з лідером регіоналів.
Вона стала прем’єр–міністром завдяки позиціонуванню, яке зробило її єдиною альтернативою Януковича.
– Я хочу, щоб президент публічно висловився і пояснив, якщо він хоче створити широку коаліцію, – казала Тимошенко рік тому, за тиждень до дня дострокових виборів.
Дану вимогу Тимошенко пояснювала логічними аргументами: "Якщо це справді так, то цьому випадку голосування може виглядати по–іншому".
Але сьогодні ця конструкція грає проти свого архітектора.
Саме вірність іміджу "анти–Януковича" принесла Тимошенко дві перемоги у 2006 та 2007 роках.
– Часть страны голосовала за Ющенко, часть – за Януковича, а потом оказалось, что не в принципах дело, а дело в том, как договорились в кулуарах. Вот я не хочу в этом участвовать, – обурено заявляла Тимошенко в ефірі ТРК "Україна" в лютому 2007 року. – Не лозунгами нужно жить, а нужно смотреть, что реально делают политики.
Тоді їй у страшному сні не могло уявитися, що мине два роки, і їй доведеться "участвовать" в таких самих "кулуарних переговорах" з Януковичем.
Хоча колись Тимошенко сама знищувала Соцпартію за об'єднання з регіонами і розповідала анекдоти на тему "ідеологічно несумісної коаліції".
– Білочка і зайчик покохали один одного і створили родину, але діти не народжуються. Вони пішли до мудрої сови і питають: "Що нам робити? Ми, білочка і зайчик, створили родину, а діти не народжуються. Це чому? Тому що ми такі різні, ми білочка і зайчик?". А сова подивилася і каже: "Ні! Тому що ви обидва хлопчики".
– Я хочу вам сказати, що поєднувати те, що не поєднується, неможливо. Ні шансу, ні природного шляху, і завжди закінчується відсутністю дітей, шановні друзі, – резюмувала Тимошенко на прес–конференції 5 травня 2007 року.
Вже тоді Тимошенко заклала фундамент нинішніх рейтингових втрат.
Тимошенко розбестила виборця своєю риторикою, він засвоїв заклик кумира. Саме тому лідерка БЮТ боїться цього об'єднання з Януковичем. Якби все було так безхмарно, Тимошенко, не вагаючись, зробила би останній крок у цих умовах, коли саме життя штовхає її в обійми донецького колеги.
Але Тимошенко знає, що втрачає – загубивши ядро виборців, вона може не компенсувати втрати новими завоюваннями на сході. Уже зараз відбуваються перші зсуви літосферних плит в електоральному середовищі БЮТ.
І навіть якщо Тимошенко погодиться на дострокові вибори, то їй доведеться міняти всю візуальну презентацію своєї сили. Заяви про недопущення коаліції з Януковичем доведеться зняти з виборчих транспарантів. Але замінити цю риторику нічим.
Тимошенко за цю епоху пост–Майдану було сказано стільки всякого і різного, що виправдати свій нинішній роман з Януковичем їй буде практично неможливо.
Те, що вона говорить зараз, повністю суперечить сказано рік тому.
Перше – зміни до Конституції. Тимошенко разом з Януковичем збирається ухвалити нову редакцію Основного закону, передавши повноваження від президента до парламенту. Хоча ще зовсім нещодавно Тимошенко зривала горло, доводячи, наскільки цей шлях є хибним.
– Кілька людей, що керуватимуть фракціями більшості у Верховній Раді, будуть призначати всіх і вся в країні, починаючи від прем'єр–міністра і закінчуючи будь–яким мало–мальськи значимим чиновником, – обурювалася вона 10 серпня 2005 року.
Друге – спосіб внесення змін до Конституції. Рік тому Тимошенко категорично наполягала, щоб саме суспільство визначало, яка буде форма правління.
Вимога проведення конституційного референдуму була частиною її виборчої кампанії. Більше того, Тимошенко пропонувала взагалі не долучати парламент до легітимізації політреформи – це мав зробити напряму народ.
– Політики вже вичерпали свій резерв і показали свою повну нездатність творити Конституцію для країни і для людей. Тому ми підемо абсолютно іншою дорогою. Ми проведемо референдум щодо визначення концепції, якою має бути Конституція...
Сьогодні про жодні плебісцити Тимошенко не згадує. Вона забула, як рік тому на з'їзді БЮТ її однопартійці тримали таблички з гаслами "Конституцію на референдумі".
Причина проста – замислені нею зміни передбачають позбавлення президента влади, що є електорально непривабливим кроком.
Третє – нинішній план Тимошенко полягає в проведенні дострокових виборів парламенту разом з виборами президента.
Рік тому вона казала протилежне – проведення дострокових президентських виборів лише поглибить кризу.
– Одночасно переобирати всіх і вся лише посилить елемент нестабільності в країні і ризики. Ми вважаємо, що зараз треба переобрати саме той орган в країні – Верховну Раду – який є джерелом нестабільності, – казала Тимошенко 28 лютого 2007-го.
Минуло ще півроку, і 16 вересня 2007 Тимошенко знову повторила: "Ми вважаємо, що президент країни обраний загальнонаціонально, обраний чесно, і він мусить завершити свій термін, як це передбачено Конституцією".
Однак тепер Тимошенко не вважає, що "переобирати всіх і вся посилить нестабільність" і не вважає, що "президент обраний всенародно і чесно". Вона хоче об’єднаних виборів, бо тільки зараз, поки не відбулося перетікання електорату, вони гарантують їй перемогу.
"Якщо і президент Ющенко, і лідер опозиції Янукович все ж таки штовхнуть парламент на дострокові вибори, в цьому разі логічно було б проводити одночасно і президентські, і парламентські вибори. Тоді виникає логіка подолання кризи, у суспільства виникає можливість переформатувати все політичне поле", – сказала прем’єр минулого тижня.
Четверте – сучасна Юлія Тимошенко повністю суперечить Юлії Тимошенко зразка 2007 року в питанні розпуску парламенту.
– Ми не дозволимо президенту проводити нові дострокові вибори. Наша політична команда, і я особисто не допустимо, щоб кожні півроку в країні були позачергові вибори. Бо це просто хаос і повне руйнування стабільності!
Так сказала Тимошенко 22 вересня 2008 року в Полтаві. А 27 червня 2007 року вона заявила в ефірі "5 каналу" прямо протилежне:
– Я думаю, що чим частіше вибори, тим якісніше будуть працювати депутати. Бо якщо їх обрати пожиттєво, то вони забудуть, і де є ті люди.
– Я категорично заперечую проти дострокових виборів. Це започаткує в країні повне безвладдя, не дозволить ухвалити бюджет і не змінить розклади в парламенті. Дострокові вибори – це є зрада сьогодні і демократичної коаліції, і стратегічного курсу України.
Це заява Тимошенко від 8 вересня 2008 року, бо внаслідок дострокових виборів вона втрачає посаду прем’єра. А коли в результаті дострокових виборів вона цю посаду здобувала, то і слова лунали протилежного змісту.
– Дострокові вибори – тут немає ніякої трагедії! В Америці вибори кожні два роки. Або в Ізраїлі – кажуть, найрозумніша держава в світі! – зібрав 100 тисяч підписів, і до побачення, проводиш дострокові вибори. (Юлія Тимошенко, 18 вересня 2007 року)
Рік тому, агітуючи за переобрання Верховної Ради, вона не шкодувала аргументів:
– Єдиний вихід у нинішній ситуації – це не боятися йти на дострокові вибори і підтвердити мандат довіри від народу. Якщо проводити дострокові вибори, країна втратить 300 мільйонів гривень. Але залишити мафію при владі, ми втратимо десятки мільярдів доларів, – ще одна заява Юлія Тимошенко, від 3 квітня 2007 року.
– Дострокові вибори – це ціна, яку ми повинні заплатити, щоб врятувати Україну для її нового, демократичного і європейського майбутнього. Це досить скромна ціна, – заявляла Тимошенко 6 квітня 2007 року.
– Я хочу сказати, що дострокові вибори – не примха президента. Просто країна з таким рівнем політики жити не може. (Юлія Тимошенко, 16 квітня 2007 року)
Більше того, агітуючи за розпуск парламенту, Тимошенко винаходила екзотичні аргументи, які з таким же успіхом можна застосувати і до неї сьогоднішньої:
– Від дострокових виборів безумовно виграє народ. Він вже виграв. Тому що я чула, що з 1 березня заднім числом підвищуються пенсії й зарплати. Це значить, що вибори приведуть до серйозного кроку вперед щодо рівня життя людей, – це слова Тимошенко від 5 травня 2007 року.
Сьогодні Тимошенко, уже будучи прем’єром, робить те ж саме – оголошує про підняття зарплат бюджетникам.
П’яте – це нові соратники Тимошенко. Сьогодні лідер БЮТ вперлася у словесний паркан, яким багато років відгороджувала від себе Партію регіонів.
– Наш блок може об'єднатися з "Регіонами" тільки за умов, якщо НЛО забере мене на тарілку, проведе наді мною незаконні дослідження та позбавить мене пам'яті та розуму. Інших обставин для такого об'єднання не існує, – ця фраза лунала геніально з вуст Тимошенко в лютому 2006.
У вересні 2008 Тимошенко доводиться виправдовуватися, що, ідучи на об'єднання з Януковичем, вона обирає "погане", коли залишається тільки "дуже погане".
Далі буде...
