Ющенко–Тимошенко: кінець фіктивного шлюбу
Необхідність ухвалювати рішення невідворотно насувається на них. 13 вересня буде десятим, останнім днем, відведеним регламентом для порятунку коаліції.
Президент Ющенко і прем'єр Тимошенко чекають – не дочекаються, коли добіжать останні години, щоб звинуватити один одного в розвалі демократичної команди.
Обидва керівники України вдячні долі за такий подарунок, коли вони можуть нарешті обірвати цей союз, переклавши на опонента відповідальність за зруйновані мрії останніх романтиків Майдану.
Заклик до "відтворення демократичної коаліції" залишився лише словосполученням для телезвернень у рамках обміну піар-атаками.
У перші дні після розпаду коаліції ініціативу у перекидуванні звання "зрадник" на поле суперника взяла НУНС. У регіонах західної України відбулися віче із засудженням "кремлівського сценарію" у виконанні Тимошенко.
Однак вона розгорнула контрнаступ – минулої неділі, за даними джерел "Української правди", відбулася селекторна нарада Тимошенко з керівниками обласних осередків "Батьківщини", які отримали інструкцію скликати позачергові сесії місцевих рад із засудженням дій уже Ющенка та закликом "не руйнувати коаліцію". Очевидно, називається ця операція "принуждение к миру".
У деяких регіонах на таких зібраннях намагалися порушити питання про відставку губернаторів, у деяких – закликати до одночасних виборів президента і парламенту.
Реалізувати замислене блоку Тимошенко вдалося у Сумській області. Там обласна рада звернулася до Ющенка повторити вчинок Саакашвілі, який "у січні 2008 року пішов на позачергові вибори, на яких підтвердив легітимність своєї влади".
У Тернопільській обласній раді Тимошенко не вистачило голосів. Заява із закликом до Ющенка відновити демократичну коаліцію отримала статус просто звернення фракції "Батьківщина". В Івано-Франківську взагалі ухвалили звернення на підтримку Ющенка.
Рефреном у всіх листах до Ющенка, ініційованих БЮТ на місцях, підкреслюється руйнівна роль глави секретаріату президента.
"Маніпуляція нікому незрозумілими та безпідставними звинуваченнями уряду, прем'єр-міністра України та демократичної коаліції (...) є виключно відстоюванням своїх меркантильних інтересів з боку Віктора Балоги", - сказано в тернопільському маніфесті.
Схожий за змістом документ оприлюднила і група депутатів від Дніпропетровської області, куратором яких є тітка Тимошенко Антоніна Ульяхіна.
"Однією з умов подальшої роботи демократичної коаліції є усунення Віктора Балоги", - сказано у зверненні. Хоча, як раніше заявляла сама Тимошенко, вона готова до примирення "без жодних ультиматумів".
Тут же в заяві спливає робоча назва союзу БЮТ і Партії регіонів, яку можна використовувати в подальшому – "тимчасова стабілізаційна більшість".
Обмін ударами продовжувався. Ющенко звернувся до керівників місцевих рад, де дії Тимошенко назвав "антидержавними і антиукраїнськими". Наступного дня на Банкову полетів відкритий лист інтелігенції Галичини та Волині з вимогою до Ющенка повернутися до демократичної коаліції.
Крім заходів місцевих осередків БЮТ, надолужувати рейтингові втрати візьметься сама Тимошенко. Очікується, що на вихідних вона відвідає Львів, де проведе мітинг із роз’ясненням своєї позиції.
"За" коаліцію Тимошенко – Януковича:
Сама Юлія Тимошенко, більше половини фракції БЮТ, Віктор Медведчук, Віктор Янукович і орієнтована на нього частина Партії регіонів (Клюєв, Шуфрич, Сівкович, Деркач тощо)
Головною умовою створення коаліції БЮТ і Партії регіонів є відмова від проведення дострокових виборів найближчі чотири роки.
У Тимошенко сподіваються, що до 2012 року, коли мають обирати нову Верховну Раду, учасники несподіваного союзу відновлять рейтингові втрати. При цьому президентські вибори стають для Тимошенко нецікавими, оскільки за наслідком змін до Конституції основні повноваження отримає Кабінет міністрів.
Інша причина, чому БЮТ проти дострокових виборів – оскільки після їх проведення у Януковича зникає потреба в цьому партнері, він знайде його в особі НУНС, чим самим збереже мир у стосунках з Ахметовим.
Водночас Тимошенко не змогла поки консолідувати всю фракцію навколо рішення про створення коаліції з Партією регіонів. Свідками цьому були журналісти, які були присутні в середу на прес-конференції лідера партії "Реформи і порядок" Віктора Пинзеника.
На питання, чи піде він в цей союз, Пинзеник просто уникнув відповіді. "Уряд день і ніч займається бюджетом. Приходьте до нас вночі, ми вас нагодуємо бутербродами з гарною ковбасою і поговоримо про бюджет", - сказав міністр фінансів.
Перший заступник Пинзеника у партії Сергій Соболєв на питання, чи готовий він до об'єднання з Януковичем, відповів: "Такої коаліції не буде".
Однак людей, готових висловити свій протест намірам Тимошенко, у БЮТ не багато – до трьох десятків, тоді як фракція нараховує 156 депутатів. Навіть якщо вони проголосують проти коаліції з регіонами, все одно підсумкове рішення фракції буде на користь такого об'єднання.
Небезпека для Тимошенко лише в тому, що її внутрішні опоненти об'єднання з регіоналами мають великий досвід публічної роботи. Тоді як людей, здатних переконливо агітувати за союз з Януковичем – не так багато. Можливості самої Тимошенко обмежені. Це неминуче позначиться на рейтингах лідерки БЮТ.
Окрім Тимошенко, проти дострокових виборів – також група "Народної самооборони". Для них просто немає місця у новій конфігурації. Автономна участь у виборах закінчиться для команди Луценка поразкою, а для нього особисто – втратою посади міністра внутрішніх справ.
Порятунком для Луценка може бути злиття з блоком Тимошенко. Але це ставить хрест на його амбіціях самостійного політика. Крім того, об'єднання "самооборони" з БЮТ викличе внутрішній спротив, оскільки Тимошенко не зможе прийняти до прохідної частини свого списку всіх нинішніх депутатів від "Народної самооборони".
Але підтримка коаліції з Януковичем – це також дилема для Луценка. Він не менше ніж
Тимошенко під час минулих виборів обіцяв, що ноги його не буде в такому утворенні.
Головною умовою згоди Тимошенко на дострокові парламентські вибори може стати одночасне проведення з ними дострокових виборів президента.
Тільки цей варіант залишає їй простір для маневру. Зараз, в умовах, коли ще не відбувся кардинальний електоральний зсув серед прихильників БЮТ, Тимошенко може розраховувати на вихід до другого туру президентських виборів, де вона має всі шанси перемогти Януковича. Тоді як після вступу до коаліції з регіонами проведення будь-яких виборів у найближчі роки для неї взагалі є неприйнятним.
Янукович на шпагаті між Донецьком і Москвою
За іронією долі, дострокові вибори, яких так хотів Янукович, для нього зараз також є небажаними. Немає гарантій, що в умовах повзучої конфронтації з Ахметовим, спровокованої вигнанням Богатирьової, він збереже вплив при формуванні нових виборчих списків.
Запропонований же сценарій "дружби" з Тимошенко гарантує Януковичу:
– по-перше, вже зараз повернення у владу на посаду голови Верховної Ради;
– по-друге, високі шанси на обрання президентом через парламент в 2010;
– по-третє, перемогу над внутрішніми конкурентами, оскільки, отримавши посаду, Янукович отримає ресурс, яким зможе розраховуватися зі своїми людьми, які не звикли до роботи в опозиції.
– по-четверте, лояльність Москви, яка знову побачить користь від Януковича як політичної фігури.
Ще одна перевага для Янукович від союзу з БЮТ – він, на відміну від Тимошенко, не зазнає таких електоральних втрат. І в цих умовах він отримує інструмент шантажу Тимошенко, провокуючи розвал коаліції і вимагаючи нові поступки. Після узаконення стосунків з Януковичем Тимошенко буде змушена іти назустріч його вимогам, адже розпад коаліції БЮТ і ПР з наступним проведенням нових виборів обернеться для неї фіаско.
Водночас очевидно, що коаліція в такому складі також приречена на конфлікти. Є неприхованим бажання Тимошенко просуватися на схід, витісняючи Януковича з його електорального ядра, щоб компенсувати виборчі втрати на заході.
А нівелювати ці ризики Янукович буде перевіреним способом – вимагаючи, щоб нова коаліція, яка має голоси для внесення зміни до Конституції, ухвалювала його програмні обіцянки. Наприклад, про надання російській мові статусу державної.
Існує ще одна причина, чому і Янукович, і Тимошенко проти дострокових виборів, заснована на їх потаємних бажаннях.
Якщо зміни до Конституції ухвалені не будуть, і він, і вона залишають для себе резервний варіант – йти і перемагати на прямих виборах президента. І після інавгурації під надуманим або реальним приводом розпустити Верховну Раду. Але ще один розпуск парламенту, в 2010 році, третій за три роки, буде мати значно менші шанси на успіх.
Якщо ж зараз оголосять дострокові вибори, то в них вкотре братиме участь Партія регіонів, а не "Блок імені Януковича", про який так мріє їхній лідер. Для заснування блоку не буде часу, та й сам Янукович ще не достатньо сильний, щоб наполягти на його утворенні.
Головне ж, що стримує Януковича від розпуску парламенту, – це ризик, що після виборів його "забудуть" запропонувати на посаду прем’єра.
Група Ахметова, зав'язана в переговорах з Банковою, уже втомилася від перемог свого лідера, які не конвертуються ні в реформи, ні в остаточне взяття влади в свої руки. Дехто в Януковича уже просто не вірить і готовий зайнятися пошуком більш свіжого обличчя.
"Проти" коаліції Тимошенко – Януковича:
Віктор Ющенко, Віктор Балога і "Наша Україна", групи Ахметова і Фірташа в Партії регіонів, група "Реформи і порядок" у фракції БЮТ
Головною несподіванкою останніх днів стала консолідація груп Ахметова-Колеснікова і Льовочкіна-Фірташа проти коаліції з Тимошенко.
Ахметов уже не надто приховує, що прагне переобрання Ющенка на другий термін. І його об'єднання з Тимошенко виглядатиме абсурдно, враховуючи судовий процес, який розпочався між ними у Стокгольмі після анулювання прем’єром угоди по Vanco, де на 25% присутні інтереси Ахметова.
Далі – виключення Богатирьової з Партії регіонів, яке відбулося всупереч волі Ахметова і за його відсутності. Він сприйняв цей крок не просто як виклик, а як ліквідацію Януковичем внутрішнього опонента для майбутньої коаліції з Тимошенко.
Крім того, за цим альянсом Ахметов бачить руку Медведчука – а де він чує це прізвище, то подумки згадує і про Суркіса, з яким у нього уже 12 років триває футбольний конфлікт.
Навіть за публічною поведінкою Тимошенко простежується, що вона розуміє всі негативи, пов’язані з Ахметовим, тому активно надсилає йому сигнали.
У понеділок і на прес-конференції, і під час ефіру на телеканалі ICTV вона у всіх фарбах розписала про зловживання навколо Vanco, однак "забула" згадати прізвище Ахметова як учасника цього проекту. Хоча ще кілька місяців тому Тимошенко не пропускала такої нагоди на жодній прес-конференції.
Група Фірташа, до якої входять Сергій Льовочкін та Юрій Бойко, також має причини не допустити коаліцію Тимошенко з Януковичем. Є звичайні людські емоції: Бойко, наприклад, може пригадати, як Тимошенко вимагала порушити проти нього кримінальну справу.
Є прагматизм: головною втратою для цієї групи є наявність у схемі Медведчука, який спокушатиме Януковича тим, що начебто гарантуватиме йому автономний канал зв’язку з Росією. У такому разі роль Фірташа-Льовочкіна в житті "Лідера" може різко впасти.
Друге дихання Ющенка
Переваги, які несуть для Ющенка дострокові вибори, є очевидними. Він не тільки повертається у велику гру, з якої його всі вже виключили. Ющенко мобілізує західноукраїнського виборця, і за рахунок правильного позиціонування по ситуації в Грузії може покращити результат свого блоку. І вже в нових умовах домовлятися про коаліцію з Партією регіонів (або з БЮТ, що малоймовірно), включивши у пакет торгів підтримку на виборах президента.
Водночас Банкова усвідомлює, що розпуск парламенту – це право, а не обов’язок президента. І цих умовах Ющенко отримує іншу спокусу – використати свій указ просто як інструмент залякування та торгів, зрештою від виборів відмовитися і отримати за це поступки з боку БЮТ чи Партії регіонів.
Крім Ющенка, дострокові вибори є однозначно вигідними для Віктора Балоги.
По-перше, Балога потрібний Ющенку в умовах відкритого конфлікту. Кризи є життєвим середовищем для політиків такого типу. І тому дострокові вибори не просто дозволять Балозі втриматися на посаді, звідки його намагаються звільнити навіть союзники Ющенка. У разі успішних результатів голосування – а для Ющенка складається позитивна кон’юнктура – Балога зміцнить свій вплив на президента.
По-друге, Балога бореться за своє майбутнє. За підсумками дострокових виборів він забезпечить свій вплив на політику уже після відходу Віктора Ющенка від влади, який може статися в 2010 році.
На дострокових виборах Балога виступить співзасновником блоку "Наша Україна". Він розраховує провести до списку значну частину своїх людей, а в результаті – стати окремим гравцем у парламенті.
Але, окрім цинічних інтересів окремих політиків, розпуск парламенту – це політично коректний вихід із ситуації.
Він дозволить і "Нашій Україні", і блоку Тимошенко зберегти обличчя перед електоратом, якому і та, і друга сила обіцяла не йти на коаліцію з Партією регіонів, зробивши це одним з ідеологічних постулатів виборів-2007.
Дострокові вибори є також інструментом гарантування безпеки для Тимошенко. У разі, якщо вона втратить посаду прем’єра, за нею збережеться недоторканість народного депутата, парламентська трибуна та шанс для перемоги на виборах президента-2010.
Ідеальним сюжетом виходу з нинішньої політичної кризи стало би проведення в один день з достроковими виборами опитувального референдуму на тему змін до Конституції, на який могли би бути винесені два альтернативних варіанти: від Ющенка та від Тимошенко-Януковича.
Сьогодні уже мало хто пам’ятає, але сама Тимошенко рік тому вимагала проведення одночасно з достроковими виборами такого самого референдуму.
Але сьогодні, коли БЮТ і Партія регіонів практично узгодили зміни до Конституції, про звернення за порадою до народу Тимошенко воліє не згадувати. Це має просте пояснення – нині проведення референдуму грає на руку Ющенку. Ідея ліквідації інституту президента, що пропонує БЮТ і Партія регіонів, має незначну підтримку в населення.
Однак головні зусилля усіх політичних учасників зосереджені не на чистоті процедури, а на якнайшвидшому знищенні опонента.
Усе, що відбувається в українській політиці, є підручником для дорослішання українського суспільства, яке досі вірить у доброго демократичного президента чи ображеного, але справедливого прем’єр-міністра.
У цьому сенсі створення коаліції блоку Тимошенко і Партії регіонів є навіть правильним кроком – щоб остаточно зруйнувати ілюзії та почати процес оздоровлення суспільства, яке все ще обожнює своїх політичних лідерів та здатне пробачати їм маленькі та великі слабкості.
