Последний и решительный бой

В Україні наступило відносне політичне затишшя. Народні депутати, прийнявши протягом останньої сесії ледь більше 50 законопроектів, з відчуттям виконаного боргу пішли у відпустку. Апофеозом останнього робочого дня другої сесії Верховної Ради шостого скликання став провал відставки уряду Тимошенко та бюджету-2008.

Провал №1. Ще напередодні вирішального голосування представники Партії регіонів заявляли про наявність необхідної кількості багнетів для висловлення недовіри уряду.

Начебто, мали місце домовленості з блоком Литвина, комуністами, Плющем, перебіжчиками й деякими невдоволеними членами коаліції. Однак, попри переконливі заяви регіоналів, за відставку прем’єр-міністра проголосували лише 174 народні обранці при необхідних 226. Не вистачило аж 52 голоси.

За ухвалення постанови про відповідальність Кабміну не надали жодного голосу, крім БЮТу, ані литвинівці, ані комуністи.

Отже, вирішення цього питання перенесено на невизначений термін, оскільки статтею 87 Конституції дозволяється розглядати питання про відповідальність уряду не більш ніж один раз впродовж однієї чергової сесії, протягом року після схвалення програми діяльності Кабміну або впродовж останньої сесії парламенту.

Провал голосування щодо резолюції про недовіру уряду спантеличив регіоналів. Склалося враження, що вони не очікували такого результату. Однак, своєї провини у цьому опозиціонери не вбачають.

За словами представника фракції ПР Юрія Мірошниченка, блокування трибуни бютівцями мало тактичні завдання, "адже протягом цього періоду, напевно, йшли переговори з колегами по меншості і, напевно, їх у якийсь спосіб переконували, що голосувати за відставку уряду не варто".

Його колега по фракції Лук’янов більш конкретно оцінив ситуацію, заявивши, що Тимошенко купила комуністів грошима, а литвинівців ще й посадами: "Комуністи завжди були принципові і послідовні - гроші, а блок Литвина принциповий ще більше - я думаю, гроші та ще пару посад".

Однак, бютівці нічого поганого в цьому не вбачають.

За словами народного депутата від БЮТ Олега Ляшка, "щоб зберегти уряд, необхідно було вживати всіх заходів". Він переконаний, що "для країни буде набагато дорожче, якщо уряд буде відправлено у відставку, а замість нього прийде Кабмін Януковича". Пан Ляшко також відверто додав: "Бог із тими лісами, які ми віддали литвинівцям, проте країна буде спокійно жити".

Представники блоку Литвина пояснюють свою позицію тим, що керувалися ні в якому разі не меркантильними, але ідейними міркуваннями. Мовляв, якби уряд відправили у відставку, то він таким чином був би позбавлений відповідальності за те, що буде в країні наприкінці року, коли інфляція сягне 25-27%.

Комуністи, яким закидають отримання контролю над Дунайським пароплавством і можливу в майбутньому приватизацію "Турбоатому" в обмін за неголосування про відставку уряду, не підтримали опозиціонерів, оскільки не почули гарантій з боку Партії регіонів стосовно формату нової коаліції.

За словами лідера КПУ Петра Симоненка, керівництво ПР не приховує, що веде переговори з Балогою та Ющенком про створення "ширки". Він також додав, що "треба було провести з ПР серйозну підготовку, дати відповідь на питання, яка буде нова коаліція, а восени знову проголосувати це питання, але взяти в свої руки управління країною".

На думку представника БЮТ Андрія Шкіля, "усе насправді дуже просто - блок Литвина не голосував за відставку уряду Тимошенко, оскільки вважає, що це питання не на часі, а КПУ - бо не хоче тим самим підсилювати владу президента".

Результат голосування по резолюції про недовіру уряду залежав не лише від позиції КПУ та блоку Литвина, а й від внутрішніх проблем всередині самої опозиції, оскільки єдності поглядів щодо конкретної стратегії подальших дій в даній ситуації й майбутніх президентських виборів регіонали не мають.

Про це говорить відсутність чіткого плану створення нової коаліції й озвучення реальних кандидатур на пост спікера та міністрів.

Крім того, в’яла позиція лідера ПР, який вів переговори з комуністами напередодні вирішального голосування, також зіграла не на користь опозиції.

Не виключено, що причиною його самоусунення від доведення справи до кінця стало розуміння того, що у випадку відставки Тимошенко в кріслі прем'єр-міністра Банкова зажадає бачити аж ніяк не Януковича. Тому очевидно, що таке положення справ ніяк не задовольняло амбіції Віктора Федоровича, який і спустив ситуацію на гальмах, сподіваючись на повернення до цього питання вже восени.

Результати голосування виявилися вигідними Тимошенко за будь-яких розкладів. На даний момент Тимошенко може перевести дух і надалі залишатися при владі, принаймні до початку роботи чергової сесії парламенту, а там - як карта ляже.

Якби відставка все ж таки відбулась, то Юлії Володимирівні залишилося б лише збирати бонуси напередодні президентських виборів. Розрулювати ж ситуацію, що склалася в країні, в умовах високої інфляції довелося б уже новому уряду на чолі з Януковичем.

Зрозуміло, що напередодні президентської кампанії всі претензії були б адресовані саме новообраному прем’єру. Очевидно, що вдруге наступати на граблі зразка 2004 року Янукович аж ніяк не збирається.

Провал №2. В останній робочий день парламентарі вирішили бути послідовними й заблокували прийняття як проекту змін до держбюджету-2008, розробленого Кабміном, так і законопроект, запропонований президентом.

Коротко зміст урядового бюджетного документу зводиться до соціального блоку, підтримки регіональних бюджетів, розвитку окремих галузей.

До позитиву можна віднести збільшення прожиткового мінімуму, який з 1 липня має становити 544 грн, виділення додаткових дотацій Пенсійному фонду в обсязі 6,1 млрд грн, на підвищення мінімальної пенсії заплановано виділити 1,5 млрд грн. Крім того, дефіцит бюджету зменшується на 146 млн грн, надходження від приватизації збільшуються до 8,92 млрд. грн.

Варто також додати, що, хоча розмір мінімальної зарплати не переглядається, на вересень заплановано початок третього етапу запровадження Єдиної тарифної сітки. До кінця року додатково виділяються 1,4 млрд грн на компенсацію знецінених вкладів.

Втім, не все так райдужно. З 1 жовтня прожитковий мінімум для недієздатнихзбільшиться лише на 2 грн.

За знецінені вклади "живі" гроші населення навряд чи отримає, оскільки передбачено погашення боргів за комунальні послуги, електроенергію тощо, за умови, що ті з’явилися до 1 січня 2008 року та своєчасної сплати боржниками комунальних рахунків.

Запропоновані урядом ініціативи главу держави не влаштували. Як наслідок - поява альтернативного бюджету, розробленого його апаратом.

До речі, тим самим, Ющенко порушив положення Конституції та Бюджетного кодексу, відповідно до яких до повноважень президента не входить розробка та внесення на розгляд парламенту держбюджету. Ця прерогатива належить лише Кабінету Міністрів.

Голова науково-експертної ради при Кабміні Михальченко зазначає, що "був дуже здивований, коли президент запропонував свій варіант бюджету". "Я одразу відкрив Конституцію і став дивитися та шукати норму, яка б дозволяла це робити президенту. Але так і не знайшов. У нього немає права пропонувати свій варіант бюджету".

На переконання Тимошенко, "бюджет не був прийнятий завдяки позиції президента, тому що всупереч Конституції, всупереч рішенню Конституційного Суду, всупереч Бюджетному кодексу, яким передбачено, що закон "Про бюджет" може подавати лише уряд, це виключне повноваження і виключна функція уряду, практично в останні години, вночі, був внесений альтернативний, так званий президентський законопроект про зміни до бюджету, який повністю зруйнував всю систему підготовки бюджету до читання в парламенті і прийняття, який був приводом до того, щоб партія "Єдиний центр", яка представлена у фракції "Наша Україна", а власне це партія Балоги, не проголосувала за бюджет".

Натомість спікер парламенту Яценюк підтримав президентську ініціативу, заявивши, що у того є всі підстави для внесення свого варіанту головного фінансового документу країни, необхідність розробки якого продиктована тим, що, як вважає Ющенко, урядовим законопроектом не передбачені в необхідному обсязі витрати, важливість і невідкладність яких підтверджена відповідними рішеннями РНБО та указами президента.

За повідомленням прес-служби президента, "законопроект, внесений президентом, позбавлений цих вад, водночас він переорієнтовує зміни до бюджету в інвестиційний бік".

Доцільність появи президентського бюджету виглядає сумнівною не лише з точки зору законності. Експерти сходяться у думці, що документ Ющенка, крім певних новацій, дублює кабмінівський у тій його частині, що стосується реструктуризації боргів перед Нацбанком, розмірів прожиткового мінімуму для різних категорій громадян, держгарантій.

Відмінності ж полягають у наступному.

Пропонується суттєве збільшення витрат на утримання і розвиток Збройних Сил в сумі 2,23 млрд грн, серед яких 1,05 млрд грн мають поліпшити грошове забезпечення військовослужбовців, на закупівлю й модернізацію озброєння мають піти 500 млн грн, на відновлення боєздатності, утримання, експлуатацію, ремонт озброєння та військової техніки - 500 млн. грн, на підготовку і проведення параду військ, присвяченого 17-річниці Незалежності України - 70 млн. грн.

Третій етап впровадження Єдиної тарифної сітки, на відміну від урядового проекту, передбачається не з вересня, а лише з листопада 2008-го. Щодо знецінених вкладів громадян, то про них мова взагалі не йде, як і про продаж земельних ділянок виключно на аукціонах.

Натомість пропонується виділити 1,5 млрд. грн. на закупівлю зерна Аграрним фондом, 500 млн. грн. на впровадження нової програми, яку експерти вже встигли оцінити як вкрай слабку, з забезпечення громадян доступним житлом.

Крім того, оскільки, за твердженням прес-служби президента, на "надзвичайно низькому" рівні були враховані пропозиції глави держави в гуманітарній сфері, то гетьманські амбіції гаранта вирішено вгамувати виділенням 120 млн. грн. на розбудову історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" і розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина, зокрема, на будівництво військового ліцею - 50 млн. грн.

Архітектурні уподобання Ющенка планується задовольнити фінансуванням будівництва низки пам’ятників, зокрема, на спорудження меморіалу жертвам Голодомору виділити 102 млн. грн.

На думку члена бюджетного парламентського комітету Тихонова, під сумнів не ставиться необхідність спорудження пам’ятників, але усі чудово розуміють, що з таких сум половина грошей піде невідомо куди.

Внесення до парламенту розробленого Банковою законопроекту викликало неоднозначне ставлення до цього.

На думку директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Бураковського, "альтернативна бюджетна пропозиція в наших умовах - це крок на шляху до руйнування виконавчої влади, який знімає будь-яку відповідальність з уряду за якість і ефективність економічної політики".

Політолог Погребинський підкреслює: "Це ж до чого треба дійти, щоб в секретаріаті президента проводити нараду з підготовки до зими! Більшого абсурду придумати неможливо. Це справа уряду, а він не дає уряду працювати - валить бюджет".

Крім того, деякі експерти схиляються до думки, що зміни до бюджету від 28 грудня 2007 року взагалі не були потрібні.

Бурковський, наприклад, про це каже так: "На наших очах розгортається традиційний конфлікт між економічною логікою та політичною доцільністю. Економічна логіка вимагає проведення в країні жорсткої обмежувальної фіскальної політики: необхідний реально нульовий дефіцит бюджету і там, де це можливо, урізання реальних витрат держави. Однак сьогодні ця економічна логіка не може бути сприйнята політиками. Крім того, вона суперечить нашим гарним законам. На жаль, чинне законодавство підштовхує нас до інфляції".

А от Погребинський вважає, що ймовірність прийняття восени змін до держбюджету є питанням другорядним у порівнянні з небезпекою розвалу країни в умовах конфлікту між всіма гілками влади.

Отже, чекаємо вересня. З чим прийдуть політики до нового політичного сезону, стане зрозуміло вже через півтора місяці.

Ілона Білан, керівник Групи контролю демократичних змін УНЦПД , для УП