Наши герои

Як не крути, але таке популярне і широковживане сьогодні поняття , як "лідер", глибоко пов'язане із архаїчним поняттям "героя".

Лідер, як і герой, повинен бути здатним на подвиги - хоча б у вузькому розумінні цього слова, бути взірцем та володіти надзвичайним вмінням вести за собою людей і приймати мудрі рішення.

Зрештою, у кожного народу герой має свої риси та, відповідно, свій усталений образ.

До прикладу, герой України – це, безперечно, жінка. Огрядна, із великими грудьми, а отже здатна народити багато дітей та переробити багато роботи.

Вона часто і є головою родини, приносить найбільше грошей у сімейний бюджет, вирішує всі проблеми. Лише вона здатна впоратись із чоловіком-п'яницею та купою дітей.

Жінка-героїня може бути й худенькою, невеличкою на зріст, із надривною, нерівною, але рішучою і критичною мовою. Її сила натомість полягає не у переконливих фізичних даних, а у міцному дусі.

Герой України – це найімовірніше поет, що більшу частину життя перебуває на засланні. Він може й не бути поетом, проте мусить нести в собі ідею народності та нагадувати українцям, що вони українці. Його доля важка: поета постійно переслідують, принижують і врешті закатовують.

Він не зізнається ні в чому, окрім того, що любив Україну. Поет видається справжнім взірцем для наслідування і пошани, щоправда, він не в змозі щось змінити чи виправити, почасти через свою функцію лише висловлюватись, почасти через лиху долю.

Справжній герой України – це, безсумнівно, козак. Він їсть сало, п'є горілку, жорстоко розправляється із ворогом, має прекрасне почуття гумору та вміє співати. Їсти сало та пити горілку – риси, якими здебільшого маркують наш народ деякі інші нації.

Рідкісне почуття гумору та виняткова співучість – риси, які саме нам найдорожчі, бо й є справжніми скарбами національного характеру. Те, що козак вміє жорстоко чинити із ворогами, є дуже цінним набутком для героя України.

Справжній український лідер – це людина дуже інтелігентна, на зразок справжньої європейської еліти. Він може й не вміти співати, але обов'язково займається якимось питомо українським промислом заради духовного задоволення.

У нього багато дітей і ворогів, які радше вважають його за якесь неприємне непорозуміння на їхньому шляху, ніж за справді серйозного ворога. Інтелігент, дійсно, надто демократичний, щоб вести бодай мізерну війну і через те, кінець кінцем, не є героєм України.

Герой України – людина несправедливо звинувачена, але та, що зуміла наперекір обставинам видертись нагору та зібрати довкола себе немалі сили.

Цей герой – справжній виходець з народу: він часто плутає слова, думки, забуває, що казав, і невдало вигадує нове, у нього вимушена посмішка і тяжка хода. Він, усе ж таки не до кінця герой, адже йому доводилось будувати свій образ на чужих погрішностях.

Істинний герой України – воїн із хриплим голосом. Він вже не воює, але дуже принциповий і саме за це, наразі, веде боротьбу.

Цей герой, безперечно, добрий оратор, хоч і, можливо, має проблеми із якоюсь буквою, але вміє вести людей за собою, тобто віддавати накази. Його кредо – твердість.

Безсумнівно, герой України – це землероб, який, щоправда, був колись воїном. Хоч він і запеклий селянин, проте багато читає і, скоріше за все, є жінкою.

Як би не було, в передвиборчий час таки не до кінця зрозуміло, чому настільки багато осіб хочуть стати лідерами-героями України, коли "не шанує героїв" наша країна, і взагалі: народ вважає самого себе головним героєм.